ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №826/4174/16

адміністративне провадження №К/9901/50751/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Кравчука В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смена» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової Ірини Дмитрівни, треті особи - Приватне акціонерне товариство «Промінвестбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «РБК» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Смена» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Смолія І.В. від 19 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. від 06 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смена» (далі - ТОВ «Смена», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової І.Д., у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової І.Д. індексний номер 28204222 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію обтяження на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 121179174101) загальною площею 0,5431 га, з кадастровим номером: 7410100000:02;014:0126, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1 (один), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13269281 від 11 лютого 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової І.Д. індексний номер 28203066 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію обтяження на нежитлову будівлю (торгівельний комплекс, рампа, навіс 1, навіс 2, тимчасовий кіоск 1, тимчасовий кіоск 2) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 121219374101) загальною площею 15017,3 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1 (один), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13269812 від 11 лютого 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової Ірини Дмитрівни індексний номер 28203861 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію речового права (іпотеки) на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 121242974101) загальною площею 2,3170 га, з кадастровим номером: 7410100000:02:014:0100, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1 (один), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13273546 від 11 лютого 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової І.Д. індексний номер 28203256 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію речового права (іпотеки) на адміністративно-господарчу будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:120972574101), загальною площею 4488,1 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1 (один), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13276102 від 11 лютого 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової І.Д. індексний номер 28204082 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію речового права (іпотеки) на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 120747474101) загальною площею 0,1852 га, з кадастровим номером: 7410100000;02;014;0105, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1а (один «а»), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13271766 від 11 лютого 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової І.Д. індексний номер 28203683 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію речового права (іпотеки) на адміністративну будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 120479674101), загальною площею 1188,8 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1а (один «а»), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13275538 від 11 лютого 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Смена» зазначило, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки оскаржувані реєстраційні дії здійсненні на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року в справі № 826/3076/14. Однак, у даній постанові визнано незаконними дії державного реєстратора Лахно Ю.В. щодо проведення реєстрації припинення договорів іпотеки за №№ 1934579, 1933776, 1933151, 1927991, 1919047, 1923324 та зобов'язано його поновити державну реєстрацію обтяжень, однак фактично дії за цим рішенням були проведенні іншим державним реєстратором - Хріпковою І.Д., яка, на думку позивача, не мала права вчиняти будь-які реєстраційні дії за вказаним судовим рішенням, а тим більше здійснити не поновлення скасованих записів, як це постановлено в рішенні суду, а нові реєстраційні дії щодо обтяження майна на підставі договорів іпотеки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року в справі № 826/3076/14 визнано протиправними дії приватного нотаріуса Лахно Ю.В. щодо припинення іншого речового права (іпотеки) на спірні об'єкти нерухомого майна. При цьому законом надано право заявникові звертатись із заявами про державну реєстрацію обтяжень (їх припинень) незалежно від місця знаходження об'єкта нерухомого майна. Крім того, відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі надходження рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або документів, на підставі яких прийнято таке рішення, до будь-якого органу державної реєстрації, відповідні відомості вносяться до Державного реєстру прав.

ТОВ «Смена», не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, в якій просить скасувати наведені рішення судів попередніх інстанцій та винести нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій дійшли до неправильного висновку щодо тотожності фактичного способу виконання судового рішення, яке набуло чинності, та того способу, який в такому рішенні прописаний.

Від ПАТ «Промінвестбанк» надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Смена», у якому вказується на законність рішень судів першої та апеляційної інстанції та необґрунтованість вимог касаційної скарги, на підставі чого третя особа - ПАТ «Промінвестбанк», просить залишити рішення судів попередніх інстанцій у силі.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 лютого 2014 року ТОВ «Смена» набуло права власності на нерухомість та земельні ділянки, що розташовані в м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської дивізії 1 та 1а, а саме:

нежитлову будівлю (торгівельний комплекс, рампа, навіс 1, навіс 2, тимчасовий кіоск 1, тимчасовий кіоск 2) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 121219374101) загальною площею 15017,3 кв. м та земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 121242974101) загальною площею 2,1370 га, з кадастровим номером: 7410100000:02:014:0100, на якій розташована нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської дивізії (вул. Проектна), 1 (один);

адміністративно-господарчу будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 120972574101), загальною площею 4488,1 кв. м, та земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 121179174101), загальною площею 0,5341 га, з кадастровим номером: 740100000:02:014:0126, на якій розташована нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської дивізії (вул. Проектна), 1 (один);

адміністративну будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1204796741010), загальною площею 1188,8 кв. м та земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 120747474101) загальною площею 0,1852 га, з кадастровим номером: 7410100000:02:014:0105, на якій розташована нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської дивізії (вул. Проектна), 1а (один «а»).

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року № 826/3076/14 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпковою І.Д. 14 березня 2016 року прийнято рішення про державну реєстрацію іпотеки, а саме:

рішення індексний номер 28204222 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію речового права (іпотеки) на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 121179174101) загальною площею 0,5431 га, з кадастровим номером: 741010000:02:014:0126, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця проектна), 1 (один), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 132692 81 від 11 лютого 2016 року;

рішення індексний номер 28203066 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію речового права (іпотеки) на нежитлову будівлю (торгівельний комплекс, рампа, навіс 1, навіс 2, тимчасовий кіоск 1, тимчасовий кіоск 2) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 121219374101) загальною площею 15017,3 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1 (один), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13269812 від 11 лютого 2016 року;

рішення індексний номер 28203861 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію речового права (іпотеки) на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12124294101) загальною площею 2,3170 га, з кадастровим номером: 7410100000:02:014:0100, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1 (один), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13273546 від 11 лютого 2016 року;

рішення індексний номер 28203256 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію речового права (іпотеки) на адміністративно-господарчу будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 120972574101) загальною площею 4488,1 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1 (один), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13276102 від 11 лютого 2016 року;

рішення індексний номер 28204082 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію речового права (іпотеки) на земельну ділянку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 120747474101) загальною площею 0,1852 га, з кадастровим номером: 7410100000;02;014;0105, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1а (один «а»), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13271766 від 11 лютого 2016 року;

рішення індексний номер 28203683 від 12 лютого 2016 року про державну реєстрацію речового права (іпотеки) на адміністративно-господарчу будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 120479674101) загальною площею 1188,1 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Чернігів, вулиця 77 Гвардійської дивізії (вулиця Проектна), 1а (один «а»), запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13275538 від 11 лютого 2016 року.

Вважаючи, що відповідачем протиправно вчинено реєстраційні дії, оскільки вони розходяться з тим способом виконання рішення суду, який вказаний у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року в справі № 826/3076/14, зокрема, яким зобов'язано державного реєстратора Лахно Ю.В. поновити скасовані ним реєстраційні записи, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають, а вимоги касаційної скарги є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року в справі № 826/3076/14, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії приватного нотаріуса Лахно Ю.В. щодо припинення іншого речового права (іпотеки) на спірні об'єкти нерухомого майна. Крім того, було покладено зобов'язання на цього державного реєстратора поновити державну реєстрацію іншого речового права (іпотеки) з 21 січня 2014 року, тобто з дати, коли були вчинені протиправні дії державним реєстратором, зокрема, проведена реєстрація припинення речового права (іпотеки) на об'єкти нерухомості.

При цьому, твердження ТОВ «Смена», викладене в касаційній скарзі, щодо того, що учасниками провадження в справі № 826/3076/14, зокрема, позивачем в цій справі (ПАТ «Промінвестбанк») було самовільно змінено спосіб виконання судового рішення, оскільки в останньому зазначалося про поновлення, а не здійснення нової реєстрації, а також покладалось зобов'язання щодо вчинення реєстраційних дій на Лахно Ю.В, а не на Хріпкову І.Д., є необґрунтованими з огляду на таке.

Як слідує зі змісту статті 162 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), у разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень (в даному випадку державного реєстратора) суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року в справі № 826/3076/14 зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В.:

поновити державну реєстрацію обтяження речового права за іпотечним договором № 692-11 від 21 червня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4113 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з дати припинення обтяження, а саме з 24 лютого 2014 року;

поновити державну реєстрацію обтяження речового права за іпотечним договором №693-11 від 21 червня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4110 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з дати припинення обтяження, а саме з 24 лютого 2014 року;

поновити державну реєстрацію обтяження речового права за іпотечним договором № 694-11 від 21 червня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4116 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з дати припинення обтяження, а саме з 24 лютого 2014 року;

поновити державну реєстрацію іншого речового права (іпотеки) за іпотечним договором № 692-11 від 21 червня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4113 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з дати припинення іншого речового права, а саме з 24 лютого 2014 року;

поновити державну реєстрацію іншого речового права (іпотеки) за іпотечним договором № 693-11 від 21 червня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4110 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з дати припинення іншого речового права, а саме з 24 лютого 2014 року;

поновити державну реєстрацію іншого речового права (іпотеки) за іпотечним договором №694-11 від 21 червня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4116 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з дати припинення іншого речового права, а саме з 24 лютого 2014 року.

При цьому, зазначеною постановою фактично визнано протиправними дії приватного нотаріуса Лахно Ю.В., як державного реєстратора щодо припинення реєстрації інших речових прав (іпотеки) на об'єкти нерухомого майна.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вимоги про поновлення припиненого запису та скасування державної реєстрації припиненого речового права є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача. Нечіткість або неточність формулювань, допущених судами в судових рішеннях, не можуть ставати перепоною для відновлення порушеного права особи, яке фактично визнане таким судовим рішенням.

У разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд може зобов'язати останнього вчинити чи утриматися від вчинення певних дій лише у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Так, повноваження державного реєстратора та порядок їх реалізації визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 868), постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року № 1127 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Постанова № 1127).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішенням суду рішення про державну реєстрацію права, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію права, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту другого частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Тож поновлення реєстраційної дії може бути здійснено виключно шляхом скасування реєстраційних дій, визнаних судом неправомірними.

Неприйнятним також є твердження скаржника про те, що вчинення реєстраційних дій за рішенням суду було проведене не тим державним реєстратором, чиї дії було визнано неправомірними, а іншим державним реєстратором з наступних причин.

Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації права власності та інших речових прав, що проводиться нотаріусами незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п'ятим цієї частини.

Тобто, законом надано право заявникові звертатись з заявами про державну реєстрацію обтяжень (їх припинень) незалежно від місця знаходження об'єкту нерухомого майна або інших чинників. Крім того, відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі надходження рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або документів, на підставі яких прийнято таке рішення, до будь-якого органу державної реєстрації відповідні відомості вносяться до Державного реєстру прав.

Отже, особа, в інтересах якої судом прийнято рішення про визнання протиправними дій, має право звернутись до будь-якого органу державної реєстрації.

Таким чином, обраний ПАТ «Промінвестбанк» порядок виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року в справі № 826/3076/14 не зміняє по суті даного рішення та способу його виконання, не порушує права та інтереси інших учасників провадження, в тому числі скаржника, відповідає визначеній законом процедурі, забезпечує ефективне поновлення порушеного права.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/4175/16.

Крім того, колегія суддів враховує, що з огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а.

При цьому, питання визнання дійсності або недійсності цивільно-правових угод, встановлення або визнання права власності або іншого речового права за певною особою не є предметом адміністративного судочинства; їх вирішення здійснюється у межах цивільного або господарського судочинства.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

За огляду на це, колегія суддів доходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу, а понесені позивачем судові витрати не повертаються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Смена» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук