Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КГС ВП від 02.11.2022 року у справі №916/2016/21 Постанова КГС ВП від 02.11.2022 року у справі №916...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 916/2016/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевич В. Ю.- головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

на постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 (головуючий суддя Філінюк І. Г., судді: Аленін О. Ю., Богатир К. В.), додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (головуючий суддя Філінюк І. Г., судді: Аленін О. Ю., Богатир К. В.), рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021 (суддя Малярчук І. А.) та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 (суддя Малярчук І. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глорія»

до Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліткомсервіс», приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович

про припинення податкової застави нерухомого майна, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Новака Р. Г. (адвокат),

відповідача - Тарановського Р. В. (у порядку самопредставництва),

третьої особи (ТОВ «Еліткомсервіс») - не з`явився,

третьої особи (приватний виконавець Качурка В. В.) - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глорія» (далі - ТОВ «ФК «Глорія», позивач) придбало на електронних торгах нерухоме майно, яке перебуває в податковій заставі.

2. Головне управління ДПС в Одеській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач) відмовило позивачу у звільненні нерухомого майна з податкової застави та виключення його з відповідних державних реєстрів у зв`язку із наявністю податкової заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліткомсервіс» (далі - ТОВ «Еліткомсервіс») перед бюджетом.

3. Позивач стверджує, що не є боржником, а перебування нерухомого майна в податковій заставі порушує право ТОВ «ФК «Глорія» як власника цього майна.

4. З огляду на викладене ТОВ «ФК «Глорія» звернулося з цим позовом до господарського суду.

5. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін. Крім того, додатковим рішення суду першої інстанції, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, та додатковою постановою суду апеляційної інстанції суди стягнули з ГУ ДПС в Одеській області витрати на професійну правничу допомогу. Відповідач звернувся з касаційними скаргами до Верховного Суду.

6. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області на додаткову постанову без задоволення та закрив касаційне провадження за іншими касаційними скаргами, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

7. У липні 2021 року ТОВ «ФК «Глорія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ГУ ДПС в Одеській області про:

- припинення податкової застави нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 26.08.2020, номер запису про обтяження: 41790065, на підставі акта опису майна № 31/15-32-53-09-16, виданого ГУ ДПС в Одеській області 13.07.2020, а саме: нежилих приміщень паркінгу загальною площею 793,1 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, буд. № 4 (чотири), що складаються з: паркінгу: 706,5 кв. м; приміщення охорони: 14,5 кв. м; туалету: 2,3 кв. м; туалету: 2,1 кв. м; підсобного приміщення: 8,8 кв. м; кладовки: 4,7 кв. м; кладовки: 8,9 кв. м; щитової: 14,7 кв. м; приміщення пожежного гасіння: 15,2 кв. м; складу: 15,4 кв. м;

- зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код ВП 44069166) вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису щодо встановлення обтяження 26.08.2020, номер запису про обтяження: 41790065, на підставі акта опису майна №31/15-32-53-09-16, виданого ГУ ДПС в Одеській області 13.07.2020, а саме: нежилих приміщень паркінгу загальною площею 793,1 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, буд. № 4 (чотири), що складаються з: паркінгу: 706,5 кв. м; приміщення охорони: 14,5 кв. м; туалету: 2,3 кв. м; туалету: 2,1 кв. м; підсобного приміщення: 8,8 кв. м; кладовки: 4,7 кв. м; кладовки: 8,9 кв. м; щитової: 14,7 кв. м; приміщення пожежного гасіння: 15,2 кв. м; складу: 15,4 кв. м (далі - нерухоме майно).

8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на електронних торгах придбав вказане нерухоме майно, під час реєстрації права власності було виявлено, що це майно перебуває в податковій заставі на підставі акта опису майна № 31/15-32-53-09-16, виданого 13.07.2020, дата реєстрації обтяження 26.08.2020, видавник: ГУ ДПС в Одеській області; обтяжувач: ГУ ДПС в Одеській області; боржник: ТОВ «Еліткомсервіс».

9. ТОВ «ФК «Глорія» вказує, що перебування придбаного на електронних торгах нерухомого майна в податковій заставі порушує право власності останнього на це майно в частині права розпорядження ним.

10. Позивач зазначає, що він не є боржником, а звернення стягнення на податкову заставу можливе лише на майно платника (боржника), а до правовідносин, що склалися між ТОВ «ФК «Глорія» та ГУ ДПС в Одеській області, не можуть застосовуватись норми Податкового кодексу України в частині податкової застави.

11. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2021 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ «Еліткомсервіс», приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурку В`ячеслава Вікторовича (далі - приватний виконавець).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. На підставі наказу Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 у справі № 916/1250/18 про стягнення з ТОВ «Еліткомсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» 1 818 834,54 грн заборгованості приватним виконавцем 12.06.2020 винесено постанову ВП № 61330902 про накладення арешту на нерухоме майно боржника - ТОВ «Еліткомсервіс», а саме на нежилі приміщення паркінгу, реєстраційний/кадастровий номер 17681112, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Маловського, буд. 4.

13. Відповідно до витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 30.04.2021 № 255194310 на майно - паркінг за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Маловського, буд 4, 12.06.2020 було зареєстровано обтяження - арешт на підставі постанови приватного виконавця від 12.06.2020 ВП № 61330902 про арешт майна боржника.

14. У матеріалах справи міститься складений приватним виконавцем акт про проведені електронні торги від 29.04.2021 та протокол проведення електронних торгів від 14.04.2021 № 534321, відповідно до якого відбулася реалізація майна, що належало ТОВ «Еліткомсервіс», арештованого на підставі постанови від 12.06.2020 ВП № 61330902 приватного виконавця.

15. За придбане майно позивач повністю розрахувався, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.04.2021 № 1192, від 26.04.2021 №1193, від 28.04.2021 № 1195.

16. Приватним нотаріусом Пучковою І. А. 30.04.2021 посвідчено право власності позивача на нерухоме майно, про що видано відповідне свідоцтво.

17. Також право власності позивача на нежилі приміщення паркінгу загальною площею 793,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, буд. 4, зареєстровано у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом з цього реєстру від 30.04.2021 № 255192218.

18. Постановою приватного виконавця від 11.05.2021 ВП № 613309902 на підставі акта про проведені електронні торги від 29.04.2021 № 613309902 знято арешт з вищевказаного нерухомого майна.

19. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 30.04.2021 № 255192783 на нежилі приміщення паркінгу загальною площею 793,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, буд. 4, 26.08.2020 зареєстровано податкову заставу на користь ГУ ДПС в Одеській області, боржник - ТОВ «Еліткомсервіс».

20. 18.05.2021 позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із заявою про звільнення спірного майна з податкової застави та виключення його з відповідних державних реєстрів, у відповідь на яку листом від 18.06.2021 № 17854/6/15-32-13-06-05 йому було відмовлено з посиланням на відсутність підстав для звільнення нерухомого майна з податкової застави у зв`язку із наявністю податкової заборгованості ТОВ «Еліткомсервіс» перед бюджетом.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

21. Господарський суд Одеської області рішенням від 29.11.2021 позов задовольнив повністю.

22. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 30.06.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021 залишив без змін.

23. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки спірне майно не належить боржнику ТОВ «Еліткомсервіс», а є правомірно набутою власністю позивача, таке майно не може бути використане податковим органом як засіб погашення податкового боргу ТОВ «Еліткомсервіс», тому не є доцільним та правомірним подальше перебування майна позивача під податковою заставою.

24. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що саме право податкової застави контролюючого органу виникає в момент виникнення податкового боргу. Однак для реалізації цього права такий орган має його зареєструвати у відповідному порядку.

25. Разом з тим приватний виконавець 12.06.2020 в межах виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 у справі № 916/1250/18 зареєстрував арешт, податкова застава зареєстрована відповідачем пізніше - 26.08.2020.

26. Суди вказали, що ні на момент реєстрації арешту, податкової застави, ні на час розгляду даної справи чинне законодавство не встановлювало та не встановлює для податкової застави вищого пріоритету по відношенню до обтяження у вигляді арешту, що було зареєстровано раніше за податкову заставу, ще й з врахуванням того, що на момент реєстрації податкової застави (до моменту реалізації виконавцем спірного майна) тривав накладений виконавцем арешт.

27. Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять і судами не встановлено, що були оскаржені будь-які дії позивача, пов`язані із набуттям права власності ТОВ «ФК «Глорія» на майно, придбане на прилюдних торгах.

28. Таким чином, виходячи з аналізу норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

29. При цьому суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18.

30. Господарський суд Одеської області додатковим рішенням від 22.12.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ФК «Глорія» 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі 4500,00 грн додаткової винагороди (гонорар успіху).

31. Судові рішення мотивовані тим, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу - 32 500,00 грн, у тому числі 9000,00 грн додаткової винагороди (гонорар успіху), є необґрунтованим та непропорційним із складністю справи, з урахуванням ціни позову та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

32. Південно-західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 19.07.2022 стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ФК «Глорія» 13 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі 5000,00 грн додаткової винагороди (гонорар успіху).

33. Висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «ФК «Глорія» про розподіл судових витрат суд апеляційної інстанції дійшов, виходячи з критерію розумності розміру витрат та конкретних обставин справи.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

34. У липні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС в Одеській області (скаржник) на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021, в якій скаржник просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

35. У липні 2022 року до Верховного Суду також надійшла касаційна скарга ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, якою залишено без змін додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, в якій скаржник просить скасувати ці судові рішення та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Глорія» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

36. У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС в Одеській області на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, у якій скаржник просить скасувати цю додаткову постанову та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Глорія» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в обсязі задоволених вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційних скарг і заперечень на них

37. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

38. На обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021 ГУ ДПС в Одеській області посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 93 Податкового кодексу України, неврахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 909/455/20 у подібних правовідносинах.

39. Обґрунтовуючи касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, якою залишено без змін додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не врахували правових висновків, викладені у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, додатковій ухвалі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10865/20, у подібних правовідносинах.

40. ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

41. Крім того, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

42. На думку ГУ ДПС в Одеській області, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн, які стягнуто додатковим рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у справі, яка не є резонансною та не впливає на правозастосовчу практику, є завищеними, а належною є сума, що становить один розмір мінімальної заробітної плати.

43. Скаржник також вважає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить такого поняття, як гонорар успіху, а тому заявлені витрати в цій частині є необґрунтованими.

44. Аналогічні доводи щодо неврахування судами правових висновків Верховного Суду наведені скаржником на обґрунтування підстав касаційного оскарження у касаційній скарзі на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022.

45. Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн, які стягнуто додатковою постановою суду апеляційної інстанції, на переконання скаржника, є завищеними і такими, що не відповідають складності справи та витраченим часом на неї.

46. У судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити.

47. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021 ТОВ «ФК «Глорія» вказує, що доводи скаржника про неврахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 909/455/20, є необґрунтованими, оскільки правовідносини у справі, що розглядається, та справі № 909/455/20 не є подібними.

48. У відзивах на касаційні скарги ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, якою залишено без змін додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, позивач зазначає, що ці судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судами попередніх інстанцій враховані доводи відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу та відповідно зменшено такі витрати.

49. З урахуванням викладеного ТОВ «ФК «Глорія» просить касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

50. У судовому засіданні представник позивача виклав заперечення щодо касаційних скарг та просив відмовити в їх задоволенні, а також зазначив про те, що докази на підтвердження понесених ТОВ «ФК «Глорія» витрат у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

51. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

52. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційних скаргах доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на таке.

Щодо касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021

53. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

54. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

55. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

56. Звідси з`ясування наявності права скаржника на касаційний перегляд судових рішень з підстав, наведених у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, перебуває в залежності від встановлення таких складових елементів (критеріїв), як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог та встановлених судами фактичних обставин, а також наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.

57. Проаналізувавши правовідносини у справі, що розглядається, та у справі, на неврахування правових висновків в якій посилається скаржник у касаційній скарзі, шляхом співставлення їх суб`єктів, об`єктів та юридичного змісту, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що правовідносини у справах не є подібними, тому підстави для врахування при розгляді цієї справи правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 909/455/20 у подібних правовідносинах, відсутні з огляду на таке.

58. Так, у справі, що розглядається, суди встановили, що реалізоване нерухоме майно на електронних торгах знаходиться у податковій заставі у зв`язку із наявністю податкового боргу у ТОВ «Еліткомсервіс», якому майно належало до торгів.

59. На момент розгляду цієї справи ТОВ «ФК «Глорія» є власником майна, придбаного на електронних торгах, і право власності на це майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

60. Матеріали справи не містять і судами не встановлено, що були оскаржені будь-які дії позивача, пов`язані із набуттям права власності ТОВ «ФК «Глорія» на майно, придбане на прилюдних торгах.

61. Таким чином, виходячи з аналізу норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що особа, яка придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

62. Крім того, за змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

63. У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

64. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, в якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

65. При цьому апеляційний господарський суд врахував правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18, в якій товариство звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про усунення перешкод в здійсненні права власності на майно, придбане на прилюдних торгах, - будівлю складу, яке належало іншому товариству, шляхом виключення з акта опису придбаного майна та припинення податкової застави.

66. Щодо посилання скаржника на статтю 93 Податкового кодексу України, відповідно до якої у контролюючого органу відсутні правові підстави для припинення податкової застави нерухомого майна, суд апеляційної інстанції зазначив, що право податкової застави контролюючого органу виникає в момент виникнення податкового боргу. Однак для реалізації цього права орган податкової служби має його зареєструвати у відповідному порядку. Тоді як арешт виконавцем було зареєстровано 12.06.2020, податкова застава зареєстрована відповідачем пізніше - 26.08.2020. Наразі ні на момент реєстрації арешту, податкової застави, ні на час розгляду даної справи чинне законодавство не встановлювало та не встановлює для податкової застави вищого пріоритету по відношенню до обтяження у вигляді арешту, що було зареєстровано раніше за податкову заставу, ще й з урахуванням того, що на момент реєстрації податкової застави тривав (до моменту реалізації виконавцем спірного майна) накладений виконавцем арешт.

67. Апеляційний господарський суд вказав, що стаття 93 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.

68. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті (пункти 93.1, 93.2 Податкового кодексу України).

69. Між тим дані положення Податкового кодексу України встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна боржника, яким позивач не є, тобто положення статті 93 Податкового кодексу України на спірні правовідносини не розповсюджуються та застосуванню не підлягають.

70. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що, з одного боку, позивач, придбавши майно з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження, не може належним чином реалізувати права власника, а з другого, майно, яке перебуває в податковій заставі, не може бути спрямоване на погашення боргу боржника (в даному випадку ТОВ «Еліткомсервіс»). Тобто жодна особа не може вчинити дії щодо розпорядження цим майном.

71. Разом з тим у справі № 909/455/20, на неврахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 в якій посилається скаржник у касаційній скарзі, суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням міської ради створено комунальне підприємство, якому відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради з балансу іншого комунального підприємства передано на баланс майно, в тому числі сім спірних транспортних засобів. 02.02.2017 підприємство здійснило державну реєстрацією зазначених транспортних засобів. Транспортні засоби перебували в податковій заставі відповідно до акта опису майна від 27.12.2016 № 160.

72. Тобто у справі № 909/455/20 майно, яке перебувало в податковій заставі, було передано від одного комунального підприємства іншому. Будь-яких інших обтяжень, зокрема накладеного арешту, на момент передачі майна в податкову заставу вказане майно не мало.

73. Водночас у справі № 916/2016/21 суди встановили, що ТОВ «ФК «Глорія» право власності на спірне нерухоме майно набуло за результатами електронних торгів в межах виконавчого провадження.

74. При цьому приватним виконавцем 12.06.2020 в межах виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 у справі № 916/1250/18 було зареєстровано арешт, податкова застава зареєстрована відповідачем пізніше - 26.08.2020.

75. Суди у справі, що розглядається, також встановили, що матеріали справи не містять доказів, що свідчили б про визнання в установленому порядку результатів торгів, які відбулись 14.04.2021, та на яких позивач придбав майно, про захист права на яке заявлено позов у цій справі, недійсними. Тобто правочин купівлі-продажу спірного майна позивачем є правомірним, оскільки інше не встановлено законом або судом.

76. Таким чином, правовідносини у справі № 916/2016/16 та у справі № 909/455/20 не є подібними, позаяк існує ряд істотних відмінностей саме у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних із правами й обов`язками їх сторін, що в свою чергу, зумовлює і різний зміст спірних правовідносин, що унеможливлює застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у наведеній скаржником в касаційній скарзі постанові, до спірних правовідносин у цій справі.

77. Звідси доводи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, наведених у вказаній вище постанові, є необґрунтованими.

78. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

79. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 916/2016/21 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021.

Щодо касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, якою залишено без змін додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021

80. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

81. Наведена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

82. Суд касаційної інстанції зазначає, що об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, вказала, що згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

83. Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

84. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

85. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

86. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

87. Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

88. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

89. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

90. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

91. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

92. Подібні правові висновки також викладені у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, додатковій ухвалі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10865/20, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

93. Судом касаційної інстанції також встановлено, що у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункт 29). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

94. Суди попередніх інстанцій встановили, що 10.12.2021 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ «ФК «Глорія» (вх. № 2-1475/21) про розподіл судових витрат, відповідно до якої позивач просить стягнути з ГУ ДПС в Одеській області на його користь 32 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі 9000,00 грн додаткової винагороди (гонорар успіху).

95. На підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання юридичних послуг від 18.05.2021 № 1805/21, укладений між позивачем (замовник) та Адвокатським об`єднанням «Глорія Лекс» (далі - АО «Глорія Лекс», виконавець) (далі договір від від 18.05.2021 № 1805/21), ордер від 12.07.2021 № 518731, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 17.07.2019 № 003879, рахунки-фактури від 18.05.2021 № 61, від 02.08.2021 № 63, акти приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2021 № 56, від 03.12.2021 № 120.

96. Суди зазначили, що в акті приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2021 № 56 зазначено про надання таких послуг: аналіз документів, які були надані замовником - 1 год.; надання первинної юридичної консультації - 0,5 год.; складання та направлення заяви про звільнення майна з-під податкової застави та виключення її з відповідних державних реєстрів до ГУ ДПС в Одеській області - 1 год.; складання та направлення адвокатського запиту до ГУ ДПС в Одеській області про надання копій документів - 1 год.; складання позовної заяви (дослідження зібраних документів, аналіз норм діючого законодавства, аналіз судової практики з аналогічних спорів, складання правових висновків, розрахунок судового збору та формування реквізитів для його сплати) - 4,5 год.; формування повного пакету документів для подання до суду (роздруківка примірників позовної заяви, копіювання додатків до позову для суду та відповідача, завіряння копій документів) - 1,5 год.; ознайомлення з матеріалами судової справи - 1 год.; складання відповіді на відзив (аналіз положень відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів, складання правових висновків) - 3 год.; відслідковування розгляду справи в суді (сайт Судової влади України, сайт Електронний суд, Державний реєстр судових рішень, засоби телефонного зв`язку) - 1 год.; складання та подання до суду заяви про розподіл судових витрат (дослідження зібраних документів, аналіз норм діючого законодавства, аналіз судової практики з аналогічних спорів, складання правових висновків, формування повного пакету документів) - 2 год.

97. Суд першої інстанцій, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, вказали, що витрачання адвокатом 4,5 годин для складання позову у даній категорії спорів є надмірним, складання відповіді на відзив, де викладено майже те саме, що у позові, не потребувало витрачання часу адвоката в обсязі трьох годин.

98. Крім того, є необґрунтованим витрачання адвокатом двох годин на складання заяви про розподіл судових витрат, яка за обсягом та змістом не є великою, а також те, що під час складання заяви про розподіл судових витрат адвокат здійснював: дослідження зібраних документів, аналіз норм діючого законодавства, аналіз судової практики з аналогічних спорів, складання правових висновків, формування повного пакету документів.

99. Суди також зазначили, що є неспівмірним зі складністю документів витрачання адвокатом двох годин на складання клопотання про закриття підготовчого провадження та пояснень у справі.

100. Звідси, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги з урахуванням критеріїв пропорційності задоволення вимог скаржника, розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, а також клопотання відповідача про зменшення цих витрат, суди дійшли висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення 10 500,00 грн правничих послуг та 4500,00 грн гонорару успіху, які можуть вважатись розумними та обґрунтованими у даній справі.

101. Такі висновки судів попередніх інстанцій зроблені з урахуванням правових висновків, викладених у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), додатковій ухвалі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10865/20.

102. Отже, оскільки правові висновки, викладені у наведених постановах Верховного Суду, були враховані судами попередніх інстанцій, доводи скаржника в цій частині не містять виключного випадку для касаційного перегляду судових рішень.

103. Суд касаційної інстанції зазначає, що правовідносини у вказаних справах та справі, що розглядається, є подібними, оскільки має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

104. Зміст оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, як і додаткового рішення суду першої інстанції переконливо свідчать про те, що суди попередніх інстанцій не лише послалися, але й врахували під час вирішення спору правові висновки щодо застосування частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

105. Тому суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення відповідно до правових висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, що у розумінні пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України є достатньою підставою для закриття касаційного провадження у справі № 916/2016/21 за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021.

106. Щодо доводів скаржника про те, що Господарський процесуальний кодекс України не містить такого поняття, як гонорар успіху, суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що гонорар успіху відповідно до статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат (подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19). Тому порядок стягнення з відповідача на користь позивача гонорару успіху як складової витрат на професійну правничу допомогу (судових витрат) визначається Господарським процесуальним кодексом України.

107. Отже, вказані доводи ГУ ДПС в Одеській області є необґрунтованими.

108. Будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі.

Щодо касаційної скарги на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022

109. Доводи наведені скаржником на обґрунтування підстав касаційного оскарження у касаційній скарзі на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 є аналогічними доводам касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021.

110. ГУ ДПС в Одеській області також вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн, які стягнуто додатковою постановою суду апеляційної інстанції, є завищеними і такими, що не відповідають складності справи та витраченим часом на неї.

111. Суд апеляційної інстанції зазначив, що 05.07.2022 до суду надійшла заява ТОВ «ФК «Глорія» про розподіл судових витрат, відповідно до якої позивач просить стягнути з ГУ ДПС в Одеській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 500,00 грн, у тому числі 10 000,00 грн додаткової винагороди (гонорар успіху).

112. ГУ ДПС в Одеській області подало заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якій відповідач просить зменшити розмір на правничу допомогу.

113. Суд апеляційної інстанції зазначив, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір від 18.05.2021 № 1805/21; додаткова угода від 21.04.2022 № 2 до договору від 18.05.2021 № 1805/21, акт приймання-передачі наданих послуг від 01.07.2022 № 23, від 01.07.2022, рахунок-фактуру від 09.02.2022 № 16.

114. Відповідно до пункту 1.1 договору від 18.05.2021 № 1805/21 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати на належному рівні юридичні послуги та передати замовнику результати цих робіт, а замовник погоджується прийняти надані послуги та виплачувати виконавцеві винагороду за їх надання.

115. Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.4 договору від 18.05.2021 № 1805/21 вартість послуг виконавця становить 1000,00 грн за одну годину роботи. Кількість часу, який необхідно витратити виконавцю для надання послуг, визначається на підставі заявки замовника з урахуванням складності завдання та вказується в рахунку-фактурі. Виконавець надає замовнику акти приймання-передачі наданих виконавцем послуг згідно з цим договором. Замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом трьох робочих днів з моменту отримання чи в той же строк направити виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в цьому акті послуги не відповідають фактично наданим виконавцем послуг згідно з умовами цього договору та вимогам, установленим чинним законодавством в Україні.

116. 21.04.2022 між ТОВ ФК «Глорія» та АО «Глорія Лекс» було укладено додаткову угоду № 2 до договору від 18.05.2021 № 1805/21 (далі - додаткова угода), відповідно до умов якої сторони погодились доповнити договір від 18.05.2021 № 1805/21 наступними пунктами: 1) пункт 3.10 - у випадку досягнення позитивного результату для замовника у справі № 916/2016/21, за наслідками її розгляду в суді апеляційної інстанції, він сплачує виконавцю додаткову винагороду (гонорар успіху) в розмірі 10 000,00 грн; 2) пункт 3.11 - позитивним результатом для замовника в розумінні пункту 3.10 цього договору є прийняття судом апеляційної інстанції постанови про залишення апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін; 3) пункт 3.12 - вартість послуги «участь адвоката у судовому засіданні» встановлено у фіксованому розмірі, 2000,00 грн, без ПДВ, з розрахунку за кожне судове засідання, незалежно від фактично витраченого часу.

117. Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 01.07.2022 № 23 АО «Глорія Лекс» надало таку правову допомогу: аналіз змісту рішення та додаткового рішення Господарського суду Одеської області - 1 год., вартість - 1000,00 грн; надання правової консультації щодо порядку розгляду справи в апеляційному провадженні, погодження правової позиції - 1 год., вартість - 1000,00 грн; складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021 (ознайомлення зі змістом апеляційної скарги відповідача та доданих до нього документів, аналіз норм діючого законодавства, аналіз судової практики з аналогічних спорів, складання правових висновків) - 3 год., вартість - 3000,00 грн; складання відзиву на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 (ознайомлення зі змістом апеляційної скарги відповідача та доданих до нього документів, аналіз норм діючого законодавства, аналіз судової практики з аналогічних спорів, складання правових висновків) - 2 год., вартість - 2000,00 грн; формування повного пакету документів та подання до суду (роздрукування необхідної кількості примірників, копіювання додатків, завіряння копій документів, надіслання учасникам справи) - 1 год., вартість - 1000,00 грн.; контроль розгляду справи під час її розгляду в суді апеляційної інстанції (сайт Судова влада України, Електронний Суд, Державний реєстр судових рішень, засоби телефонного зв`язку) - 0,5 год., вартість - 500,00 грн, участь адвоката в судовому засіданні (у фіксованому розмірі ) - 2000,00 грн.

118. Суд апеляційної інстанції вказав, що послуги, зазначені в пунктах 1, 3, 4 акта приймання-передачі наданих послуг від 01.07.2022 № 23: аналіз змісту рішення та додаткового рішення Господарського суду Одеської області; складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області (ознайомлення зі змістом апеляційної скарги відповідача та доданих до нього документів, аналіз норм діючого законодавства, аналіз судової практики з аналогічних спорів, складання правових висновків); складання відзиву на додаткове рішення Господарського суду Одеської області (ознайомлення зі змістом апеляційної скарги відповідача та доданих до нього документів, аналіз норм діючого законодавства, аналіз судової практики з аналогічних спорів, складання правових висновків) - є складовими та за своєю суттю дублюють одну послугу - складання відзиву на апеляційні скарги відповідно фактичним обставинам справи і змісту судових актів, які оскаржується.

119. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що три години є достатніми для підготовки відзиву на апеляційну скаргу, отже, співмірною сумою оплати за вказані послуги є 3000,00 грн.

120. Крім того, апеляційний господарський суд встановив, що, як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу, правова позиція ТОВ «ФК «Глорія» не змінювалася в судах першої та апеляційної інстанцій.

121. Адвокат Новак Р. Г., який надавав правову допомогу ТОВ «ФК «Глорія» і в суді першої, і в суді апеляційної інстанції, був обізнаним про позицію відповідача та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, адвокат готував відзиви на апеляційні скарги з урахуванням вже наявної позиції, яка була викладена у позовній заяві, отже, підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

122. Таким чином, виходячи з критерію розумності розміру та конкретних обставин справи, а також з урахуванням заяви ГУ ДПС в Одеській області про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 13 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі сума 8500,00 грн, яка складається з: 2000,00 грн участь в судовому засіданні, 1000,00 грн - надання правової консультації щодо порядку розгляду справи в апеляційному провадженні, погодження правової позиції - 1000,00 грн; 3000,00 грн - підготовка відзивів на апеляційну скаргу, 1000,00 грн - формування повного пакету документів та 500,00 грн - контроль розгляду справи під час її розгляду в суді апеляційної інстанції, та 5000,00 грн - гонорар успіху (отримання позитивного результату за наслідками розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області).

123. Такі висновки апеляційного господарського суду не суперечать правовим висновкам, викладеним у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, додатковій ухвалі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10865/20, на неврахування яких посилається скаржник у касаційній скарзі, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

124. Доводи ГУ ДПС в Одеській області правильних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до необхідності переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

125. Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

126. З огляду на викладене касаційна скарга відповідача є необґрунтованою, а додаткова постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

127. Зважаючи на те, що підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 916/2016/21 за касаційними скаргами ГУ ДПС в Одеській області на постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021.

128. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

129. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

130. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області, слід залишити без задоволення, а додаткову постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

131. У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Головного управління ДПС в Одеській області відповідно до приписів статті 296 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не підлягають.

132. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційне провадження у справі № 916/2016/21 за касаційними скаргами Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 закрити.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 916/2016/21 залишити без задоволення.

3. Додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 916/2016/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

С. К. Могил

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст