Крадіжка під час війни: короткий огляд судової практики

Введення воєнного стану в Україні вплинуло практично на усі сфери суспільного життя, в тому числі й на кримінально-правову. З морального погляду злочини вчинені під час війни характеризуються особливою зухвалістю та безпринципністю, оскільки у своїй більшості вони вчиняються самими ж українцями на шкоду українського суспільства, яке і так переживає наразі скрутні наслідки повномасштабної війни.

З початком вторгнення рф на територію України, користуючись тимчасовою нестабільністю в державі, стрімкими темпами почала зростати кількість злочинів проти власності. В народі відповідні дії одразу ж охарактеризували як мародерство та усілякими «народними методами» запобігали його розповсюдженню. Враховуючи це, законотворець також вирішив внести свою лепту в запобігання розповсюдження злочинів проти власності під час війни та законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX від 03 березня 2022 року, посилив кримінальну відповідальність за крадіжку вчинену в умовах дії воєнного стану.

Оскільки прийняті зміни до кримінального законодавства стали об’єктом численних публікацій як практиків, так і науковців (пік публікаційної активності припав на 2022 рік), вважаємо за необхідне проаналізувати практику притягнення до відповідальності за крадіжку вчинену в умовах воєнного стану станом на середину 2023 року.

Теоретичний аспект кваліфікації крадіжки в умовах воєнного стану

Перш ніж переходити до аналізу судової практики за середину 2023 року, що стосується крадіжки вчиненої в умовах дії воєнного стану, варто розібратися з теоретичними аспектами кримінального права в частині характеристики відповідних суспільно небезпечних правопорушень.

Крадіжка відповідно до частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України є таємним викраденням чужого майна, яка в мирний час (до введення правового режиму воєнного стану) у випадку відсутності кваліфікуючих ознак, що переводили її в площину інших частин, вважалася проступком, санкцією за відповідні діяння було передбачено покарання від штрафу 17 тисяч гривень до обмеження волі строком до 5 років.

Однак, 03 березня 2022 року законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX, частину 4 статті 185 Кримінального кодексу України було доповнено, а саме тим, що крадіжка вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Таким чином, по своїй суті частина 1 статті 185 Кримінального кодексу України тимчасово, на період дії воєнного стану, замінилась на частину 4, в незалежності від того, що саме особа фактично протиправно таємно привласнила собі (чи то незначну кількість продуктів з магазину, чи то цінне майно, що підпадає під кваліфікаційну ознаку «у великих розмірах»). В результаті проста крадіжка (мається на увазі без кваліфікуючих ознак) з проступку переросла в тяжкий злочин.

Короткий аналіз практики судів щодо притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України в прифронтових областях (станом на 2023 рік)

За допомогою відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ми вирішили здійснити аналіз вироків судів про притягнення винних осіб до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України та зрозуміти специфіку вчинюваних злочинів, що стосуються таємного викрадення майна, на територіях наближених до фронту.

З аналізу вироків судів вбачається, що у своїй більшості суди визначають нижню межу санкції для правопорушника, а саме 5 (п’ять) років позбавлення волі, проте переважно зі звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо особа не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки протягом іспитового строку (Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 29.06.2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/111863542; Вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20.07.2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112314563; Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20.06.2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/111744767; Вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 12.07.2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112138114; Вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24.07.2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112385625; Вирок Херсонського міського районного суду Херсонської області від 29.06.2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/111890557; Вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27.07.2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112451634); Вирок Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 03.08.2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112590477).

З огляду змісту представлених вироків судів вбачається, що обставини вчинення винними особами крадіжок жодним чином не пов’язані з правовим режимом воєнного стану (окрім звичайно того факту, що усі вони вчинені під час його дії), тобто відповідні діяння могли б бути вчинені в мирний час також. Таким чином, можемо дійти до думки, що війна або запровадження правового режиму воєнного стану не впливало на полегшення вчинення відповідних діянь. В результаті випливає логічне запитання: яка різниця між крадіжкою здійсненою в мирний час та крадіжкою вчиненою в умовах правового режиму воєнного стану, якщо вона, для прикладу, була вчинена на території де бойові дії не відбуваються?

