Відшкодування шкоди за час перебування під слідством чи судом виникає при постановленні виправдувального вироку і становить не менше одного мінімального розміру зарплати за кожен місяць перебування під слідством (спр. № 520/1919/15-ц, 06.12.17).

Фабула судового акта: Оскільки особу було виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину наявні правові підстави, передбачені п. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», для відшкодування їй моральної шкоди, враховуючи характер і обсяг страждань, яких зазнала ці особа внаслідок тривалого незаконного перебування під слідством та судом (в цілому 58 місяців і 12 днів). З огляду на ці обставини судами зроблено правильний висновок про стягнення на користь позивача 186 880 грн на відшкодування моральної шкоди.

З цими судовими рішеннями погодився і суд касаційної інстанції, окресливши в своєму рішенні правове поле вирішення питань, що виникають у зв’язку з незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Так ВССУ зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями чи дією органу державної влади, відшкодовується Державою незалежно від вини цього органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, відшкодовується Державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду виникає у разі закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Пунктом 1 ст. 2 Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Згідно з ч. 3 ст. 13 цього Закону відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством.

При цьому в якості розрахункової величини мінімальної заробітної плати використовується мінімальний розмір заробітної плати на день ухвалення рішення.

Аналізуйте судовий акт: Моральна шкода відшкодовується особою, яка на правовій підставі володіє джерелом підвищеної небезпеки незалежно від її вини (Постанова ВСУ від 5 березня 2012р.)

Моральна шкода заподіяна особі внаслідок бездіяльності прокуратури стягується цією особою на підставі ст. 1172, а не ст. 1176 ЦК України (ВСУ у справі № 6-501цс17 від 22 червня 2017р.)

Підставою для стягнення моральної шкоди є делікт, за порушення договору моральна шкода не стягується, в тому числі і при порушенні прав споживачів (ВСУ у справі № 6-1575цс16 від 9 листопада 2016р.)

Протиправна бездіяльність слідчого, яка до того ж і встановлена актом суду, не є підставою для відшкодування особі шкоди, яка завдана органом ОРД, розслідування, прокуратури або судом в порядку ч. 1, ст.1176 ЦК України (ВСУ у справі №6-440цс16)

При незаконному відстороненню від посади розмір шкоди заподіяної особі органами, які здійснюють ОРД, органами досудового розслідування, органами прокуратури визначається виключно цими органами, а не судом (Справа № 6-2089цс15, від 24. 02. 2016р.)

50 тис. моральної шкоди за тривале безпідставне звинувачення згідно ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють …» (Апеляційний суд Івано-Франківської області у справі 346/4623/15-ц)

За законом підлягає відшкодуванню шкода, завдана внаслідок, не тільки незаконних засудження, повідомлення про підозру, арешту, обшуку, виїмки, а й інших процесуальних дій, що обмежують права громадян (справа № 686/4899/15-ц, 16.08.17)

У х в а л а

іменем україни

06 грудня 2017 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Гримич М.К., Маляренка А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, яка діє як законний представник своїх малолітніх дітей та неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, до ОСОБА_8, Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич-95», про визнання правочинів недійсними, за касаційними скаргами представника ОСОБА_4, яка діє як законний представник своїх малолітніх дітей та неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, - ОСОБА_10 - на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2016 року ОСОБА_11 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 30 березня 2011 року слідчим СУ УМВС України в Тернопільській області йому було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 229 КК України, а також в межах вказаної кримінальної справи слідчим було застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд та накладено арешт на належне йому майно.

У період з 2011 року по 2016 рік тривав розгляд справи, вироки стосовно нього неодноразово скасовувались та відбувався новий розгляд справи.

Так, 06 листопада 2015 року вироком Кременецького районного суду Тернопільської області його визнано невинним та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 229 КК України. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 10 лютого 2016 року змінено мотивувальну частину, в іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Посилаючись на те, що він перебував під слідством та судом з 30 березня 2011 року по 10 лютого 2016 року (58 місяців і 12 днів), у зв'язку з чим йому завдано моральної шкоди, відтак зважаючи на кількість, характер та тривалість порушень його прав, глибину його душевних страждань, приниження честі, гідності та ділової репутації, а також враховуючи зусилля та час, які були витрачені та необхідні для відновлення попереднього стану, із урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на його користь грошові кошти з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць його незаконного перебування під слідством та судом, у розмірі 373 819 грн 80 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_11 186 88 грн на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2017 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 24 травня 2017 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2017 року залишено без змін, додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким вирішено питання про розподіл судових витрат та віднесено такі витрати за рахунок держави.

У касаційній скарзі заступник прокурора Тернопільської області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції та змінити рішення суду першої інстанції шляхом зменшення розміру грошових коштів на відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У касаційній скарзі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частинами 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, якщо шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування, як запобіжного заходу, тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями чи дією органу державної влади, відшкодовується Державою незалежно від вини цього органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, відшкодовується Державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду виникає у разі закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі - Закон) відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Пунктом 1 ст. 2 Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

Згідно з ч. 3 ст. 13 цього Закону відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що оскільки ОСОБА_11 було виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 229 КК України, наявні правові підстави, передбачені п. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», для відшкодування позивачу моральної шкоди, враховуючи характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач внаслідок тривалого незаконного перебування під слідством та судом.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області щодо застосування п. 13 роз. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, та застосування як розрахункової величини мінімальної заробітної плати у розмірі 1 600 грн, оскільки мінімальний розмір заробітної плати на день ухвалення рішення згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» становить 3 200 грн, відтак судами зроблено правильний висновок про стягнення на користь позивача 186 880 грн на відшкодування моральної шкоди.

Крім того, наведені у касаційних скаргах доводи щодо визначеного судами розміру моральної шкоди зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційні скарги і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційні скарги заступника прокурора Тернопільської області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 лютого 2017 року, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 24 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Кафідова

М.К. Гримич

А.В. Маляренко