Документ z0123-24, чинний, поточна редакція — Прийняття від 14.12.2023
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 21.02.2024. Подивитися в історії? )
Виберіть формат файлу для збереження:

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

14.12.2023  № 22-рп


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
25 січня 2024 р.
за № 123/41468

Про затвердження Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції

Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та абзацу дев'ятого підпункту 30 пункту 6 розділу I Закону України від 09 серпня 2023 року № 3295-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" Антимонопольний комітет України ПОСТАНОВИВ:

1. Затвердити Порядок визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який додається.

2. Юридичному департаменту (Максименко А.) забезпечити в установленому порядку подання цього розпорядження на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Це розпорядження набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

Голова Комітету

П. Кириленко

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Міністра цифрової
трансформації України

Міністр фінансів України

Голова Національного агентства з питань
запобігання корупції




О. Вискуб

С. Марченко


О. Новіков



ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження
Антимонопольного
комітету України
14 грудня 2023 року № 22-рп


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
25 січня 2024 р.
за № 123/41468

ПОРЯДОК
визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм розрахунку розміру штрафу, передбаченого частинами другою та п'ятою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), частинами першою та другою статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - порушення).

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

вигода, отримана внаслідок вчинення порушення, - позитивні для відповідача наслідки в будь-якій формі, які відповідач безпосередньо чи опосередковано спромігся чи мав намір отримати внаслідок вчинення порушення, а саме: доход (виручка), отриманий внаслідок вчинення порушення, збитки чи витрати, яких він спромігся чи мав намір уникнути внаслідок вчинення порушення, збільшення ринкової частки суб'єкта господарювання на ринку, отримання переваг у конкуренції стосовно інших учасників ринку, можливість здійснювати вплив на господарську діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, можливість одержувати частину прибутку інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання;

граничний розмір штрафу - максимальний розмір штрафу, що може бути накладений за порушення відповідно до частин другої та п'ятої статті 52 Закону, частин першої та другої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";

доход (виручка), пов'язаний з порушенням, - сумарний розмір доходу (виручки), отриманого від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що відбулася з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку, на якому мало місце порушення, та на ринку (ринках), на які воно вплинуло, за період, протягом якого тривало порушення; стосовно суб'єкта господарювання - групи осіб доход (виручка) визначається як сумарний доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), пов'язаний з порушенням, усіх юридичних та/або фізичних осіб, що входять до групи, яка визнається суб'єктом господарювання відповідно до статті 1 Закону, та на яких накладається штраф;

ініціатор антиконкурентних узгоджених дій - юридична або фізична особа - суб'єкт господарювання, який першим запропонував іншим юридичним або фізичним особам взяти участь в узгоджених діях, що мають ознаки антиконкурентних;

період, протягом якого тривало порушення, - строк від дати фактичного початку дій (бездіяльності) або початку їх виявлення органом Антимонопольного комітету України (далі - Комітет), визнаних порушенням, до дати їх припинення або, якщо порушення не було припинено, до дати складання службовцями Комітету, його територіального відділення, які здійснюють збирання та аналіз доказів у справі, подання з попередніми висновками;

стримуючий ефект - додаткові втрати відповідача, які робили б невигідними для нього та інших осіб вчинення порушень у майбутньому.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у статті 1 Закону.

II. Основні підходи до визначення розміру штрафу

1. Органи Комітету накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання:

юридичних осіб;

фізичних осіб;

групи суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 Закону визнаються суб'єктами господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 52 Закону.

2. Штрафи накладаються на суб'єктів господарювання, дії (бездіяльність) яких визнано порушенням.

У разі якщо декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, штраф накладається на суб'єкта господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які:

вчинили діяння (дії, бездіяльність), що призвели до порушення зазначеним суб'єктом господарювання, та/або

мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або

отримали чи можуть отримати переваги в конкуренції або інші вигоди (зокрема можливість здійснювати вплив на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержувати частину їхнього прибутку).

3. При визначенні розміру штрафу органи Комітету керуються принципами законності, гласності, захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом.

4. Обставини, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, встановлюються службовцями Комітету, його територіальних відділень, які здійснюють збирання та аналіз доказів у справі, до прийняття рішення у справі органом Комітету.

5. Обставини, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, встановлюються на підставі будь-якої інформації, яка є належною та достовірною (підтвердженою/засвідченою органами державної влади або може бути перевірена):

статистичної інформації;

адміністративних даних;

фінансової та податкової звітності, даних бухгалтерського обліку;

інших відомостей про діяльність суб'єктів господарювання, отриманих органами Комітету під час проведення перевірок, на запити й вимоги органів Комітету, голови територіального відділення Комітету про надання інформації.

6. Встановлені обставини, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, викладаються службовцями Комітету, його територіальних відділень, які здійснюють збирання та аналіз доказів у справі, в поданні з попередніми висновками, що надсилається засобами поштового зв'язку або в електронній формі засобами інформаційно-комунікаційних систем сторонам та третім особам.

Особи, яким надсилається подання з попередніми висновками, можуть надати свої заперечення щодо обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, засобами поштового зв'язку або в електронній формі засобами інформаційно-комунікаційних систем.

Обставини, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, викладені службовцями Комітету, його територіальних відділень, які здійснюють збирання та аналіз доказів у справі, в поданні з попередніми висновками та не спростовані в запереченнях осіб, яким надсилалося подання з попередніми висновками у справі, є достовірно встановленими, якщо в подальшому під час розгляду справи органом Комітету не встановлено інше.

7. Рішення про накладення штрафу в розмірі понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Комітетом як вищим колегіальним органом, адміністративною колегією Комітету на їх засіданнях.

8. У випадку застосування Комітетом процедури врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії та зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку відповідно до статті 46-1 Закону, звільнення від відповідальності учасників антиконкурентних узгоджених дій відповідно до статті 52-1 Закону, штраф накладається в розмірі, що враховує таке застосування.

9. Обґрунтування розрахунку розміру штрафу зазначається в описово-мотивувальній частині рішення у справі, а розмір штрафу за порушення, що накладається на відповідача, зазначається в резолютивній частині такого рішення.

III. Етапи визначення розміру штрафу

Визначення розміру штрафу здійснюється такими етапами:

визначення базового розміру штрафу;

коригування розміру штрафу з урахуванням обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу та збільшують або зменшують розмір штрафу порівняно з базовим розміром штрафу;

визначення граничного розміру штрафу.

IV. Визначення базового розміру штрафу

1. Базовий розмір штрафу визначається з урахуванням:

1) необхідності вилучення доходу (виручки), отриманого внаслідок порушення (за наявності та можливості обрахувати у грошовому виразі);

2) забезпечення стримуючого ефекту.

2. З метою забезпечення можливості врахування обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу та збільшують його порівняно з базовим розміром, базовий розмір штрафу не повинен перевищувати двох третин граничного розміру штрафу.

3. Якщо порушення призвело чи може призвести до недопущення, усунення, обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів не лише на ринку, на якому мали місце дії (бездіяльність) відповідача, а й на іншому пов'язаному з ним ринку доход (виручка), пов'язаний з порушенням, визначається як сума доходу (виручки) відповідача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на ринку, на якому мало місце порушення, та доходу (виручки) відповідача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на ринку, на якому внаслідок порушення відбулося недопущення, усунення, обмеження конкуренції або ущемлення інтересів суб'єктів господарювання чи споживачів.

4. Визначення базового розміру штрафу за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, зловживань монопольним (домінуючим) становищем:

1) за вчинення порушень, передбачених пунктами 1, 2 статті 50 Закону (крім порушень, визначених в підпункті 2 цього пункту), базовий розмір штрафу встановлюється в розмірі до 30 відсотків доходу (виручки), пов'язаного з порушенням, з урахуванням ступеня негативного впливу на конкуренцію та/або на інтереси суб'єктів господарювання чи споживачів, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи. Найбільш негативний вплив на конкуренцію, що призводить до врахування частки доходу (виручки), пов'язаного з порушенням, в найбільшому розмірі, створюють узгоджені дії між конкурентами, передбачені пунктами 1, 2 та 3 частини другої статті 6 Закону;

2) за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, базовий розмір штрафу встановлюється в розмірі до 30 відсотків від суми договору, укладеного за результатами торгів, аукціону, конкурсу, тендеру, з урахуванням ступеня негативного впливу на конкуренцію, інтереси замовника, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення, з урахуванням обставин справи, а в разі визнання торгів, аукціону, конкурсу, тендеру такими, що не відбулися, - у розмірі до 30 відсотків від суми очікуваної вартості торгів, конкурсу, тендеру або початкової ціни реалізації лота під час проведення аукціону, з урахуванням ступеня негативного впливу на конкуренцію, інтереси замовника, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи.

5. У разі вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання або зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку, які стосуються обмеження виробництва, ринків товарів, повної або часткової відмови від реалізації чи придбання продукції (товарів, робіт, послуг) за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання, розмір доходу (виручки), пов'язаного з порушенням, визначається як розмір доходу (виручки), який відповідач отримав би за період, протягом якого тривало порушення, якщо б таке порушення не відбувалося.

6. З метою забезпечення стримуючого ефекту базовий розмір штрафу, визначений відповідно до підпунктів 1 або 2 пункту 4 цього розділу, збільшується:

1) за вчинення порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктами 1-4 частини другої статті 6 Закону, на суму, що становить від 15 до 25 відсотків від базового розміру штрафу;

2) за вчинення порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частиною першою або пунктами 5-8 частини другої статті 6, пунктом 2 статті 50 і частинами першою та другою статті 13 Закону, - на суму, що дорівнює добутку базового розміру штрафу й коефіцієнта Ксе, який становить:

Ксе = ОСнбу / 100,

де

ОСнбу

-

облікова ставка Національного банку України на день прийняття рішення у справі про порушення.

Якщо облікова ставка Національного банку України на день, що передує дню прийняття рішення у справі про порушення, є більшою, ніж 25 відсотків, базовий розмір штрафу в усіх випадках збільшується на суму, розраховану відповідно до абзаців першого - третього цього підпункту.

7. Визначення базового розміру штрафу за порушення, передбачені пунктами 5, 10, 11, 12, 19 статті 50 Закону:

1) за вчинення порушення, передбаченого пунктами 5, 10-12, 19 статті 50 Закону, якщо це призвело до монополізації товарних ринків чи суттєвого обмеження конкуренції на них, базовий розмір штрафу встановлюється в розмірі до 30 відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на ринках, на яких відбулася відповідна концентрація, узгоджені дії, з урахуванням обставин справи в кожному конкретному випадку вчинення порушення, за рік, що передує року накладення штрафу, або, якщо в році, що передує накладенню штрафу, відповідач не здійснював діяльності на ринку, на якому відбулася концентрація (узгоджені дії), - за рік, у якому накладається штраф, з урахуванням положень пункту 2 цього розділу;

2) за вчинення порушення, передбаченого пунктами 5, 10-12, 19 статті 50 Закону, якщо це не призвело до монополізації товарних ринків чи суттєвого обмеження конкуренції на них, базовий розмір штрафу встановлюється в розмірі до 15 відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на ринках, на яких відбулися відповідні узгоджені дії, концентрація суб'єктів господарювання, з урахуванням обставин справи в кожному конкретному випадку вчинення порушення, за рік, що передує року накладення штрафу, або, якщо в році, що передує накладенню штрафу, відповідач не здійснював діяльності на ринку, на якому відбулася концентрація (узгоджені дії), - за рік, у якому накладається штраф, з урахуванням положень пункту 2 цього розділу.

За вчинення порушень, зазначених в абзаці першому цього підпункту, якщо лише один учасник концентрації (узгоджених дій) здійснює діяльність на території України або якщо учасники концентрації діють на різних та несуміжних ринках, базовий розмір штрафу встановлюється в межах, визначених абзацом третім частини другої статті 52 Закону з урахуванням обставин справи, що встановлюються в кожному конкретному випадку вчинення порушення, та положень пункту 2 цього розділу.

8. За вчинення порушення, передбаченого пунктами 13-15 статті 50 Закону, базовий розмір штрафу визначається в межах, встановлених частинами другою та п'ятою статті 52 Закону, залежно від ступеня негативного впливу на можливості виконання органами Комітету завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи та положень пункту 2 цього розділу.

9. Визначення базового розміру штрафу за інші порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені статтею 50 Закону:

1) за вчинення порушення, передбаченого пунктами 8, 9 статті 50 Закону, базовий розмір штрафу визначається в межах, встановлених частинами другою та п'ятою статті 52 Закону, залежно від ступеня негативного впливу на конкуренцію, інтереси інших суб'єктів господарювання, споживачів, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи та положень пункту 2 цього розділу;

2) за вчинення порушення, передбаченого пунктами 16, 17, 21 статті 50 Закону, базовий розмір штрафу визначається в межах, встановлених частинами другою та п'ятою статті 52 Закону, залежно від ступеня негативного впливу на можливості виконання органами Комітету завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи та положень пункту 2 цього розділу;

3) за вчинення порушення, передбаченого пунктом 18 статті 50 Закону, базовий розмір штрафу визначається в межах, встановлених частинами другою та п'ятою статті 52 Закону, залежно від ступеня негативного впливу на інтереси суб'єктів господарювання, стосовно яких застосовувалися обмеження, ступеня негативного впливу на можливості виконання органами Комітету завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи та положень пункту 2 цього розділу.

10. За вчинення порушення, передбаченого пунктом 4 статті 50 Закону, базовий розмір штрафу визначається в такому порядку, що й базовий розмір штрафу за порушення, щодо якого було прийнято рішення, попереднє рішення органів Комітету, яке не було виконано або було виконано не в повному обсязі.

11. Визначення базового розміру штрафу за порушення, передбачені Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції":

1) за вчинення порушення, передбаченого статтями 1, 4 - 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у разі якщо можливо встановити розмір доходу (виручки), пов'язаного з порушенням, базовий розмір штрафу визначається в розмірі до 15 відсотків від розміру такого доходу (виручки) залежно від ступеня негативного впливу на конкуренцію, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи та положень пункту 2 цього розділу;

2) за вчинення порушення, передбаченого статтями 1, 4-19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у разі якщо розмір доходу (виручки), пов'язаного з порушенням, встановити неможливо, базовий розмір штрафу визначається в межах, встановлених частинами першою та другою статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", залежно від ступеня негативного впливу на конкуренцію, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи, та положень пункту 2 цього розділу.

12. Якщо порушення не припинено після дати складання службовцями Комітету, його територіальних відділень, які здійснюють збирання та аналіз доказів у справі, подання з попередніми висновками, розмір доходу (виручки), пов'язаного з порушенням, що береться до уваги під час визначення базового розміру штрафу відповідно до підпункту 1 пункту 4, пункту 5 та підпункту 1 пункту 11 цього розділу, зростає на суму ДС, що дорівнює:

ДС = Дпп / Ч1 × Ч2,

де:

ДС

-

розмір збільшення базового розміру штрафу;

Дпп

-

розмір доходу (виручки), пов'язаного з порушенням;

Ч1

-

період, протягом якого тривало порушення, у днях;

Ч2

-

кількість днів від дня складання службовцями Комітету, його територіальних відділень, які здійснюють збирання та аналіз доказів у справі, подання з попередніми висновками до дня припинення порушення або, якщо порушення не припинено на день прийняття рішення органу Комітету про накладення штрафу, до дня, що передує дню прийняття рішення органом Комітету про накладення штрафу включно.

V. Коригування розміру штрафу з урахуванням обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу та збільшують або зменшують розмір штрафу порівняно з базовим розміром штрафу

1. У разі наявності обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, базовий розмір штрафу збільшується або зменшується з урахуванням цих обставин.

У разі відсутності обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу та збільшують або зменшують його порівняно з базовим, розмір штрафу дорівнює базовому розміру штрафу.

2. Базовий розмір штрафу збільшується у випадку наявності таких обставин:

1) відповідач був ініціатором антиконкурентних узгоджених дій, які визнані порушенням, та/або здійснював їх координацію;

2) порушення, передбачене пунктами 1, 2, 4, 8, 9 статті 50 та визначене статтями 6, 13, 18-20 Закону, статтями 1, 4-19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", охоплювало більше ніж два регіони України (в тому числі частини цих регіонів);

3) внаслідок порушення, передбаченого пунктами 5, 10-12, 19 статті 50 Закону, монополізація або суттєве обмеження конкуренції на товарних ринках відбулися на території, що охоплює більше ніж два регіони України (в тому числі частини цих регіонів);

4) за повторне вчинення відповідачем порушення передбаченого пунктами 1, 2, 4, 5, 8-19, 21 статті 50 Закону, статтями 1, 4-19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" з такою ж кваліфікацією (стаття Закону, її частина, пункт/абзац) упродовж строку, визначеного частиною першою статті 42 Закону або статтею 28-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", з урахуванням обставин справи, що встановлюються у кожному конкретному випадку та зазначаються у рішенні органу Комітету у справі.

3. У випадках врахування обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, та збільшують його розмір порівняно з базовим розміром штрафу, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 цього розділу, не може призводити до зростання розміру штрафу більше ніж у 1,5 рази порівняно з базовим розміром штрафу, розрахованим відповідно до пунктів 4, 5, 7-11 розділу IV цього Порядку, з урахуванням обставин справи, що встановлюються у кожному конкретному випадку та зазначаються у рішенні органу Комітету у справі.

У випадках врахування обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, та збільшують його розмір порівняно з базовим розміром штрафу, зазначених у підпункті 4 пункту 2 цього розділу, базовий розмір штрафу збільшується від 0,01 до 2 разів.

4. З метою забезпечення належного стримуючого ефекту, врахування обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, розмір штрафу, розрахований відповідно до положень розділу IV та пункту 1 цього розділу, може збільшуватися у межах, визначених частинами другою, п'ятою статті 52 Закону, частинами першою та другою статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

5. Збільшення розміру штрафу, зазначене в пункті 4 цього розділу, може застосовуватися, якщо:

1) встановлено вигоду, отриману внаслідок вчинення порушення, розмір якої у грошовому виразі перевищує розмір штрафу, розрахованого відповідно до положень розділу IV та пункту 1 цього розділу, та/або

2) вчинені порушення призвели чи могли призвести до суттєвого обмеження, недопущення або усунення конкуренції, значних втрат інших суб'єктів господарювання, споживачів на ринках, функціонування яких має критичне чи особливо важливе значення для оборони, безпеки держави, у тому числі економічної, продовольчої, енергетичної, здоров'я та добробуту населення, та/або

3) розмір доходу (виручки) відповідача, пов'язаний з порушенням, не перевищує 1 відсотку загального розміру його доходу (виручки) за рік що передує року, в якому накладається штраф, та/або

4) встановлено наявність незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, у якому накладається штраф (не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку).

6. Базовий розмір штрафу зменшується у випадку наявності таких обставин:

1) припинення відповідачем дій (бездіяльності) до дня направлення Комітетом, його територіальним відділенням подання з попередніми висновками;

2) відшкодування шкоди, завданої порушенням, чи усунення наслідків порушення іншим способом до дня прийняття органом Комітету рішення у справі про порушення;

3) недотримання учасником узгоджених дій їх умов та наявність доказів того, що суб'єкт господарювання конкурував на ринку протягом періоду, під час якого тривало порушення;

4) співпраця під час розгляду справи з органами Комітету, що сприяла з'ясуванню обставин справи, зокрема виявленню фактів, відомостей, про які органи Комітету не запитували, або виявленню інших ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі вчинених іншими особами;

5) вчинення порушення внаслідок схилення до порушень законодавства про захист економічної конкуренції органом влади, органом місцевого самоврядування, органом адміністративно-господарського управління та контролю;

6) звернення до початку розгляду справи про порушення за отриманням дозволу суб'єктом господарювання на концентрацію в разі вчинення порушення, передбаченого пунктом 12 статті 50 Закону;

7) відповідач вчинив дії, спрямовані на пом'якшення негативних наслідків порушення для економічної конкуренції, інтересів суб'єктів господарювання, споживачів.

7. Розмір штрафу може зменшуватися порівняно з розміром штрафу, розрахованим відповідно до положень розділу IV та пункту 1 цього розділу за наявності:

форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), у тому числі у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтверджених у встановленому законом порядку;

доказів того, що накладення штрафу в запропонованому розмірі призведе до визнання його банкрутом або подальшої ліквідації, або припинення ним реалізації (придбання) товарів на ринку.

Обґрунтування такого зменшення має бути наведено в рішенні органу Комітету, яким накладається штраф.

VI. Визначення граничного розміру штрафу

1. Розмір доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, у якому накладається штраф, відповідно до якого визначається граничний розмір штрафу, визначається:

1) на підставі документально підтверджених відомостей, наданих відповідачем;

2) на підставі відомостей, визначених формою № 2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)", наведеною в додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, або на підставі фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, складеної за таксономією фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності, для суб'єктів господарювання, які для ведення бухгалтерського обліку застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності.

У випадку розбіжностей між даними, зазначеними в підпунктах 1 та 2 цього пункту, до уваги беруться відомості, зазначені в підпункті 2 цього пункту.

2. Розмір штрафу, що накладається за вчинення порушення з урахуванням обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу, не може перевищувати граничний розмір штрафу, передбачений частинами другою та п'ятою статті 52 Закону та частинами першою та другою статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Заступник начальника
Управління економічного
аналізу



В. Талах



вгору