Не проведення суб'єктом оцінювання огляду об'єкта оцінки є підставою для визнання протиправною оцінки майна відповідно до звіту про незалежну оцінку та - незаконними дій державного виконавця (ВГСУ, справа № 907/797/13 від 15.02.17р)

Фабула судової справи: ТОВ звернулось до господарського суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби, в якій просило: - визнати неправомірними дії державного виконавця по визначенню вартості майна відповідно до звіту про оцінку майна, що належить позивачеві.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.09.2016, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016, дії державного виконавця по визначенню вартості майна цього товариства визнано неправомірними.

ВГСУ вказані судові рішення залишив без змін, виходячи з наступних міркувань.

Оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" (затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442) з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 (затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440), яким визначено загальні засади.

Згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Ст. 11 Закону України цього ж Закону визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки (готельно-ресторанний комплекс), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них, який має забезпечити боржник.

Між тим, судами було встановлено, що належних та допустимих доказів проведення особистого огляду суб'єктом оціночної діяльності об'єкта оцінки матеріали звіту не містять, зокрема відсутні фотографії об'єкта оцінки.

Таким чином, не проведення суб'єктом оцінювання огляду (обстеження) об'єкта оцінки створює підстави для визнання незаконними дій державного виконавця ВДВС України по проведенню оцінки майна та визнання протиправною оцінки майна відповідно до звіту про незалежну оцінку.

Аналізуйте судовий акт: Результати торгів залишаються дійсними, якщо оцінка арештованого майна втратила чинність, проте це не порушило прав боржника ( ВСУ у справі від 29 червня 2016 року № 6-547цс16)

Банк БЕЗ торгів може визнати право власності «ЗА СОБОЮ» на предмет іпотеки та таким чином припинити права боржника на це майно (ВСУ від 28 вересня 2016 р. у справі №6-1243цс16)

Електронні торги із реалізації нерухомого майна не повинні проводитись, якщо звіт про оцінку цього майна, який дійсний 6 місяців, втратив чинність (ВСУ від 6 квітня 2016 р. у справі № 3-242гс16)

Початкова ціна при стягненні предмету іпотеки встановлюється судом у рішенні в порядку ст.ст. 38, 39 ЗУ «Про іпотеку», а не під час виконавчого провадження на підставі оцінки незалежного експерта (Постанова ВСУ у справі 6-1935цс15 від 7 жовтня 2015р)

Акт і постанова д/в про передачу стягувачу нереалізованого на торгах майна оскаржуються шляхом подання скарги, а не позову про недійсність правочину із підстав ст.203, 215 ЦК України (ВСУ від 16 листопада 2016 р. у справі № 6-1655цс16)

При порушенні черговості при зверненні стягнення на майно САМЕ боржнику слід довести, що у державного виконавця була інформація про інше майно (Апеляційний суд Житомирської області від 8 лютого 2017р. у справі №296/610/16-ц)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 907/797/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Губенко Н.М.суддів Барицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській областіна ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Закарпатської області 02.09.2016 Львівського апеляційного господарського суду 17.10.2016у справі Господарського суду№ 907/797/13 Закарпатської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" за участю2. Дочірнього підприємства "Самшит" Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиціїпростягнення солідарно заборгованості за кредитним договором

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Багнюк І.В.;- відповідачів - ВДВС 1. Жоров М.Г.; 2. повідомлений, але не з'явився; Плиска А.С.;ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Самшит" звернулось до Господарського суду Закарпатської області зі скаргою на дії Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в якій просило: - визнати неправомірними дії виконавця по визначенню вартості майна відповідно до звіту 1181365_11072016_277 про оцінку майна, що належить ТОВ "Самшит", а саме: готельно-ресторанного комплексу після реконструкції з розширенням власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, буд. 4, складеного ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі директора Швирьова В.В. від 11.07.2016 та рецензії складеної ТОВ "Медіа Когсалтинг Груп Лтд" за № 112 від 19.08.2016; - визнати протиправним звіт про оцінку майна ТОВ "Самшит", складеного ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі директора Швирьова В.В. від 11.07.2016 щодо майна: готельно-ресторанного комплексу після реконструкції з розширення власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, 4; - визнати протиправною рецензію на звіт 1181365_11072016_277 про оцінку майна ТОВ "Самшит", складену ТОВ "Медіа Консалтинг Груп Лтд" в особі директора Бандури М.І. від 19.08.2016 № 112 щодо майна: готельно-ресторанного комплексу після реконструкції з розширенням власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, 4; - заборонити Ужгородському міському відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області передавати на реалізацію майно ТОВ "Самшит", а саме: готельно-ресторанний комплекс після реконструкції з розширенням власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, за ціною, визначеною відповідно до звіту 1181365_11072016_277 про оцінку майна, складеного ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі директора Швирьова В.В. від 11.07.2016 та резекції на звіт складеної ТОВ "Медіа Консалтинг Груп Лтд" в особі директора Бандури М.І. від 19.08.2016 (з урахуванням доповнень до скарги на дії ВДВС - т. 1 а. м. о. 18-21).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.09.2016 у справі № 907/797/13 (суддя Мокану В.В.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 (колегія суддів у складі: Давид Л.Л. - головуючий суддя, судді Кордюк Г.Т., Михалюк О.В.), визнано неправомірними дії державного виконавця по визначенню вартості майна відповідно до звіту 1181365_11072016_277 про оцінку майна, що належить ТОВ "Самшит", а саме: готельно-ресторанного комплексу після реконструкції з розширенням власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленці, 4, складеного ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі директора Швирьова В.В. від 11.07.2016 та рецензії складеної ТОВ "Медіа Консалтинг Груп Лтд" за № 112 від 19.08.2016. Визнано протиправним звіт про оцінку майна ТОВ "Самшит", складений ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі директора Швирьова В.В. від 11.07.2016 щодо майна: готельно-ресторанного комплексу після реконструкції з розширенням власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород вул. Гленца, 4. Визнано протиправною рецензію на звіт 1181365_11072016_277 про оцінку майна ТОВ "Самшит", складену ТОВ "Медіа Консалтинг Груп Лтд" в особі директора Бандури М.І. від 19.08.2016 № 112 щодо майна: готельно-ресторанного комплексу після реконструкції з розширенням власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, 4. Заборонено Ужгородському міському відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області передавати на реалізацію майно ТОВ "Самшит", а саме: готельно-ресторанний комплекс після реконструкції з розширенням власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, 4, за ціною, визначеною відповідно до звіту про оцінку майна ТОВ "Самшит", складеного ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі директора Швирьова В.В. від 11.07.2016 та рецензії на звіт, складеної ТОВ "Медіа Консалтинг Груп Лтд" в особі директора Бандури М.І. від 19.08.2016 № 112.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, Ужгородський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.09.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 907/797/13, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Самшит" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.09.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 907/797/13 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 у справі № 907/797/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду 01.04.2014, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" та Дочірнього підприємства "Самшит" Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" заборгованість у розмірі 2 706 325, 76 грн. та 54 126, 52 грн. судового збору.

06.05.2014 на примусове виконання рішення видано наказ.

21.05.2014 Заступником начальника Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43398656 за вищевказаним наказом.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.05.2014, з метою забезпечення виконання рішення суду, державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить ТОВ "Самшит" в межах суми стягнення 2 760 452, 28 грн.

Постановою державного виконавця від 08.07.2016 ВП № 43398656 для участі у виконавчому провадженні призначено ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі Швирьова В.В. суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області № 907/797/13 від 06.05.2014.

11.07.2016 за результатами проведеної оцінки майна боржника ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" складено звіт про оцінку майна, а саме: готельно-ресторанного комплексу після реконструкції з розширенням власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, 4, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки без урахування ПДВ складає 3 999 560, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаним висновком з незалежної оцінки майна, ТОВ "Самшит" звернулось до ВДВС із заявою від 09.08.2016 про призначення рецензування висновку з незалежної оцінки майна, виготовленого ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД".

10.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Самшит" звернулось до Господарського суду Закарпатської області зі скаргою на дії Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в якій просило: - визнати неправомірними дії виконавця по визначенню вартості майна відповідно до звіту 1181365_11072016_277 про оцінку майна, що належить ТОВ "Самшит", а саме: готельно-ресторанного комплексу після реконструкції з розширенням власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, буд. 4, складеного ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі директора Швирьова В.В. від 11.07.2016; - визнати протиправним звіт про оцінку майна ТОВ "Самшит", складеного ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі директора Швирьова В.В. від 11.07.2016 щодо майна: готельно-ресторанного комплексу після реконструкції з розширення власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, 4; - заборонити Ужгородському міському відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області передавати на реалізацію майно ТОВ "Самшит", а саме: готельно-ресторанний комплекс після реконструкції з розширенням власної будівлі готелю "Спорт", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, за ціною, визначеною відповідно до звіту 1181365_11072016_277 про оцінку майна, складеного ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі директора Швирьова В.В. від 11.07.2016.

Рецензентом - ТОВ "Медіа Консалтинг Груп Лтд" в особі директора Бандури М.І. складено рецензією від 19.08.2016, якою встановлено, що звіт 1181365_11072016_277 про оцінку майна, що належить ТОВ "Самшит" в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, однак має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

30.08.2016 ТОВ "Самшит" надало до Господарського суду Закарпатської області доповнення до скарги на дії ВДВС, в яких також просило визнати протиправною рецензію на звіт 1181365_11072016_277 про оцінку майна ТОВ "Самшит", складену ТОВ "Медіа Консалтинг Груп Лтд" в особі директора Бандури М.І. від 19.08.2016 № 112.

Крім того, ТОВ "Самшит" надало до Господарського суду Закарпатської області рецензію складену Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області від 26.08.2016, яку виконано за заявою ТОВ "Самшит". В даній рецензії зазначено, що: наведений опис об'єкта оцінки містить розбіжності та суперечності, недостатньо інформації щодо ідентифікації місця розташування об'єкта, відсутня інформація про аналіз правового статусу, технічна характеристика будівель і споруд, їх конструктивів, опис земельної ділянки, на якій розташований об'єкт оцінки, відсутня інформація про ознаки фізичного зносу об'єкта оцінки, підтверджуючі документи, технічний паспорт, фотографії, що унеможливлює ідентифікацію об'єкта оцінки та порушує абз. 1, 5 п. 53 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440; зазначена мета оцінки (для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до чинного законодавства) не відповідає умовам використання результатів оцінки; відсутнє належне обґрунтування бази оцінки та виду вартості; в звіті використано один методичний підхід - порівняльний метод аналогів продажу; відмова від використання інших методів не обґрунтована, що порушує п. 37 Національного стандарту № 1. Наведені описи підходів оцінки не відповідають вимогам Національних стандартів № 1 та № 2. Застосований порівняльний підхід проведено з порушенням вимог п. п. 16, 47-49 Національного стандарту № 1; в порушення п. 56 Національного стандарту № 1 відсутня письмова заява оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки); обсяг зібраної та проаналізованої інформації в додатках не достатній для проведення оцінки об'єкта. В додатках відсутня інформація про об'єкт, яка необхідна для його ідентифікації та здійснення оцінки та підтвердження іншої інформації, необхідної для оцінки об'єкта, що порушує п. п. 52, 54, 56 Національного стандарту № 1; наведено нормативні акти, що втратили чинність або не використовуються з визначеною метою, а деякі, які мали застосовуватися, не вказані; не проведено аналіз ринку подібного майна, що порушує п. п. 52, 53 Національного стандарту № 1. Відсутня інформація про ринок нерухомості в районі розміщення об'єкта оцінки, про рівень інвестиційної привабливості населеного пункту, де розташований об'єкт оцінки, про подібні об'єкти, ціни пропонування яких використовувалися в порівняльному підході до оцінки об'єкта оцінки; не проведено аналіз існуючого використання та корисності об'єкта. Відсутня інформація про рівень інвестиційної привабливості об'єкта оцінки. Визначення умов найбільш ефективного використання є формальним, оскільки не містить аналізу щодо технічної можливості та економічної доцільності використання майна, порушено п. п. 10, 13, 53, 56 Національного стандарту № 1; в межах порівняльного підходу не проведені оціночні процедури, визначені п. 19 Національного стандарту № 2. Не проведено аналіз інформації про пропонування подібного нерухомого майна, зіставлення об'єкта оцінки з об'єктами порівняння. Відібрані об'єкти порівняння не є подібними до об'єкта оцінки ні за місцем розташування (функціональний аналог № 3 - з Словацької Республіки, функціональний аналог № 1 - село, № 2 - траса), ні за площами, складом майна та статусом. В функціональних аналогах не зазначений майновий стан. Відсутня фотофіксація, яка би підтверджувала зазначений оцінювачем знос. По тексту звіту та в додатках відсутні дані про курс НБУ станом на дату оцінки 11.07.2016, що призвело до помилкового переводу валюти у гривні майже у 19-21 раз менше, та вплинуло на подальші розрахунки. Коригування функціональних аналогів при визначенні вартості з застосуванням порівняльного підходу за текстом звіту не обґрунтовані, в розрахунках та узгодженнях допущені помилки.

Задовольняючи вимоги скарги на дії ВДВС, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що експертна оцінка ринкової вартості нерухомого майна була проведена з істотним порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єктом оцінювання не проводився огляд (обстеження) об'єкту оцінки.

Вищий господарський суд України погоджується із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", в якому детально визначена виконавча процедура, коло осіб, які мають право проводити виконання рішень, їх повноваження, строки та способи виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент вчинення оскаржуваних дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України (в редакції чинній на момент вчинення оскаржуваних дій) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Визнання вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК України. Така позиція наведена у пункті 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент вчинення оскаржуваних дій) визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Даним Стандартом (п. п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Як правомірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки (готельно-ресторанний комплекс), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них, який має забезпечити боржник.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що належних та допустимих доказів проведення особистого огляду суб'єктом оціночної діяльності об'єкта оцінки матеріали звіту не містять, зокрема фотографії об'єкта оцінки.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що суб'єктом оціночної діяльності проводився особистий огляд об'єкта оцінки не надано і під час розгляду судами попередніх інстанцій скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Самшит" на дії Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

До того ж, про те, що оцінювачем не було проведено безпосереднє ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом огляду та дослідження приміщень зазначено в рецензії на звіт 1181365_11072016_277, складеній 26.08.2016 на замовлення ТОВ "Самшит" Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши, що суб'єктом оцінювання не проводився огляд (обстеження) об'єкта оцінки (що могло вплинути на визначення ринкової вартості майна), дійшли правомірного висновку щодо наявні підстав для визнання незаконними дій державного виконавця ВДВС України по проведенню оцінки майна та щодо визнання протиправною оцінки майна відповідно до звіту про незалежну оцінку.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що ТОВ "Самшит" звернулося зі скаргою на дії ВДВС до того як було складено рецензію на звіт від 11.07.2016, складений ТОВ "ПРАЙМ ГРАНД" в особі директора Швирьова В.В., відхиляються колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки як вбачається із матеріалів справи на момент винесення ухвали судом першої інстанції вже було складено рецензію на оскаржуваний звіт, відповідно до якої звіт 1181365_11072016_277 про оцінку майна, що належить ТОВ "Самшит" в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в той час як встановлено судами попередніх інстанцій спірний звіт складено з порушенням положень Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

Всі інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції і фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1117 ГПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 111 7 111 9 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 02.09.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі № 907/797/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