Матеріали перевірки за постановою слідчого, можуть бути підставою для прийняття ППР лише після винесення обвинувального вироку, або рішення про закриття кримінальної справи (справа № К/9901/1286/18, 23.01.18)

Фабула судового акта: Судами, що розглядали адміністративний позов Фізичної особи-підприємця до ДПІ, було встановлено, що відповідачем на виконання постанови слідчого податкової міліції у кримінальній справі проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено відповідний акт. На його підставі ДПІ було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, згідно з якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 002 197,50 грн; у розмірі 2 343 968,75 грн; збільшено суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, в розмірі 51 088,81 грн та в розмірі 1 209 630,63 грн.

При цьому судами також встановлено, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а також на момент вирішення спору в попередніх судових інстанціях у відповідача не було відомостей про прийняття судом рішення в кримінальній справі, в межах якої проведено документальну перевірку позивача.

Незважаючи на наведені обставини, апеляційний адміністративний суд скасував позитивне для позивача судове рішення і в задоволенні позовних вимог відмовив, зазначивши, зокрема, що оскільки стосовно позивача не порушувалась кримінальна справа про злочин, предметом якого є податки та збори, відповідач діяв правомірно, з чим не погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Як зазначив ВС, системний та буквальний аналіз норм пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на виконання постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем без дотримання процедури, встановленої пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та є передчасними.

Аналізуйте судовий акт: СУД: Скасовано податкові повідомлення-рішення податкового органу за якими було нараховано податок у вигляді додаткового блага без урахування зміни валюти кредитування (Київський окружний адміністративний суд 30.05.2017р. № 810/1285/17)

Транспортний податок: суд встановив наявність неоднозначного (множинного) трактування прав та обов’язків платника податків та скасував повідомлення –рішення про нарахування цього податку (Окружний адміністративний суд Києва від 27 вересня 2016р.)

Платник податку без санкцій та податкових донарахувань може реалізовувати продукцію нижче собівартості, якщо доведе економічні причини або ділову мету таких господарських операцій (ВАСУ від 15 червня 2016р. у справі № 812/1272/15)

Нереальність господарських відносин та безтоварність операцій між контрагентами не може ґрунтуватись на припущеннях, а повинна підтверджуватись первинними документами (Одеський окружний адміністративний суд, №815/528/16, суддя Стефанов)

Формальні помилки в первинних документах не мають бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій (Постанова ВАСУ у справі № К/800/1217/13 від 11 лютого 2015р., судді Лосєв, Бившева, Шипуліна)

Преюдиція встановлена судом в одній справі не є абсолютом і може бути спростована доказами та обставинами в іншій справі (ВАСУ від 15 вересня 2016р. у справі К/800/37663/15)

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018

Київ

К/9901/1286/18 2а/1270/8688/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді: Шальєва В.А., Бишов М.В.) у справі № 2а/1270/8688/2012 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати протиправними дії контролюючого органу щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 19.10.2012 № 0000471704, від 19.10.2012 № 0000511704, від 19.10.2012 № 0000481704, від 19.10.2012 № 0000521704, а також визнати нечинними та скасувати вказані акти індивідуальної дії.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 04.12.2012 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 19.10.2012 № 0000471704, від 19.10.2012 № 0000511704, від 19.10.2012 № 0000481704, від 19.10.2012 № 0000521704. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 20.02.2013 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2012 скасував. В задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржила його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2012.

В обґрунтування своїх вимог Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Вищим адміністративним судом України ініційовано питання про відновлення Луганським окружним адміністративним судом втраченого судового провадження у справі № 2а/1270/8688/2012 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.11.2015 відновив втрачене судове провадження в адміністративній справі № 2а/1270/8688/2012 в частині.

Суд дійшов висновку щодо можливості здійснення касаційного перегляду на підставі відновлених матеріалів справи, оскільки у даній справі спірним є правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні розглядуваних правовідносин. В той же час встановлені судами обставини сторонами не оспорюються.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та на виконання постанови слідчого слідчого відділу податкової міліції Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби від 06.09.2012 у кримінальній справі № 10/12/8026 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2007 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 03.10.2012 № 31/17-0118/253421215562.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 19.10.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000471704, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1002197,50 грн., у тому числі 798766,00 грн. за основним платежем та 203431,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000511704, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2343968,75 грн., у тому числі 1872183,00 грн. за основним платежем та 471785,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000481704, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в розмірі 51088,81 грн. за основним платежем; № 0000521704, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в розмірі 1209630,63 грн. за основним платежем.

Визнаючи протиправними та скасовуючи зазначені акти індивідуальної дії, суд першої інстанції виходив з того, що за наслідками розгляду кримінальної справи № 10/12/8026, в межах якої призначено спірну перевірку позивача, судове рішення не прийнято, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем без дотримання процедури, встановленої пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та є передчасними.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2012, зазначив, що контролюючий орган має право визначити суми грошових зобов'язань, але не може прийняти податкові повідомлення-рішення, виключно у випадку порушення кримінальної справи, предметом якої є податки та збори, стосовно платника податків, перевірку якого призначено.

В усіх інших випадках - за результатами перевірок платників податків, відносно яких або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено, або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки та збори, податкові повідомлення-рішення щодо таких платників приймаються в загальному порядку.

Таким чином, оскільки стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не порушувалась кримінальна справа про злочин, предметом якого є податки та збори, Донецький апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв спірні податкові-повідомлення рішення.

Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії, слід враховувати, що згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим, згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Системний та буквальний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на виконання постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 27.01.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві, Державної податкової адміністрації України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі, що розглядається, суди встановили, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а також на момент вирішення спору в попередніх судових інстанціях у відповідача не було відомостей про прийняття судом рішення в кримінальній справі № 10/12/8026, в межах якої проведено документальну перевірку позивача.

За таких обставин, підтримані Донецьким апеляційним адміністративним судом доводи контролюючого органу про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, чинних з 04.01.2013 (набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 № 5503-VI), а не чинних на час виникнення спірних правовідносин (проведення контрольного заходу та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в жовтні 2012 року).

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції скасував постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2012, яка відповідає закону.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 у справі № 2а/1270/8688/2012 скасувати.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.12.2012 у справі № 2а/1270/8688/2012 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.М. Шипуліна

Судді Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк