Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. (Восьмий апеляційний адміністративний суд справа № 607/5610/23 від 12.07.2023 р.)

Фабула судового акту: Водій оскаржувала постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності і штраф 320 грн. за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Вона стверджувала що не здійснювала рух в протилежному напрямку, на перехресті з круговим рухом на кільці, а долучений відеозапис не підтверджував того правопорушення, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності, а інших доказів вчиненого нею правопорушення у цій справі не надано. Будь-які інші докази, такі як поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, рапорти працівників поліції охорони тощо, доказами правопорушення - на її думку, не є.

Отже, у цій справі: Коли суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, водій подала апеляційну скаргу, і, Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв її доводи і оскаржувану постанову скасував. Суд пояснив:

Із оглянутого відеозапису з нагрудної камери, на якому зафіксовано рух транспортного засобу позивача, видно, що на вказаному відеозаписі відсутні місце розташування самого кільця кругового руху та вказівники напрямку кругового руху на цьому кільці, а також відсутня сама відеофіксація руху автомобіля позивачки у прив`язці до місця розташування вказаного кільця всупереч встановленим вказівникам напрямку руху, із чого можна було б дійсно дійти однозначного висновку про те, що позивач порушила правила дорожнього руху та здійснила рух у протилежному, визначеному вказівниками руху, напрямку.

Разом з тим, зазначені в матеріалах рапорт і пояснення поліцейського, зважаючи на те, що він є зацікавленою особою при розгляді цієї справи - колегія не прийняла, тому що вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. А свідчення зазначеної особи не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, позаяк така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2020 року в справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі № 489/4827/16-а.

Також в матеріалах справи відсутні пояснення позивача щодо вказаного в оскаржуваній постанові правопорушення та відсутні такі пояснення і на долученому до постанови відео з нагрудної камери, що спростовує доводи про те, що позивач на місці події не заперечувала факт вчинення нею адміністративного правопорушення, зокрема руху в протилежному напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом.

При цьому суд зауважив, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 751/4821/17.

Аналізуйте судовий акт: За підробку рапортів, що потягли початок провадження в справі про адміністративне правопорушення, службова особа повинна нести кримінальну відповідальність (ВС ККС, справа № 760/14696/15-к від 16.02.2023 р.);

Поліцейський є зацікавленою особою, а тому його рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення (ВС/КАС у справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020);

Зважаючи на проведення слідчого експерименту без підозрюваного, відсутність в матеріалах доказів повідомлення такого про час і місце, а також відмову захиснику у клопотаннях про його проведення - ВС повернув справу на новий розгляд (ВС ККС №161/19405/19 від 17.05.2023 р.);

Визнання недопустимими первісних доказів за інших підстав, ніж передбачені в ч. 1-3 ст. 87 КПК, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими і похідних від них доказів. (ВС ККС №520/2703/17 від 13.07.2023 р.).

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 607/5610/23 пров. № А/857/9250/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2023 року (прийняте суддею Кунець Н. Р. у м. Тернополі; рішення складено у повному обсязі 08 травня 2023 року) в адміністративній справі № 607/5610/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із вказаним позовом та просила скасувати постанову Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Тернопільській області) про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 6670339 від 12.03.2023 за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона не здійснювала рух в протилежному напрямку, показаному стрілкою на перехресті з круговим рухом на кільці, яке розташоване на площі Героїв Майдану, 3 в м. Тернополі, керуючи транспортним засобом «Renault Sandero» з номерним знаком НОМЕР_1 , як про це зазначено в оскаржувані постанові і не порушувала ПДР. Навпаки, вона завжди дотримується визначених законом правил дорожнього руху. Долучений відеозапис жодним чином не підтверджує того правопорушення, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі оскаржуваної постанови, а інших доказів нібито вчиненого нею правопорушення у цій справі не надано. Відтак, у її діях відсутня будь-яка вина у вчиненні адміністративного правопорушення, до відповідальності за яке її притягнуто, оскільки відсутня сама подія вказаного правопорушення та відсутні будь-які докази порушення нею вимог ПДР, а саме п. 8.4 ПДР України «Порушення вимог наказових знаків».

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила ОСОБА_1 , вважаючи, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тим, що єдиним доказом про нібито вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, у цій справі є виключно відеозапис з нагрудної камери G21A7576, про що й зазначено в оскаржуваній постанові. Будь-які інші докази, такі як поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, рапорти працівників поліції охорони тощо, окрім згаданого вище відеозапису, у цій справі про вчинення адміністративного правопорушення на час її розгляду уповноваженим працівником патрульної поліції та винесення ним оскаржуваної постанови від 12.03.2023 серії ЕАС № 6670339 відсутні.

З огляду на викладене, посилання суду, який розглядав її позовну заяву про незаконність і скасування оскаржуваної постанови, як на докази вчинення нею адміністративного правопорушення, а саме: на покази свідка - молодшого інспектора взводу № 1 роти реагування батальйону Управління поліції охорони в Тернопільській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , надані ним як свідком у судовому засіданні лише 08.05.2023, посилання на його нібито рапорт від 12.03.2023, який з`явився лише на судовому засіданні 08.05.2023 є незаконними, позаяк при розгляді старшим сержантом поліції Поворозніком В. М. справи про адміністративне правопорушення та винесені ним оскаржуваної постанови серії ЕАС № 6670339 від 12.03.2023 зазначені докази були відсутні і не були предметом розгляду та дослідження у цій справі про адміністративне правопорушення, розглянутій 12.03.2023, а тому й не були зазначені у винесеній ним постанові. Не відповідає також дійсним обставинам справи й висновок суд про те, що вона на місці події не заперечувала факт вчинення нею адміністративного правопорушення, зокрема руху в протилежному напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом, позаяк в матеріалах справи відсутні її пояснення, що вказано в оскаржуваній постанові про правопорушення, та відсутні такі пояснення і на долученому до постанови відео з нагрудної камери G21A7576.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом, 12.03.2023 поліцейським 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП сержантом поліції Поворозніком В. М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 6670339 від 12.03.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Зі змісту вказаної постанови видно, що 12.03.2023 о 21 год. 34 хв. в м. Тернопіль на площі Героїв Євромайдану, 3, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Sandero», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимоги дорожнього знаку 4.10 «Круговий рух», а саме: здійснила рух в протилежному напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом, чим порушила вимоги пункту 8.4 (г) ПДР України.

Вважаючи зазначену постанову неправомірною, ОСОБА_1 оскаржила її до суду.

Приймаючи рішення про відмову задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що постанова серії ЕАС № 6670339 від 12.03.2023 була винесена відносно позивача з повною відповідністю норм матеріального права та дотриманням вимог процесуального права, а тому оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень підлягає залишенню без змін, а позовна заява - без задоволення, з огляду на наявність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

А наданий відповідачем відеозапис достовірно підтверджує проведення інспектором поліції розгляду справи та винесення відносно позивача постанови серії ЕАС № 6670339 від 12.03.2023 з повним дотримання вимог процесуального законодавства України.

При цьому, ОСОБА_1 на місці події не заперечувала факт вчинення нею адміністративного правопорушення, зокрема рух в протилежному напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з пунктами 8, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань:

- у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;

- регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до цього Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. (далі ПДР України).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (статті 41, 53 цього Закону).

Також частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасників дорожнього руху зобов`язано знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Дорожній знак 4.10 «Круговий рух» ПДР України вимагає об`їзду клумби (центрального острівця) в напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом.

Дорожній знак 4.10 «Круговий рух» відноситься до групи наказових знаків.

Відповідно до вимог п. 8.4 (г) ПДР України дорожні знаки поділяються на групи наказові знаки, які показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено, зокрема, що порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З рапорту молодшого інспектора взводу № 1 роти реагування батальйону Управління поліції охорони в Тернопільській області старшого сержанта поліції Вальківа В. від 12.03.2023, який було надано суду першої інстанції разом із відзивом на позов, видно, що під час несення служби близько 21 год. 34 хв. 12.03.2023 в складі наряду ГР № 21 разом із поліцейським-водієм сержантом поліції ОСОБА_3 в ході патрулювання за адресою: площа Героїв Євромайдану, 6 у м. Тернополі виявлено автомобіль «Renault Sandero», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Відеофіксація цієї події проводилась на нагрудну відеокамеру SN № G21А7576.

Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_4 , який є працівником Управління поліції охорони в Тернопільській області, суду пояснив, що 12.03.2023 перебував в складі наряду ГР № 21 та вони перебували на площі Героїв Євромайдану, 6 у м. Тернополі. Близько 21 год. 34 хв. до них підійшов невідомий чоловік та повідомив, що його викликала жінка, як тверезого водія, однак проігнорувала його та почала здійснювати рух автомобілем. Після цього вони негайно розпочали рух патрульним автомобілем та на нагрудну відеокамеру зафіксували рух транспортного засобу «Renault Sandero» з порушенням ПДР, водій якого повернула та зупинилася в тупику. Підійшовши до транспортного засобу ними було встановлено особу водія ОСОБА_1 , виявлено у неї ознаки алкогольного сп`яніння та повідомлено останню про виклик працівників патрульної поліції. Про вказану подію ним було складено рапорт.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що не приймає до уваги зазначені рапорт і пояснення поліцейського, зважаючи на те, що він є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. А свідчення зазначеної особи не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, позаяк така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2020 року в справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі № 489/4827/16-а.

Із оглянутого відеозапису з нагрудної камери G21A7576, на якому зафіксовано рух транспортного засобу позивача, видно, що на вказаному відеозаписі відсутні місце розташування самого кільця кругового руху та вказівники напрямку кругового руху на цьому кільці, а також відсутня сама відеофіксація руху автомобіля позивачки у прив`язці до місця розташування вказаного кільця всупереч встановленим вказівникам напрямку руху, із чого можна було б дійсно дійти однозначного висновку про те, що позивач порушила правила дорожнього руху та здійснила рух у протилежному, визначеному вказівниками руху, напрямку.

Також в матеріалах справи відсутні пояснення позивача щодо вказаного в оскаржуваній постанові правопорушення та відсутні такі пояснення і на долученому до постанови відео з нагрудної камери G21A7576, що спростовує доводи про те, що позивач на місці події не заперечувала факт вчинення нею адміністративного правопорушення, зокрема руху в протилежному напрямку, показаному стрілками на перехресті з круговим рухом.

При цьому суд зауважує, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 751/4821/17.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим приписам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав відповідних доказів на спростування доводів позивача та підтвердження правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити, постанову в справі про адміністративне правопорушення скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно неї закрити.

Згідно зістаттею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 229 308 310 315 317 321 322 325 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2023 року в адміністративній справі № 607/5610/23 скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6670339 від 12.03.2023.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 13 липня 2023 року.