Стаття 15. Особливості державної реєстрації процесів переробки пластику

1. Державна реєстрація процесів переробки пластику, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів, здійснюється в порядку, визначеному статтею 13 цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

2. Процес переробки пластику, що був у використанні та повторно використовується у виробництві матеріалів і предметів, може бути зареєстрований, якщо він відповідає таким умовам:

1) якість сировини з пластику характеризується та контролюється відповідно до критеріїв, що забезпечують відповідність матеріалів і предметів, отриманих з переробленого пластику, вимогам статті 6 цього Закону;

2) сировина з пластику походить з пластикових матеріалів і предметів, які були вироблені відповідно до вимог законодавства про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами, або походить з виробничого циклу, що знаходиться в замкнутому та контрольованому ланцюзі, що забезпечує використання тільки матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами, а також виключає будь-яке забруднення таких матеріалів і предметів, або у випробувальному тесті з навантаженням чи за допомогою інших відповідних наукових доказів продемонстровано, що процес переробки пластику здатний знизити забруднення сировини з пластику до рівня концентрації, що не становить ризику для життя і здоров’я людини;

3) критерії, що визначають якість переробленого пластику та забезпечують відповідність матеріалів і предметів з переробленого пластику вимогам статті 6 цього Закону, заздалегідь встановлені та здійснюється контроль за їх дотриманням;

4) умови використання переробленого пластику встановлені та гарантують відповідність матеріалів і предметів з переробленого пластику вимогам статті 6 цього Закону.

3. У науково-експертному висновку щодо безпечності об’єкта обов’язково зазначається, чи відповідає процес переробки пластику вимогам частини другої цієї статті.

4. У разі якщо науковий звіт щодо безпечності процесу переробки пластику містить рекомендацію про здійснення державної реєстрації відповідного процесу, такий звіт повинен містити:

1) стислий опис процесу переробки пластику;

2) за необхідності рекомендації про:

умови та/або обмеження щодо сировини з пластику;

умови та/або обмеження щодо процесу переробки;

умови використання переробленого пластику, одержаного в результаті процесу переробки пластику, у відповідних сферах;

моніторинг відповідності процесу переробки пластику умовам його державної реєстрації;

3) за необхідності критерії, яким повинен відповідати перероблений пластик.

5. Рішення про державну реєстрацію процесу переробки пластику повинно містити:

1) назву процесу переробки пластику;

2) назву та адресу місцезнаходження особи (осіб), на користь якої (яких) здійснено державну реєстрацію процесу переробки пластику;

3) стислий опис процесу переробки пластику;

4) умови та/або обмеження щодо сировини з пластику;

5) умови та/або обмеження щодо процесу переробки пластику;

6) критерії, яким повинен відповідати перероблений пластик;

7) умови використання переробленого пластику, одержаного в результаті процесу переробки пластику, у відповідних сферах;

8) вимоги щодо моніторингу відповідності процесу переробки пластику умовам його державної реєстрації;

9) термін набрання чинності рішенням про державну реєстрацію відповідно до частини одинадцятої статті 13 цього Закону.

6. Особа (особи), на користь якої (яких) здійснено державну реєстрацію процесу переробки пластику, а також інші оператори ринку, які використовують такий процес на підставі дозволу зазначеної особи (зазначених осіб), зобов’язані дотримуватися умов державної реєстрації відповідного процесу переробки пластику.

7. Особа, що здійснює перетворення, яка використовує перероблений пластик, одержаний у результаті процесу переробки пластику, що пройшов державну реєстрацію, а також інший оператор ринку, який використовує матеріали та/або предмети з переробленого пластику, зобов’язані дотримуватися умов, зазначених у рішенні про державну реєстрацію.