ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/3710/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостайл"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 (головуючий суддя Колоколов С. І., судді Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.)

за заявою заступника керівника Одеської обласної прокуратури

про забезпечення позову

у справі № 916/3710/22

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави

до 1) Одеської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостайл", 3) Акціонерного товариства "Сенс Банк" і 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький Бульвар - Еліт"

про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень, визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки, іпотечного договору, визнання недійсним державного акта, скасування рішення нотаріуса і скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1. Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави з позовною заявою до Одеської міської ради (далі - відповідач-1, Рада), Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостайл" (далі - відповідач-2, ТОВ "Автостайл"), Акціонерного товариства "Сенс Банк" (далі - відповідач-3, АТ "Сенс Банк") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький Бульвар - Еліт" (далі - відповідач-4, ТОВ "Французький Бульвар - Еліт"), в якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 24 Переліку земельних ділянок, що підлягають продажу суб`єктам підприємницької діяльності під забудову на земельних торгах у 2005-2006 роках, що є додатком до рішення Ради від 29.09.2005 № 4422-IV "Про визначення та затвердження переліку земельних ділянок, що підлягають продажу суб`єктам підприємницької діяльності під забудову на земельних торгах у формі аукціону в 2005-2006 роках" в частині включення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, площею 1,0 га;

- визнати незаконним та скасувати п. 24 Переліку земельних ділянок, що підлягають продажу суб`єктам підприємницької діяльності під забудову на земельних торгах у 2005-2006 роках, що є додатком до рішення Ради від 09.11.2005 № 4842-IV "Про продаж земельних ділянок, розташованих в м. Одеса, на земельному аукціоні" в частині, що стосується земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря), площею 0,5291 га;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки під забудову на аукціоні від 27.04.2006, укладений між Радою і ТОВ "Французький Бульвар - Еліт", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д. Г. та зареєстрованим у реєстрі за № 1497;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 915253, реєстраційний номер 020650500037, виданий 18.09.2006 ТОВ "Французький Бульвар - Еліт" на земельну ділянку площею 0,5291 га з кадастровим номером 5110136900:35:02:0009;

- визнати недійсним іпотечний договір від 23.05.2007, укладений між ТОВ "Французький Бульвар - Еліт" і ВАТ Акціонерно-комерційний банк "Укрсоцбанк", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н. В. за №2819;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20.12.2017, у кладений між ПАТ "Укрсоцбанк" і ТОВ "Автсотайл", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. Є. та зареєстрованим у реєстрі за № 3295 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 31.01.2018, посвідченою Саваріною О. Є. та зареєстрованим у реєстрі за № 302;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Саваріної О. Є.від 20.12.2017 за № 38858959 щодо реєстрації права приватної власності ТОВ "Автостайл" на земельну ділянку із кадастровим номером 5110136900:35:002:0009 площею 0,5291 га (реєстраційний номер 687374451101);

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 20.12.2017 за №24058072 з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009 (реєстраційний номер 687374451101) за ТОВ "Автостайл";

- зобов`язати ТОВ "Автостайл" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення у власність держави в особі територіальної громади міста Одеси земельної ділянки площею 0,5291 га з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009 вартістю 30 444 960 грн, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, (район пляжу монастиря).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рада порушила вимоги законодавства при передачі у власність для забудови земельної ділянки, що являє собою частину рекреаційної території, яка знаходиться у нормативно визначених межах прибережної захисної смуги Чорного моря, що призвело до незаконного відчуження вказаної земельної ділянки третім особам внаслідок укладення ряду правочинів.

3. Разом із позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку площею 0,5291 га, з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря) (реєстраційний номер 687374451101),

- заборони ТОВ "Автостайл", а також іншим фізичним та юридичним особам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати будь - які дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду, тощо земельної ділянки площею 0,5291 га, з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря) (реєстраційний номер 687374451101);

- заборони ТОВ "Автостайл" та іншим фізичним та юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,5291 га, з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря) (реєстраційний номер 687374451101).

4. В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, прокурор посилається на те, що в разі відчуження ТОВ "Автостайл" земельної ділянки площею 0,5291 га, з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря) на користь третіх осіб, її поділу, або об`єднання з іншими земельними ділянками, в подальшому, у разі задоволення позову, виконання рішення суду, постановленого за позовом Одеської обласної прокуратури, яка діє на захист інтересів держави в особі територіальної громади міста Одеси, буде неможливим.

5. Також на думку прокурора з метою запобігання незаконного використання земельної ділянки та будівництва об`єктів нерухомості на ній, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, є необхідним накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо неї.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви (вх.№2-1273/22) про забезпечення позову.

7. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції зазначив, що лише саме посилання прокурора в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ТОВ "Автостайл" відчуження, поділу, об`єднання спірної земельної ділянки без наведення доведеного належними та допустимими доказами обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

8. Також суд зазначив, що матеріали справи не місять доказів на підтвердження здійснення ТОВ "Автостайл" якогось виду будівельних робіт та етапу будівництва на спірній земельній ділянці саме станом на момент подання позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 скасовано, заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову задоволено:

- накладено арешт на земельну ділянку площею 0,5291 га, з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря) (реєстраційний номер 687374451101);

- заборонено ТОВ "Автостайл" а також іншим фізичним та юридичним особам, на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати будь - які дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду, тощо земельної ділянки площею 0,5291 га, з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря) (реєстраційний номер 687374451101);

- заборонено ТОВ "Автостайл" та іншим фізичним та юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,5291 га, з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря) (реєстраційний номер 687374451101).

10. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, апеляційний господарський суд виходив із того, що ТОВ "Автостайл" є власником спірної земельної ділянки та може розпорядитись нею шляхом її відчуження. У разі відчуження відповідачем-2 земельної ділянки площею 0,5291 га, кадастровий номер 5110136900:35:002:0009, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря) на користь третіх осіб, її поділу, або об`єднання з іншими земельними ділянками, в подальшому, у разі задоволення позову, виконання рішення суду, постановленого за позовом Одеської обласної прокуратури, яка діє на захист інтересів держави в особі територіальної громади міста Одеси, буде неможливим.

11. Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь прокурора, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами.

12. У свою чергу невжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на спірну земельну ділянку рекреаційного призначення, розташовану на узбережжі Чорного моря та щодо якої реалізовано намір на здійснення будівництва курортно-рекреаційного комплексу, у тому числі шляхом отримання відповідачем ТОВ "Автостайл" містобудівних умов та обмежень від 23.05.2018 №104/1 для будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу зі знесенням існуючого на ділянці об`єкту незавершеного будівництва, істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених інтересів держави.

13. Суд апеляційної інстанції зазначив про неврахування судом першої інстанції тих обставин, що у разі поділу земельної ділянки буде сформовано нову земельну ділянку, що унеможливить поновлення порушених інтересів держави в рамках цього позовного провадження та призведе до необхідності звертатися з новим позовом. Також поза увагою суду першої інстанції залишено й можливість ТОВ "Автостайл", як власника земельної ділянки, розпоряджатися земельною ділянкою шляхом відчуження на користь третіх осіб, передання її в оренду, а також те, що земельна ділянка передана у власність ТОВ "Автостайл" саме для будівництва курортно-рекреаційного комплексу, що обумовлює намір дійсного власника здійснити її забудову у будь-який час.

14. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що завершення будівництва вказаного об`єкта, внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, про знесення незаконно побудованого об`єкта, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем та нівелює мету та необхідність позову, що на теперішній час перебуває у провадженні суду.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

15. ТОВ "Автостайл" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 про відмову у забезпеченні позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

16. У касаційній скарзі відповідач-2 повністю погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведення прокурором наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

17. Скаржник зазначає, що з урахуванням положень частини 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) позов у цій справі належить до розгляду того суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ "Французький Бульвар - Еліт". У цій частині посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18(916/1051/20).

18. Відповідач-2 зазначає, що позовна заява та заява про забезпечення позову підписана заступником керівника Одеської обласної прокуратури Максимом Раковичем, проте доказів на підтвердження відповідних повноважень вказаної особи до суду не надано. Також скаржник посилається на відсутність у прокурора повноважень представляти інтереси держави, зокрема, в частині вимог про визнання незаконними та скасування окремих положень рішень Ради, оскільки остання одночасно є відповідачем за вказаними вимогами. У цій частині посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

19. ТОВ "Автостайл" зазначає, що земельні ділянки, зазначені у пунктах 24-26 Переліку земельних ділянок, що підлягають продажу суб`єктам підприємницької діяльності під забудову на земельних торгах у 2005-2006 роках, що є додатком до рішення Ради від 29.09.2005 № 4422-IV, мають площу 1,0 га, а земельна ділянка, що належить відповідачу-2 має площу 0,5291 га, що за твердженнями останнього свідчить про те, що це різні земельні ділянки, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про накладення арешту на земельну ділянку ТОВ "Автостайл".

20. Також скаржник зазначає, що прокурором у межах розгляду цієї справи заявлені позовні вимоги немайнового характеру, а тому безпідставним і необґрунтованим є вжиття судом апеляційної інстанції такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку, що належить ТОВ "Автостайл".

Позиція інших учасників справи

21. Прокурор подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. У відзиві прокурор посилається на співмірність, а також необхідність вжитих заходів забезпечення позову; вказує на безпідставність доводів скаржника про необхідність вирішення цього спору в межах розгляду справи про банкрутство ТОВ "Французький Бульвар - Еліт", а також на те, що інші доводи касаційної скарги є передчасними та не підлягають розгляду в межах вирішення питання про забезпечення позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

22. У силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

23. Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

24. За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

25. За приписами частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

26. При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

27. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

28. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

29. За частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

30. Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

31. Близькі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20.

32. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та задовольняючи заяву прокурора про забезпечення позову, апеляційний господарський суд врахував, що предметом розгляду цієї справи є вимоги прокурора, спрямовані на захист інтересів держави у зв`язку із незаконним, за твердженнями останнього, заволодінням земельною ділянкою рекреаційного призначення, розташованою на узбережжі Чорного моря, у приватну власність та визнав обґрунтованими доводи прокурора щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на те, що відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб, поділ або її об`єднання з іншими земельними ділянками в подальшому, у разі задоволення позову, зробить неможливим виконання рішення суду.

33. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував, що ТОВ "Автостайл" як єдиний власник спірної земельної ділянки не позбавлений права відчужити її на користь третій осіб; земельна ділянка передана у власність ТОВ "Автостайл" саме для будівництва курортно-рекреаційного комплексу і щодо неї реалізовано намір на здійснення будівництва курортно-рекреаційного комплексу, в тому числі шляхом отримання відповідачем-2 містобудівних умов та обмежень від 23.05.2018 №104/1 для будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу зі знесенням існуючого на ділянці об`єкта незавершеного будівництва, що в свою чергу істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених інтересів держави; у разі поділу земельної ділянки буде сформовано нову земельну ділянку, що унеможливить поновлення порушених інтересів держави в рамках цього позовного провадження та призведе до необхідності звертатися з новим позовом; завершення будівництва об`єкта нерухомості, внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у випадку задоволення позову, нівелює мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, про знесення незаконно побудованого об`єкта, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем та нівелює мету та необхідність позову, що на теперішній час перебуває у провадженні суду.

34. З наведеного вбачається належне спростування судом апеляційної інстанції висновків місцевого господарського суду про ненадання заявником належних та вірогідних доказів з відповідним обґрунтуванням щодо потенційної можливості ухилення відповідача-2 від виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення судом позовних вимог у справі, позаяк суд апеляційної інстанції обґрунтовано взяв до уваги підстави звернення прокурора до суду з цим позовом (незаконне розпорядження Радою спірною земельною ділянкою, що призвело до вибуття її у приватну власність) та підставно врахував нічим не обмежене право приватного власника (відповідача-2) розпоряджатися належною йому земельною ділянкою.

35. Колегія суддів касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо співмірності вжитих заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,5291 га, з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря) із заявленими позовними вимогами, позаяк вказана земельна ділянка є предметом розгляду цього спору, а отже накладення арешту стосується предмета спору, а вимога про повернення цієї земельної ділянки у власність держави пред`явлена саме до відповідача-2, який є власником цього об`єкта нерухомості, а отже існує прямий зв`язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

36. Аналогічних висновків щодо можливості накладення арешту на майно у справі, в якій заявлено, вимогу, а спір вирішується, зокрема, про витребування (передачу) або повернення майна, дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20, а тому колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника, викладені у пункті 20 цієї постанови.

37. Колегія суддів також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спірні заходи забезпечення позову стосуються виключно предмета позову та за цією ознакою є такими, що відповідають вимозі адекватності заходів забезпечення. По суті такі заходи спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, відтак правильним є висновок апеляційного господарського суду, про те, що такі заходи є ефективним засобом запобігання неможливості чи утруднення ефективного захисту прав, за захистом яких прокурор звернувся з цим позовом, у разі задоволення позовних вимог.

38. З огляду на що, Верховний Суд вважає помилковою позицію місцевого господарського суду та відхиляє відповідне обґрунтування касаційної скарги щодо недоведення наявності у відповідача-2 наміру подальшого відчуження спірної земельної ділянки або вчинення інших дій з метою ухилення відповідача-2 від виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення судом позовних вимог прокурора, адже за відсутності застосованих заходів забезпечення позову стосовно спірної земельної ділянки відповідач-2 може у будь-який час розпорядитися нею.

39. На переконання колегії суддів касаційної інстанції, судом апеляційної інстанції наведено достатньо переконливі та мотивовані підстави, які свідчать про реальну імовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав, за захистом яких прокурор звернувся до суду в межах цієї справи, у разі задоволення позову.

40. Доводи скаржника стосовно неможливості встановити заборону іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору спростовуються змістом пункту 4 частини 1 статті 137 ГПК України, що також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20, а тому протилежні доводи відповідача-2 відхиляються як необґрунтовані.

41. Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника, викладені у пункті 19 цієї постанови, оскільки вони не спростовують висновків суду апеляційної інстанції стосовно того, що вжиті заходи забезпечення позову щодо земельної ділянки площею 0,5291 га, з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу монастиря), яка перебуває у власності ТОВ "Автостайл", безпосередньо стосуються предмета спору.

42. Доводи скаржника щодо необґрунтованості заходу забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Автостайл" та іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на спірній земельній ділянці спростовуються висновками Верховного Суду, викладеними у пункті 35 постанови від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20.

43. З огляду на викладене, за встановлених обставин цієї справи колегія суддів вважає, що вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є співмірними із заявленими вимогами, за наявності реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав за захистом яких прокурор звернувся з цим позовом.

44. Колегія суддів зазначає, що предметом касаційного оскарження в цій справі є постанова суду апеляційної інстанції про вжиття заходів забезпечення позову, відтак доводи скаржника про відсутність у прокурора повноважень представляти інтереси держави, як і перевірка застосування судами відповідних норм матеріального і процесуального права, наразі не може бути здійснена Верховним Судом з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20.

45. Посилання скаржника на відсутність у заступника керівника обласної прокуратури права підписувати, зокрема, заяву про забезпечення позову спростовуються змістом частини 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" про що вірно зазначає прокурор у відзиві на касаційну скаргу. Цитування ТОВ "Автостайл" у цій частині висновків Великої Палати Верховного Суду щодо цивільної правоздатності держави, викладених у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 жодним чином вказаного висновку не спростовують. Окрім того, відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду взагалі не стосуються питання застосування наведеної норми Закону.

46. Стосовно доводів скаржника, викладених у пункті 17 цієї постанови, колегія суддів зазначає таке.

47. Так, предметом розгляду у справі № 916/585/18(916/1051/20) були вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Французький бульвар - Еліт" про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора про реєстрацію права власності; записів про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва з тих підстав, що державний реєстратор не мав законних підстав реєструвати право власності за АТ "Укрсоцбанк" на об`єкт незавершеного будівництва, який позивач вважає таким, що належить йому. Характер правовідносин між учасниками вказаної справи свідчать про те, що у позивача існує спір з відповідачами з приводу права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який позивач вважає своєю власністю, внаслідок, зокрема, дій відповідачів щодо реєстрації такого права за ними.

48. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18(916/1051/20), на яку посилається відповідач-2 у касаційній скарзі, виходила з того, що позов у наведеній справі подано на захист майнових прав банкрута, який вважає безпідставною реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою особою. Тобто виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття відповідачами права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що стало підставою для звернення з цим позовом.

49. Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові виснувала, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

50. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погодилися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що заявлені у наведеній справі банкрутом - ТОВ "Французький бульвар - Еліт" вимоги мають розглядатися у межах справи про його банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ.

51. Таким чином, у наведеній скаржником постанові Велика Палата Верховного Суду виходила із критерію впливу спору на розмір або склад ліквідаційної маси боржника, разом з тим, у поданій касаційній скарзі у цій справі, яка розглядається, скаржник не вказує на те, що заявлені позовні вимоги вплинуть на ліквідаційну масу боржника, а лише висловлює незгоду із вжитими заходами забезпечення позову, в межах розгляду справи про незаконне вибуття у приватну власність земельної ділянки рекреаційного призначення, власником якої наразі є відповідач-2, що у свою чергу не дає підстав для висновку про розгляд заяви прокурора про забезпечення позову неповноважним складом суду.

52. Окрім цього, колегія суддів звертає увагу в цій частині на суперечливість позиції відповідача-2, оскільки останній у касаційній скарзі посилається на неможливість накладення арешту на земельну ділянку у немайновому спорі, що в свою чергу протирічить його позиції щодо необхідності розгляду майнових вимог до боржника у межах розгляду справи про банкрутство.

53. Колегія суддів також зазначає, що жодної неузгодженості із загальними висновками Верховного Суду щодо питання застосування приписів статей 136 137 ГПК України, які скаржник цитує у поданій касаційній скарзі, у даному випадку також немає, позаяк суд апеляційної інстанції, вживаючи заходи забезпечення позову, врахував вимоги розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду чи захисту прав за захистом яких прокурор звернувся з цим позовом у разі невжиття таких заходів, що відповідачем-2 у поданій касаційній скарзі не спростовано, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ТОВ "Автостайл".

54. Окрім цього, у питанні застосування приписів статей 136 137 ГПК України під час розгляду заяв про забезпечення позову, колегія суддів виходить з того, що оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд здійснює у кожній конкретній справі, з урахуванням поданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У зв`язку з цим, касаційна інстанція відхиляє безпідставні посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 15.09.2021 у справі №904/5108/20, від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21, від 18.10.2021 у справі №910/7029/21, оскільки застосування судами положень статей 136 137 ГПК України у вказаних справах залежало від конкретних обставин справи та наданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, і саме цим обґрунтована відмінність судових рішень, а також відсутність підстави для застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

56. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

57. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків суду апеляційної інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

58. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Автостайл" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат

59. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостайл" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 у справі № 916/3710/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил