Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №908/2356/16 Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №908/23...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/2356/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення 87 606,95 грн,

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,

ВСТАНОВИВ:

Коротка історія справи та зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У червні 2017 Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") звернулося до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - державний виконавець, виконавча служба).

Скарга мотивована посиланнями на неправомірність дій виконавчої служби, які полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки рішення Господарського суду Запорізької області від 13.10.2016 у справі №908/2356/16 було виконано ПАТ "Запоріжжяобленерго" самостійно.

Посилаючись на порушення виконавчою службою вимог статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", ПАТ "Запоріжжяобленерго" просило:

- визнати неправомірними дії державного виконавця щодо виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження;

- визнати недійсною постанову від 02.06.2017 ВП № 53052461 про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 07.11.2016 у справі № 908/2356/16 в частині виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження;

- визнати неправомірними дії державного виконавця щодо прийняття постанови від 02.06.2017 про стягнення виконавчого збору ВП № 53052461;

- визнати недійсною постанову від 02.06.2017 ВП № 53052461 про стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" виконавчого збору в розмірі 8 898,49 грн;

- визнати недійсною постанову від 02.06.2017 ВП № 54070475 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 02.06.2017 про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.08.2017 (суддя Топчій О.А.) у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалу мотивовано тим, що рішення суду боржником було виконано у добровільному порядку вже після відкриття виконавчого провадження, тому дії виконавчої служби відповідають вимогам пункту статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 (колегія суддів: Мартюхіна Н.О., Будко Н.В., Дучал Н.М.) ухвалу скасовано, скаргу задоволено.

Визнано незаконними дії Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з винесення у межах виконавчого провадження № 53052461 постанови від 02.06.2017 про закінчення виконавчого провадження в частині виділення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 8 898,49 грн.

Визнано незаконними дії Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з винесення у межах виконавчого провадження № 53052461 постанови від 02.06.2017 про стягнення виконавчого збору у розмірі 8 898,49 грн.

Визнано недійсною постанову від 02.06.2017 про закінчення виконавчого провадження в частині виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження, винесену у межах виконавчого провадження № 53052461 Вознесенівським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Визнано недійсною постанову від 02.06.2017 про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 8 898,49 грн, винесену у межах виконавчого провадження № 53052461 Вознесенівським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Визнано недійсною постанову від 02.06.2017 про відкриття виконавчого провадження № 54070475 з виконання постанови від 02.06.2017 про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 8 898,49 грн, винесену у межах виконавчого провадження № 53052461 Вознесенівським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Постанова обґрунтована тим, що виконавчою службою з боржника не стягувались грошові кошти на виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/2356/16, тоді як сума виконавчого збору обраховується саме від розміру фактично стягнутої суми боргу, тому дії виконавчої служби не відповідають вимогам статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі виконавча служба посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі виконавча служба просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та зазначає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню під час розгляду поданої ним скарги. При цьому ПАТ "Запоріжжяобленерго" посилається на правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 18.02.2018 у справі № 910/1587/13.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.10.2016 у даній справі стягнуто з ВАТ "Запоріжжяобленерго" на користь ПАТ "Акціонерний центр "Восток" основний борг в сумі 82761,60 грн, 3 % річних в сумі 1 265,23 грн, інфляційні втрати в сумі 3 580,12 грн та 1 378 грн судового збору.

21.11.2016 на виконання зазначеного рішення Господарським судом Запорізької області видано наказ № 908/2356/16.

07.12.2016 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя відкрито виконавче провадження № 53052461 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/2356/16 та відповідно до пункту 3 резолютивної частини постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 8 898,49 грн.

18.01.2017 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 53052461 до зведеного виконавчого провадження № 53254372.

В ході виконання зведеного виконавчого провадження № 53254372 державними виконавцями вживались наступні заходи примусового виконання рішення суду: виклик державного виконавця № 16082/3 від 10.03.2017; винесення постанови про арешт коштів боржника від 21.04.2017; відповідь № 1023030340 від 30.01.2017 на запит № 24775659 від 27.01.2017 до Державної фіскальної служби України про номера рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями.

24.04.2017 ПАТ "Запоріжжяобленерго" листом № 26/7юр ПАТ звернулось до Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя в якому посилаючись на самостійне виконання судового наказу та сплату боргу перед ПАТ "Акціонерний центр "Восток" за рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.10.2016, просило старшого державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя Гогунську П.М. закінчити виконавче провадження ВП № 53052461 на підставі пункту 9 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". До листа було додано завірені копії платіжних доручень № 36482 від 21.03.2017 на суму 82 761,60 грн, № 36484 від 21.03.2017 на суму 4 845,35 грн та № 36483 від 21.03.2017 на суму 1 378 грн, якими підтверджено самостійну сплату боржником суми боргу за наказом Господарського суду Запорізької області № 908/2356/16.

02.06.2017 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, у зв'язку із виконанням боржником рішення суду у повному обсязі.

02.06.2017 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/2356/16, у зв'язку із фактичним виконанням у повному обсязі згідно з виконавчим документом та зазначено, що виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стягнуто; пунктом 3 резолютивної частини постанови виділено в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

02.06.2017 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову ВП № 53052461 про стягнення з ВАТ "Запоріжжяобленерго" виконавчого збору в сумі 8 898,49 грн.

02.06.2017 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54070475 про стягнення з ВАТ "Запоріжжяобленерго" виконавчого збору в сумі 8 898,49 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами пунктів 1, 3 частини 1, частиною 4 статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом (частина 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження").

Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З правового аналізу зазначених норм слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника грошових коштів, є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, а виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 910/1587/13 та від 03.03.2018 у справі № 925/1788/15.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя в межах виконавчого провадження № 53052461 сума боргу, визначена в наказі Господарського суду Запорізької області № 908/2356/16, з боржника стягнута не була, а була сплачена боржником самостійно, що підтверджується доданими ним копіями платіжних доручень, а відтак враховуючи приписи статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих грошових коштів.

З вказаних обставин правомірно виходив суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та задовольняючи скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Посилання виконавчої служби у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом касаційної інстанції, тому відхиляються колегією суддів, як безпідставні.

Доводи касаційної скарги виконавчої служби про те, що примусове виконання державним виконавцем розпочинається з дня відкриття виконавчого провадження, відхиляються колегією суддів, оскільки спростовуються положеннями статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Натомість колегія суддів погоджується з доводами ПАТ "Запоріжжяобленерго", наведеними у відзиві на касаційну скаргу, щодо необхідності сплати виконавчого збору лише у разі фактичного стягнення виконавчою службою з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, а виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, оскаржувану постанову у справі прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі № 908/2356/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст