Наукова павутина: судді, слідчі, поліціянти, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова

Заступник директора Державного бюро розслідувань, ексдепутат від проросійської ОПЗЖ, очільник поліції Київщини, суддя у справі настоятеля Києво-Печерської лаври Павла, ексочільник Полтавської облпрокуратури та десятки інших правоохоронців.

Що може об'єднувати цих людей? hromadske знайшло спільний знаменник. Усі вони захищали свої кандидатські роботи під керівництвом заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

У грудні 2023-го hromadske оприлюднило резонансне розслідування про неоднозначну біографію, скандали та майно Анатолія Щадила — керівника поліції Київської області.

Тоді з’ясувалося, що 2016 року Щадило захистив дисертацію під науковим керівництвом Олега Татарова. Проте тісний зв’язок між ними зберігся й через 8 років.

«Він підтримує з ним дуже-дуже теплі стосунки. Коли ми ще спілкувалися, він мені казав: “Ось мені тут задачі Татаров з Офісу президента ставить — щось там робить”. Він прямо називав прізвище Татарова: “От Татаров, я не можу його підвести, от я повинен зробити”», — так характеризував стосунки Анатолія Щадила, який у 2020-2023 роках був очільником поліції Дніпропетровської області, з Олегом Татаровим його колишній підлеглий Сергій Лукашов.

Ми знайшли всіх, хто захищав дисертації під керівництвом або опонуванням Олега Татарова за період після 2014 року, коли він пішов із влади, та до серпня 2020-го, коли повернувся до влади вже як заступник керівника Офісу президента. Тут нас чекала справжня несподіванка: понад 50 науковців із шести вишів, більшість з яких із блискучими кар’єрами в правоохоронній системі, значущими посадами просто зараз та гучними кейсами, про які говорила вся країна.

Справа Стерненка

Чому призначення Татарова в Офіс президента було скандальним? А тому, що під час Революції гідності, саме в розпал Майдану, він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка і дозволяв собі отакі репліки щодо протестувальників:

«Деякі із загиблих мають поранення в потиличну частину голови, що дає можливість стверджувати, що постріли робили поруч з особами, які були серед мітингувальників».

Простіше кажучи, майданівці стріляли самі в себе… Після перемоги Майдану Татаров із системи змушений був піти. Займався науковою діяльністю і подався в адвокати. Мав дуже цікавий список клієнтів.

Наприклад, представляв у суді інтереси дружини одного з нападників Сергія Стерненка — Ірини Кузнецової. Чоловік загинув під час нападу, і саме Татаров подавав клопотання про оголошення активісту підозри в умисному вбивстві та закінченому замаху на вбивство двох осіб. Остання стаття передбачає покарання аж до довічного ув’язнення.

«Татаров знав, що ці двоє на мене напали, він знав, що це був організований напад, але у своєму клопотанні він пише, що це я сам, просто так, без будь-яких причин раптово напав на своїх нападників», — описував тодішні події в серпні 2020-го сам Стерненко.

Інтереси Кузнецової в суді Татаров представляв щонайменше до травня 2019-го як член Адвокатського об’єднання «Татаров, Фаринник, Головко». У 2020-му об’єднання перейменувалося в «Креденс», а Кузнецову в суді супроводжував уже інший адвокат цього самого об’єднання — Станіслав Свириденко.

До слова, у червні 2018-го Свириденко захистив дисертацію під керівництвом Олега Татарова. Справа самого Стерненка тим часом виходила вже на суто політичний рівень, про неї почали говорити перші особи держави.

«Щодо Стерненка підозра буде в будь-якому разі… Вбивство, або вбивство по самозахисту, або затримання злочинця. І так і сяк — це підозра», — заявляла у квітні 2020-го генпрокурорка Ірина Венедіктова.

Коли Стерненка у лютому 2021 року таки відправили за ґрати, під двері Офісу президента прийшли з видовищною акцією протесту.

З цього моменту справа Стерненка стала ще більш політично забарвленою. Суди відправили під домашній арешт активіста Романа Ратушного (загинув 9 червня під Ізюмом), Сергія Філімонова (командира батальйону «Вовки да Вінчі») та ще кількох людей за так званий підпал дверей на Банковій. У справі про домашній арешт Ратушного натрапляємо на прізвище судді Шапутько.

Суддя Печерського районного суду Світлана Шапутько відмовила тоді у відводі своєї колеги, коли та розглядала арешт Ратушного. Жодних пояснень чи аргументів цього рішення не навела. Забула навіть про цей розгляд попередити адвокатів активіста, за що й потрапила в базу «Правотворець», яка збирає інформацію про переслідувачів за політичними мотивами.

Клопотати про арешт іншого учасника протестів до суду прийшов прокурор Олег Білоус. Він відомий своєю участю в реаліті-шоу «ЛавЛавКар», під час якого роздягнувся догола, за що й був покараний колегами-прокурорами доганою.

Як пов’язані між собою суддя, адвокат та прокурор, крім участі у справі щодо захисників Стерненка та його самого? Про захист дисертації Свириденка ми згадали вище. Суддя Шапутько захистила дисертацію під керівництвом Татарова у травні 2018-го, а прокурор Білоус — у березні 2019-го; у нього Татаров був опонентом.

Ррррррррррррррррррррррррр

Отже, у різних провадженнях та епізодах однієї «великої» справи всі три сторони — адвокат, суддя та прокурор — з-поміж науковців Татарова.

Невипадкові збіги

У квітні 2018-го дисертацію під керівництвом Олега Татарова захистила також колега Шапутько по Печерському райсуду — суддя Світлана Смик. У 2019-му вона розглядала справу про невчасне декларування президентом Зеленським отримання 2,5 млн грн за продаж облігацій. Думала над справою пані Смик рік і закрила її в останній тиждень липня 2020-го.

«Це неподання повідомлення про отримання доходу з продажу — доволі формальна й проста для суддів справа. Але вона все ж таки була закрита. Тут можна побачити ознаки лояльності до влади та відсутність бажання розбиратися у справі», — вважає адвокаційна менеджерка Фундації DEJURE Ніка Крейденкова.

Через затягування справи щодо Зеленського суддею Смик НАЗК звернулося до Вищої ради правосуддя. І тут увага на дати: цього разу справу проти самої судді закрили 20 серпня 2020 року. Нагадаємо, що 5 серпня того самого року в Офіс президента офіційно працевлаштувався науковий керівник пані Світлани Олег Татаров.

У фундації DEJURE, яка збирає досьє на суддів, пригадують набагато показовішу справу за участі судді Смик.

«Також Світлана Смик була відомою через справу Паші-Мерседеса, служителя Києво-Печерської лаври. Авторозподіл цієї справи мав ознаки маніпуляції. Як це відбувається? У кожному суді є багато суддів, у Печерському їх приблизно 30, а в авторозподілі їх чомусь не всі 28, а лише двоє. Зазвичай це відбувається у такий спосіб, що деякі спеціально йдуть у відпустку, хворіють і так далі й в авторозподілі залишаються лише двоє суддів», — пояснює Крейденкова.

Під час розгляду справи Павла Лебедя — намісника Києво-Печерської лаври, більш відомого у народі як Паша-Мерседес — в авторозподілі опинилися саме знайомі нам дві судді: Смик і Шапутько.

Ппппппппппппппппппппппппппп

Але дива правосуддя в Печерському суді на цьому не закінчуються. Суддя того самого суду до 2023 року, Віта Бортницька, перед виходом на пенсію прогриміла на всю країну рішенням про арешт майна Петра Порошенка. А ще, вже на пару зі Світланою Смик, Бортницька неодноразово продовжувала арешт екскерівника Харківської СБУ Романа Дудіна, якого звинувачують у держзраді за події перших днів повномасштабного вторгнення. Ми розповідали про очевидну політичну вмотивованість цієї справи.

Кандидатську роботу Бортницька захистила під керівництвом Олега Татарова прямо перед його призначенням на Банкову — у 2020-му. Офіційним опонентом і автором відгуку на її дисертацію був Артем Шевчишен.