Неприйняття міською радою рішення про припинення права користування земельною ділянкою порушує право позивача на добровільну відмову від договору (ВС/КГС, Справа № 904/7057/17, 12.04.18)

Фабула судового акта: Позов Товариства до міської ради був мотивований тим, що воно, користуючись своїм правом на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, передбаченим п. "а" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, зверталось до відповідача з проханням припинити право користування спірною земельною ділянкою. Проте, в порушення вимог ч.4 ст.142 Земельного кодексу України міська рада до цього часу не надала повідомлення про розгляд звернень позивача, не прийняла відповідне рішення щодо припинення права користування земельною ділянкою та не повідомила про це органи державної реєстрації, тобто відповідачем не була прийнята добровільна відмова позивача, як орендаря, від права користування земельною ділянкою, так само і не відбулось припинення договірних зобов'язань сторін.

Позов Товариств про припинення дії договору оренди шляхом його розірвання та визнання бездіяльності незаконною судом був задоволений, з чим також погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

При цьому суд касаційної інстанції критично оцінив доводи відповідача про те, що розірвання договору оренди без відповідного рішення ради є порушенням прав, передбачених нормами чинного законодавства щодо розпорядження землями в межах міста, і що саме міська рада, як розпорядник земель відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", має виключне право приймати відповідні рішення стосовно розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Суд зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в інших випадках, встановлених договором або законом, а не тільки у разі істотного порушення договору другою стороною, що спростовує доводи міської ради в цій частині.

Суд також визнав, що неприйняття міською радою рішення про розірвання договору протягом тривалого часу, є незаконною бездіяльністю міської ради.

Аналізуйте судовий акт: Договір оренди землі вважається поновленим, якщо місцева рада не надала орендарю в лист – заперечення в місячний строк після закінчення строку його дії цього договору (ВГСУ від 30 березня 2017р. у справі № 904/8338/16)

Незважаючи на опір орендодавця договір оренди землі визнається поновленим, якщо орендар доведе у суді свій намір скористатись переважним правом, передбаченим ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» (ВСУ від 23 листопада 2016 р. у справі № 6-2540цс16)

Відмовляючи у продовженні договору оренди комунального майна орган місцевого самоврядування повинен повідомити з якою саме метою це майно буде використовуватись для потреб територіальної громади у майбутньому ( ВСУ від 20 квітня 2016р., № 3-266гс16)

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі припиняється, якщо орендодавець повідомить про наявність заперечень щодо поновлення протягом місяця з моменту звернення орендаря (ВГСУ від 12 січня 2017р. у справі № 912/1857/16)

Договір оренди (в тому числі і земельної ділянки) визнається недійсним, якщо суд встановлює, що переважне право попереднього наймача було порушено внаслідок укладання цього договору (ВСУ від 12 жовтня 2016р. у справі N 6-1282цс16)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7057/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 (суддя Рудь І.А.) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 (головуючий: Орєшкіна Е.В., судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агра"

до Дніпровської міської ради

про припинення дії договору оренди шляхом його розірвання та визнання бездіяльності незаконною,

За участю представників:

позивача - Савєльєва М.О. - адвокат, свідоцтво, довіреність.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

04.07.2017 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Агра" до Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:

- припинити дію договору оренди землі, укладеного 22.05.2014р. між Дніпровською міською радою та позивачем, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрований в реєстрі за №465, шляхом його розірвання;

- визнати незаконною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо припинення права позивача користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: пр. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), загальною площею 3, 5748 га, кадастровий номер 1210100000:03:005:0022, та надана у користування за договором оренди землі, укладеного між сторонами 22.05.2014р., який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрований в реєстрі за №465.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що користуючись своїм правом на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, передбаченим п. "а" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, позивач 25.07.2016р., 31.03.2017р. та 07.06.2017р. звертався до відповідача з проханням припинити право користування спірною земельною ділянкою. Проте, в порушення вимог ч.4 ст.142 Земельного кодексу України міська рада до цього часу не надала повідомлення про розгляд звернень позивача, не прийняла відповідне рішення щодо припинення права користування земельною ділянкою та не повідомила про це органи державної реєстрації, тобто відповідачем не прийнята добровільна відмова позивача, як орендаря, від права користування земельною ділянкою, так само і не відбулось припинення договірних зобов'язань сторін. Таким чином, починаючи з 15.08.2016р. (з урахуванням дати отримання звернення позивача 25.07.2016р. та двадцятиденного строку на його розгляд) відповідач своєю бездіяльністю порушує право позивача на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, що тягне за собою понесення додаткових витрат позивачем з оплати орендної плати після його фактичної відмови від права користування земельною ділянкою. Разом з тим, інформація, що оприлюднена на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради, свідчить про те, що радою приймаються та розглядаються відповідні звернення землекористувачів із прийняттям відповідних рішень. Вказане, на думку позивача, доводить наявність його порушеного права на дострокове розірвання договору оренди внаслідок добровільної відмови від права користування земельною ділянкою, що зумовлює необхідність судового захисту такого порушеного права.

19.09.2017 Господарський суд Дніпропетровської області позов задовольнив.

06.12.2017 Дніпропетровський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишив без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 у справі №904/7057/17 залишив без змін.

Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що орендар добровільно відмовився від права користування орендованою земельною ділянкою, про що належним чином повідомив орендодавця, законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін договору, однак відповідач питання щодо припинення спірного договору не вирішив.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду зазначивши, що відповідач з моменту отримання листа від 25 липня 2016 року вирішив питання щодо припинення спірного договору лише 11 жовтня 2017 року (після порушення провадження у даній справі).

13.12.2017 (згідно із реєстраційним штампом ДАГС) Дніпровською міською радою подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 до Вищого господарського суду України. Провадження за даною касаційною скаргою не відкривалося.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі №904/7057/17 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до положень підпунктів 4, 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) зазначена касаційна скарга підлягає розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12.02.2018 касаційна скарга була отримана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

12.02.2018 за результатом автоматизованого розподілу справи була визначена колегія суддів: суддя-доповідач Кушнір І.В., судді Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

22.02.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення до розгляду на 12.04.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 12.03.2018.

Разом з тим, даною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі № 904/7057/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (Дніпровська міська рада, відповідач) зазначає, що згода міської ради на дострокове розірвання договорів оренди землі оформлюється відповідним рішенням, яке приймається на пленарному засіданні міської ради та виноситься за умови попереднього приведення орендарем земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання. Для винесення питання на розгляд сесії необхідно здійснити ряд дій, передбачених Статутом Дніпропетровської міської ради, Регламентом та Законом України "Про місцеве самоврядування". Виконавчими органами Дніпропетровської міської ради в межах наданих повноважень готуються проекти рішень міської ради, зокрема, про припинення права користування земельними ділянками на підставі належним чином оформленого клопотання, з додаванням необхідних документів. Регламент Дніпропетровської міської ради визначає, що перед прийняттям рішення міською радою повинен бути розроблений проект рішення, який в обов'язковому порядку попередньо розглядається виконавчим комітетом міської ради, постійними комісіями міської ради в порядку, встановленому Регламентом. Після розгляду проекту рішення комісіями та виконавчим комітетом міської ради проект вноситься до порядку денного та ставиться на обговорення більшості депутатів від загального складу ради.

З урахуванням зазначеного Дніпровська міська рада вважає, що суди не врахували, що питання щодо розірвання договору оренди землі, що є комунальною власністю, знаходиться поза межами компетенції суду.

Скаржник зазначає, що розірвання договору оренди без відповідного рішення ради є порушенням прав, передбачених нормами чинного законодавства щодо розпорядження землями в межах міста, та вважає, що Дніпровська міська рада, як розпорядник земель відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", має виключне право приймати відповідні рішення стосовно розірвання договорів оренди земельних ділянок. Договір оренди землі може бути розірвано за згодою сторін шляхом укладання договору про розірвання цього договору, що не враховано судами.

Крім того, відповідач вказує, що позивач у зверненні до відповідача зазначав, що він просить припинити право користування земельною ділянкою, що розташована пр. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), а судом першої інстанції прийнято рішення щодо розірвання договору оренди, укладеного 22 травня 2014, отже судом першої інстанції задоволено вимоги щодо яких позивач не звертався, а судом апеляційної інстанції дане рішення залишено без змін.

Дніпровська міська рада зазначає, що згідно з п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Згода міської ради на дострокове розірвання договору оренди землі оформлюється відповідним рішенням міської ради, яке приймається на пленарному засіданні міської ради.

Відповідно до ст. 25 Регламенту Дніпровської міської ради VІІ скликання усі проекти рішень міської ради попередньо розглядаються на засіданні виконавчого комітету міської ради в порядку, встановленому Регламентом.

Згідно зі ст. 26 Регламенту підготовку рішень, що вносяться на розгляд ради, організовує автор проекту за дорученням міського голови. Проект рішення проходить опрацювання (збір погоджувальних підписів (візи)).

Відповідно до п.5 ст. 3 Регламенту проекти рішень, що готуються до розгляду радою, оприлюднюються на офіційному веб-порталі ради не пізніше, як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Посилаючись на Регламент Дніпровської міської ради відповідач вказує, що на підставі клопотання ПАТ "Агра" від 25.07.2016 вх.36/4196 та доданих до нього документів було підготовлено проект рішення міської ради "Про припинення ПрАТ "АГРА", код ЄДРПОУ 31659485, права користування земельною ділянкою по просп. Праці - вул. Стартовій (Жовтневий район)", який 17.10.2016 на офіційному сайті міської ради було оприлюднено та передано на візування посадовим особам та службам міської ради, про що повідомлено позивача листом від 24.07.2017 вих. №7/7-1155. Рішення щодо припинення права користування позивача земельною ділянкою було прийнято 11.10.2017 №164/25, копію рішення було залучено до матеріалів справи у судовому засіданні 06.12.2017. Тому відповідач вважає висновки судів щодо визнання незаконною бездіяльності міської ради безпідставними та необґрунтованими.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції у рішенні наведено, але неправильно застосовано норми ч. 2 ст. 651 ЦК України, оскільки у судових рішеннях відсутні посилання або докази невиконання відповідачем обов'язків, передбачених законом, а відповідач виконав всі зобов'язання за договором оренди землі.

Також, на думку Дніпровської міської ради позивачем не доведено та не додано до матеріалів справи заперечень чи доказів відмови в задоволенні клопотання, з яким він звертався до міської ради. Тому відповідач вважає, що предмет спору між сторонами відсутній, підстав звернення до суду не було, позивачем у позові не доведено порушення його прав з боку відповідача.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

У судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представники позивача виклав заперечення проти касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.05.2014р. між Дніпропетровською міською радою (назву змінено на Дніпровську міську раду на підставі рішення від 07.09.2016р. № 39/13) (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Агра" (орендар) укладений договір оренди землі, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстровано в реєстрі за № 465 (надалі - Договір).

Згідно п. 1, п. 2 та п. 2.5. Договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для проектування та будівництва торговельно-виробничого та складського комплексу, яка знаходиться за адресою: просп. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), загальною площею 3,5748 га, кадастровий номер 1210100000:03:005:0022 (надалі - земельна ділянка).

Згідно п. 1.1. Договору оренди підставою для укладання даного договору оренди земельної ділянки є рішення міської ради від 25.12.2013 року № 187/45.

Згідно п. 8 Договору оренди договір укладено на п'ять років.

Відповідно до Розрахунку розміру орендної плати на земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 21.05.2014 року, який додається до Договору оренди, розмір орендної плати становить 253 926,63 грн.

Згідно п. 35 Договору дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридично особи - орендаря;

- інших випадках, передбачених законом.

За умовами п. 36 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.37 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

22.05.2014р. земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:03:005:0022 передана орендодавцем і прийнята орендарем, про що складено акт приймання-передачі від 22.05.2014р.

25.07.2016р. позивач звернувся до міського голови м. Дніпропетровська з клопотанням від 25.07.2016р. № 119, в якому просив припинити право користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: просп. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), загальною площею 3,5748 га, кадастровий номер 1210100000:03:005:0022, цільове призначення: 03.15 - землі житлової та громадської забудови, та після прийняття рішення міської ради укласти відповідну цивільно-правову угоду в сфері земельних відносин. Вказане клопотання отримане Дніпровською міською радою 25.07.2016р. за вх. №36/4196, про що свідчить відповідна відмітка у нижньому правому куті клопотання, що не заперечується відповідачем (а.с. 28).

31.03.2017р. позивач звернувся до Дніпровського міського голови із листом від 31.03.2017р. № 68, в якому зазначив, що за результатами розгляду звернення позивача від 25.07.2016р. № 119, 17.10.2016р. на офіційному сайті міської ради опублікований проект рішення "Про припинення ПрАТ "АГРА", код ЄДРПОУ 31659485, права користування земельною ділянкою по просп. Праці - вул. Стартовій (Жовтневий район)". Проте, з моменту звернення товариства із клопотанням від 25.07.2016р. пройшло понад вісім місяців; станом на 31.03.2017р. зазначений вище проект рішення, за наданою позивачу інформацією, проходить візування. Однак, незрозуміло, з яких причин візування проекту триває майже півроку. За цей час ПрАТ "Агра" змушене сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, яка фактично товариством не використовується. При цьому, у відповідності до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" підприємство має сплатити орендну плату ще за один рік з моменту прийняття рішення про припинення права користування, а оскільки наразі терміни прийняття цього рішення не визначені, то і чітке розуміння, упродовж якого часу товариство має нести зайве фінансове навантаження - відсутнє. Просив надати аргументовані пояснення щодо затягування термінів прийняття рішення, завершити його візування та прийняти на найближчій сесії міської ради. Вказаний лист отриманий Дніпровською міською радою 31.03.2017р. за вх. № 36/4196, про що свідчить відповідна відмітка у нижньому правому куті листа (а.с. 29).

07.06.2017р. позивач поштою направив на адресу відповідача заяву від 07.06.2017р. № 99, в якій повторно просив припинити право користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: просп. Праці - вул. Стартова (Жовтневий район), загальною площею 3,5748 га, кадастровий номер 1210100000:03:005:0022, цільове призначення: 03.15 - землі житлової та громадської забудови на підставі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою згідно п. а) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України. Вказану заяву отримано відповідачем 12.06.2017р., про що свідчить поштове повідомлення № 4900053711508 (а.с. 30, 31).

Позивач стверджує, що станом на час звернення із даним позовом до суду Дніпровською міською радою не надані повідомлення про розгляд звернень позивача, не прийнято відповідне рішення щодо припинення права користування земельною ділянкою та не повідомлено про це органи державної реєстрації, тобто не прийнято добровільної відмови позивача, як орендаря, від права користування земельною ділянкою, що свідчить про незаконну бездіяльність відповідача, порушує право позивач на дострокове розірвання спірного договору оренди та зумовлює необхідність судового захисту порушених прав позивача, що і є причиною звернення позивача до господарського суду.

Суди попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів по справі, дійшли висновку про обґрунтованість позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Як зазначено вище, у договорі сторони узгодили можливість його розірвання в односторонньому порядку (п. 37), а також визначили, що дія договору припиняється, зокрема, у випадках, передбачених законом (п. 35); дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, з інших підстав, визначених законом (п. 36).

Так, пунктом "а" ч. 1 ст.141 Земельного кодексу України унормовано, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач 25 липня 2016 року, 31 березня 2017 року та 07 червня 2017 року звертався до відповідача з проханням припинити право користування спірною земельною ділянкою згідно п. "а" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, тобто повідомляв орендодавця про добровільну відмову від такого права.

Відповідно до ч.4 ст.142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Станом на час звернення позивача із даним позовом до суду матеріали справи не містять відповідного рішення міської ради про припинення користування земельною ділянкою, а також доказів повідомлення міською радою органи державної реєстрації про таке припинення.

Натомість, листом "Про надання інформації" від 24 липня 2017 року №7/7-1155, в якому позивача повідомлено, що повністю завізований проект рішення Дніпровської міської ради "Про припинення ПАТ "Агра", код ЄДРПОУ 31659485, права користування земельною ділянкою по просп. Праці-вул. Стартовій (Соборний (Жовтневий) район)" буде винесено на розгляд сесії міської ради відповідно до Регламенту міської ради, скерований на адресу ПАТ "Агра" вже після звернення позивача із даним позовом до суду (а.с. 105). Відповідне рішення прийнято Дніпровською міською радою 11 жовтня 2017 року за №164/25.

Суд першої інстанції зазначив, що неприйняття Дніпровською міською радою рішення зі звернення позивача протягом тривалого часу, є незаконною бездіяльністю Дніпровської міської ради.

Крім того, під час розгляду справи не встановлено будь-яких поважних причин, які б могли бути враховані судом під час надання оцінки бездіяльності відповідача.

При цьому, суд критично оцінив посилання відповідача на той факт, що особливості розробки та прийняття рішень Дніпровською міською радою VІІ скликання визначаються Регламентом, оскільки відповідачем не зазначені конкретні посилання на положення Регламенту щодо таких тривалих строків розгляду подібних звернень, не спростовані твердження позивача щодо розгляду міською радою значної кількості таких звернень інших землекористувачів після отримання заяви ПрАТ "Агра" у липні 2016 року, про що свідчить інформація, оприлюднена на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради тощо.

Суд апеляційної інстанції вказав, що оскільки орендар добровільно відмовився від права користування орендованою земельною ділянкою, про що належним чином повідомив орендодавця; законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін договору; відповідач з моменту отримання листа від 25 липня 2016 року вирішив питання щодо припинення спірного договору лише 11 жовтня 2017 року (після порушення провадження у даній справі), колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї суд касаційної інстанції приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 п. "д" ч.3 ст.152 Земельного кодексу України:

"1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

"3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

д) застосування інших, передбачених законом, способів."

Відповідно до ч.1, п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України:

"1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб."

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", яка прямо називається "Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання":

"На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України."

Відповідно до п. "а" ст.141 Земельного кодексу України

"Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою."

Згідно з ч.ч.3,4 ст.142 Земельного кодексу України

"Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації."

Зазначені норми повністю спростовують доводи скаржника:

- що питання щодо розірвання договору оренди землі, що є комунальною власністю, знаходиться поза межами компетенції суду;

- щодо неможливості розірвання договору оренди без відповідного рішення ради;

- щодо неможливості припинення договору оренди землі саме шляхом його розірвання, що і просив позивач у позові та, відповідно, було зроблено судом першої інстанції.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в інших випадках, встановлених договором або законом, а не тільки у разі істотного порушення договору другою стороною, що спростовує доводи скаржника в цій частині.

При цьому, суди попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів обґрунтовано:

- зазначили, що неприйняття Дніпровською міською радою рішення зі звернення позивача протягом тривалого часу, є незаконною бездіяльністю Дніпровської міської ради, взявши до уваги, що під час розгляду справи не встановлено будь-яких поважних причин, які б могли бути враховані судом під час надання оцінки бездіяльності відповідача;

- критично оцінили посилання відповідача на той факт, що особливості розробки та прийняття рішень Дніпровською міською радою VІІ скликання визначаються Регламентом, оскільки відповідачем не зазначені конкретні посилання на положення Регламенту щодо таких тривалих строків розгляду подібних звернень, не спростовані твердження позивача щодо розгляду міською радою значної кількості таких звернень інших землекористувачів після отримання заяви ПрАТ "Агра" у липні 2016 року, про що свідчить інформація, оприлюднена на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради тощо.

Одночасно суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що оскільки відповідач з моменту отримання листа від 25 липня 2016 року вирішив питання щодо припинення спірного договору лише 11 жовтня 2017 року (після порушення провадження у даній справі), а фактично після прийняття першого оскаржуваного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано зазначила, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Дніпровської міської ради без задоволення, а судові рішення - без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на Дніпровську міську раду витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі №904/7057/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі №904/7057/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський