ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Справа № 904/11185/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівДанилової М.В., Ходаківської І.П.розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017у справі№904/11185/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС"доДепартаменту благоустрою та інфраструктури Дніпропетровської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДніпропетровської міської радипростягнення коштів

за участю представників сторін від:

позивача: Ярмольський А.І. (дов. від 10.01.2017), Ковальов В.С. (дов. від 06.04.2017), Перевощиков Т.М. (дов. від 11.01.2017),

третьої особи відповідача: Духневич О.С. (дов. від 28.12.2016)

Представники відповідача та третьої особи (позивача) в судове засідання не з'явились, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" звернулась з позовом до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпропетровської міської ради, в якому з урахуванням збільшення вимог, просило стягнути з відповідача на користь позивача 109 230 962,08 грн. основного боргу, 8 657 940,43 грн. 3% річних, 86 750 553,62 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані обставинами неналежного виконання відповідачем договору №П-64 на виконання робіт по об'єкту "Автомобільна дорога на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ-Луганськ-Ізварине. м. Дніпропетровськ - будівництво" від 03.06.2011 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт. При цьому позивач посилався на приписи статей 525, 526, 612, 625, 875 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016, ухваленим суддею Соловйовою А.Є., позов задоволено повністю. Вмотивовуючи рішення місцевий господарський суд виходив з доведеності обставин порушення відповідачем зобов'язань за договором №П-64 на виконання робіт по об'єкту "Автомобільна дорога на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ-Луганськ-Ізварине. м. Дніпропетровськ - будівництво" від 03.06.2011 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт. При цьому суд керувався приписами статей 525, 526, 530, 549 625, 626, 837, 853, 858 Цивільного кодексу України.

Дніпропетровська міська рада використовуючи права незалученої особи, оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку з посиланням на те, що вона не є стороною у справі, проте спір розглянуто стосовно відповідача, який утримується за рахунок коштів міського бюджету.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Дармін М.О. - головуючий, Березкіна О.В., Іванов О.Г., за апеляційною скаргою Дніпропетровської міської ради, постановою від 16.02.2017 здійснив апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті, частково задовольнив апеляційну скаргу, рішення частково скасував, задовольнивши позовні вимоги шляхом стягнення з Департаменту комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" 225 456 грн. основного боргу, 87 936,56 грн. інфляційних втрат, 6 189,23 грн. 3% річних та 365,40 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, в яких просять постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційних скарг скаржники вказують на неврахування судом апеляційної інстанції того, що Дніпропетровська міська рада не була учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої інстанції. Окрім цього, скаржники вказують про недоведеність обставин стосовно наявності правових підстав вважати, що рішення суду з даного спору може вплинути на права та обов'язки Дніпропетровської міської ради. При цьому скаржники посилаються на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 525, 526, 530, 625, 629, 837, 838, 854, 875 Цивільного кодексу України, статей 193, 317 - 319, 321, 323 Господарського кодексу України, статей 34, 42, 80, 82, 84, 91, 101, 105, 107 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 10.04.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Ходаківської І.П., касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.04.2017.

Відзиву на касаційні скарги до Вищого господарського суду України не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників позивача та третьої особи, переглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 стягнуто з відповідача на користь позивача 109 230 962,08 грн. основного боргу, 8 657 940,43 грн. 3% річних, 86 750 553,62 грн. інфляційних втрат. Не погоджуючись з цим рішенням, Дніпропетровська міська рада звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, як особа, котра не брала участі у справі. Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження. Скаржник, що не є стороною у справі, звернувся до суду апеляційної інстанції на підставі того, що рішення у справі прийнято судом без його участі та зачіпає його права і інтереси. Водночас заяв сторін у справі про здійснення апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду, матеріали справи не містять. Апеляційний господарський суд наведеного не врахував, здійснивши апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті без апеляційної скарги сторони у справі. Між тим, як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції прийняте рішення про стягнення з відповідача заборгованості за укладеним з позивачем договором №П-64 на виконання робіт по об'єкту "Автомобільна дорога на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ-Луганськ-Ізварине м.Дніпропетровськ - будівництво" від 03.06.2011, внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт. У зазначеному рішенні суд першої інстанції надав правову оцінку правовідносинам виключно позивача та відповідача в рамках укладеного між ними договору. В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції не здійснено жодних висновків про права та обов'язки Дніпропетровської міської ради, як і не вказано у резолютивній частині рішення судом про права та обов'язки останньої. Дніпропетровська міська рада не є учасником правовідносин, з яких виник спір у даній справі, оскільки вона не є стороною спірного договору, за яким права та зобов'язання за договором, у т.ч. з оплати виконаних позивачем робіт, виникли саме у відповідача. Апеляційний господарський суд наведеного не врахував, що призвело до безпідставного скасування законного рішення у справі. Отже, оскільки рішення господарського суду першої інстанції не стосується прав та обов'язків заявника апеляційної скарги та правовий зв'язок між скаржником і сторонами у даній справі відсутній, колегія суддів касаційної інстанції вважає наявними підстави для припинення апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як помилково порушеного.

З урахуванням викладеного, касаційна інстанція дійшла висновку про часткове задоволення касаційних скарг з припиненням провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2017 у даній справі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Маст-Буд" і касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі №904/11185/15 Господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 у справі №904/11185/15 припинити.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

І. Ходаківська