Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватись недійсною на підставі норм ЦК (Сихівський райсуд м. Львова № 464/2551/15-ц від 11.03.2016)

Фабула судового акту: У правозастосовчій практиці досить часто трапляються випадки щодо розв'язання спорів, пов'язаних з визнанням елетронних торгів з реалізації майна боржника не дійсним.

Насамперед сілд розуміти, що Закон України "Про виконавче провадження" та Закон України "Про іпотеку" регулюють різні форми стягнення на іпотечне майно.

Так Закон "Про виконавче провадження" визначає спосіб реалізації іпотечного майна боржника вже після стягнення з останнього заборгованості.

Натомість Закон "Про іпотеку" визначає способи звернення стягнення на таке майно у позасудовому та судовому порядках до винесення рішення про стґягнення заборгованості.

При розгляді справи про визнання торгів недійсними у якості доводу щодо недійсності таких часто постає питання щодо правильності дій державної виконавчої служби при призначенні проведення торгів, а також дотримання відповідного порядку зі сторони організатора торгів при їх проведенні.

При цьому згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, то підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна.

Хочу звернути увагу на те, що на даний час істнують досить чітка правова практика, яка говорить про те, що формальні порушення порядку реалізації майна з прилюдних торгів не є підставою для визнання таких недійними, але ж у разі істотного порушення прав боржника (яке ще треба довести) такі можна визнати недійсними.

Аналізуйте судовий акт: ВГСУ: Визнання права власності на предмет іпотеки можливий лише у випадку вичерпання усіх позасудових шляхів набуття права власності (№ 916/5073/15 від 17.10.2017)

Позовна давність розповсюджується на вимогу про стягнення предмету іпотеки також при наявності рішення суду про стягнення суми боргу за кредитом (справа № 6-3116цс16 від 05.07.2017р.)

Іпотека не припиняється у будь-якому випадку, якщо зобов’язання не виконане, зокрема у випадку визнання недійсним аукціону на підставі якого право власності на іпотечне майно перейшло від іпотекодавця до третьої особи (ВСУ, 1.03.17 № 6-130цс17)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2016 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Чорної С.З.

при секретарі Довгун Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, ПП «Компанія Віттар», ОСОБА_1 про визнання аукціону з реалізації нежитлових приміщень недійсним та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, третя особа: ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ПП «Компанія Віттар» про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна недійсними, -

в с т а н о в и в :

позивач, ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Інформаційний Центр» Міністерства юстиції України про визнання електронних торгів з реалізації нежитлових приміщень недійсними, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.01.2015 року в межах виконавчого провадження відбулися електронні торги з реалізації лоту №28463, а саме, нежитлових приміщень розташованих за адресою: м.Львів, вул.Героїв Крут, 6. Вказаний лот є обєктом іпотеки, що забезпечує виконання зобовязання по кредитному договору укладеному між Позивачем та ОСОБА_2. Торги відбувались в ході виконавчого провадження по виконанню рішення Шевченківського районного суду м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по Договору про відкриття кредитної лінії №1-700/94 від 06.04.2007р. у розмірі 1 032 901,32 грн. Згідно Протоколу №78957 від 17.03.15р. проведення електронних торгів переможцем торгів визнаний Учасник № 21 з ціновою пропозицією 3 752874,45 грн. Але з результатами даних торгів позивач не погоджується, та наводить наступні аргументи. Відповідно до ст.44 Закону України «Про іпотеку» у прилюдних торгах мають право брати участь фізичні і юридичні особи, які сплатили гарантійний внесок, і можуть відповідно до закону бути покупцями нерухомого майна що реалізується. Згідно Інструкції учасника електронних торгів розміщеної на сайті ДП «Інформюст», зазначено що учасник сплачує гарантійний внесок у розмірі 5% від стартової ціни, на рахунок який вказано у квитанції надісланій на електронну адресу. Про сплату, учасника буде поінформовано електронною поштою, про те, що він зареєстрований як учасник електронних торгів. Прийом заявок починається з моменту розміщення інформаційного повідомлення і закінчується не раніше ніж за 3 дні до початку проведення торгів. Кінцевий строк подачі заявок, визначається не раніше ніж за 1 годину до проведення електронних торгів, при цьому заявник забезпечує сплату гарантійного внеску для участі в електронних торгах не пізніше ніж за добу до початку проведення торгів. Пунктом 9 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №656/5 від 16.04.2014р., передбачено, що у разі невідповідності заявки на участь в електронних торгах вимогам, визначеним цим Порядком, зазначення відомостей не в повному обсязі, ненадходження гарантійного внеску на вказаний в інформаційному повідомленні про електронні торги рахунок Організатора торгів система не реєструє заявника на участь в електронних торгах із зазначенням відповідної підстави. Вказує, що відповідачем ДП «Інформюст» було допущено до торгів учасників, що не сплатили гарантійного внеску. Що знайшло відображення в тому, що усі покупці, що не сплатили гарантійних внесків відмовляються від придбання нежитлових приміщень, що призведе до реалізації обєкту за стартовою ціною. Цей факт не влаштовує банк, як стягувача у виконавчому провадженні, оскільки сума не забезпечить повного погашення заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Виходячи з наведеного, просить визнати аукціон з реалізації нежитлових - недійсним.

Водночас, третьою особою із самостійними вимогами ОСОБА_1 заявлено позов до ДП «Інформаційний центр» МЮУ, Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області МЮУ в якому також просить визнати електронні торги з реалізації арештованого майна недійсними, при цьому покликається практично на ті ж обставини, що і ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Представники позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ДП «Інформаційний центр» у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти них заперечив з тих підстав, що електронні торги були проведені з дотриманням всіх вимог діючого законодавства, а тому підстав для визнання їх недійсними немає. При цьому, відповідач подав письмові пояснення в яких зазначив наступне. Відповідно до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затв. наказом Міністерства Юстиції України №656/5 від 16.04.2014р., при реєстрації заявників для участі в електронних торгах з реалізації предмета іпотеки, заявнику надана можливість забезпечити сплату гарантійного внеску не пізніше ніж за одну добу до до проведення електронних торгів, а Відповідач зобовязаний допустити до участі в торгах вказаного заявника. Арештоване майно, реєстраційний № лоту 28463 є предметом іпотеки, тому учасники мали право сплатити гарантійний внесок за одну добу до проведення електронних торгів. Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 05.04.2001р., міжбанківський переказ виконується в строк до 3-ох операційних днів. Таким чином, у випадку сплати гарантійного внеску за одну добу до початку проведення електронних торгів, на момент проведення електронних торгів сума сплаченого внеску може не надійти на рахунок до організатора. У випадку коли сплачені кошти не надійшли на рахунок Організатора, учасники повинні підтвердити його сплату персональним електронним цифровим підписом (ЕЦП), у відповідності до Інструкції учасника електронних торгів. З аналізу заявок, що надійшли від учасників торгів по лоту №28463, за результатом перевірки ЕЦП вбачається, що учасники торгів по лоту №28463, підтвердили сплату гарантійного внеску своїм персональним ЕЦП, зокрема, Учасником 21 ЕЦП підписано (12.01.2015); Учасником 22 ЕЦП підписано(12.01.2015); Учасником 16 ЕЦП підписано (12.01.2015); Учасником 18 ЕЦП підписано (12.01.2015); Учасником 17 ЕЦП підписано (12.01.2015); Учасником 20 ЕЦП підписано (12.01.2015). Таким чином, вказані учасники були допущені до електронних торгів відповідно до вимог чинного законодавства та Тимчасового порядку, який регулює порядок їх проведення. А отже, права та законні інтереси Позивача від проведення торгів по лоту №28463 жодним чином не були порушені. Підстави для визнання проведених електронних торгів недійсними відсутні. На підставі викладеного представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В подальшому представник відповідача у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а відтак суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Представник третьої особи Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зважаючи на те, що торги проведені з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_1 та Представник третьої особи - у судове засідання з»явилися, позов ВАТ «Банк «Фінанси і кредит» просили задоволити, позов третьої особи з самостійними вимогами просили задоволити.

Представник третьої особи ПП «Компанія «ВІТТАР» в судовому засіданні проти позовних вимог ВАТ «Банк «Фінанси і кредит» заперечила, та пояснила, що згадані електронні торги проведені у відповідності до чинного законодавства України, в позові просила відмовити повністю. Проти позову третьої особи з самостійними вимогами заперечила, в позові просила відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обовязків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

22.02.2016 року третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_1 подала позовну заяву про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна недійсними. Посилаючись на той факт що при проведенні електронних торгів було порушено норми діючого законодавства. Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» першочергово звертається стягнення на кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності на обєкти нерухомості. Таким чином, державний виконавець може передати на реалізацію обєкт іпотеки в ході примусового виконання рішення про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає з забезпечених іпотекою зобовязань, та за умов відсутності у боржника майна, на яке можна першочергово звернути стягнення, наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем, дотримання порядку реалізації майна , визначеного ЗУ «Про іпотеку». Відповідно до Тимчасового порядку та ст.43 ЗУ «Про іпотеку»організатор зобовязаний не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки у друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації. Організатор письмово повідомляє про проведення електронних торгів державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку правил та вимог на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна. Посилається на правову позицію, наведено в постанові ВСУ від 02.09.2015 по справі №6-813цс15, про те що суди мають встановити чи було письмово повідомлено боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну за якою майно пропонується до продажу.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ДП»Інформаційний Центр» Міністерства юстиції України, треті особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, ПП «Компанія Віттар», ОСОБА_1 про визнання аукціону з реалізації нежитлових приміщень недійсними та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до ДП «Інформаційний Центр» Міністерства юстиції України, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, третя особа: ВАТ ««Банк «Фінанси та Кредит», ПП «Компанія Віттар» про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна недійсними до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.01.2015 року в межах виконавчого провадження відбулися електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Львів, вул.Героїв Крут, 6. Вказаний лот є обєктом іпотеки, що забезпечує виконання зобовязання по кредитному договору укладеному між ВАТ «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2. Торги відбувались в ході виконавчого провадження по виконанню рішення Шевченківського районного суду м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по Договору про відкриття кредитної лінії №1-700/94 від 06.04.2007р. у розмірі 1 032 901,32 грн.

За результатами електронних торгів, внаслідок відмови учасників № 20,16,17,18,22,21, переможцем має стати Учасник під №11 - ПП «Компанія «Віттар», з наступною ціновою пропозицією 872 761,50 грн. Учасник №11 ПП «Віттар» сплатив вчасно гарантійний внесок, зробив цінову пропозицію, тому, оскільки усі інші учасники вчасно не заплатили має бути сформований протокол про визнання переможцем учасника №11 ПП «Віттар»

До цього, 09.12.2014р., в системі здійснення організації та проведення електронних торгів «СЕТАМ» була розміщена інформація про проведення 12.01.2015 року щ 09.00год електронних торгів з продажу нерухомого майна. Датою кінцевого строку прийому заявок вказано 12.01.2015 року о 08 годині 00 хвилин. Стартова ціна продажу 872 761,50 грн., розмір гарантійного внеску 43 638,08 грн., крок аукціону 17 455,23 грн.

Відповідно до даних Веб-сайту проведення електронних торгів для потенційної участі у торгах за даним лотом було зареєстровано 22 потенційних учасників торгів, проте дії вчиняли лише 8 учасників: №№ 20, 16, 17, 18, 22, 21, 11, 15, 15-тому часнику повернено гарантійний внесок оскільки протягом всього дня він не зробив жодної цінової пропозиції, хоча сплатив реєстраційний внесок, а учасники 20, 16, 17, 18, 22, 21, 11 подавали цінові пропозиції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог. Відповідно до ст.4 цього Кодексу суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Спірні правовідносини щодо порядку реалізації арештованого майна врегульовано Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21.04.2005 року (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.1999року за № 865/4158), та Тимчасовим Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року № 656\6, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.04.2014 року за № 427/25204.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, примусова реалізація заставленого майна, як стадія виконавчого провадження, є сукупністю дій і правовідносин (урегульованих законами України: «Про виконавче провадження»; «Про іпотеку»; ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), які в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Відповідно до п.1 Розділу І Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів ДП «Інформаційний центр» є організатором електронних торгів, який належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважений відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. Організатор забезпечує постійний доступ органам державної виконавчої служби, учасникам та спостерігачам до Системи з метою отримання відомостей про хід електронних торгів.

Розділ IV Тимчасового порядку детально регламентує порядок реєстрації учасників електронних торгів.

Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та забезпечує можливість безперервної реєстрації учасників до початку проведення електронних торгів. Для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, сплачує гарантійний внесок у розмірі 5 % від стартової ціни лота на рахунок організатора, подає заявку на участь в електронних торгах за формою, розміщеною на Веб-сайті, та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.

Заявка на участь в електронних торгах подається виключно по обраному лоту. Подана заявка на участь в електронних торгах по обраному лоту не є дозволом для участі в електронних торгах за іншими лотами. Заявці на участь в електронних торгах, поданій через Веб-сайт, системою автоматично присвоюється унікальний реєстраційний номер та фіксуються дати і час її подання.

Система забезпечує наявність у кожного зареєстрованого учасника особистого кабінету, доступ до якого здійснюється з використанням логіна та пароля такої особи. В особистому кабінеті учасника відображається інформація про електронні торги, в яких він бере участь, відповідно до його прав.

Слід зазначити, що відповідно до п. 8 Розділу IV Тимчасового порядку прийом заявок на участь в електронних торгах починається з моменту розміщення інформаційного повідомлення і закінчується не раніше ніж за 3 дні до початку проведення електронних торгів. Кінцевий строк подачі заявок на участь в електронних торгах з реалізації предмета іпотеки визначається не раніше ніж за одну годину до початку проведення електронних торгів, при цьому заявник забезпечує сплату гарантійного внеску для участі в цих електронних торгах не пізніше ніж за одну добу до початку проведення електронних торгів.

Також слід зазначити, що оскільки для участі в електронних торгах з реалізації предмета іпотеки заявнику подана можливість забезпечити сплату гарантійного внеску не пізніше, ніж за одну добу до проведення електронних торгів, то на момент проведення електронних торгів сума сплаченого гарантійного внеску може і не надійти на рахунок організатора. Згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» між банківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Система перевіряє відповідність заявки на участь в електронних торгах вимогам, визначеним цим Порядком, виконання розміщених в інформаційному повідомленні про електронні торги вимог до учасника та надходження гарантійного внеску на вказаний в інформаційному повідомленні про електронні торги рахунок організатора. У разі відповідності заявки зазначеним вимогам Система автоматично реєструє заявника як учасника електронних торгів.

Як встановлено при розгляді справи, 12.01.2015 року відбувались електронні торги по лоту № 28463. Згідно інформаційного повідомлення про електронні торги по лоту № 28463, включене до лота, є предметом іпотеки. Організатором торгів було зареєстровано 22 учасників електронних торгів по вказаному лоту та допущено до участі в торгах 8. Відповідно дані учасники були зареєстровані як учасники електронних торгів і вони мали право брати участь в електронних торгах шляхом висування своїх цінових пропозицій по лоту.

Таким чином, при реєстрації заявників для участі в електронних торгах з реалізації предмета іпотеки по лоту № 28463 Відповідачем були враховані всі вимоги законодавства стосовно допуску заявників до участі в електронних торгах.

Крім того, відповідно до п. 3 розділу V Тимчасового порядку усі учасники, які були зареєстровані Організатором, мають доступ до ходу електронних торгів. Учасники висувають свої цінові пропозиції по лоту. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт електронних торгів з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронні торги. Перша цінова пропозиція може бути рівною стартовій ціні лота. Кожна наступна цінова пропозиція має містити ціну на встановлений Організатором крок вищу за попередню. Моментом подачі цінової пропозиції вважається зафіксований Системою момент відправки учасником цінової пропозиції засобами Системи.

В Особистому кабінеті діє розділ з активними на даний момент електронними торгами, в яких бере участь учасник, інформацію про хід електронних торгів, що містить відомості про останню цінову пропозицію щодо лота, найвищу на даний момент. Інформація про хід електронних торгів оновлюється одразу після внесення одним із учасників наступної цінової пропозиції. В Особистому кабінеті учаснику забезпечується можливість підвищення відображеної пропозиції на крок аукціону шляхом подання цінової пропозиції.

Слід звернути увагу на те, що згідно п. 5 Розділу V Тимчасового порядку переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція. Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.

Система забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів електронних торгів до Веб-сайту з метою спостереження за проведенням електронних торгів.

Посилання Позивача на те що інші учасники не змогли подати свої цінові пропозиції є безпідставні, оскільки система створює рівні можливості для усіх бажаючих. Так учасники №20, 16, 17, 18, 22, 21, 11 подали свої цінові пропозиції а інші 15 учасників не виявили такого бажання, хоча мали можливість, в тому числі учасник №15 який сплатив гарантійний внесок.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину.

Виходячи із змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, то підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Відповідно до Тимчасового порядку електронні торги це прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі, в свою чергу система це інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги.

Тобто реєстрація учасників, оброблення заявок, допуск до участі учасників в електронних торгах та проведення електронних торгів здійснюється автоматично Системою.

Тимчасовим порядком передбачено порядок реєстрації учасників електронних торгів, зокрема розділом IV, а саме п. 1, 2, 7, 8 встановлено, що веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та забезпечує можливість безперервної реєстрації учасників до початку проведення електронних торгів. Для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, сплачує гарантійний внесок у розмірі 5 % від стартової ціни лота на рахунок Організатора, подає заявку на участь в електронних торгах за формою, розміщеною на Веб-сайті. Заявці на участь в електронних торгах, поданій через Веб-сайт, Системою автоматично присвоюється унікальний реєстраційний номер та фіксуються дата і час її подання. Система забезпечує наявність у кожного зареєстрованого учасника Особистого кабінету, доступ до якого здійснюється з використанням логіна та пароля такої особи. В Особистому кабінеті учасника відображається інформація про електронні торги, в яких він бере участь, відповідно до його прав. Прийом заявок на участь в електронних торгах починається з моменту розміщення інформаційного повідомлення і закінчується не раніше ніж за три дні до початку проведення електронних торгів. Кінцевий строк подачі заявок на участь в електронних торгах з реалізації предмета іпотеки визначається не раніше ніж за одну годину до початку проведення електронних торгів, при цьому заявник забезпечує сплату гарантійного внеску для участі в цих електронних торгах не пізніше ніж за одну добу до початку проведення електронних торгів.

В п. 9 Тимчасового порядку зазначено, що Система перевіряє відповідність заявки на участь в електронних торгах вимогам, визначеним цим Порядком, виконання розміщений в інформаційному повідомленні про електронні торги вимог про учасника. У разі відповідності заявки зазначеним вимогам Система автоматично реєструє заявника як учасника електронних торгів. Оскільки, учасники, виконали всі зазначені вимоги, Система автоматично зареєструвала їх для участі в торгах.

Система є автоматичною і в разі невиконання будь-яких вимог, встановлених Тимчасовим порядком, учасник не був би зареєстрований як учасник електронних торгів та не був би допущений до участі в електронних торгах.

Оскільки, реалізовувався предмет іпотеки, то відповідно до Тимчасового порядку учаснику надано право забезпечити сплату гарантійного внеску не пізніше, ніж за одну добу до проведення електронних торгів, оскільки банківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів, то сума гарантійного внеску може не надійти на рахунок на момент проведення електронних торгів. У цьому разі в день проведення торгів Учасник, який виконав вищевказані умови Тимчасового порядку, повинен підтвердити електронним цифровим підписом внесення гарантійного внеску по лоту не пізніше ніж за добу до проведення торгів під кримінальну відповідальність.

Виходячи з правової природи процедури реалізації майна шляхом проведення електронних торгів, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення протоколу проведення електронних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах , а відтак є правочином.

Враховуючи те, що відчуження майна шляхом проведення електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину .

Відповідно до ст.650 ЦК України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах, тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Частиною 1 ст.656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно, до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В частині 3 ст.215 ЦК України зазначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Водночас, оскільки за змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, то підставами для визнання цих торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням».

Аналіз положень Закон свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.08.2014 № 3-36гс14 р., від 24 жовтня 2012 року № 6-116цс12, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

У правовій позиції по справі № 6-82цс14 зазначається, що спеціальним нормативно-правовим актом щодо проведення прилюдних торгів на предмет іпотеки є Закон України «Про іпотеку», положення якого передбачає можливість реалізації іпотечного майна принаймні за умови присутності одного учасника (ч.3 ст.45 Закону України «Про іпотеку»), а отже торги визнаються такими що відбулися.

Крім того, статтею 330 ЦК закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку, або незаконність права власності не випливатиме із закону.

У Постанові Верховного суду від 24.10.2012 року по справі №6-11цс12, зазначено, що при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

В позові третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 вказується на порушення ст.43 та ст.44 Закону України «Про іпотеку», однак стягнення відбувалось згідно рішення Шевченківського районного Суду м.Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості по простроченому кредиту, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє.

Процедура реалізації майна що не є іпотекою відрізняється від процедури щодо реалізації іпотечного майна, дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року у справі №6-813цс.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України «Про виконавче провадження», ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення.

Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення (у редакції, яка була чинною на час проведення прилюдних торгів) організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

Отже, Законом України «Про іпотеку» визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

Аналіз законодавства у контексті колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про те, що в разі, якщо прилюдні торги з продажу майна проводяться на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин не застосовуються.

Крім того, Верховний суд України у Постанові від 18 листопада 2015 року, у справі № 6-1884цс15, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, висловив правову позицію, проте що сам факт неналежного повідомлення боржника про проведення електронних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що не могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює способом захисту є визнання прилюдних торгів недійсними.

В звязку із наведеним суд приходить до висновку про передчасність наведених вище позовних вимог.

Під час розгляду справи представником позивача не було надано жодних належних та достатніх доказів того, що права позивача під час проведення вищевказаних електронних торгів були будь-яким чином порушені. Також, не надано достатніх доказів що права третьої особи з самостійними вимогами порушені.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимог позивача не підлягають задоволенню, оскільки відсутні визначені законом підстави для визнання недійсними результатів електронних торгів та прийнятих за їх результатами відповідних рішень з підстав, зазначених позивачем у позові, а тому дані вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі ст.ст. 16, 203, 215, 216, 366, 388 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасового Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року та керуючись ст.ст.1, 3, 4, 10, 11, 57, 60, 88, 169, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -,

в и р і ш и в :

у задоволені позову ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, ПП «Компанія Віттар», ОСОБА_1 про визнання аукціону з реалізації нежитлових приміщень недійсним відмовити.

У задоволені позову третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, третя особа: ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ПП «Компанія Віттар» про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна недійсними відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його отримання, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з часу отримання його копії.

Головуючий: