КП –балансоутримувач будинку не відповідає за шкоду заподіяну падінням снігу з даху на авто, а паркувати авто у дворі будинку виявляється не можна (Господарський суд м. Києва у справі № 910/30089/15 від 22 листопада 2016р., суддя Морозов)

Фабула судового акту: Стандартна ситуація узимку. Водій паркує автомобіль у дворі, з даху на автомобіль раптово падає купу снігу та льоду, автомобіль пошкоджений, треба витрачати кошти на ремонт. В цьому випадку авто було застраховано і страхова компанія без проблем відшкодувала шкоду власнику авто. Надалі страхова звернулась до комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" із регресним позовом про стягнення 77 тис. грн. шкоди. І далі, все стає дуже важко…

Справа розглядалась судами неодноразово, суд апеляційної інстанції задовільнив позов, проте постановою ВГСУ від 13 вересня 2016р. (див. тут нижче) постанову було скасовано у справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На новому розгляді суд першої інстанції із врахуванням думки суду касаційної інстанції прийшов до висновку, що позивач не довів свої позовні вимоги. Так, КП "Київспецжитлоексплуатація» не є ВИКОНАВЦЕМ послуг з утримання прибудинкової території, тому є неналежним відповідачем у справі залишення автомобіля у дворі будинку є порушенням Правил дорожнього руху, оскільки двір не є місцем стоянки для транспорту.

Хоча інспектор ДПС і склав протокол огляду місяця події, у справі відсутній план-схема розташування автомобілю в момент падіння на нього льоду і снігу. Не було також залучено під час огляду пошкодженого авто представника відповідача – КП "Київжитлоспецексплуатація», чим порушено його право надати пояснення та заперечення.

Із врахуванням пояснень інспектора ДПС суд вияснив, що водій залишив ТЗ у дворі більше ніж на 5 хвилин, з причин не пов’язаних з необхідністю виконання ПДР, чим порушив ПДР. Двір – це не місце стоянки авто. таким чином, протиправна поведінка водія сприяла заподіянню шкоди ТЗ.

Суд підкреслив, що при посиланні позивачем на ст. 1166 ЦК України необхідно встановити усі чотири елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) шкода; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. У підсумку суд відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.

Отже, категорія справ про відшкодування шкоди з комунальних підприємств, у яких кошти до речі є, складна, тому доказовій базі слід приділяти особливу увагу.

Аналізуйте судовий акт: На автомобіль впало дерево - хто відшкодовує шкоду? (Постанова ВГСУ у справі № 38/67 від 24.01.2012, судді: Овечкін В.Е., Чернова Є. В., Цвігун В. Л,)

Водій попав у вибоїну та стягнув матеріальну шкоду з комунального підприємства міста, яке відповідає за стан та ремонт доріг (Придніпровський районний суд м. Черкаси від 3 листопада 2015р., справа № 711/2673/15-ц, суддя Колода Л. Д.)

ЖЕК несе відповідальність та відшкодовує шкоду за заливання квартири водою, якщо аварія трапилась поза межами квартир, на технічному поверсі (площі спільного користування) (ВГСУ від 28 вересня 2016р. у справі № 911/4969/15)

Регрес або право зворотної вимоги є завжди у особи яка відшкодувала потерпілому шкоду за винуватця ДТП (ВСУ від 16 листопада 2016р. № 6-2188цс16)

Залиття квартири: відповідає і ЖЕК і власник квартири зверху і особа, що у проживає у квартирі зверху (Стрийський міськрайонний суд Львівської області, суддя Янів Н. М.)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел.

(044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016 Справа № 910/30089/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"

до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 77 408,81 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Самойленко П.М. (представник за довіреністю № 309 від 11.04.2016р.);

від відповідача: Мазурок Я.В. (представник за довіреністю № 155/2/03-63 від 06.01.2016р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 77 408,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ "СК "НАСТА" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 205.0088636 від 19.04.2012р., внаслідок настання страхової події - пошкодження транспортного засобу в результаті падіння снігу з льодом виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Honda Pilot, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому ТДВ "НАСТА" відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги, яке набув позивач за договором відступлення права вимоги № 2503 від 25.03.2014р., укладеним між ТДВ "НАСТА" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", в розмірі виплаченого страхового в сумі 77 408,81 грн. до особи, відповідальної за завдану шкоду - балансоутримувача будинку № 51-Б по вул. Б. Хмельницького у м. Києві - Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".

Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній проти позову заперечує у повному обсязі з підстав того, що позивачем, не доведено розмір страхового відшкодування, зокрема, порядку здійснення такого розрахунку та не врахування при цьому франшизи у розмірі 1 %, крім того, відповідач вказує на те, що КП "Київспецжитлоексплуатація є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки він є балансоутримувачем лише частини приміщень будинку за вказаною адресою, та за статутом підприємства він не є виконавцем послуг з утримання прибудинкової території, а також відповідач зазначає, що залишення автомобіля його власником у дворі будинку № 51-Б по вул. Б. Хмельницького у м. Києві є порушенням Правил дорожнього руху, оскільки вказана територія не відведена у визначеному законодавством порядку для стоянки чи зупинки автомобілів.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Шкурдова Л.М.) від 18 лютого 2016 року у справі №910/30089/15 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2016 року рішення Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2016 року у справі №910/30089/15 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

13.07.2016р. Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ на виконання вказаної постанови.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2016р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2016 року у справі №910/30089/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розгляд справи відбувається вдруге.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 26.09.2016р. справу №910/30089/15 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2016р. справу №910/30089/15 прийнято до свого провадження суддею Морозовим С.М. та призначено її до розгляду на 25.10.2016р.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надано для долучення до матеріалів справи письмові пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 13.09.2016р., відповідно до змісту яких вказує на те, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення, адже в матеріалах справи відсутні докази протиправної поведінки відповідача та наявності причинного зв'язку між діями відповідача та завданою шкодою. Також відповідач вказує на те, що він не є виконавцем житлово-комунальних послуг та послуг з утримання прибудинкової території у будинку по вул. Б.Хмельницького № 51 Б в м. Києві та є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки на підставі цивільно-правових угод приміщення в будинку по вул. Б.Хмельницького № 51 Б в м. Києві було відчужено або надано в оренду, про що відповідачем було заявлено відповідні клопотання. Відповідач також вказав на відсутність своєї вини в заподіянні шкоди власнику пошкодженого транспортного засобу, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов'язку балансоутримувача забезпечувати схоронність припаркованих у пішохідній зоні автомобілів, а з матеріалів справи вбачається, що вказаний автомобіль в порушення Правил дорожнього руху було залишено біля під'їзду до будівлі. Крім того, відповідач зазначає про недоведеність позивачем розміру страхового відшкодування на заявлену ним суму.

Позивачем надано відзив на письмові пояснення відповідача з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 13.09.2016р., відповідно до змісту якого вказує на наявність протиправної бездіяльності відповідача в завданні шкоди власнику автомобіля Honda Pilot, реєстраційний номер НОМЕР_1, зібраними у справі доказами повністю підтверджується те, що відповідач отримує кошти за обслуговування будинку по вул. Б.Хмельницького № 51 Б в м. Києві, а відтак, на думку позивача, є належним відповідачем та особою, відповідальною за завдану шкоду, а зауваження відповідача на порушення водієм автомобіля Honda Pilot, реєстраційний номер НОМЕР_1 Правил дорожнього руху не знайшли свого відображення в матеріалах справи та до компетенції господарського суду не віднесено встановлення вини особи за вчинення адміністративних правопорушень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2016р. розгляд справи відкладено до 15.11.2016р. Крім того, розглянуто подані відповідачем клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів, клопотання про заміну неналежного відповідача на належного, клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" та відмовлено в їх задоволенні, а також розглянуто два клопотання відповідача про витребування доказів та задоволено їх, зобов'язано позивача надати суду зазначені в клопотаннях докази.

В судовому засіданні 15.11.2016р. у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі, розгляд справи було відкладено до 22.11.2016р.

В судовому засіданні 22 листопада 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 205.0088636 від 19.04.2012р. у ТДВ "СК "НАСТА" застраховано автомобіль Honda Pilot, реєстраційний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_3

27.12.2012р. власником даного автомобіля було виявлено пошкодження застрахованого транспортного засобу по вул. Б. Хмельницького, 51-Б в м. Києві, про що 27.12.2012 інспектором ВОМ ДТП ВДАІ Шевченківського РУ складений відповідний протокол огляду місця події та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується).

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу автомобілю Honda Pilot, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження, відповідно до звіту № 2012-12-27/004 про оцінку автомобіля, складеного 12.01.2013р. оцінювачем ОСОБА_4 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 від 20.12.2008) визначений у розмірі 81 071,71 грн.

Згідно акту виконаних робіт № 196м від 04.03.2013р. вартість виконаних відновлювальних робіт склала 77 408,81 грн.

За вказаним страховим випадком, що стався 27.12.2012р. із застрахованим автомобілем, згідно складених страхових актів № 2012-12-27/004 від 12.03.2013р. на суму 61 283,08 грн. та № 2012-12-27/004-1 від 12.03.2013р. на суму 16 125,73 грн. по договору страхування № 205.0088636 від 19.04.2012р. загальна сума страхового відшкодування визначена у розмірі 77 408,81 грн., його виплата підтверджена платіжними дорученнями № 4418 від 21.02.2013р. на суму 20 000,00 грн., № 4448 від 26.02.2013р. на суму 41 283,08 грн. та № 5422 від 24.05.2013р. на суму 16 125,73 грн.

Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором страхування позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Між Товариством з додатковою відповідальністю "СК "НАСТА" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 2503 від 25.03.2014 (далі - договір), відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору свої права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядки та строки встановлені цим договором.

Відповідно до п. 3.1.1 договору права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед первісним кредитором.

Додатком № 1 до договору сторони погодили перелік прав вимог, що передається за цим договором, зокрема, ТДВ "СК "НАСТА" передало ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" право вимоги до особи, винної за завдання збитків в розмірі суми страхового відшкодування, що складає 77 408,81 грн., що підтверджується актом прийому-передачі права вимоги від 27.03.2014р.

На виконання умов договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи згідно переліку, відповідно до п. 300 якого значиться договір страхування № 205.0088636, страхувальником якого є ОСОБА_3, сума страхового відшкодування та сума боргу в розмірі 77 408,81 грн.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за вказаним правочином ТДВ "СК "НАСТА" відступило позивачу належні йому права вимоги до особи, винної за завдання збитків в розмірі суми страхового відшкодування, що складає 77 408,81 грн.

Позивач звернувся до КП "Київспецжитлоексплуатація" з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу № 8498/302/ДГ від 26.08.2015 та просив відшкодувати шкоду в порядку регресу в сумі 77 408,81 грн., яка отримана останнім 03.09.2015 за вх. № 5890.

Звернення позивача з даним позовом обумовлено наявністю підстав вважати КП "Київспецжитлоексплуатація" особою відповідальною за завдані збитки автомобілю Honda Pilot, реєстраційний номер НОМЕР_1 під час його пошкодження 27.12.2012р. внаслідок падіння глиби снігу з льодом з даху будинку, в дворі якого був припаркований автомобіль страхувальника, оскільки відповідач є балансоутримувачем вказаного будинку за № 51-Б на вул. Б. Хмельницького у м. Києві, пошкодження автомобіля саме внаслідок падіння криги з даху будинку підтверджується поясненнями водія, наданими страховій компанії та дільничному інспектору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Застосовуючи дану статтю необхідно встановити усі чотири елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) шкода; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Згідно відібраних 27.12.2012 інспектором ДПС відділу ДАІ Шевченківськго РУ ГУ МВС України в м. Києві від ОСОБА_3 пояснень та протоколу огляду місяця події від 27.12.2012, складеного інспектором ВОМ ДТП відділу ДАІ Шевченківського району в присутності понятих, водій, який є власником пошкодженого транспортного засобу - ОСОБА_3 о 09:45 год. 27.12.2012 припаркував автомобіль Honda Pilot, державний номер НОМЕР_1, у дворі вул. Б.Хмельницького, 51Б. Повернувшись о 13:20 год. виявив пошкодження автомобіля та наявність снігу і криги біля нього.

Під час огляду пошкодженого транспортного засобу представників балансоутримувача вказаної будівлі - КП "Київжитлоспецексплуатація" залучено не було, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості надати відповідні пояснення та заперечення щодо причин пошкодження автомобіля під час огляду місця події та складання відповідних документів.

Крім того, відсутні плани-схеми розташування автомобіля в момент падіння на нього шматків льоду великих розмірів, як про це пояснює водій застрахованого автомобіля. В постанові слідчого лише зафіксовано, що автомобіль було припарковано у дворі даного будинку. Відсутні в матеріалах справи і докази вини відповідача у заподіянні збитків позивачу (постанова про притягнення до адмінвідповідальності за невиконання обов'язків щодо очищення даху підпорядкованого йому будинку).

За результатами розгляду повідомлення, що надійшло 27.12.2012 до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від ОСОБА_3 щодо пошкодження автомобіля марки Honda Pilot, державний номер НОМЕР_1, прийнято висновок від 29.12.2012, яким встановлено, що заявник звернувся до ОВС з метою повідомлення про подію та отримання відповідних документів для страхової компанії, у зв'язку з чим матеріали перевірки по ЖЕО № 1119/5934 від 27.12.2012 рахувати закінченими; підстав для введення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не має; матеріали справи списати до справи Шевченківського РУ м. Києва.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 та ст. 322 Цивільного кодексу України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР) житлова зона - дворові території, а також частини населених пунктів, позначені відповідним дорожнім знаком. Зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

З відібраних 27.12.2012 інспектором ДПС відділу ДАІ Шевченківськго РУ ГУ МВС України в м. Києві від ОСОБА_3 пояснень, протоколу огляду місця події від 27.12.2012, висновку Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 29.12.2012 у сукупності вбачається, що 27.12.2012 ОСОБА_3 о 09:45 год. припаркував свій автомобіль у дворі біля будинку 51-Б по вул. Б.Хмельницького в м. Києві та пішов у власних справах, а повернувшись приблизно о 13.10 год. помітив, що на автомобіль з даху будинку впала глиба снігу з льодом, в результаті чого пошкодив автомобіль.

Тобто водій використав зону біля будинку, житлову та/або пішохідну зону, для стоянки автомобіля, оскільки час припинення руху тривав більше ніж 5 хвилин, та з причин не пов'язаних з необхідністю виконання ПДР, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу, не впевнившись при цьому, що стоянка автомобіля не ускладнює рух пішоходів та спеціального транспорту, а також в тому, що самому автомобілю не загрожує небезпека у разі залишення його без нагляду на тривалий час.

Згідно п. 26.2 ПДР у житловій зоні забороняється, зокрема, стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів.

У пішохідну зону в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком "Інвалід", якими керують водії-інваліди. Якщо до об'єктів, розташованих на цій території, є інші під'їзди, водії повинні користуватися лише ними (п. 26.3 ПДР).

Відповідно до п. 17.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 паркування транспортних засобів - тимчасова стоянка транспортних засобів у відведених або спеціально обладнаних місцях для паркування автотранспорту без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місць для паркування необхідним обладнанням. Спеціально обладнаними місцями є місця для паркування транспортних засобів, розміщені на проїжджій частині доріг чи за її межами, визначені відповідними дорожніми знаками, можуть мати дорожню розмітку, можуть бути оснащені спеціальними пристроями для контролю часу і способу паркування, сплати збору і послуг паркування, необхідним технічним обладнанням для запобігання викраденню транспортних засобів (огорожею, в'їзними та виїзними бар'єрами, шлагбаумами, приміщеннями для охоронців тощо).

Водночас матеріали справи не містять належних доказів того, що територія біля будинку № 51-Б на вул. Б. Хмельницького у м. Києві відведена для стоянки автомобіля та, що автомобіль Honda Pilot, державний номер НОМЕР_1 знаходився у спеціально обладнаному місці для паркування автотранспорту і вжито необхідних заходів для його безпечного збереження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України ,,Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно ч.ч. 2, 6 ст. 19 Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг.

Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація листом №109/03/31-8803 від 22.12.2014р. на запит ТДВ "СК "НАСТА" № 302 від 19.11.2014 щодо балансоутримувача будинку № 51Б на вул. Б. Хмельницького повідомила, що 2 611,4 кв.м. загальної площі будинку за вказаною адресою перебуває у приватній власності, на балансі КП "Київспецжитлоексплуатація" перебуває 1 005,3 кв.м. будинку.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване в установленому законом порядку (ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005р. утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно п. 1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N 150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд", зареєстрованим у Мін'юсті України 21.08.2004 за N1046/9645 (із змінами).

Положеннями п. 1.1.8.6 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10.08.2004, до таких послуг відноситься скидання з дахів та покрівель снігу та льоду.

Згідно п. 7.5.3 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та козирків, необхідно окучувати і протягом доби вивозити. В свою чергу, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, водовідвід та очищення дахів від снігу віднесено до технічного обслуговування і ремонту будівельних конструкцій, де лише у п. 4.5.15 вказується, що при скиданні снігу з даху необхідно стежити за тим, щоб не ушкоджувалися електричні і телефонні проводи, а також зелені насадження; прилеглу до будинку територію необхідно обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом ставити чергового.

Таким чином, ні Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року, ні Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України № 150 від 10 серпня 2004 року не передбачають обов'язок балансоутримуваача будівлі забезпечувати схоронність припаркованих в піщоходній зоні автомобілів, належних третім особам.

Відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів того, що відповідач будучи балансоутримувачем лише 1005,3 кв. м. будинку за адресою м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 51Б є також отримувачем коштів за утримання цілого будинку та прибудинкової території, адже саме ця особа відповідно до вище викладеного вище має виконувати роботи з очищення дахів та козирків від снігу та бурульок, не подано.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже для відшкодування шкоди за правилами даної норми необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Позивач який звернувся з позовом про стягнення шкоди має довести наявність усіх чотирьох елементів господарського правопорушення.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Позивач належними засобами доказування не довів завдання йому відповідачем шкоди в загальному розмірі 77 408,81 грн., протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними та вину відповідача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою в позові, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.2016р.

Суддя С.М. Морозов

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 910/30089/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Божок В.С., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.06.2016у справі № 910/30089/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"доКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 77 408,81 грн,

за участю представників

від позивача: Самойленко П.М.;

від відповідача: Мазурок Я.В.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/30089/15 (суддя - Шкурдова Л.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 910/30089/15 (головуючий суддя - Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/30089/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з КП "Київжитлоспецексплуатація" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" 77 408,81 грн збитків в порядку регресу.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 910/30089/15 та залишити рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2016 у справі № 910/30089/15 в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 319, 323, 360, 993, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. 1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76, ст.ст. 4-2, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із звільненням ОСОБА_6 з посади судді Вищого господарського суду України згідно постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 справу № 911/1729/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Божок В.С., Грейц К.В.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 19.04.2012 між ТДВ "Страхова компанія "Наста" та ОСОБА_9 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 205.0088636, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем "Honda Pilot", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

27.12.2012 власником вказаного автомобіля було виявлено пошкодження застрахованого транспортного засобу, що сталося на вул. Б. Хмельницького, 51-Б в м. Києві, про що 27.12.2012 інспектором ВОМ ДТП ВДАІ Шевченківського РУ складено відповідний протокол огляду місця події та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 2012-12-27/004, складеного 12.01.2013 оцінювачем ОСОБА_7 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 від 20.12.2008) загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу - автомобіля Honda Pilot, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження визначений у розмірі 81 071,71 грн.

Відповідно до страхових актів № 2012-12-27/004 від 25.01.2013 на суму 61 283,08 грн та № 2012-12-27/004-1 від 12.03.2013 на суму 16 125,73 грн загальна сума страхового відшкодування за вказаним страховим випадком, що стався 27.12.2012 із автомобілем, застрахованим за договором № 205.0088636 від 19.04.2012, складає 77 408,81 грн.

Виплата зазначеного страхового відшкодування в сумі 77 408,81 грн підтверджується платіжними дорученнями № 4418 від 212.02.2013 на суму 20 000,00 грн, № 4448 від 26.02.2013 на суму 41 283,08 грн та № 5422 від 24.05.2013 на суму 16 125,73 грн.

Господарськими судами також встановлено, що 25.03.2014 між ТДВ "Страхова компанія "НАСТА" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 2503, відповідно до п. 2.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядки та строки встановлені цим договором.

Згідно з п. 3.1.1 договору права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед первісним кредитором.

Додатком № 1 до договору сторони погодили перелік прав вимог, що передається за цим договором.

25.03.2014 первісний кредитор за актом прийому передачі документів до договору № 2503 про відступлення права вимоги від 25.03.2014 передав, а новий кредитор прийняв документи згідно з переліком, зокрема щодо договору страхування № 205.0088636, страхувальником якого є ОСОБА_9, сума страхового відшкодування та сума боргу складає 77 408,81 грн (п. 300 переліку).

27.03.2014 ТДВ "Страхова компанія "НАСТА" передало за актом прийому-передачі права вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" право вимоги за всіма договорами, зазначеними в договорі від 25.03.2014 та додатку №1 до нього, зокрема право вимоги до особи, винної за завдання збитків в розмірі суми страхового відшкодування, що складає 77 408,81 грн.

Як встановлено господарськими судами, листом № 109/03/31-8803 від 22.12.2014 Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація на запит ТДВ "Страхова компанія "НАСТА" № 302 від 19.11.2014 щодо балансоутримувача будинку № 51 Б на вул. Б. Хмельницького повідомила, що 2 611,4 кв.м загальної площі будинку за вказаною адресою перебуває у приватній власності, на балансі КП "Київспецжитлоексплуатація" перебуває 1 005,3 кв.м будинку.

26.08.2015 ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до КП "Київспецжитлоексплуатація", як балансоутримувача, що відповідає за утримання будинку № 51-Б на вул. Б. Хмельницького у м. Києві у належному стані, з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу № 8498/302/ДГ (отримана останнім 03.09.2015 за вх. № 5890) у якій просило КП "Київспецжитлоексплуатація" відшкодувати шкоду в розмірі 77 408,81 грн.

У зв'язку із залишенням КП "Київспецжитлоексплуатація" вказаної вимоги без відповіді, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до КП "Київспецжитлоексплуатація" про стягнення з останнього на користь ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" завданих збитків в розмірі 77 408,81 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що пошкодження застрахованого автомобіля не підтверджує факту наявності винних дій саме КП "Київжитлоспецексплуатація", а інших належних доказів, які б вказували на допущення порушення з боку останнього в частині невиконання обов'язку, передбаченого законом чи відповідним договором, щодо обслуговування будинку № 51-Б на вул. Б. Хмельницького у м. Києві саме 27.12.2012 матеріали справи не містять. Водій залишив застрахований автомобіль Honda Pilot, державний реєстрацій знак НОМЕР_1, у непризначеному для паркуванні місці, не переконавшись, що самому автомобілю не загрожує небезпека у разі залишення його без нагляду на тривалий час. При цьому, ні Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, ні Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд не передбачають обов'язок балансоутримувача будівлі забезпечувати схоронність припаркованих в пішохідній зоні автомобілів, належних третім особам. Крім того, відповідно до протоколу огляду місяця події від 27.12.2012 під час огляду пошкодженого транспортного засобу представників балансоутримувача будинку - КП "Київжитлоспецексплуатація" залучено не було, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості надати відповідні пояснення та заперечення щодо причин пошкодження автомобіля під час огляду місця події та складання відповідних документів.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду і приймаючи нове про задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що всі елементи складу цивільного правопорушення є доведеними, зокрема в матеріалах справи міститься достатньо доказів на підтвердження того, що саме падіння глиби снігу з льодом з даху будинку № 51-Б на вул. Б.Хмельницького у м. Києві спричинило пошкодження транспортного засобу Honda Pilot, а саме: висновок дільничного інспектора територіального відділу міліції №4 Шевченківського РУ ГУМВС України у м. Києві та фотокопій, наявні у матеріалах справи. При цьому, нормами чинного законодавства саме на відповідача, як балансоутримувача та виконавця житлово-комунальних послуг, покладається обов'язок з технічного обслуговування будинку, а саме своєчасного скидання з дахів та покрівель снігу та льоду, що останнім зроблено не було. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме адміністративного протоколу чи рішення суду у зв'язку з порушенням правил стоянки автомобіля. Встановивши факт порушення позивачем правил дорожнього руху, господарський суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень.

Однак, колегія суддів вважає вищевказані висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуальних норм, що призвело до неповного з'ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору по суті.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги № 2503 від 25.03.2014 до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перейшло право вимоги відшкодування збитків, спричинених пошкодженням застрахованого автомобіля.

Загальні умови відшкодування шкоди визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом 1.1.8.6 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N 150, визначено, що до таких послуг належать, зокрема, скидання з дахів та покрівель снігу та льоду.

Таким чином, з викладеного вбачається, що саме виконавець послуг з утримання будинку та прибудинкової території, до яких належить і скидання снігу та льоду з дахів та покрівель, зобов'язаний забезпечувати утримання та експлуатацію жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд та їх конструктивних елементів, зокрема дахів, відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Однак, встановивши, що відповідач є балансоутримувачем лише частини нежитлової будівлі на вул. Б.Хмельницького, 51-Б в м. Києві, господарські суди попередніх інстанцій не дослідили чи виконує він управлінські функції власника щодо всієї будівлі (включаючи її конструктивні елементи (дахи, фасади тощо) та хто є виконавцем послуг з утримання всього будинку та прибудинкової території та отримує кошти за надання вказаних послуг.

Щодо висновків господарського суду апеляційної інстанції про те, що саме падіння глиби снігу з льодом спричинило пошкодження застрахованого транспортного засобу Honda Pilot, то колегія суддів вважає вищевказані висновки апеляційного господарського суду передчасними, оскільки в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази факту падіння брили снігу з льодом саме з даху будинку № 51-Б на вул. Б.Хмельницького у м. Києві та доказів внаслідок чого відбулося пошкодження автомобіля. З приводу встановлення вказаних обставин справи суду слід було визначитися щодо можливості призначення відповідної експертизи.

Що стосується висновків господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування шкоди завданої падінням брили снігу з льодом на дах автомобіля у зв'язку з залишенням водієм застрахованого транспортного засобу в порушення Правил дорожнього руху у непризначеному для паркуванні місці, то колегія суддів погоджується з доводами господарського суду апеляційної інстанції, що обставини щодо необережності потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди впливають лише на розмір відшкодування збитків, а не позбавляють права на їх відшкодування (ч. 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України).

При цьому, як обгрунтовано зазначив господарський суд апеляційної інстанції, місцевим господарським судом не встановлено наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення.

Отже, вищенаведене вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо виконання відповідачем управлінських функцій власника будівлі в цілому та надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, тобто винної особи, а також іншого складу цивільного правопорушення, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч. 2 ст.1117 ГПК України) та є підставою для скасування оскаржуваної рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням ним обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/30089/15 - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 910/30089/15 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 910/30089/15 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/30089/15 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді В.С. Божок

К.В. Грейц