При визначенні місця проживання дитини перевага матері перед батьком не повинна бути пріоритетом у спорі (апеляційний суд Житомирської області № 285/1429/17 від 15.02.2018)

Фабула судового акту: Для усіх юристів, які практикують у галузі сімейного права далеко не секрет те, що у 99,99999999% випадків при вирішенні спорів про місце проживання дитини суди стають на бік матері. При цьому, як правило, судами не звертається увага на моральний облік матері, прихильність дитини до батька, можливість кожного з подружжя задовольняти потреби дитини. Суди займають чітку позицію – статтею 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Проте і навіть у такій сталій судовій практиці окремі суди належно досліджують обставини справи та все ж таки визначають місце проживання дитини з батьком.

У даному випадку мати дитини звернулась до суду із позовом про визначення місця проживання дитини з нею. Батько в свою чергу подав зустрічний позов.

Судом першої інстанції позов матері дитини задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням батько оскаржив його в апеляційній інстанції.

Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи зустрічний позов апеляційний суд вказав наступне.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.

Водночас згідно роз’яснень, що містяться у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що при вирішенні спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

А тому, апеляційний суд при вирішенні цього спору виходим з принципу рівності прав і обов'язків обох батьків, визначеного ст. 141 СК України та надав перевагу батьку оскільки останній може забезпечити найбільш сприятливі умови виховання дитини, що буде відповідати принципу 6 Декларації та вимогам положень ч. 2 ст. 160, ст. 161 Сімейного кодексу України, за якими місце проживання дитини, що досягла десяти років, визначається за згодою самої дитини.

Досліджуючи докази у справі суд апеляційної інстанції встановив, мати дитини майже через рік звернулася із вимогою про визначення місця проживання малолітньої дитини з нею, при цьому, за весь цей час вона не цікавилась життям дочки, не приймала участі у її вихованні та не надавала матеріальної допомоги. На те, що мати фактично самоусунулася від виховання дитини вказує і той факт, що і після ухвалення рішення судом першої інстанції, мати дитини не вчиняла жодної дії щодо його виконання, до дитини не приїздила. Крім того, згідно результатів проведеного психологічного обстеження вбачається, що мати для дитини має малу значимість та своєю сім'єю вона вважає батька та бабусю, які постійно піклуються про фізичний стан та розвиток дитини, приділяють належну увагу навчанню та вихованню. А тому, суд прийняв рішення, що проживання дитини з батьком повністю відповідає її інтересам.

Аналізуйте судовий акт: ВССУ: Судом може і має бути з'ясована думка шестирічної дитини щодо бажаного місця її проживання (Справа № 499/1034/16-ц, 06.12.17)

ВСУ: Для встановлення місця проживання дітей із батьком мають бути наявні ВИНЯТКОВІ обставини (№ 6-2445цс16 від 14.12.2016)

ВСУ: Вселення дитини до квартири, яка належить одному із батьків фактично вирішує питання щодо встановлення місця проживання дитини (№ 6-1945цс17 від 29.11.2017)

СУД: Спілкування діда та баби з внуками та які правові наслідки можуть бути вжиті за порушення такого права (Печерський районний суд м. Києва у справі № 757/22869/17-ц)

Рівності прав між батьками щодо дитини не існує. Незважаючи на однозначне бажання дитини залишитись з батьком суд визначив її місце проживання з матір’ю (ВСУ від 12 липня 2017р. у справі № 6-564цс17)

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/1429/17 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Б.

Категорія 48 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю.

секретаря судового засідання Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справі № 288/1429/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Новоград-Волинської райдержадміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Розо-Люксембурської сільської ради Каховського району про визначення місця проживання малолітньої дитини

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2017 року, ухвалене суддею Сташків Т.Б. у м. Новоград-Волинський

в с т а н о в и в:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визначити з нею місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом, в якому просив визначити місце проживання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 вересня 2017 року зустрічний позов ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання відшкодування судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідачем ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати рішення районного суду в частині визначення місця проживання малолітньої дитини. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом безпідставно взято до уваги висновок органу опіки та піклування, який прийнятий органом опіки та піклування Новоград-Волинської райдержадміністрації та не взято до уваги інший висновок органу опіки та піклування Розо-Люксембурської сільської ради Каховського районуХерсонської області, прийнятий за місцем проживання дитини, не взято до уваги відношення сторін до дочки, не враховано думку останньої.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи первісний позов ОСОБА_1 та визначаючи місце проживання дочки з матір'ю, суд першої інстанції виходив з того, що це буде відповідатиме інтересам дитини.

Проте повністю погодитись з таким висновком неможна, виходячи з наступного.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, згідно ст. 15 Закону, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, а батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України у п. 18 постанови № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» також роз`яснив, що при вирішенні спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Згідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами четвертою та п'ятою статті 19 СК України передбачено обов'язкову участь органу опіки та піклування при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При вирішенні спору щодо місця проживання дітей сторін, колегія суддів виходить з принципу рівності прав і обов'язків обох батьків (ст. 141 СК), надаючи перевагу тому з них, хто може забезпечити найбільш сприятливі умови виховання дітей, принципу 6 Декларації та вимог положень ч. 2 ст. 160, ст. 161 Сімейного кодексу України, за якими місце проживання дитини, що досягла десяти років, визначається за згодою самої дитини.

При цьому колегія суддів виходить лише з інтересів дітей. Перевага матері перед батьком не повинна бути пріоритетом у спорі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2010 року по 2016 рік перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від спільного проживання мають малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 7).

З тексту позовних заяв вбачається, що спільне проживання сторін є неможливим, тривалий час вони проживають окремо, поновлювати шлюб наміру не мають та не можуть дійти згоди щодо місця проживання спільної дитини.

Сторони разом з дочкою ОСОБА_3 проживали у АДРЕСА_1. У 2016 році ОСОБА_2 разом з дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 переїхав проживати у АДРЕСА_2.

Згідно довідки Повчинської сільської ради Новоград-Волинського району від 12.04.2017 № 298 ОСОБА_1 зареєстрована та проживає АДРЕСА_3. Разом з нею зареєстрована, однак не проживає її донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 8).

ОСОБА_1 з 01.05.2015 по теперішній час працює дояркою у СТОВ «Птахівник». Згідно характеристик, наданих товариством та виконавчим комітетом Повчинської сільської ради, позивачка за період роботи зарекомендувала себе як працелюбний і відповідальний працівник, турботлива та уважна до тварин, до роботи ставиться добросовісно. У спілкуванні з колегами завжди доброзичлива, ввічлива і чемна, у скрутних ситуаціях завжди націлена на знаходження компромісних рішень. Скарг від жителів села на неї не надходило (т. 1, а.с. 9-10). 19.11.2017 позивачку нагороджено грамотою голови Новоград-Волинської РДА за вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу району (т. 1, а.с. 232).

З відповіді Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області від 20.06.2017 вбачається, що будь-яка інформація щодо притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності ОСОБА_1 в Новоград-Волинському ВП ГУНП в Житомирській області відсутня (т. 1, а.с. 181).

Відповідно довідок Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 21.04.2017 № 241 та 20.06.2017 року № 02-05/126 троє дітей ОСОБА_1 від попереднього шлюбу: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 знаходяться на утриманні їхнього батька ОСОБА_8 (чоловіка позивача від першого шлюбу) по теперішній час, який займається їх вихованням. Зі слів батька, колишня дружина участі у вихованні дітей не приймає, матеріальної допомоги не надає та не цікавиться життям дітей, приїжджає не часто ( т. 1, а.с. 154, 155).

З громадської характеристики, наданої Червонополянською сільською радою Горностаївського району Херсонської області - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 за період проживання з 20.02.2003 по 15.04.2011 в с. Старолук'янівка практично не займалась вихованням дітей, періодично вживала алкоголь, у зв'язку з чим виникали конфлікти у сім'ї, була пасивною та не приймала участі в громадському житті села (т. 1, а.с. 153).

Рішенням виконавчого комітету Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області № 41 від 23.05.2017 вирішено звернутись до служби у справах дітей Каховської РДА з проханням порушити в судовому порядку питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 73).

Рішенням виконавчого комітету Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області № 42 від 23.05.2017 вирішено надати ОСОБА_2 висновок до суду про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що мати ухиляється від виконання батьківських обов'язків (т. 1, а.с. 152)

Висновком опікунської ради Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області рекомендовано звернутися до суду щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 151).

06 жовтня 2017 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області ухвалено судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше встановленого чинним законодавством мінімального розміру аліментів для дитини відповідного віку ( т. 1, а.с. 230).

Згідно відповіді Каховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області від 14.07.2017 № 11225 вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 в період з серпня 2016 року по теперішній час, зі зверненнями щодо встановлення місцезнаходження її малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та щодо вчинення перешкод у спілкуванні із малолітньою дитиною з боку ОСОБА_2, до Каховського ВП ГУНП в Херсонській області не зверталася (т. 1, а.с. 184).

ОСОБА_2 з 15 лютого 2017 року працює у ДП «Дослідне господарство «Каховське» на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. За час роботи проявив себе вмілим, добросовісним працівником, до виконання трудових обов'язків ставиться з відповідальністю, працелюбний, дисциплінований, всі завдання виконує якісно та вчасно, вимогливий до себе, рішучий в діях, користується повагою та авторитетом в колективі, приймає активну участь в житті господарства. У спілкуванні з односельчанами завжди доброзичливий, ввічливий, чемний, уважний, тактовний, у скрутних ситуаціях націлений на знаходження компромісних рішень. У зловживанні спиртними напоями та наркотичними засобами не був помічений. На обліку в Каховському ВП ГУНП в Херсонській області, обліку у лікаря-психіатра в Каховській центральній районній лікарні та обліку в Каховському наркодиспансерному відділенні не перебуває (т. 1, а.с. 137-141).

Відповідно довідки про доходи від 21.09.2017 № 404 вбачається, що заробітна плата ОСОБА_2 за період березень-серпень склала 50 563,02 грн (т. 1, а.с. 196).

ОСОБА_2 проживає АДРЕСА_4, разом з ним проживають: матір ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11; донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але остання не зареєстрована (т. 1, а.с. 144, 226).

Згідно характеристики, наданої Федорівською ЗОШ І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Херсонської області - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2016 -2017 навчальному році, як майбутня учениця, проходила підготовчі заняття для майбутніх першокласників. Під час занять було виявлено, що дівчинка потребує кількаразового пояснення, роботу виконує під безпосереднім керівництвом вчителя, повільно запам'ятовує. Спокійна, добра, адекватно реагує на похвалу та осуд учителя. Дівчину виховує бабуся ОСОБА_9 та батько ОСОБА_2, які приділяють належну увагу у вихованні дитини та створюють відповідні умови для життя і навчання (т. 1, а.с. 142). Патологій та відхилень у розвитку ОСОБА_3 не має, на диспансерному обліку не знаходиться. Дитина на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т. 1, а.с. 149, 186).

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_3 у с. Федорівка від 19 травня 2017 року та 12 вересня 2017 року дитина ОСОБА_3 проживає у гарних умовах, є своя кімната, чиста постіль, дитина одягнена та нагодована. Батько приділяє належну увагу своїй дитині, піклується про її розвиток і фізичний стан. Дочка із задоволенням відвідує школу, забезпечена усіма необхідними речами. Доглядати і виховувати дочку допомагає бабуся ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 145, 194).

Згідно результатів психологічного обстеження спеціалістами Каховської ЦРЛ в серпні 2017 року вбачається, що дитина ОСОБА_3 відобразила на малюнку матері бабусю, себе та батька. Відсутність на малюнку матері говорить про малу значимість матері для дитини, конфлікт, негативне або амбівалентне ставлення до неї. Малюночна методика «Неіснуюча тварина» дає можливість встановити загальний психічний стан дитини. Тип малюнку свідчить про незадоволеність потреби дитини в спілкуванні, екстравертованість дитини, страх нападіння та схильність до захисної агресії. Основні тенденції в психо-емоційному стані дитини: тривожність, амбівалентність почуттів, брак спілкування та прояви негативізму (т. 1, а.с. 187, 190, 191).

Рішенням виконавчого комітету Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області № 3 від 12 вересня 2017 вирішено надати ОСОБА_2 висновок про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з батьком. Опікунською радою встановлено, що ОСОБА_2 постійно піклується про фізичний стан та розвиток дитини, проживання якої з батьком повністю відповідає її інтересам. Батько приділяє значний час розвитку та дозвілля дитини. Стосунки між членами сім'ї дружні, приділяють належну увагу навчанню та вихованню дитини. Дитина, сприймає, як свою сім'ю батька та бабусю. Вихованням, доглядом та розвитком малолітньої ОСОБА_3 займаються ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 193).

Відповідно до статті 12 Конвенції про права дитини, статті 171 СК дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спорів між батьками про визначення її місця проживання в судовому засіданні з додержанням вимог Цивільного процесуального кодексу та з урахуванням віку дитини, стану здоров'я, розумового розвитку.

Аналогічні положення викладені у ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (Страсбург, 25 січня 1996 року), яка зобов'язує суд надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

Про необхідність заслуховування думки дітей, які досягли певного віку, та її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року «Савіни проти України». У п. 59 цього рішення вказано, що суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей .

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що думка дитини ОСОБА_3 судом з'ясована не була, суд першої інстанції обмежився наявними матеріалами справи.

Будучи заслуханою в судовому засіданні в апеляційній інстанції в присутності представників органів опіки та піклування, малолітня дитина ОСОБА_3, добровільно, без тиску, без присутності батьків, вільно, впевнено висловила своє бажання проживати разом з бабусею та батьком, з якими постійно проживає і до сьогоднішнього дня.

При вирішенні вказаного спору суд враховує всі вище згадані докази, а також враховує прихильність дівчинки до одного з батьків і, зокрема, до батька, бажання проживати біля батька. Таке бажання хоча не може мати вирішального значення, але враховується при рівних умовах батьків.

Те, що побутові умови в батьків рівні стверджується наявними матеріалами справи, зокрема, висновками, наданими органами опіки та піклування, характеристиками батьків, тощо.

Так, висновком опікунської ради Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області встановлено доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком (т. 1, а.с. 192).

Висновком органу опіки та піклування Новоград-Волинської РДА від 03 листопада 2017 року встановлено доцільність визначення місяця проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір`ю (т. 1, а.с. 228). Проте, апеляційний суд не бере до уваги останній, оскільки даний висновок є поверхневим і необґрунтованим, містить лише перерахунок документів наданих матір'ю для вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини. Однак, в матеріалах справи відсутні довідка про заробітну плату, акт обстеження матеріально-побутових умов проживання громадянки ОСОБА_1 від 27.09.2017, який зазначений у вищевказаному висновку та інші документи, які б надавали суду можливість встановити перевагу одних доказів перед іншими.

Враховуючи вищевикладене, пояснення сторін, свідків, зібраних доказів, наявних в матеріалах справи та те, що ОСОБА_1 майже через рік звернулася із вимогою про визначення місця проживання малолітньої дитини з нею, при цьому, за весь цей час вона не цікавилась життям дочки, не приймала участі у її вихованні та не надавала матеріальної допомоги. На те, що позивачка фактично самоусунулася від виховання дитини вказує і той факт, що і після ухвалення рішення судом першої інстанції, ОСОБА_1 не вчиняла жодної дії щодо його виконання, до дитини не приїздила. Крім того, згідно результатів проведеного психологічного обстеження вбачається, що мати для дитини має малу значимість та своєю сім'єю вона вважає батька та бабусю, які постійно піклуються про фізичний стан та розвиток дитини, приділяють належну увагу навчанню та вихованню. А тому, суд вважає, що проживання дитини з батьком повністю відповідає її інтересам.

Разом з іншими обставинами справи, наданими доказами при постановленні рішення апеляційний суд ураховує й бажання дитини, з ким вона бажає залишитися, а також присутність у сім'ї відповідача його матері (бабусі), яка здатна сприятливо вплинути на виховання дитини, і яка, як вбачається з пояснень дівчинки, хоче і приймає участь у вихованні та спілкуванні з онучкою. Окрім того, суд вважає, що визначення місця проживання дитини з батьком, не впливатиме на їх взаємовідносини з матір'ю, оскільки визначення місця проживання дітей з однім із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків.

Слід зауважити, що у разі зміни умов виховання дитини в залежності від різних обставин (стан здоров'я батька (матері) і дитини, можливості догляду за дитиною, поява вітчима (мачухи) і т.д.), суд має право змінити визначене місце проживання дитини та не може відмовити у відкритті провадження з тієї причини, що такий спір вже був предметом розгляду судом.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Оскільки апеляційним судом задоволено скаргу ОСОБА_2, на його користь підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при поданні апеляційної скарги (т. 2, а.с. 34).

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2017 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Зустрічний позов задовольнити. Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 960,00 грн судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий Судді