Факт втручання споживача в роботу приладів обліку електроенергії у разі невизнання цього споживачем обов’язково має бути підтверджений експертизою (ВС/КЦС, справа № 336/6535/16-ц, 11.07.18)

Фабула судового акта: В цій справі позовна заява енергетичної компанії (Відкрите акціонере товариство «Запоріжжяобленерго») про стягнення з двох відповідачів вартості необлікованої електричної енергії була мотивована тим, що контролерами рейдової бригади ВАТ під час перевірки дотримання Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕ) було виявлено, що споживач здійснив дії, які призвели до споживання необлікованої електроенергії, а сааме, - виявлено магніт, встановлений на розрахунковому електролічильнику, внаслідок чого обліковий механізм зупинено, а лічильник не враховував спожиту електроенергію. По даному факту був складений акт, який відповідачі підписувати відмовилися, але його підписали три представники ВАТ.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, суд першої інстанції, встановив, що відповідачі заперечували факт втручання у роботу приладу обліку електричної енергії шляхом встановлення на лічильник магніту, що призвело до зміни його показів, та що експертизи для підтвердження цього факту позивач не проводив. З огляду на ці обставини суд дійшов висновку, що ВАТ не надало суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту втручання відповідачами в роботу електролічильника, а отже, не довело своїх позовних вимог.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився саме з цим судовим рішенням і при цьому виходив із того, що факт втручання споживача в роботу приладів обліку, в тому числі й дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, зокрема шляхом впливу магнітного поля, у разі невизнання ним такого факту, в обов’язковому порядку має бути підтверджений експертизою, що передбачено нормативно-правовим актом - Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562.

Варто зазначити, що у разі визнання споживачем факту втручання в роботу приладів обліку, факту зумисного пошкодження пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи тавр про повірку приладів обліку (у разі встановлення таких пломб та зазначення їх в акті про збереження пломб), складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, підтвердження експертизою зазначених порушень ПКЕЕН необов'язкове.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС : Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну в розмірі і порядку, що визначені законодавством (ВС/КЦС,справа № 456/232/17, 21.03.18)

Хто відповідальний за вчасну перевірку лічильників на воду?

Несправедливі умови договору, це умови які призводять до істотного дисбалансу між договірними права та обов’язками сторін та є підставою для визнання такого договору недійсним (ВСУ від 8 червня 2016 р. у справі № 6-330цс16)

ВГСУ: Відключенню споживача від електричної енергії має передувати, зокрема, складення акту про недопуск постачальника до приладів обліку та письмове попередження про припинення електропостачання (справа № 910/10966/16, 07.11.17)

ВГСУ: Облаштування в приміщенні іншої (незалежної від централізованої системи будинку) системи опалення с порушенням встановленого порядку само по собі не спростовує і не заперечує споживання наданих послуг (справа № 913/1228/16, 05.12.17)

Встановлення факту користування електроенергією шляхом самовільного підключення до мережі суворо регламентоване, тому недоліки фіксації цього факту унеможливлюють стягнення вартості спожитої електроенергії (Справа №279/3375/16ц, 21.06.17)

Постанова

Іменем України

11 липня 2018 року

м. Київ

справа № 336/6535/16-ц

провадження № 61-19355св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго,

представник позивача - Орлов Михайло Володимирович,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2017 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Дашковської А. В., Маловічко С. В.,

ВСТАНОВИВ:

У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2016 року відкрите акціонере товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Північної групи по обслуговуванню побутових споживачів (далі - ВАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та користуються електроенергією. Енергопостачальником є ВАТ «Запоріжжяобленерго».

06 вересня 2016 року контролерами рейдової бригади товариства за вказаною адресою проведена перевірки дотримання Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕ). Перевіркою було встановлено, що споживач здійснив дії, що призвели до споживання необлікованої електроенергії, а саме виявлено магніт, встановлений на розрахунковому електролічильнику, внаслідок чого обліковий механізм зупинено, лічильник не враховував спожиту електроенергію. По даному факту був складений акт від 06 вересня 2016 року, який відповідачі підписувати відмовилися, але його підписали три представники енергопостачальника.

Обсяг та вартість необлікованої електричної енергії на суму 6 915,66 грн розраховано відповідно до ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика).

Ураховуючи наведене, ВАТ «Запоріжжяобленерго» просило суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь вартість необлікованої електричної енергії в сумі 6 915,66 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2017 року у складі судді Суркової В. П. у задоволенні позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факт порушення відповідачами ПКЕЕ, оскільки відповідно до Методики таке порушення, а саме встановлення на прилад обліку магніту, що призвело до зміни його показів, у разі незгоди споживача, в обов'язковому порядку повинно бути підтверджено висновком експертизи, яка проведена не була.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2017 року скасовано та задоволено позов ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Північної групи по обслуговуванню побутових споживачів вартість необлікованої електроенергії у розмірі 6 915,66 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що факт порушення відповідачами ПКЕЕ зафіксовано в акті від 06 вересня 2016 року та ними не спростовано.

Апеляційний суд вказав, що законодавством не передбачено обов'язку енергопостачальника проводити експертизу приладу обліку за умови встановлення зовнішнього силового магніту. Доказів щодо механічного втручання у роботу приладу обліку матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильнезастосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що проведення експертизи лічильника є необов'язковим, у разі коли споживач заперечує факт втручання у його роботу, при тому порушенні, про яке зазначає енергопостачальник, а саме встановлення на прилад обліку магніту, що призвело до зміни його показів. Такий обов'язок прямо передбачено пунктом 3.1 Методики, на що безпідставно не звернув уваги суд апеляційної інстанції та помилково скасував законне й обґрунтоване рішення місцевого суду.

Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції, яка відповідає закону.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та користуються електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 січня 2006 року, власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3

06 вересня 2016 року рейдовою бригадою ВАТ «Запоріжжяобленерго» була здійснена перевірка дотримання споживачами ПКЕЕ за адресою: АДРЕСА_1, яка проводилась у присутності споживача ОСОБА_2 За результатами перевірки складено акт № 00140259, в якому зафіксоване порушення Правил, а саме: «споживач здійснив дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявлено магніт, встановлений на розрахунковому електролічильнику, внаслідок чого обліковий механізм зупинено, лічильник не враховує спожиту електроенергію».

Акт підписано трьома представниками енергопостачальника, оскільки ОСОБА_2 від його підпису відмовився, що передбачено пунктом 53 ПКЕЕ (а.с. 6).

05 жовтня 2016 року відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ у присутності споживача, за результатами якого складено протокол № 590, прийняте рішення про причетність споживача до порушення та затверджено розрахунок в обсязі 5 742 кВт/год на суму 6 915,66 грн.

Протокол та розрахунок до акту вручено ОСОБА_2 під підпис 05 жовтня 2016 року. При цьому ОСОБА_2 підписав акт з зауваженням, зазначивши, що магніт на електролічильник встановив контролер ОСОБА_5 та зробив зйомку на фотокамеру. Факт порушення та акти сфальсифіковані співробітниками ВАТ «Запоріжжяобленерго»: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 5).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», а також нормативно-правовими актами в сфері електропостачання.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положенням частини другої статті 27 зазначеного Закону України відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії.

Відповідно до положень пункту 3.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатору тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів).

Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

У разі визнання споживачем факту втручання в роботу приладів обліку, факту зумисного пошкодження пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи тавр про повірку приладів обліку (у разі встановлення таких пломб та зазначення їх в акті про збереження пломб), складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, який підтверджує факт установлення і передачу на збереження приладів обліку і пломб), факту зумисного пошкодження приладів обліку, про що окремо зазначається в акті про порушення, підтвердження експертизою зазначених порушень ПКЕЕН необов'язкове.

До отримання енергопостачальником результатів експертизи (у зазначених цією Методикою випадках) ця Методика не застосовується.

У статті 212 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час розгляду справи судами, визначено, щосуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в їх прийнятті.

Частиною першою статті 57 ЦПК України 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 59 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до положень частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, встановивши, що відповідачі заперечували факт втручання у роботу приладу обліку електричної енергії, шляхом встановлення на лічильник магніту, що призвело до зміни його показів, та позивачем експертиза для підтвердження цього факту не проводилася, дійшов правильного висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту втручання відповідачами у роботу електролічильника, а відтак не довів своїх позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов ВАТ «Запоріжжяобленерго», апеляційний суд вказав, що факт порушення відповідачами ПКЕЕ зафіксовано в акті від 06 вересня 2016 року та ними не спростовано. Законодавством не передбачено обов'язку енергопостачальника проводити експертизу приладу обліку за умови встановлення зовнішнього силового магніту. Доказів щодо механічного втручання у роботу приладу обліку матеріали справи не містять.

Розрахунок позивачем правомірно проведено відповідно до пункту 3.3 Методики.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Аналіз положень пункту 3.1 Методики вказує на те, що факт втручання споживача у роботу приладів обліку, у тому числі й дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, зокрема і шляхом впливу магнітного поля, у разі невизнання ним такого факту, в обов'язковому порядку має бути підтверджений експертизою.

Та обставина, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» правильно провело розрахунок обсягу необлікованої електрично енергії відповідно до пункту 3.3 Методики, не позбавляє його обов'язку довести сам факт порушення з боку споживача та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням і споживанням необлікованої електричної енергії (крадіжка електричної енергії).

Крім того, у пункті 3.1 Методики також визначено, що до отримання енергопостачальником результатів експертизи (у зазначених цією Методикою випадках) ця Методика не застосовується.

Зазначене підтверджується й листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з яким на звернення ОСОБА_2 була надана відповідь про те, що факт втручання у роботу приладу обліку має бути підтверджено експертизою, до отримання результатів якої Методика не застосовується, а відтак ВАТ «Запоріжжяобленерго» було здійснено розрахунок по акту порушення ПКЕЕ від 06 вересня 2016 року з порушенням вимог Методики (а. с. 40-41).

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 212-215 ЦПК України2004 року, правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ВАТ «Запоріжжяобленерго», оскільки енергопостачальник не довів у встановленому порядку факт порушення відповідачами, як споживачами послуг з постачання електроенергії, правил ПКЕЕ, які призвели до використання необлікованої електричної енергії, а суд апеляційної інстанції помилково скасував судове рішення,яке відповідає закону.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400 402 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2017 року скасувати.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2017 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк