Стаття 284. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи

Кримінальний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

126440

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

{Назва статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 з урахуванням змін, внесених Законом № 1207-VII від 15.04.2014 }

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

3 - 1 ) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 3 - 1 згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019 }

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 3 - 1 згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 }

{Пункт 4 частини першої статті 284 виключено на підставі Закону № 2810-IX від 01.12.2022 }

4 - 1 ) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння;

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 4 - 1 згідно із Законом № 2810-IX від 01.12.2022 }

5) помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

{Пункт 5 частини першої статті 284 в редакції Закону № 2462-IX від 27.07.2022 }

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством;

{Пункт 7 частини першої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2227-VIII від 06.12.2017 , № 720-IX від 17.06.2020 }

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

9) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9 - 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 63-VIII від 25.12.2014 }

9 - 1 ) існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017 ; абзац в редакції Закону № 2548-VIII від 18.09.2018 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }

Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, дізнавачу, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;

{Абзац частини першої статті 284 в редакції Закону № 2548-VIII від 18.09.2018 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }

10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

{Частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону }

{Абзац вісімнадцятий частини першої статті 284 виключено на підставі Закону № 3509-IX від 08.12.2023 }

2. Кримінальне провадження закривається судом:

1) у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

1 - 1 ) з підстави, передбаченої пунктом 3 - 1 частини першої цієї статті;

{Частину другу статті 284 доповнено пунктом 1 - 1 згідно із Законом № 187-IX від 04.10.2019 }

1 - 1 ) з підстави, передбаченої пунктом 3 - 1 частини першої цієї статті;

{Частину другу статті 284 доповнено пунктом 1 - 1 згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 }

1 - 2 ) з підстави, передбаченої пунктом 4 - 1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою;

{Частину другу статті 284 доповнено пунктом 1 - 2 згідно із Законом № 2810-IX від 01.12.2022 }

2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;

3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9 - 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

{Частину другу статті 284 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 63-VIII від 25.12.2014 }

3. Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, закриття кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи.

Про закриття провадження щодо юридичної особи прокурор приймає постанову, а суд зазначає про це у виправдувальному вироку або постановляє ухвалу. Рішення про закриття провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

{Статтю 284 доповнено новою частиною згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 з урахуванням змін, внесених Законом № 1207-VII від 15.04.2014 }

4. Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

{Абзац перший частини четвертої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 - 1, 9, 9 - 1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

{Абзац другий частини четвертої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законами № 63-VIII від 25.12.2014 , № 2213-VIII від 16.11.2017 , № 2548-VIII від 18.09.2018 , № 720-IX від 17.06.2020 , № 2810-IX від 01.12.2022 }

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, у тому числі щодо підозрюваного, з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим або п’ятим цієї частини.

{Абзац третій частини четвертої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законами № 187-IX від 04.10.2019 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 2462-IX від 27.07.2022 , № 2810-IX від 01.12.2022 }

Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3 - 1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

{Частину четверту статті 284 доповнено абзацом четвертим згідно із Законами № 187-IX від 04.10.2019 , № 2617-VIII від 22.11.2018 }

Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 - 1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36 - 1 цього Кодексу.

{Частину четверту статті 284 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2810-IX від 01.12.2022 }

Постанова про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, приймається прокурором з урахуванням особливостей, визначених частиною десятою цієї статті.

{Частину четверту статті 284 доповнено абзацом згідно із Законом № 2462-IX від 27.07.2022 }

5. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

6. Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

{Абзац перший частини шостої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }

Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, одному із близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику померлого, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

{Абзац другий частини шостої статті 284 в редакції Закону № 314-VII від 23.05.2013 з урахуванням змін, внесених Законом № 1207-VII від 15.04.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2462-IX від 27.07.2022 }

7. Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов’язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9 - 1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

{Абзац другий частини сьомої статті 284 із змінами, внесеними згідно із Законами № 63-VIII від 25.12.2014 , № 2213-VIII від 16.11.2017 , № 2548-VIII від 18.09.2018, № 3509-IX від 08.12.2023 }

У разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов’язаний з’ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

{Частину сьому статті 284 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3233-IX від 13.07.2023 }

Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених частиною десятою цієї статті.

{Частину сьому статті 284 доповнено абзацом згідно із Законом № 2462-IX від 27.07.2022 }

Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 - 1 частини першої або пунктом 1 - 2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479 - 2 цього Кодексу.

{Частину сьому статті 284 доповнено абзацом згідно із Законом № 2810-IX від 01.12.2022 }

8. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

{Частину дев'яту статті 284 виключено на підставі Закону № 3509-IX від 08.12.2023 }

10. За наявності підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті:

1) прокурор - до винесення постанови про закриття кримінального провадження направляє одному з близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику померлого письмове повідомлення про можливість закриття кримінального провадження у зв’язку із смертю підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, із роз’ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження;

2) суд - до постановлення ухвали про закриття кримінального провадження направляє у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення повідомлень, одному з близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику обвинуваченого копію клопотання прокурора про закриття кримінального провадження із роз’ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження. Кримінальне провадження закривається, якщо у 10-денний строк не надійшло клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження. Клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження розглядається прокурором у строки та порядку, передбачені статтею 220 цього Кодексу.

{Статтю 284 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2462-IX від 27.07.2022 }

11. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

§ 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності

364/723

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Слідчий суддя не має повноважень зобов'язати прокурора закрити кримінальне провадження. Така ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку. (ВС ККС, справа № 405/680/22 від 14.02.2023 р.)
За скаргою сторони захисту, слідчий суддя своєю ухвалою зобов`язав прокурора прийняти постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК (закінчення строків). Апеляційний суд закрив апеляційне провадження за скаргою прокурора, вирішивши, що це рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Прокурор подав касаційну скаргу, яка була задоволена ВС ККС. Суд зазначив:

Право на апеляційне оскарження рішень слідчого судді визначається положеннями ст. 309 КПК. Однак, відповідно до усталеної судової практики, якщо слідчий суддя прийняв рішення, яке виходить за межі його повноважень, сторона не може бути обмежена в праві на апелляцію проти такого рішення.

Так, 12 жовтня 2017 року Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України прийняла рішення у справі, в якій слідчий суддя ухвалою зобов`язав прокурора прийняти постанову про закриття кримінального провадження, де зазначила: «У разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини третьої статті 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини четвертої статті 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини першої статті 7 та частини першої статті 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення частини шостої статті 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК» (постанова від 12 жовтня 2017 року, № 757/49263/15-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/70326277) Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: ВС нагадав: провадження у вчиненні кримінального проступку, пов'язаного із домашнім насильством - не може було закрите у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, якщо обвинувачений мав можливість захищатися від обвинувачення (ВС ККС № 738/543/21 від 22.12.2021 р.)
Чоловіка було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК (умисне легке тілесне ушкодження), та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 160 годин. Так, він, перебуваючи у приміщенні житлового будинку, на ґрунті особистих неприязних відносин із колишньою співмешканкою (потерпілою), умисно завдав останній одного удару кулаком в ділянку нижньої щелепи, чотирьох ударів кулаком в ділянку лівого плечового суглоба, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження.

Однак, апеляційний суд - скасував вирок районного суду та закрив кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК Україниу зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Водночас, прокурор звернувся із касаційною скаргою, де вказуючи на істотне порушення вимог КП закону, вважав необґрунтованим висновок про можливість закриття кримінального провадження щодо засудженого на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення. Прокурор наголошує на тому, що засудженому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством та він мав можливість захищатися від такого обвинувачення.

ВС ККС, погоджуючись із доводами касаційної скарги прокурора, нагадав про наступне: Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Направлення обвинувального акту в суд поза межами строку досудового розслідування є підставою для закриття кримінального провадження (ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВС/ККС у справі № 711/3111/19 від 15.09.2021).
На практиці, захист і обвинувачення часто стикаються «лобами» через те, що по-різному трактують ті чи інші норми права.

Одним з таких питань є визначення моменту закінчення досудового розслідування і всі витікаючі з нього питання.

Наразі, я в якості захисника, веду кримінальну справу в якій досудове розслідування було завершене, а обвинувальний акт не вручений. Лише після ознайомлення із матеріалами справи (в статусі підозрюваного), особи, щодо яких велось досудове розслідування отримали обвинувальний акт. Ще через тиждень, він був скерований в суд.

Мною було подано заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Суд першої інстанції заяву задовольнив, наразі питання розглядається в суді апеляційної інстанції, однак я маю надію, що воно і надалі залишить без змін. Адже практика ВС з цього питання поповнюється рішеннями на користь сторони захисту. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Направлення обвинувального акту до суду поза межами строків досудового розслідування тягне за собою закриття кримінального провадження (ВС/ККС у справі № 752/3218/20 від 01.07.2021)
Положеннями Кримінального процесуального кодексу України визначено, що досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Водночас ст. 219 КПК України визначено строки здійснення досудового розслідування, які законодавцем диференційовано у залежності від тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого розслідується.

У 2017 році законодавцем як одну з підстав закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи визначено сплив строків, визначених ст. 219 КПК України після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування.

У постанові, що пропонується до уваги читача Касаційний кримінальний суд висловив свої висновки про момент спливу строків досудового розслідування, зокрема, вирішив питання про те – чи входить стадія направлення обвинувального акту до суду до строків досудового розслідування. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Висновки касаційних судів НЕ можуть зберігати обов`язковий характер після внесення змін та/чи доповнень до відповідної норми права, які істотно змінюють її зміст, або після її скасування (ВС/ККС у справі № 233/8772/19 від 20.01.2021)

За загальним правилом висновки судів касаційної інстанції щодо застосування відповідних норм права, викладені в їх постановах мають враховуватись судами при постановленні рішень.

Однак, у нашій країні законодавство є надто «живим організмом», який змінюється без перестанку.

Отже виникає закономірне питання – а що ж робити з висновками касаційних судів? Чи потрібно їх застосовувати?

У даній справі особу було засуджено за ухилення від відбування громадських робіт (ч. 2 ст. 389 КК України) та крадіжку (ч. 2 ст. 185 КК України).

Апеляційний суд вирок міськрайонного суду змінив та провадження в частині засудження за ч. 2 ст. 389 КК України закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із змінами, внесеними до вказаної норми кримінального закону.

Прокурором на вказане рішення було подано касаційну скаргу та клопотання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв’язку із неоднаковим застосуванням закону .

Касаційний цивільний суд у задоволенні як касаційної скарги так і вказаного клопотання відмовив.

Своє рішення Касаційний кримінальний суд вмотивував наступним.

У 2016 році до диспозиції ст. 389 КК України було внесено певні зміни з метою поширити дію цієї норми як на осіб, яким відповідне покарання було призначено безпосередньо вироком суду, так і на осіб, яким таке покарання було призначено ухвалою суду в результаті заміни на відповідній правовій підставі раніше призначеного вироком суду покарання.

При цьому висновки Верховного Суду на які посилається прокурор у своїй скарзі та клопотанні стосувались застосуванню ст. 389 КК України у попередній редакції.

Разом із тим сам термін «висновок щодо застосування норми права» указує на те, що такий висновок має похідний характер від норми права і не може зберігати обов`язковий характер після внесення змін та/чи доповнень до відповідної норми права, які істотно змінюють її зміст, або після її скасування. Протилежний підхід по суті надавав би висновку Верховного Суду України щодо застосування норми права більшої юридичної сили, ніж сама правова норма, якої він стосується, і означав би, що суди повинні ігнорувати внесені законодавцем зміни аж до моменту ухвалення Великою Палатою Верховного Суду нового рішення про відступ від попереднього висновку Верховного Суду України. Однак це очевидно суперечить здоровому глузду.

Необхідність звернення до Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, явно не стосуються випадків, коли такий висновок втрачає актуальність внаслідок внесення уповноваженим суб`єктом правотворення істотних змін до відповідної норми права, або її скасування.

Отже, беручи до уваги те, що ч. 2 ст. 389 КК України була викладена в новій редакції, яка істотно змінила зміст цієї норми в порівнянні з попередньою редакцією, про застосування якої робив висновок Верховний Суд України, колегія суддів не знайшла підстав для передачі цього кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду.