Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2018 року

м. Київ

справа № 925/1788/15

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

головуючого - Міщенка І.С., суддів: Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

відповідач-комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у складі Васяновича А.В. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2017 року у складі Тарасенко К.В. - головуючий, Іоннікової І.А., Тищенко О.В.

за скаргою публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

про стягнення 278 571,68 грн.

Історія справи

Обставини справи

1. 31 березня 2016 року відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №50673453 з примусового виконання наказу №925/1788/15 від 19 березня 2016 року про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" 4 595,44 грн. судового збору, надано боржнику 7 денний строк для самостійного виконання рішення суду з моменту винесення (отримання) зазначеної вище постанови.

2. 19 квітня 2017 року до державної виконавчої служби від боржника надійшла заява від 18 квітня 2017 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із перерахуванням 4 595,44 грн. судового збору на рахунок стягувача, що підтверджується платіжним дорученням від 06 квітня 2017 року.

3. 08 серпня 2017 року відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було прийнято постанову про стягнення з боржника (1) виконавчого збору в розмірі 459,54 грн. та постанову про стягнення з боржника (2) витрат виконавчого провадження в розмірі 300,00 грн.

4. 04 вересня 2017 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Черкаської області із скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просив суд (1) визнати незаконними дії державної виконавчої служби щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення витрат виконавчого провадження від 08 серпня 2017 року та (2) визнати недійсними постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08 серпня 2017 року, які винесені в межах виконавчого провадження №50673453.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2017 року, скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві задоволено частково:

5.1. визнано незаконними дії державної виконавчої служби щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;

5.2. визнано недійсною постанову про стягнення витрат виконавчого провадження;

5.3. в решті задоволення скарги відмовлено.

6. Висновки суду мотивовані тим, що рішення суду було виконане через рік після відкриття виконавчого провадження, тобто з порушенням строку для його добровільного виконання, встановленого Законом України "Про виконавче провадження" №606-XIV. Суди застосували норми вказаного закону, а саме статтю 28, відповідно до якої виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового характеру.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

7. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями місцевого та апеляційного суду, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким скаргу на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві задовольнити в повному обсязі.

8. Скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що судами невірно застосовані норми матеріального права, а саме Закону України "Про виконавче провадження". По-перше, вказаний закон застосовано в редакції, що втратила чинність на момент вчинення оскаржуваних дій державним виконавцем, по-друге, здійснено помилкове тлумачення положень чинної редакції закону.

Позиція Верховного Суду

9. Верховний Суд погоджується з доводами, викладеними в касаційній скарзі та вважає, що оскаржувані рішення по справі винесені з невірним застосуванням норм матеріального права, що полягає у застосуванні до спірних правовідносин норм закону, що втратив чинність.

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.03.2016 року відділом державної виконавчої служби було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, 19.04.2017 року до державної виконавчої служби від боржника надійшла заява від 18.04.2017 року, у зв'язку із виконанням рішення, що підтверджується платіжним дорученням від 06.04.2017 року.

11. 05.10.2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 02.06.2016 року №1404 - VIII (далі - Закон №1404 ), в свою чергу, 05.10.2016 року Закон України "Про виконавче провадження" в попередній редакції від 21.04.1999 року №606 - ХІV (далі - Закон №606) втратив свою чинність.

12. Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

13. Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню як Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, так і Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ - після 05.10.2016.

14. Системний аналіз вищезазначених норм права вказує, що виконавче провадження у даній справі було розпочато на підставі Закону №606, який був чинний на момент винесення ухвали про відкриття виконавчого провадження, втім 05.10.2016 року набрав законної сили Закон №1404, прикінцевими та перехідними положеннями якого було прямо встановлено, що після набрання чинності закону виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим законом, здійснюються відповідно до цього закону.

15. Суди попередніх інстанцій стягнули виконавчий збір на підставі статті 28 Закону №606, відповідно до якої у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

16. Суд вважає застосування вказаної норми закону помилковим, оскільки стягнення виконавчого збору є виконавчою дією, яка відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ, здійснюється у відповідності до положень нової редакції закону.

17. При цьому, Законом №1404, а саме статтею 27, встановлений новий порядок та підстави стягнення виконавчого збору, відповідно до якого виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. На відміну від попереднього порядку та підстав стягнення виконавчого збору, який містився в Законі № 606 та передбачав автоматичне нарахування виконавчого збору у випадку невиконання судового рішення у строк, наданий державним виконавцем для добровільного виконання, Закон № 1404 передбачає нарахування та стягнення виконавчого збору лише у випадках, коли державним виконавцем були вчинені відповідні дії, за наслідками яких було стягнуто, повернуто у примусовому порядку відповідну суму або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Отже, у контексті обставин даної справи, державним виконавцем не вчинялись будь-які виконавчі дії, спрямовані на примусове стягнення з боржника суми заборгованості, навпаки, зазначену суму боржник сплатив самостійно у добровільному порядку.

18. Враховуючи вищенаведене, суди неправомірно прийшли до висновку про наявність підстав у стягненні виконавчого збору, оскільки відповідно до положень закону, який підлягав застосуванню на момент винесення постанови, у випадку добровільного виконання наказу, стягнення виконавчого збору Законом № 1404 не передбачено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв'язку з чим Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України - задовольнити касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", оскаржувані судові рішення скасувати частково з ухваленням нового рішення про задоволення скарги на дії органів державної виконавчої служби у повному обсязі .

Щодо розподілу судових витрат

20. У зв'язку зі скасуванням рішень та задоволенні позову, відповідно до приписів ч.9, 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат, а саме покласти витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд скарги, апеляційної та касаційної скарг на Шевченківській районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

21. Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2017 року у справі № 925/1788/15 скасувати в частині відмови у задоволенні вимог скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо визнання незаконними дій Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби щодо винесення 08 серпня 2017 року, в межах виконавчого провадження ВП №50673453, постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого збору 459 грн. 54 коп. та визнання недійсною постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 08 серпня 2017 року, винесену в межах виконавчого провадження ВП № №50673453, про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 459 грн. 54 коп. В цій частині прийняти нове рішення, яким скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити:

3. Визнати незаконними дії державної виконавчої служби щодо винесення 08 серпня 2017 року в межах виконавчого провадження ВП №50673453 постанови про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" витрат виконавчого збору 459 грн. 54 коп.

4. Визнати недійсною постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного

територіального управління юстиції у м.Києві від 08 серпня 2017 року, винесену в межах виконавчого провадження ВП № №50673453 про стягнення з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 459 грн. 54 коп.

5. В іншій частині залишити рішення без змін.

6. Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04032, м.Київ, вул. Саксаганського будинок 110; ідентифікаційний код 34967593) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) 1600, 00 грн. судового збору за подання скарги на дії органу державної виконавчої служби, 1600, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 1600,00 грн. за подання касаційної скарги.

7. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати складення повного судового рішення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.