Позов про скасування висновків державної експертизи землевпорядної документації може бути подано лише у разі відмови відповідного органу спростувати її висновки або при незгоді з висновками повторної експертизи (ВАСУ,К/800/1331/16, 17.01.17)

Фабула судового акта: Міська рада звернулася в суд з адміністративним позовом до Державного агентства земельних ресурсів, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок держаної експертизи землевпорядної документації, мотивуючи свої вимоги тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач вийшов за межі встановлені законом при здійсненні державної експертизи землевпорядної документації.

Задовольняючи ці позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення є невмотивованим, відсутні посилання норми законодавства, які недотримані при складанні землевпорядної документації, що є порушенням ст.35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Але суд касаційної інстанції з такими висновками судів попередніх інстанцій не погодився і судові рішення скасував. При цьому ВАСУ виходив з того, що зі змісту ст.ст.35, 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" вбачається, що у разі прийняття негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації заінтересовані особи мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV уповноважений розглядати такі клопотання.

Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної експертизи.

За таких обставин ВАСУ постановив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Аналізуйте судовий акт:

«Видати дозвіл на розробку землевпорядної документації» є правильним способом захисту порушеного права, який унеможливлює необхідність повторного звернення до суду (ВАСУ від 29 вересня 2016р. у справі К/800/19142/16)

Оскарження розпоряджень та рішень щодо питань відведення земельних ділянок відбувається за правилами адмінсудочинства, а не будь-якого іншого (ВСУ від 7 червня 2016 року у справі № 820/3507/15)

ВСУ: "Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними документами на підтвердження права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення" (Постанова ВСУ від 27.01.2015 по справі № 21-570а14)

Відсутність одного чи декількох погоджень проекту землеустрою НЕ є підставою для скасування судом рішення про передачу з/д в оренду ( ВАСУ від 17 червня 2015р. у справі № К/800/68549/14)

За «бездокументарне» та фактичне користування землею суд стягнув 3,7 млн. грн. збитків з підприємства на користь місцевої ради (ВСУ у справі № 3-383гс15)

Суд має право зобовязати орган земресурсів видати дозвіл на розроблення документації із землеустрою про відведення з/д, хоча це і є виключною компетенцією цього органу (ВАСУ від 19 травня 2016р. у справі № К/800/32729/15)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2017 р. м. Київ К/800/1331/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Голяшкіна О.В.,

Стрелець Т.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Державного агентства земельних ресурсів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі № 813/2485/15 за позовом Пустомитівської міської ради до Державного агентства земельних ресурсів України , Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

Пустомитівська міська рада звернулася в суд з адміністративним позовом до Державного агентства земельних ресурсів, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_4,, в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок держаної експертизи землевпорядної документації від 31.12.2014 року №1720-14.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач вийшов за межі встановлені законом при здійсненні державної експертизи землевпорядної документації.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок держаної експертизи землевпорядної документації від 31.12.2014 року №1720-14.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Державне агентство земельних ресурсів України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на замовлення Пустомитівської міської ради було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Пустомитівській міській раді для обслуговування стадіону за адресою: АДРЕСА_1.

Проект відведення було розроблено на підставі рішення Пустомитівської міської ради від 06.12.2013 року № 1250 "Про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування стадіону з нежитловою будівлею на АДРЕСА_1".

Після розроблення та погодження проекту відведення, був поданий до Державного агентства земельних ресурсів України для проходження державної експертизи землевпорядної документації.

В результаті проведення експертизи відповідачем прийнято рішення у вигляді Висновку від 31.12.2014 року № 1720-14, яким проект відведення оцінено негативно та не погоджено.

Підставою для прийняття рішення відповідача про негативну оцінку проекту відведення вказано про неможливість реалізації даного проекту відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки відповідно до ст.8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення є невмотивованим, відсутні посилання норми законодавства, які недотримані при складанні землевпорядної документації, що є порушенням ст.35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV документація із землеустрою - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Статтею 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Відповідно до ст.37 цього Закону замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Із вищезазначеного вбачається, що у разі прийняття негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації заінтересовані особи мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону № 858-IV уповноважений розглядати такі клопотання.

Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної експертизи.

Із встановлених по справі обставин не вбачається, що позивач звертався до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин із клопотанням про спростування висновків державної експертизи, як це прямо передбачено Законом № 858-IV, а відразу звернувся до суду із зазначеним позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, а також те, що позивачем не було дотримано порядку, встановленого ст.37 Закону № 858-IV, колегія суддів прийшла до висновку про передчасність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене,колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про необхідність скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220 222 223 229 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

постановила :

Касаційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України - задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 - скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: