Ухвала

21 липня 2020 року

м. Київ

справа № 534/1898/14-ц

провадження № 61-8484ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Транс-Рава ЛТД" на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 20 серпня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного підприємства фірми "Транс-Рава ЛТД" про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного підприємства фірми "Транс-Рава ЛТД" (далі - ППФ "Транс-Рава ЛТД") заборгованість за кредитним договором від 29 березня 2007 року у розмірі 1 476 722,37 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ППФ "Транс-Рава ЛТД" задоволено частково. Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року в частині стягнення з ППФ "Транс-Рава ЛТД" заборгованості за кредитним договором від 29 березня 2007 року в розмірі 1 476 722,37 грн та 1 015,00 грн судового збору скасовано.

Провадження у справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ППФ "Транс-Рава ЛТД" про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито. У решті рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 жовтня 2016 року скасовано, а справу передано для продовження розгляду до апеляційного суду Полтавської області (провадження № 14-215цс18).

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 20 серпня 2018 року апеляційну скаргу ППФ "Транс-Рава ЛТД" залишено без задоволення, а рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 20 серпня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та прийнято в цій частині нову постанову. У задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено (провадження № 61-44754св18).

29 травня 2020 року ППФ "Транс-Рава ЛТД" засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 20 серпня 2018 року (надійшла до суду 01 червня 2020 року), в якій просить оскаржені судові рішення в частині вирішення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ППФ "Транс-Рава ЛТД" про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк".

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 05 червня 2020 року визнано наведені ППФ "Транс-Рава ЛТД" підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, касаційну скаргу ППФ "Транс-Рава ЛТД" залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано надати належні та допустимі докази на підтвердження наведених доводів та підстав щодо поважності пропуску процесуального строку на касаційне оскарження або навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, підтверджені відповідними доказами. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

06 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ППФ "Транс-Рава ЛТД" на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05 червня 2020 року, у якій заявник зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду Полтавської області від 20 серпня 2018 року не отримував. Про її існування заявнику стало відомо 22 травня 2020 року зі змісту отриманої поштовим зв'язком копії постанови Верховного Суду від 29 травня 2020 року, а копію оскаржуваної постанови апеляційного суду одержано заявником 27 травня 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

При цьому, вимоги ухвали Верховного Суду від 05 червня 2020 року заявником не виконано, оскільки у порушення частини 3 статті 393 ЦПК України заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії постанови суду апеляційної інстанції від 20 серпня 2018 року або того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення (надіслання) заявнику копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України. Крім цього, заявником не надано доказів порушення Верховним Судом порядку вручення (надіслання) копії постанови від 27 червня 2018 року на підтвердження доводів щодо необізнаності заявника про стан вищевказаного судового провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи викладене, беручи до уваги значний строк, який пропущено, а також те, що саме ППФ "Транс-Рава ЛТД" оскаржувало рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року в апеляційному порядку, й зважаючи на принцип res judicata, станом на 21 липня 2020 року ухвала Верховного Суду від 05 червня 2020 року заявником не виконана, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга ППФ "Транс-Рава ЛТД" підлягає визнанню неподаною та поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Транс-Рава ЛТД" на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 липня 2016 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 20 серпня 2018 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник