Постанова

Іменем України

18 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 761/25910/17

провадження № 61-12322св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH), ОСОБА_2 ,

третя особа - Національний банк України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року у складі судді Токач М. С. та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH), ОСОБА_2 , третя особа - Національний банк України (далі - НБУ), про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

Позов мотивовано тим, що на підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 05 лютого 2015 року № 83 «Про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 лютого 2015 року прийнято рішення № 26 про запровадження з 06 лютого 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра». 23 квітня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 85 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» до 05 червня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації. Відповідно до Постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113 про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено ОСОБА_3 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку, а згодом продовжено процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» на 2 роки, тобто до 04 червня 2018 року. На підставі рішення Фонду від 03 листопада 2016 року № 2342 ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» продовжено до 03 червня 2020 року. Станом на 05 лютого 2015 року, тобто на день визнання ПАТ «КБ «Надра» неплатоспроможним, через відділення банку № 1799 (м. Рівне, вул. Поштова, 11) позивачем були укладені з цією фінустановою наступні договори строкового банківського вкладу в іноземній валюті після закінчення попередніх: № 2033022 від 29 вересня 2014 року на шість місяців з датою повернення вкладу - 29 березня 2015 року, на суму 50 000 доларів США під 12,5% річних; № 2033018 від 29 вересня 2014 року на шість місяців з датою повернення вкладу - 29 березня 2015 року на суму 50 000 доларів США під 12,5% річних, № 2033052 від 29 вересня 2014 року на 122 дні з датою повернення вкладу - 29 січня 2015 року, на суму 2 143 доларів США під 11% річних, № 2095382 від 30 грудня 2014 року на один місяць (30 днів) з датою повернення вкладу - З1 січня 2015 року, на суму 2 149,07 доларів США під 8% річних. Прийнявши вказану постанову № 83 про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних, НБУ 06 лютого 2015 року опублікував прес-реліз, в якому зазначив, що основна причина віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних - недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування та неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України. Регулятором, який діяв на підставі статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», визначено основну причину, що вказує на протиправність і винність дій (часткового і бездіяльність) акціонерів - власників істотної участі ПАТ «КБ «Надра», які привели до визнання фінустанови неплатоспроможною та введення тимчасової адміністрації. Разом з тим, введення в банк тимчасової адміністрації не позбавляло акціонерів банку можливості вжити необхідних заходів до відновлення платоспроможності фінустанови до запровадження процедури ліквідації, тобто до 05 червня 2015 року. Однак, за час роботи тимчасової адміністрації жодних заходів щодо оголошених раніше акціонерами банку намірів щодо нормалізації діяльності фінустанови не здійснювались. Крім того, головним акціонером і кінцевим бенефіціаром ПАТ «КБ «Надра» вчинені навмисні дії, виключно в своїх інтересах, що призвело до банкрутства банку, заволодіння коштами Держави Україна і великих вкладників, та спричиненням їм такими діями шкоди у особливо великих розмірах.

Просив визнати ПАТ «КБ «Надра» винним у невиконанні Договорів вкладу №№ 2033022, 2033018, 2033052 від 29 березня 2014 року, № 2095382 від 30 грудня 2014 року, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра», та в порушенні вимог Закону України «Про захист прав споживачів»; визнати Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH), ОСОБА_2 винними в порушені вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема статті 58, частини першої статті 35 та такими, чиї дії є в причинному зв`язку з невиконанням ПАТ «КБ «Надра» Договорів вкладу №№ 2033022, 2033018, 2033052 від 29 березня 2014 року, та № 2095382 від 30 грудня 2014 року, в порушенні ПАТ «КБ «Надра» Закону України «Про захист прав споживачів» та спричинені йому збитків; визнати Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH), ОСОБА_2 такими, що несуть солідарну відповідальність щодо відшкодування збитків, спричинених невиконанням умов договорів банківського вкладу, зокрема обов`язку повернення позивачу вкладів ПАТ «КБ «Надра», а також пені; стягнути з ОСОБА_2 на підставі частини першої статті 543 ЦК України, як з власника істотної участі, пов`язаної особи, мажоритарного власника, кінцевого бенефіціара ПАТ «КБ «Надра», мажоритарного власника «Centragas Holding GMbH», суму невиплаченого залишку вкладів з процентами в розмірі 108 802,07 доларів США; пеню у розмірі 855,94 доларів США, за мінусом виплачених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 200 000 грн, а всього - 101 948 доларів США; здійснити стягнення суми завданих позивачу збитків за рахунок особистого майна та коштів відповідача ОСОБА_2 , а також за рахунок належних йому майна та коштів комерційних структур, що входять до «Group DF», складовою якої був ПАТ «КБ «Надра» та Сentragas Holding GMbH; судові витрати покласти на відповідачів Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH), ОСОБА_2 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра», Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH), ОСОБА_2 , третя особа: НБУ, про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів відмовлено.

Суди, врахувавши запровадження в ПАТ «КБ «Надра» тимчасової адміністрації, ліквідації, а також отримання позивачем 200 000 грн в межах гарантованої суми відшкодування та включення вимог позивача за договорами банківського вкладу, що перевищує гарантовану суму до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» (акцептована сума 2 065 200,16 грн, черговість задоволення вимог - 4), дійшли висновку, що ПАТ «КБ «Надра» виконуючи свої зобов`язання за договорами банківського вкладу, діяв в межах чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про відсутність порушення останнім договірних зобов`язань з позивачем. Встановлений наведеними нормами спеціальний порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з його кредиторами унеможливлює задоволення вимог кредиторів такого банку поза межами ліквідаційної процедури та визначеної черговості. За таких обставин, відсутні підстави стверджувати про те, що позивач вже зазнав майнової шкоди (збитків), так як його вимоги включено до реєстру кредиторів четвертої черги й не визнані погашеними. Права позивача на отримання грошових коштів як кредитора четвертої черги на час звернення до суду порушені не були.

Вина відповідачів Центрагаз Холдинг GMbH (Centragas Holding GMbH) та ОСОБА_2 у настанні неплатоспроможності ПАТ «КБ «Надра» не доведена, а тому відсутні підстави для покладення на них відповідальності за зобов`язаннями банку перед позивачем.

Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року і постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що Закон України № 4452-VI від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в чинній редакції не відповідає Конституції України, а тому він не може бути застосованим згідно частини шостої статті 10 ЦПК України. У рішеннях відсутні мотиви відхилення аргументів позивача. Судами не взята до уваги Постанова Пленуму Верховного Суду України від 03 липня 215 року. Суди не дослідили вину власника істотної участі і пов`язаних осіб ПАТ КБ «Надра». В ухвалах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/172/16-ц та від 10 січня 2019 року у справі № 757/21639/15ц встановлено, що саме власники істотної участі не вжили дієвих і своєчасних заходів з фінансової підтримки банку для приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства України. Апеляційний суд зробив висновок про передчасність вимог позивача та не дослідив обставини справи. Суди не дослідили причини банкрутства банку. Суд не врахував правову позицію, викладену Верховним Судом України у справі № 6-1297цс17.

Позиція інших учасників справи

07 серпня 2019 року Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH), ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_4 . У відзиві просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

14 серпня 2019 року ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І. В., подало відзив на касаційну скаргу, у якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 761/25910/17, витребувано справу з суду першої інстанції.

17 липня 2019 року цивільна справа № 761/25910/17 надійшла до Верховного Суду та 18 липня 2019 року передана судді-доповідачу Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду даної справи відмовлено.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Судами встановлено, що 29 вересня 2014 року між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» був укладений Договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг «Новий ПУ «Базовий+» № 2033022.

Відповідно до п. 1.1 Договору вкладу Вкладник зобов`язується передати, а Банк зобов`язується прийняти грошову суму Вкладу в розмірі 50 000,00 доларів США та зобов`язується виплатити Вкладникові суму Вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим Договором. Відповідно до п. 2.3 Договору датою повернення Вкладу є 29 березня 2015 року.

29 вересня 2014 року між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» був укладений Договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг «Новий ПУ «Базовий+» № 2033018.

Відповідно до п. 1.1 Договору вкладу Вкладник зобов`язується передати, а Банк зобов`язується прийняти грошову суму Вкладу в розмірі 50 000,00 доларів США та зобов`язується виплатити Вкладникові суму Вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим Договором. Відповідно до п. 2.3 Договору датою повернення Вкладу є 29 березня 2015 року.

29 вересня 2014 року між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» був укладений Договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг «Новий ПУ «Базовий+» № 2033052.

Відповідно до п. 1.1 Договору вкладу Вкладник зобов`язується передати, а Банк зобов`язується прийняти грошову суму Вкладу в розмірі 2 143,00 доларів США та зобов`язується виплатити Вкладникові суму Вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим Договором. Відповідно до п. 2.3 Договору датою повернення Вкладу є 29 січня 2015 року.

30 грудня 2014 року між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» був укладений Договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг «Новий ПУ «Базовий+» № 2095382.

Відповідно до п. 1.1 Договору вкладу Вкладник зобов`язується передати, а Банк зобов`язується прийняти грошову суму Вкладу в розмірі 2 149,07 доларів США та зобов`язується виплатити Вкладникові суму Вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим Договором. Відповідно до п. 2.3 Договору датою повернення Вкладу є 30 січня 2015 року.

Всього було укладено чотири депозитні договори на загальну суму 104 292,07 доларів США.

На виконання постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року №83 «Про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних», керуючись пунктом 2 частини 5 статті 12 та статтею 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 лютого 2015 року №26 в ПАТ «КБ «Надра» з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці.

Публікація повідомлення про початок ліквідації ПАТ «КБ «Надра» була здійснена 12 червня 2015 року в газеті «Голос України». Відповідно подавати заяви з вимогами кредитори мали право до 13 липня 2015 року (12 липня 2015 року - вихідний день).

Позивач скористався своїм правом та звернувся до ПАТ «КБ «Надра» із заявою про включення до реєстру кредиторів. У свою чергу, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» визнано позивача кредитором ПАТ «КБ «Надра», його вимоги внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра», акцептована сума 2 065 200,16 грн., черговість задоволення вимог - 4.

На момент введення в ПАТ «КБ «Надра» тимчасової адміністрації, тобто на початок дня 06 лютого 2015 року, відповідно до даних офіційного сайту Національного банку України станом на 9 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року, було встановлено наступний офіційній курс гривні до долара США: за 100,00 доларів США - 1 799,9763 гривень.

Позивачем повністю отримано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму відшкодування за вкладами в сумі 200 000, 00 гри, що за офіційним курсом на дату введення тимчасової адміністрації 09:00 год. 06 лютого 2015 року (17,999763 грн. за 1 долар США) становить 11 111,26 доларів США.

Згідно із частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Постановою Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року № 113 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану врегулювання, з 05 червня 2015 року.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Згідно з пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Отже, введення у банку тимчасової адміністрації унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає процедуру задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банку.

Положеннями статті 49 наведеного Закону визначено заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів

Так, за положеннями статті 49 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції, чинній станом на момент віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних, Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Положеннями статті 52 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.

Частиною п`ятою статті 52 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції, чинній станом на момент віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних, передбачене право Фонду звернутися з вимогою до власників істотної участі, контролерів та керівників банку про задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку в разі, якщо дії чи бездіяльність таких осіб призвели до понесення банком збитків та/або завдання шкоди інтересам вкладників та інших кредиторів банку.

Отже, лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку, продажу майна банку та задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації банку в порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданих кредиторам збитків.

Відповідно до частини шостої статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції від 06 лютого 2015 року, чинній станом на момент віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних) на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов`язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних.

Покладення відповідальності за зобов`язаннями банку на власників істотної участі банку у випадку визнання його неплатоспроможним, що передбачена статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у відповідній редакції, не є автоматичною. Така відповідальність може бути застосована до власників істотної участі лише в разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних з вини таких власників.

Таким чином, особа, яка вимагає стягнення шкоди з власників істотної участі банку та/або їх керівників, має довести факт заподіяння такої шкоди указаними особами, внаслідок дій або бездіяльності, розмір зазначеної шкоди, надати докази зв`язку між невиконанням зобов`язань та заподіяною шкодою та докази вини власника.

Такий елемент, як наявність шкоди, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправна поведінка заподіювача шкоди полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 червня 2019 року у справі 757/21639/15-ц (провадження № 61-19063св18), від 26 червня 2019 року у справі № 757/172/16-ц (провадження № 61-31386св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У постанові Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорій неплатоспроможних» основна причина віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних зазначено - недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування та неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України.

Національний банк України зазначив, що віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році, призначення якої було викликано, зокрема, ризиковою діяльністю попереднього менеджменту на чолі з ОСОБА_5 , який не забезпечив якісного управління банком та фактично довів його до банкрутства. Однак зусилля та заходи, що в подальшому вживалися менеджментом ПАТ «КБ «Надра» для покращення його діяльності та функціонування відповідно до встановлених нормативів, виявилися недостатніми в умовах фінансово-економічної кризи.

Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності вини Центрагаз Холдинг GMbH (Centragas Holding GMbH) і ОСОБА_2 та причинно-наслідкового зв`язку між їх діями/бездіяльністю та ліквідацією банку. Позивач також не надав доказів того, що саме власник істотної участі ПАТ «КБ «Надра», тобто ОСОБА_2 , не вжив дієвих і своєчасних заходів з фінансування підтримки цього банку для проведення його діяльності відповідно до вимог законодавства, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників його діяльності та неможливості своєчасного виконання банком зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Наведе дало суду підстави для відмови в задоволенні позову за недоведеністю.

При вирішенні даної справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, ухвалене судове рішення відповідає критеріям законності і обґрунтованості.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржених судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судами, а також пов`язуються з необхідністю встановлення обставин, які, на думку заявника, встановлені судом неповно і неправильно. Переоцінка доказів знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук