ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Справа № 914/1943/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Український державний центр радіочастот"напостанову від 17.01.2017 Львівського апеляційного господарського судуу справі№914/1943/16 господарського суду Львівської областіза позовомДержавного підприємства "Український державний центр радіочастот"доПриватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "ЛЮКС"прозахист ділової репутації шляхом спростування неправдивої інформації та відшкодування моральної шкоди

За участю представників сторін:

Від позивача - Кононенко О.В. (дов.від 30.12.16)

Від відповідача - Ничка Ю.В. (дов. від 07.02.17)

У зв'язку з перебуванням судді Бакуліної С.В. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Яценко О.В., Данилова М.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2017).

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "ЛЮКС" про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 (повтор ІНФОРМАЦІЯ_2) у телевізійній програмі "ЦРУ" на Телеканалі "24" та розміщеної Приватним акціонерним товариством "Телерадіокомпанія "ЛЮКС" на сайті www.24tv.ua та стягнення моральної шкоди.

Рішенням від 10.10.2016 господарського суду Львівської області (головуючий суддя Березяк Н.Є.) позов задоволено. Визнано недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 (повтор ІНФОРМАЦІЯ_2) у телевізійній програмі "ЦРУ" на Телеканалі "24" та розміщену ПАТ "Телерадіокомпанія "ЛЮКС" на сайті www.24tv.ua, а саме: "Голос за кадром: ... Ес Ай Центр", що запропонував найнижчу ціну за свої послуги, зарубали" ніби то через невідповідність вимогам тендеру; "Автор сюжету: А кошторис Діалінк, на відміну від інших постачальників не відкрив, що поставило під сумнів такі прозорі торги"; "Ведуча програми: ... Вони опинилися серед тих, кого навіть не допустили до торгів. І якщо полякам відмовили через зависоку вартість послуги, то українці залишилися за бортом із двічі меншою ціною (ТОВ "Ес Ай Центр" - ред. позивача). "Автор сюжету: ... Під керівництвом відомства, в якому працював ОСОБА_7, головуючий був, знаходилося таке собі підприємство державне, "Документ". В цьому "Документі" замовляли послуги нібито у "Діалінка", щоб вони обслуговували програмне забезпечення. Але викрився один сумний факт - з цим "Документом" пов'язаний і нинішній комітет УДЦР тендерних торгів"; "Експерт:. Да зто все разыграно красиво. На самом деле они купленные UМС, Лайфом и Киевстаром". Зобов'язано ПАТ "ТРК "Люкс" спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом зачитування диктором у передачі "ЦРУ" на Телеканалі "24" не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили резолютивної частини рішення. Зобов'язано ПАТ "Телерадіокомпанія "ЛЮКС" спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на належному йому сайті www.24tv.ua зазначеної передачі "ЦРУ", в якій міститиметься відповідне спростування, не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили. Стягнуто з ПАТ "Телерадіокомпанія "ЛЮКС" на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" моральну шкоду у розмірі 1,00 грн. та 5 512,00 грн. судового збору. Рішення суду мотивовано тим, що поширена відповідачем недостовірна інформація, про спростування якої заявляє позивач, є такою, що не відповідає дійсності, викладена неправдиво, стосується позивача та його посадових осіб, які звинувачуються відповідачем у порушенні законодавства України у сфері здійснення державний закупівель, а тому відповідна інформація завдає шкоди діловій репутації державного підприємства та дискредитує його. Також суд послався на те, що поширенням інформації, яка не відповідає дійсності, ПАТ "Телерадіокомпанія "ЛЮКС" принизило ділову репутацію ДП "Український державний центр радіочастот", що спричинило зниженню престижу та підрив довіри до діяльності Державного підприємства, внаслідок чого останньому завдано моральну шкоду у розмірі 1 гривні.

Постановою від 17.01.2017 колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду у складі: головуючого Бонк Т. Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г. рішення господарського суду Львівської області скасовано, в позові відмовлено.

ДП "Український державний центр радіочастот" у касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.91 277 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" віднесено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

ПАТ "ТРК" Люкс" отримало Ліцензію на мовлення, вид мовлення ефірне (телебачення) та є власником свідоцтва на знак для товарів і послуг "24tv".

Звертаючись з позовом у даній справі, ПАТ "ТРК" Люкс" послалось на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21 год. 30 хв. телеканалом новин "24" було розповсюджено шляхом візуально-звукового оповіщення (телевізійний ефір), а саме в телепередачі "ЦРУ" ("Центр розслідувань України") відеоматеріал "Розслідування: ІНФОРМАЦІЯ_3" з повтором ІНФОРМАЦІЯ_2 о 06 год.30 хв., о 09 год.30 хв., о 13 год. 30 хв., о 17 год. 30 хв., та згодом на сайті http//24tv.ua/ інформацію, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію ДП "Український державний центр радіочастот". Відеозапис телепередачі "ЦРУ", викладений відповідачем на офіційному веб-сайті Телеканалу новин "24" в розділі "Програми" - "ЦРУ" під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3", а відтак є доступним для перегляду будь-якою особою, яка є користувачем мережі Інтернет.

Позивач стверджував, що зазначена інформація є недостовірною, її поширення ганьбить його ділову репутацію, недоторканність якої передбачене ст. 94 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За змістом статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Частиною другою статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").

Згідно із частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Слід зазначити, що норма частини першої статті 30 Закону України "Про інформацію", яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема статті 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1).

Згідно ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Стаття 10 передбачає різницю між "інформацією" та "ідеями". Свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити. Вона включає також погляди, критику, припущення. Таким чином, гарантії статі 10 поширюються не тільки на "правдиву", тобто таку, що ґрунтується на фактах, інформацію. Особа, що висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість - це є порушенням статті 10 Конвенції. (Торгіерсон проти Нідерландів, рішення № 11308/84).

Незважаючи на існування фактів, які може бути доведено, правдивість оціночних суджень неможливо довести (Справа ЄСПЛ "Лінгенс проти Австрії").

Апеляційною інстанцією встановлено, що наведені позивачем висловлювання містять багатозначні мовно-стилістичні одиниці ("зарубати", "залишитися за бортом"), знеособлені дієслова ("зарубали"), слова, які мають різне тлумачення ("вони пов'язані", "куплений"), ймовірність ("ніби-то"), неможливість перевірити на істинність ("поставило під сумнів прозорі торги"). А останнє висловлювання - є критичним суб'єктивним оціночним судженням.

При цьому сама передача, як цілісний інформаційний продукт, як форма поширення інформації об'єднана однією головною думкою, однією оцінкою, і вилучення окремих, спірних, висловлювань з такої у даному випадку не змінить характеру передачі в цілому та не захистить ефективно прав позивача, який, у свою чергу, вважає, що лише окремі висловлювання відповідача у телепередачі впливають негативно на його (позивача) ділову репутацію. Взяті з контексту оскаржувані висловлювання нерозривно пов'язані з іншою інформацією у спірній передачі (позивач вдається до їх уточнення - "за ред. позивача").

Апеляційним господарським судом встановлено, що інформацію, яку просить спростувати позивач, не можна віднести до фактичних тверджень, і вона не є такою за змістом Закону України "Про інформацію" та ст. 277 ЦК України, а наведені в позовній заяві висловлювання є оціночними судженнями.

Водночас, якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй ч. 1 ст. 277 ЦК України та абз. 2 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач погодився розглянути можливість повтору програми з розширеним коментарем позивача (лист №ЛВю02ю062016 - 239312 від 02.06.2016).

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові.

Твердження касаційної скарги щодо неправильного застосування ст. 277 Цивільного кодексу України ґрунтуються на неправильному розумінні даної норми матеріального права, а основний зміст касаційної скарги зводиться до аналізу наявних у справі доказів, переоцінка та встановлення яких, в силу положень ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, а тому такі доводи не можуть бути підставою для зміни або скасування правомірного судового рішення у справі.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою відмовлено в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" залишити без задоволення.

Постанову від 17.01.2017 Львівського апеляційного господарського суду у справі №914/1943/16 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

М. Данилова