ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 923/333/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - адвоката Риженко Д.О.

ліквідатора - арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Господарський суд Херсонської області касаційну ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

від 11.12.2019

у справі № 923/333/16

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.

до ОСОБА_2 та ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4

про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та повернення нерухомого майна у власність банкрута

в межах справи за заявою ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.04.2016 за заявою ОСОБА_5 порушено провадження у справі № 923/333/16 про банкрутство ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ".

2. Постановою Господарського суду Херсонської області від 09.06.2016 введено процедуру ліквідації ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ", ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.

3. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.10.2018, яку переглянуто та залишено в силі постановою Верховного Суду від 09.04.2019, розірвано договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 22.08.2014 між ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" та громадянкою ОСОБА_2 ; зобов`язано відповідачів Новодранову Т.В. та ОСОБА_3 повернути ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" нерухоме майно.

4. ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, 03.07.2019 року звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.10.2018 у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні цієї заяви - відмовити.

5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 923/333/16 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.10.2018 у справі № 923/333/16 на підставі частини п`ятої статті 272 ГПК України.

6. Постановою Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 923/333/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 від 31.07.2019 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 задоволено, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 скасовано, справу № 923/333/16 направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення, в порядку визначеному законом, питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

7. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.10.2018 у справі № 923/333/16 закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 30.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 26.12.2019 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 923/333/16, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 923/333/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.01.2020.

10. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 923/333/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 26.12.2019 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019; призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 від 26.12.2019 на

18 лютого 2020 року о 10:15.

11. 04.02.2020 від ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" арбітражного керуючого Рудкіна Р.А. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12. Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2020 задоволено клопотання ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" арбітражного керуючого Рудкіна Р.А. про участь в судовому засіданні 18 лютого 2020 року о 10 год.15 хв. в режимі відеоконференції; доручено Господарському суду Херсонської області забезпечити проведення відеоконференції 18.02.2020 року о 10 год.15 хв. у справі № 923/333/16 в приміщенні Господарського суду Херсонської області за адресою: вул. Театральна, 18, м. Херсон, 73003, зал ВКЗ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

13. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій остання просить ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у даній справі про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Херсонської області від 26.10.2018 у справі № 923/333/16 - скасувати, справу передати до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

14. Доводи касаційної скарги полягають у наступному.

14.1. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про долучення доказів у справі та виклику свідка для допиту, що викликало сумніви у неупередженості колігії суддів, тому в судовому засіданні представником ОСОБА_1 було заявлено відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, який ухвалою від 11.12.2019 залишено без розгляду, з підстав зловживання заявником своїми процесуальними правами та порушенням заявником десятиденного строку для подачі відводу, чим суд апеляційної інстанції порушив процедуру розгляду відводу суду, встановлено ст. 35, 38 ГПК України.

14.2. В ухвалі Господарського суду Херсонської області від 26.10.2018 у справі № 923/333/16 за заявою арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та повернення нерухомого майна у власність банкрута, в мотивувальній частині рішення зазначено, що постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у цій справі (том 9 а.с. 58-64), Верховний Суд констатував такі факти: "Судом першої інстанції у цій справі доведено обставини заінтересованості стосовно боржника громадян: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також юридичних осіб: ДП "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів Авто", ТОВ "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів", ПП "Медичний центр" "Мед-СИТИ", обґрунтовано зроблено висновок, що єдиною метою здійснення майнових дій від імені боржника є введення в оману кредиторів шляхом виведення активів боржника з метою їх збереження за заінтересованими особами від звернення стягнення за наявними грошовими зобов`язаннями боржника перед кредиторами, створення видимості належної юридичної форми відчуження майна, яке відбулося "про око" та суперечить вимогам закону, оскільки правочин не спрямований на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України".

14.3. ОСОБА_1 вважає, що прийняттям вказаної вище ухвали її права та охоронювані законом інтереси є порушеними зважаючи на наступне:

- 25.06.2019 ОСОБА_1 отримала від арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. заяву про покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" у зв`язку з доведенням його до банкрутства, з якої і дізналася про існування оскаржуваної ухвали. Вона є одним із засновників (учасників) ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" з належною їй часткою в статутному капіталі товариства - 40% і в складі інших засновників (учасників) надавала згоду на відчуження спірного нерухомого майна за ціною 1 300 000 грн, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників від 21.08.2014.

- Після отримання вищевказаної заяви арбітражного керуючого Дудкіна Р.А., вона звернулася до директора ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" ОСОБА_4 із запитом стосовно надання їй пояснень про виконання рішення загальних зборів учасників щодо продажу нерухомого майна. У відповідь на це звернення, 27.06.2019 ОСОБА_4 повідомив про те, що 22.08.2014 року між ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" та громадянкою ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. 22.08.2014 р. за реєстровим № 3682.

- Розрахунки за цим договором були проведені ОСОБА_2. наступним чином: 26.08.2014 - 10 000,00 грн, які були перераховані ОСОБА_2 на поточний рахунок товариства продавця; 11.09.2014 - 60 000,00 грн, які були перераховані ОСОБА_2 на поточний рахунок товариства продавця; 08.05.2015 - 1 220 000,00 грн, які були внесені ОСОБА_2 до каси товариства продавця, а загалом в сумі 1 290 000 грн 08.05.2015 на підставі видаткового касового ордеру грошові кошти в сумі 1 181 275,28 грн були видані ОСОБА_4 як повернення поворотної фінансової допомоги згідно Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.09.2011.

- На думку скаржника, в разі покладення на неї як засновника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, в тому числі і за зобов`язаннями, які виникли перед ОСОБА_4 за договором поворотної фінансової допомоги, будуть порушені її майнові права та інтереси, оскільки вона буде відповідати належним їй майном, правами, грошовими коштами та ін. за зобов`язаннями всіх кредиторів боржника, в тому числі і ОСОБА_4

- Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.06.2019 заяву ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-Сити" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведення його до банкрутства в тому числі на ОСОБА_1 прийнято до розгляду, та в рамках розгляду даної заяви на все належне ОСОБА_1 рухоме та нерухоме майно, грошові кошти накладено арешт на підставі ухвали від 07.06.2019.

15. У судовому засіданні 18.02.2020 представник скаржника підтримав касаційну скаргу з підстав, наведених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

16. Ліквідатором ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" арбітражним керуючим Дудкіним Р.А. подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

17. У судовому засіданні 18.02.2020 ліквідатор заперечив проти касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

22. Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч.1 цієї статті).

23. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

24. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

25. Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

26. Тобто, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

27. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

28. Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та/або обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

29. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

30. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18.

31. Постановою Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 923/333/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 від 31.07.2019 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 задоволено, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 було скасовано, а справу № 923/333/16 направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення, в порядку визначеному законом, питання про відкриття апеляційного провадження у справі, оскільки суд апеляційної інстанції, зокрема, не з`ясував чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, чи розглянуто в такому рішенні і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову зважаючи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, в якій Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

32. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 було поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Херсонської області від 26.10.2018 у справі №923/333/16, відкрито апеляційне провадження, призначено справу № 923/333/16 до розгляду та роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 31.10.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

33. Процесуальний порядок подання доповнень або змін до апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції врегульовано нормами статті 266 ГПК України.

34. Згідно з частинами 1, 2, статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

35. Згідно з частиною 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

36. Отже, скористатись правом на подачу доповнень до апеляційної скарги та заяв з процесуальних питань щодо виклику й допиту свідка особа може лише протягом вказаного строку, водночас, суд апеляційної інстанції не уповноважений під час розгляду апеляційної скарги змінювати такий строк.

37. За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції правомірно залишив без розгляду доповнення до апеляційної скарги та клопотання про допит свідка, подані представником скаржника адвокатом Риженко Д.О. в судовому засіданні апеляційного суду 11.12.2019, як такі, що подані після закінчення процесуального строку, що спростовує доводи касаційної скарги про безпідставність залишення їх без розгляду.

38. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, 03.07.2019 звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.10.2018 у справі № 923/333/16 за заявою арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та повернення нерухомого майна у власність банкрута скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні цієї заяви - відмовити.

39. Судом апеляційної інстанції також встановлено наступне.

39.1. Правовідносини між сторонами даного спору виникли у зв`язку із істотним порушенням ОСОБА_2 умов укладеного з ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке полягає в невиконанні покупцем зобов`язання щодо оплати вартості придбаного майна у повному обсязі, внаслідок чого договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 22.08.2014 між ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" та ОСОБА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. 22.08.2014 за реєстровим № 3682, підлягає розірванню відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, а об`єкти нерухомого майна, що є предметом цього договору, поверненню у власність ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ".

39.2. На момент вирішення даного спору та ухвалення рішення господарським судом першої інстанції ОСОБА_1 не була учасником у даній справі, також не є стороною договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. 22.08.2014 за реєстровим № 3682, з приводу виконання якого виник спір у даній справі, а тому не стосується прав, інтересів і обов`язків останньої, відповідно господарським судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали безпосередньо не вирішувалися питання про права, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_1 як у цих відносинах, так і взагалі.

39.3. При цьому, ні мотивувальна частина ухвали суду першої інстанції про задоволення позовної заяви ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А., ані її резолютивна частина не містять жодних висновків стосовно ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити будь - які юридично значимі дії або утриматися від їх вчинення щодо жодної із сторін або предмета спору.

39.4. Констатовані в ухвалі обставини заінтересованості стосовно боржника громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , встановлені в ухвалі Господарського суду Херсонської області від 13.09.2017 та в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 під час розгляду іншої заяви ліквідатора у даній справі про банкрутство, а саме заяви ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" Дудкіна Р.А. від 05.12.2016 до Дочірнього підприємства "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів авто", Приватного підприємства "Медичний центр "Мед-СИТИ" та ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" про визнання недійсними правочинів від 22.08.2014, за якими ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" відчужило на користь ДП "СІПІ авто" чотири автомобілі: SKODA FABIA COMBI, 2007 року випуску, - за 1 000 грн; ЗАЗ 110307, 2007 року випуску, - за 1 000 грн; ЗАЗ 110557, 2007 року випуску, - за 1 000 грн; FIAT NUOVO DOBLO, 2011 року випуску, - за 25 000 грн.

39.5. Будь-яких заяв з кредиторськими вимогами до ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" для задоволення нібито наявних зобов`язань підприємства перед ним ОСОБА_4 до господарського суду не подавалось, судом не розглядалось, відповідних процесуальних рішень не приймалось та до реєстру вимог кредиторів не вносилось.

39.6. Матеріали справи не містять й інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника. При цьому ОСОБА_1 в апеляційній скарзі взагалі не зазначено, в якій частині оскаржуваного нею судового рішення прямо вказано про її права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме, а викладено лише припущення про те, що в разі покладення на неї як засновника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, в тому числі і за зобов`язаннями, які виникли перед ОСОБА_4 за договором поворотної фінансової допомоги, будуть порушені її майнові права та інтереси, оскільки вона буде відповідати належним їй майном, правами, грошовими коштами та ін. за зобов`язаннями всіх кредиторів боржника, в тому числі і ОСОБА_4

39.7. Водночас, скаржником не зазначено та не доведено, як саме рішення господарського суду першої інстанції, яким розірвано договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 22.08.2014 між ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" і громадянкою ОСОБА_2 , та зобов`язано ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повернути ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" нерухоме майно, що є предметом цього договору, для поповнення ліквідаційної маси боржника, може порушувати права, та/або інтереси, та/або обов`язки ОСОБА_1 як одного із учасників ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ".

40. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до змісту статей 92, 97, 116 ЦК України за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. Водночас, істотне порушення покупцем ОСОБА_2 умов укладеного з ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.08.2014, яке полягає у тому, що покупцем не виконано зобов`язання щодо оплати вартості придбаного майна у повному обсязі, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника.

41. З огляду на викладені обставини, апеляційним судом не встановлено відповідності між підставами та предметом позову у даному спорі, тобто про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та повернення у власність ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" об`єктів нерухомого майна, що є предметом цього договору, та можливим покладенням на ОСОБА_1 як засновника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

42. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що в ухвалі Господарського суду Херсонської області від 26.10.2018 виходячи з предмету та підстав позову не містяться судження про права та обов`язки ОСОБА_1 у відповідних правовідносинах, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду не стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1 , що унеможливлює апеляційний перегляд судового рішення за апеляційною скаргою такої особи. Водночас, за відсутності будь-якого правового зв`язку між судовим рішенням у даній справі та скаржником, сам по собі статус останнього, як одного із учасників боржника ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ", не наділяє таку особу процесуальним правом на оскарження судового рішення у даній справі.

43. З огляду на викладене, колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції встановивши, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не порушує права та інтереси ОСОБА_1 і не впливає на її обов`язки, а питання про її права, інтереси та(або) обов`язки стосовно сторін у справі місцевим судом не вирішувалися, дійшов правомірного висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки в даному випадку відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

44. Щодо доводів касаційної скарги про те, що залишивши без розгляду заявлений представником ОСОБА_1 відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду справі, з підстав зловживання заявником своїми процесуальними правами та порушенням заявником десятиденного строку для подачі відводу, суд апеляційної інстанції порушив процедуру розгляду відводу суду, встановлену статтями 35, 38 ГПК України, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

44.1. Відповідно до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

44.2. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

44.3. Згідно з статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

44.4. Представником скаржника адвокатом Риженко Д.О. у судовому засіданні апеляційного суду від 11.12.2019 заявлено про відвід суддів Бєляновського В.В., Діброви Г.І., Принцевської Н.М . від розгляду справи № 923/333/16 про банкрутство ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" у зв`язку із незгодою з відмовою у задоволенні його клопотань про залучення до матеріалів справи додаткових пояснень до апеляційної скарги та клопотання про залучення та допит в якості свідка третьої особи у справі.

44.5. Правомірність відмови судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотань про залучення до матеріалів справи додаткових пояснень до апеляційної скарги та клопотання про залучення та допит в якості свідка третьої особи у даній справі встановлена судом касаційної інстанції (пункти 32 - 37 цієї постанови).

44.6. У даному випадку представником скаржника адвокатом Риженко Д.О. заявлено про відвід суддів Бєляновського В.В., Діброви Г.І., Принцевської Н.М . з порушенням строків, зазначених у положеннях частини 3 статті 38 ГПК України.

44.7. Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, заява про відвід не містить будь-якого обґрунтування наявності виняткових випадків, передбачених чинним законодавством, за яких про підстави відводу заявнику не могло б бути відомо до спливу десяти днів з дня отримання скаржником ухвали про відкриття провадження у справі.

44.8. З урахуванням викладеного колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду вважає, що суд апеляційної інстанції дослідивши вказану заяву про відвід дійшов обґрунтованого висновку про залишення його без розгляду із дотриманням вимог статей 35, 38 ГПК України.

45. Отже, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що прийняттям ухвали Господарського суду Херсонської області від 26.10.2018 у даній справі її права та охоронювані законом інтереси є порушеними та доводи про безпідставне залишення без розгляду заявленого представником ОСОБА_1 відводу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у даній справі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

46. У низці своїх рішень Європейський суд з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права називає принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Згідно з цим принципом жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами [пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13)].

47. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

48. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У справі, що розглядається, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду, судом апеляційної інстанцій надано належну правову оцінку спірним правовідносинам а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанцій.

49. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

50. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.

51. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

52. Касаційна скарга ОСОБА_1 від 26.12.2019 у справі № 923/333/16 подана 30.12.2019.

53. З огляду на викладене, в даному випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 08.02.2020 (далі - ГПК України), а не в редакції Закону 15.01.2020 № 460-IX.

54. Відповідно статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

55. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

56. Рішення суду має прийматися у відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

57. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 923/333/16 прийнято у відповідності до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.

58. Оскільки підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, то судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 26.12.2019 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 923/333/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 923/333/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко