Ухвала

04 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 760/21151/15-ц

провадження № 61-7674зпв18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.

розглянув заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Солом'янського районного суду міста Києва у складі судді Коробенко С. В. від 13 січня 2017 року, ухвали Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Соколової В. В., Пікуль А. А. від 10 квітня 2017 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії суддів: Кадєтової О.

В., Ізмайлової Т. Л., Карпенко С. О. від 04 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення про реєстрацію знака для товарів та послуг, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, просив визнати незаконним рішення Державної служби інтелектуальної власності України за заявкою від 19 листопада 2008 року m200820544 про реєстрацію знаку для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1"; визнати недійсним Свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 12 квітня 2010 року, виданого ОСОБА_3 та опублікованого ІНФОРМАЦІЯ_2 у бюлетені "Промислова власність" НОМЕР_2; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг про визнання Свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 12 квітня 2010 року недійсним та здійснити публікацію таких відомостей в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилався на те, що 15 серпня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стара Фортеця Трейдінг" (далі - ТОВ "Стара Фортеця Трейдінг") видано Свідоцтво України НОМЕР_3 на знак для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_3" за 29,30,31 та 43 класами МКТП. 27 липня 2015 року дію свідоцтва продовжено та отримано нове свідоцтво НОМЕР_4. Позивач зазначає, що 29 липня 2015 року придбав майнові права на цей знакдля товарів та послуг та ці відомості опубліковані. Також, 01 березня 2012 року між ТОВ "Стара Фортеця Трейдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаетон-С" (далі ТОВ "Фаетон-С") укладено ліцензійний договір на використання цього знаку із терміном дії договору до 01 березня 2016 року.

12 квітня 2010 року зареєстровано знак для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" на посвідчення чого ОСОБА_3 видане Свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 за 43 класу МКТП.

ОСОБА_4 стверджував, що зазначена обставина порушує його права та інтереси, оскільки знак для товарів та послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" є схожим із знаком, права на які належать йому та який зареєстрований раніше, а відтак цей знак не може перебувати під правовою охороною. Державна служба інтелектуальної власності України при встановленні правової охорони неповно з'ясувала ці обставини та неправомірно видала свідоцтво.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 13 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено; судом визнано незаконним рішення Державної служби інтелектуальної власності України за заявкою від 19 листопада 2008 року m200820544 про реєстрацію знаку для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1"; визнано недійсним Свідоцтво України на знак для товарів і послуг від 12 квітня 2010 рокуНОМЕР_1, виданого ОСОБА_3; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг про визнання Свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 12 квітня 2010 року НОМЕР_1 недійсним та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.

23 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 13 січня 2017 року, ухвали Апеляційного суду міста Києва від 10 квітня 2017 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, далі - ЦПК України 2004 року), зокрема неоднакового застосування статей 161 та 17 ЦПК України 2004 року, статті 17 КАС України (в редакції Закону України від 06 липня 2005 року № 2747-IV), статті 7 Закону України "Про судову експертизу", що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження зазначеної підстави для подання заяви ОСОБА_3 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2012 року у справі № 6-13017св11, від 24 квітня 2013 року у справі № 6-3902св13, від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-17694св13, ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 2а-15294/11/2670, від 30 жовтня 2013 року у справі № 2а-16008/11/2670, постанови Вищого господарського суду України від 30 вересня 2014 року у справі № 910/5939/13, від 05 вересня 2017 року у справі № 910/30096/15, від 07 листопада 2017 року у справі № 910/9241/16, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2017 року у справі № 760/20866/15-ц, в яких, на думку заявника, по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі касаційного суду цивільної юрисдикції, застосована зазначена норма матеріального права.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України), заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.

Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду 09 лютого 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С.

О. від 21 березня 2018 року справу призначено до розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п'яти суддів.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 360-2 ЦПК України 2004 року, якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Оскільки заява про перегляд подана з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції (цивільної, адміністративної та господарської), за правилами ЦПК України 2004 року справа повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України. Тому справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись підпунктами 1 і 2 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, статтею 360-2 ЦПК України 2004 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 760/21151/15-ц за позовом ОСОБА_4 до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення про реєстрацію знака для товарів та послуг, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов'язання вчинити дії за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 13 січня 2017 року, ухвали Апеляційного суду міста Києва від 10 квітня 2017 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

О. В. Ступак

Г. І. Усик