Проте, досить часто зустрічаються й вироки якими дійсно винних осіб позбавляють волі на визначений ч.4 ст. 185 КК України строк (Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/108417551, Вирок Димитровського мiського суду Донецької областi від 15 червня 2023 року, посилання https://reyestr.court.gov.ua/Review/111572929, Вирок Мар’їнського районного суду Донецької області від 06 червня 2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/111436572), Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.05.2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/110933362). Однак, здебільшого вищезазначені вироки стосуються осіб, які вже раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини та/або особа вчинила ще один злочин, передбачений іншою статтею Кримінального кодексу України.

Короткий аналіз практики судів щодо притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України в областях віддалених від зони бойових дій (станом на 2023 рік)

Провівши короткий аналіз нещодавніх вироків судів перших інстанцій щодо притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України в прифронтових областях, цікаво буде проаналізувати тенденцію розгляду аналогічних справ на територіях досить віддалених від зони бойових дій.

Здійснивши аналіз досить свіжих вироків судів, бачимо аналогічну ситуацію з ситуацією, що відбувається в судах прифронтових областей (Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 серпня 2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112601588; Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 серпня 2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112622129; Вирок Шевченківського районного суду міста Львова від 04 серпня 2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112620776; Вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 серпня 2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112576785); Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року, посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609019).

Досить цікавий, на нашу думку, вирок Оболонського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року (посилання - https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609182) згідно з яким студентку 2 курсу професійного училища було визнано винною у вчиненні замаху на злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: за спробу викрадення «Кіндер Сюрпризів». З обставин справи, що викладені у вироку вбачається, що «27 лютого 2023 року близько 13 год. 42 хв., у ОСОБА_6 , яка перебувала в приміщенні магазину «Метро», який розташований за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 26-В, виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла товар, який належить ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», а саме шоколадні яйця «Кіндер Сюрприз», у кількості 169 шт., загальною вартістю 5 563 грн. 48 коп. (без урахування ПДВ), які, у подальшому, сховала до рюкзака, що був при ній. Виконавши усі дії, які ОСОБА_6 вважала необхідними для доведення свого умислу до кінця, остання направилася до виходу з магазину, та не розрахувавшись за викрадене майно, намагалася залишити приміщення магазину, однак свої дії не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівниками охорони магазину. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_6 могла б спричинити ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» майнову шкоду на загальну суму 5 563 грн. 48 коп. (без урахування ПДВ)».

Попри той факт, що згідно з кримінальним законодавством діяння особи кваліфікувалися як замах на злочин передбачений ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, суд взяв до уваги наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченої, та прийшов до висновку про доцільність застосування ст. 69 КК України із призначенням покарання нижчим від найнижчої межі, встановленої в частині 4 статті 185 КК України. Відповідно, особі замість п’ятирічного терміну позбавлення волі суд призначив покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин із відбуттям не більш як дві години на день у вільний від навчання час. Таким чином, суд виконав формальні вимоги законодавства, притягнув до відповідальності особу за ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, проте з урахуванням дійсних обставин справи, знизив межу покарання для особи в міру її вини.

Підведення підсумків та суб’єктивна думка автора

Провівши короткий аналіз судової практики щодо розгляду кримінальних справ за ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка вчинена в умовах воєнного стану) станом на середину 2023 року, можна дійти до висновку, що попри мінімально допустиму межу санкції ч.4 ст.185 КК України, суди з розумінням підходять до розгляду кожної справи. Тобто, покарання призначається в залежності від низки факторів (сукупність злочинів, значні суспільно небезпечні наслідки діяння, притягнення особи до відповідальності за аналогічні правопорушення і т.д.), а не лише від формальної складової того, що діяння було вчинене в умовах воєнного стану. На наше глибоке покарання, викладення ч. 4 ст. 185 КК України в чинній редакції є досить некоректним, оскільки вчинення крадіжки в мирний час та вчинення крадіжки під час дії правового режиму воєнного стану на території віддаленій від активних бойових дій по своїй суті нічим не відрізняється. Крадіжка вчинена на території віддаленій від фронту не несе більшої суспільної небезпеки, аніж вчинення крадіжки без дії правового режиму воєнного стану. Виходячи з цього, вважаємо, що відповідне доповнення ч. 4 ст. 185 КК України має бути переглянуто з урахуванням реального стану речей та наявної судової практики.

Мазій Віталій

адвокат, АО "Кравець і партнери"

+380-44-229-6950