ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 917/1168/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Кондратової І.Д. Нєсвєтової Н.М.за участі представників: позивача: відповідача: Остапенко В.М. Баранова В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення та постановуГосподарського суду Полтавської області від 01 листопада 2016 року Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 рокуу справі№ 917/1168/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"про стягнення 2 459 996,66 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 2 459 996,66 грн, з яких 2 049 997,23 грн - пеня, 409 999,45 грн - 3% річних за договором купівлі - продажу природного газу № 14/2068/12-Н від 30.03.2012.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.11.2016 (суддя - Погрібна С.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 (головуючий - Камишева Л.М., судді - Пелипенко Н.М., Слободін М.М.), позов задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 374 412,88 грн пені, 74 633,81 грн 3 % річних та судові витрати.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановленні у справі судові рішення в частині відмови у стягненні 1 675 584, 35 пені, 335 365, 64 грн 3 % річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким ці вимоги задовольнити.

У справі оголошувалась перерва з 12.04.2017 до 19.04.2017.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 30.03.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Полтавагаз" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2068/12-Н, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню.

Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.02.2012 по 31.12.2012 газ обсягом до 510 000 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів.

Відповідно до п. п. 3.4, 3.5 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою покупця продавцеві два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 6.2 договору визначено, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з алгоритмом розподілу коштів, установленим відповідною постановою НКРЕ, та зараховується, як оплата за газ в тому ж місяці, у якому надійшли кошти.

У разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1, 6.2 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу (п. 7.2. договору).

Відповідно до п. 9.2 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав визначених п. 3 ч. 2 ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника та поширює дію на відносини що фактично склались між сторонами з 01.02.2012, і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору, позивач впродовж березня - грудня 2012 року поставив, а відповідач - прийняв природний газ, на загальну суму 148 733 585,76 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі (а.с. 26-35, т. 1).

16.08.2012, 17.09.2012, 15.10.2012, 16.11.2012, 14.12.2012, 18.01.2013 між позивачем і відповідачем, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Полтавській області, Головним фінансовим управлінням Полтавської обласної державної адміністрації були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету № 2353, № 2545, № 2774, № 2904, № 3130, № 156 (далі - спільні протокольні рішення), предметом яких була організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

За спільним протокольним рішенням № 2353 від 16.08.2012 відповідач перераховує на рахунок позивача кошти в сумі 893 621,89 грн, у тому числі ПДВ - 148 936,98 грн, за природний газ 2012 року згідно з договором № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 з таким записом у графі "призначення платежу": "постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2012 року, договір № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 у т. ч. ПДВ 148 936,98 грн."

Відповідач перераховує на рахунок позивача кошти в сумі 394 787,97 грн, у тому числі ПДВ - 65 798,00 грн, за природний газ 2012 року згідно з договором № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 з таким записом у графі "призначення платежу": "постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2012 року, договір № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 у т. ч. ПДВ 65 798,00 грн" (спільне протокольне рішення № 2545 від 17.09.2012), а за спільним протокольним рішенням № 2774 від 15.10.2012 відповідач перераховує на рахунок позивача кошти в сумі 423 958,31 грн, у тому числі ПДВ - 70 659,72 грн, за природний газ 2012 року згідно з договором № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 з таким записом у графі "призначення платежу": "постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2012 року, договір № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 у т. ч. ПДВ 70 659,72грн."

Згідно з спільним протокольним рішенням № 2904 від 16.11.2012 відповідач перераховує на рахунок позивача кошти в сумі 2 977 871,56 грн, у тому числі ПДВ - 496 311,93 грн, за природний газ 2012 року згідно з договором № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 з таким записом у графі "призначення платежу": "постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2012 року, договір № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 у т. ч. ПДВ 496 311,93 грн", а згідно з спільним протокольним рішенням № 3130 від 14.12.2012 - перераховує на рахунок позивача кошти в сумі 7 706 243,70 грн, у тому числі ПДВ - 1 284 373,95 грн, за природний газ 2012 року згідно з договором № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 з таким записом у графі "призначення платежу": "постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2012 року, договір № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 у т. ч. ПДВ 1 284 373,95 грн".

За спільним протокольним рішення № 156 від 18.01.2013 відповідач перераховує на рахунок позивача кошти в сумі 8 220 469,18 грн, у тому числі ПДВ - 1 370 078,20 грн, за природний газ 2012 року згідно з договором № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 з таким записом у графі "призначення платежу": "постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2012 року, договір № 14/2068/12-Н від 30.03.2012 у т. ч. ПДВ 1 370 078,20 грн".

Спільні протокольні рішення набирають чинності з моменту їх підписання усіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями (п. 5.2. рішень).

На виконання спільних протокольних рішень, відповідач перерахував позивачу кошти, що підтверджується платіжними дорученнями № 19884, № 19999, № 19, № 175, № 292, № 462 (а. с. 83, 88, 91, 94, 97, 100, т. 1).

Відмовляючи частково в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшли до висновку, що оскільки відповідач отриманий за квітень-липень 2012 р. газ оплатив своєчасно, то відсутні підстави для застосування до нього відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України та стягнення пені за цей період. Також, врахувавши, підписані спільні протокольні рішення, і те, що в період з серпня по грудень 2012 р. відповідач допускав прострочення виконання своїх зобов'язання, прийшли до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 93 333,07 грн пені, 18 447,87 грн 3% річних за серпень 2012 року, 63 319,70 грн пені та 12 663,94 грн 3% річних за вересень 2012 року, 74 017,16 грн пені та 14 803,42 грн 3% річних за жовтень 2012 року, 56 321,45 грн пені та 11 264,29 грн 3% річних за листопад 2012 року, 87 421,50 грн пені та 17 484,29 грн 3% річних за грудень 2012 р, а всього 374 412,88 грн пені та 74 633,81 грн 3 % річних.

Також, відмовляючи в задоволенні в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивач 3 % річних та пені за період з 30.04.2012 по 14.08.2012 (за поставлений газ у березні 2012 р.), суди виходили з того, що оскільки акт приймання-передачі за березень 2012 року між сторонами було підписано лише 31.07.2012, то в силу вимог ст. 692 ЦК України, п. п. 3.5., 6.1. договору у відповідач виник обов'язок оплатити отриманий газ за березень 2012 року до 30.08.2012, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України (стягнення 3 % річних) і стягнення пені за період з 30.04.2012 по 14.08.2012.

Проте, повністю погодитись з такими висновками судів неможливо виходячи з такого.

Стаття 629 ЦК України передбачає що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

За п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 30-го числа наступного за місяцем поставки газу (п. 6.2. договору).

Для застосування санкцій, визначених умовами договору № 14/2068/12-Н від 30.03.2012, а також наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України необхідно щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями від 16.08.2012, від 17.09.2012, від 15.10.2012, від 16.11.2012, від 14.12.2012 та від 18.01.2013

Відмовляючи частково в задоволенні позову, господарські суди належним чином не дослідили п. п. 3.4., 6.1., 6.2. договору, зокрема, не врахували, що у п. 6.2. договору сторонами було погоджено конкретний строк остаточного розрахунку за фактично переданий газ - до 30-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу і не звернули увагу на те, що умови договору не пов'язують здійснення поточних платежів із підписанням актів у місяці поставки, що не суперечить приписам ч. 1 ст. 692 ЦК України і, що несвоєчасне підписання і повернення позивачем відповідачу підписаних актів не впливає на строк виконання відповідачем обов'язку, наведений в абз. першому п. 6.1. договору.

Також, судами в порушення вимог ст. 32 ГПК України, не було надано належної оцінки наявним у матеріалах справи спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, адже, встановивши, що у такий спосіб (уклавши ці рішення) було змінено порядок і строки проведення розрахунків за договором, суди належним чином не дослідили за який саме період було змінено проведення розрахунків за договором і чи включав цей період і березень 2012 року.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно дослідити умови договору, зокрема, його п. п. 3.4., 6.1., 6.2., належним чином встановити з якого моменту виникає обов'язок відповідача оплатити фактично отриманий газ, а також дослідити наявні в матеріалах справи спільні протокольні рішення, період за який відповідач звільняється, а за який - ні від сплати 3 % річних і пені відповідно до цих рішень, тобто належним чином встановити наявність (у випадку наявності підстав, здійснити ретельний арифметичний розрахунок 3 % річних і пені за відповідний період) чи відсутність підстав для стягнення з відповідача 3 % річних, пені за спірний період.

В залежності від встановленого та відповідно до вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 01 листопада 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року у справі за № 917/1168/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Кондратова Суддя Н. Нєсвєтова