ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 379/1366/20

провадження № 51-3535км22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року, постановлені в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110290000250, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Журавлиха Ставищенського району Київської області, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Таращанський районний суд Київської області ухвалою від 27 червня 2022 року задовольнив клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 , на підставі ст. 49 КК звільнив її від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї закрив.

Крім того, суд постановив стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат за залучення експертів, а саме 15 888 грн за проведення судової грунтознавчої експертизи (висновок № 17121/16-35/2506-2519/17-34) та 6 537,60 грн за проведення інженерно-екологічної експертизи (висновок № 11336/20-48), а всього 22 424,60 грн.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат сторона захисту оскаржила його до суду апеляційної інстанції.

Київський апеляційний суд ухвалою від 11 серпня 2022 року ухвалу районного суду залишив без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та заперечення інших учасників провадження

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення в частині стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат і віднести процесуальні витрати за залучення експертів на рахунок держави.

Суть доводів захисника зводиться до вказівок на те, що суд, звільнивши його підзахисну від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, безпідставно стягнув з неї на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз.

Свою позицію обґрунтовує тим, що рішення судів попередні інстанцій в частині стягнення з ОСОБА_7 процесуальних витрат, суперечить практиці Верховного Суду, зокрема висновкам об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладені в постанові від 11 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 за якими, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.

Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні

Прокурор, навівши відповідні пояснення, частково підтримав касаційну скаргу, просив судові рішення частині вирішення процесуальних витрат не скасувати, як про це просить захисник, а змінити.

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Беручи до уваги те, що захисник ОСОБА_6 не оскаржує ухвали місцевого та апеляційного судів у частині звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо неї з цих підстав, Верховний Суд не перевіряє законності й обґрунтованості судових рішень у цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є зокрема істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги захисника щодо безпідставного, на його думку, стягнення з ОСОБА_7 на користь держави процесуальних витрати за проведення експертиз, Верховний Суд зазначає наступне.

Процесуальні витрати - це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження.

Положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК.

Приписами ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом

У цій справі місцевий суд, звільнивши ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, і закривши кримінальне провадження, дійшов висновку про необхідність стягнення з неї на користь держави процесуальних витрат за залучення експертів, а саме 15 888 грн за проведення судової грунтознавчої експертизи (висновок № 17121/16-35/2506-2519/17-34) та 6 537,60 грн за проведення інженерно-екологічної експертизи (висновок № 11336/20-48), а всього 22 424,60 грн.

Апеляційний суд, погоджуючись із висновком районного суду, послався на рішення Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20), у якому зазначено, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а також постанову колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 грудня 2020 року (справа № 449/1689/19, провадження 51-3089км21) дійшов висновку, що закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням експертиз.

Однак суд апеляційної інстанції не врахував, що висновок Великої Палати Верховного Суду не містить орієнтирів стосовно того, у яких випадках і які саме процесуальні витрати стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, а які необхідно відносити на рахунок держави.

Водночас, 12 вересня 2022 року об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21) зробила висновок щодо застосування норми права, за яким якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

З огляду на наведене, а також беручи до уваги те, що суд першої інстанції звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності, при цьому ініціатором проведення експертиз у кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, тому витрати на проведення цих експертиз не підлягають стягненню з обвинуваченої, а їх необхідно віднести на рахунок держави.

Враховуючи, що захисник в касаційній скарзі порушує питання про скасування постановлених судових рішень в частині стягнення з його підзахисної процесуальних витрат, однак виправлення судових рішень в цій частині можливе шляхом їх зміни, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ураховуючи наведене і керуючись статтями 433 434 436-438 441 442 КПК, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу сторони захисту необхідно задовольнити частково, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - змінити.

На цих підставах Верховний Суд ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 27 червня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року щодо ОСОБА_7 змінити.

Процесуальні витрати на проведення судової грунтознавчої експертизи (висновок № 17121/16-35/2506-2519/17-34) в розмірі 15 888 грн та інженерно-екологічної експертизи (висновок № 11336/20-48) в розмірі 6 537,60 грн, а всього 22 424,60 грн віднести на рахунок держави.

У решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3