ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 905/765/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс"на постанову та рішеннявід 17.01.2017 Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2016 господарського суду Донецької області у справі№ 905/765/15 господарського суду Донецької областіза позовомприватного підприємства "Діоніс" в особі ліквідатора Забродіна О.М.дотовариства з обмеженою відповідальністю "Макіївська взуттєва фабрика "Аспект",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс"провизнання недійсними та такими, що не мають вексельної сили, простих векселів

в судове засідання представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року приватне підприємство "Діоніс" (далі - ПП "Діоніс", Позивач) в особі ліквідатора Забродіна О.М. звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Макіївська взуттєва фабрика "Аспект" (далі - ТОВ "Макіївська взуттєва фабрика "Аспект", Відповідач) про: визнання недійсною додаткової угоди від 29.02.2012 до договору №5 від 22.11.2010, укладеної між ПП "Діоніс" та ТОВ "Донпроммаш" (правонаступником якого є ТОВ "Макіївська взуттєва фабрика "Аспект"); визнання недійсними актів приймання-передачі: від 09.04.2012 простого векселя серії АА №1530387 від 09.04.2012 номінальною вартістю 2000000 грн.; від 12.04.2012 простого векселя серії АА №1530388 від 12.04.2012 номінальною вартістю 2000000 грн.; від 16.04.2012 простого векселя серії АА №1530389 від 16.04.2012 номінальною вартістю 1000000 грн.; від 25.04.2012 простого векселя серії АА №1530390 від 25.04.2012 номінальною вартістю 1265451 грн.; визнання недійсними та такими, що не мають вексельної сили, простого векселя серії АА №1530387 від 09.04.2012; простого векселя серії АА №1530388 від 12.04.2012; простого векселя серії АА №1530389 від 16.04.2012; простого векселя серії АА №1530390 від 25.04.2012.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.09.2015 відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання спірних простих векселів недійсними та такими, що не мають вексельної сили. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 29.02.2012 до договору №5 від 22.11.2010 і про визнання недійсними актів приймання-передачі вищевказаних простих векселів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015 рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2015 скасовано частково з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2016 рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2015 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання простих векселів недійсними та такими, що не мають вексельної сили. Справу в цій частині позовних вимог передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області. Вищезазначеною постановою Вищого господарського суду України в решті постанову Донецького апеляційного господарського суду залишено без змін.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Донецької області від 01.11.2016 у справі № 905/765/15 (головуючий суддя - Левшина Г.В., судді: Кучерява О.О., Кротінова О.В.) у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними та такими, що не мають вексельної сили, простих векселів відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ПП "Діоніс" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2016 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними та такими, що не мають вексельної сили, прості векселі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2017 (головуючий суддя - Зубченко І.В., судді: Колядко Т.М., Чернота Л.Ф.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2016 - без змін.

Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" (далі - ТОВ "Донбас Плюс") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2016, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2017 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 20.05.2013 порушено провадження у справі № 905/2827/13 про банкрутство Позивача - ПП "Діоніс", а постановою господарського суду Донецької області від 28.08.2013 ПП "Діоніс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Забродіна О.М.

Господарськими судами під час розгляду справи №905/765/15 встановлено, що позовна заява ПП "Діоніс" про визнання правочинів щодо вексельних розрахунків недійсними, визнання векселів недійсними та такими, що не мають вексельної сили, була подана ліквідатором Позивача та мотивована невідповідністю вимогам чинного законодавства як додаткової угоди від 29.02.2012 до договору №5 від 22.11.2010, укладеної між ПП "Діоніс" та ТОВ "Донпроммаш" (правонаступником якого є Відповідач), так і векселів АА 1530387 від 09.04.2012, АА 1530388 від 12.04.2012, АА 1530389 від 16.04.2012, АА 1530390 від 25.04.2012.

Як вбачається, обґрунтовуючи підстави та мету звернення із позовними вимогами у даній справі, ліквідатор послався на те, що в ході процедури банкрутства ПП "Діоніс" ним була виявлена дебіторська заборгованість боржника, що утворилась з боку ТОВ "Донпроммаш" (правонаступником якого є Відповідач) внаслідок відсутності оплати за товар, поставлений по договору № 5 від 22.11.2010.

На думку Позивача, правочин (додаткова угода від 29.02.2012) щодо зміни форми розрахунків за договором №5 від 22.11.2010 на вексельну є незаконною та підлягає визнанню недійсною, а векселі такими, що не мають вексельної сили, відповідно до ст. ст. 75, 76 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Донецької області від 23.07.2015 ТОВ "Донбас Плюс" було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, з огляду на те, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки названого товариства як ініціюючого кредитора у справі № 905/2827/13 про визнання банкрутом ПП "Діоніс" з сумою вимог 6 382 802,22 грн.

Відповідно до положень статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною дев'ятою статті 16 ГПК (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство), відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Вирішуючи спір про визнання недійсною додаткової угоди від 29.02.2012 до договору №5 від 22.11.2010, укладеної між ПП "Діоніс" (боржник у справі № 905/2827/13) та ТОВ "Донпроммаш" (правонаступником якого є Відповідач у даній справі), визнання недійсними актів приймання-передачі векселів, визнання недійсними та такими, що не мають вексельної сили, векселів АА 1530387 від 09.04.2012, АА 1530388 від 12.04.2012, АА 1530389 від 16.04.2012, АА 1530390 від 25.04.2012, місцевий суд не врахував приписів названих вище норм та помилково розглянув даний спір у порядку окремого позовного провадження.

Апеляційний суд на наведені порушення уваги не звернув та їх не усунув.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спір про визнання правочину, укладеного ПП "Діоніс" (який перебуває в процедурі банкрутства) щодо вексельних розрахунків недійсним, визнання недійсними актів приймання-передачі векселів, визнання векселів недійсними та такими, що не мають вексельної сили, безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ПП "Діоніс", оскільки наслідки розгляду спору у даній справі впливають на розмір та пов'язані з формуванням ліквідаційної маси у справі № 905/2827/13, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство ПП "Діоніс", а не в окремому позовному провадженні.

Аналогічні висновки щодо порядку розгляду спорів, безпосередньо пов'язаних зі справою про банкрутство, викладені Верховним Судом України в постановах від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14, від 16.11.2016 у справі № 908/560/16 та ін.

При цьому, слід зауважити, що, звертаючись з касаційною скаргою ТОВ "Донбас Плюс" у своїх поясненнях до Вищого господарського суду України також звернуло увагу на практику Верховного Суду України та необхідність розгляду даного спору в межах справи про банкрутство Позивача, а не в окремому позовному провадженні.

Таким чином, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справа - передачі до господарського суду Донецької області для розгляду по суті в межах справи № 905/2827/13 про банкрутство ПП "Діоніс".

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 41, 12, 16, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11128 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2017, рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2016 у справі № 905/765/15 скасувати.

3. Справу № 905/765/15 передати до господарського суду Донецької області для розгляду по суті в межах справи № 905/2827/13 про банкрутство приватного підприємства "Діоніс".

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 20.04.2017