Стаття 357. Визначення часток у праві спільної часткової власності

Цивільний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

4758

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

2. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

3. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

4. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

5. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

364/1341

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Якщо домоволодіння знаходиться у спільній частковій власності і складається з декількох об’єктів нерухомості, то частка кожного із співвласників є частиною права на все домоволодіння як єдине ціле (ВС/КЦС, справа № 344/5437/17 від 16 вересня 2020р)

Непогана постанова ВС, яка роз’яснює, що при поданні позову про визнання права власності, зокрема спільної часткової власності, судам не слід відразу проводити поділ цієї власності. Поділ майна в натурі це окрема позовна вимог, яка має інші підстави та способи доведення і передбачена ст. 367 ЦК України.

Тому у випадку визнання права власності на частку у домоволодіннів у порядку, передбаченому ст. 357 ЦК України, яке складається з декількох об’єктів нерухомого майна, суду не слід відразу визначати, які самі об’єкти належать кожному із співвласників. Адже спільна часткова власність кожного із співвласників розповсюджується на усі об’єкти домоволодіння у визначених судом частках. Водночас саме домоволодіння є єдиним цілим (річчю) для співвласників. Тобто, частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле.

Аналогічне правило передбачене і для позовів про визнання власності на будь-яке майно (необов’язково багатооб’єктне домоволодіння), яке знаходиться у спільній частковій власності. (хоча таке майно може бути подільним).

В цій справі частка у домоволодінні була успадкована від батька до сина на підставі заповіту. Проте в батька не було оригіналу правовстановлюючого документу на таку частку, і нотаріус відмовив сину у видачі свідоцтва про право на спадщину. До того ж інша частина домоволодіння вже належала дочці батька, тому виник спір про розмір часток, а разом з цим спір про поділ домоволодіння в натурі.

Суд апеляційної інстанції при розгляді позову сина про визнання права на частку в спільному домоволодінні вийшов за межі позовних вимог і, окрім визнання права власності на частку, на підставі інвентаризаційних креслень поділив домоволодіння між співвласниками. Тобто, частину приміщень домоволодіння залишив у спільній частковій власності, а частину - закріпив у рішенні за кожним із співвласників.

ВС скасував рішення суду апеляційної інстанції і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. ВС підкреслив, що «при визнанні права на частку не здійснюється вказівка які саме об`єкти в натурі відповідають частці в праві спільної часткової власності».