Якщо нотаріусу не подані документи, які підтверджують місце відкриття спадщини, то спадщина відкривається за місцезнаходженням нерухомого майна спадкодавця (ВССУ від 7 вересня 2017р. у справі № 521/4123/16-ц)

Фабула судового акту: Корисний та направлений проти формалізму висновок суду касаційної інстанції, який базується на застосуванні ч. 2, ст. 1221 ЦК України - «місце відкриття спадщини».

Так, на підставі заповіту племінник подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини від померлої тітки, в тому числі прийняття нерухомого майна - квартири, проте нотаріус відмовив спадкоємцю у видачі свідоцтва про право власності у порядку спадкування за заповітом. Підставою для відмови було неподання спадкоємцем документів, які підтверджують місце відкриття спадщини.

Встановлення місце відкриття спадщини процедурно має важливе значення. Перш за все - від місця відкриття спадщини залежить до нотаріуса якого саме нотаріального округу слід звертатися, по-друге – територіально вживаються заходи охорони спадкового майна та управління ним, по –третє – це підсудність пред’явлення вимог кредиторів, тощо.

Відмовляючи у видачі свідоцтва нотаріус керувався пунктами 1. 13, 1.14, глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22 лютого 2012 року, які передбачають, що:

«1.13.Місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.»

«1.14. У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.»

Незрозуміло, що при наявності зазначених вище пунктів «нотаріальної інструкції» порушив нотаріус, проте суди прийшли до висновку, що відмова нотаріуса у видачі свідоцтва є безпідставною. Відповідно до ч. 2 ст. 1221 ЦК України, якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, тобто місцем відкриття спадщини після померлої особи є місцезнаходження належного їй на праві власності нерухомого майна – квартири.

Окрім цього відповідачем у цій справі є орган місцевого самоврядування, який оскаржуючи рішення суду у апеляційному та касаційному порядку намагався позбавити спадкоємця права на квартиру. Проте, не вийшло!

З іншого боку залишилося відкритим питання де б було місце відкриття спадщини, якщо б наприклад померла особа мала декілька квартир в різних населених пунктах…

Аналізуйте судовий акт: Необізнаність спадкоємця про існування заповіту є ПОВАЖНОЮ причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (ВСУ у справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017)

Комморієнти, спадкова трансмісія та право представлення: використовуючи ці терміни ВСУ захистив права хлопця, який раніше через малоліцтво не зміг правильно прийняти спадщину свого діда (ВСУ від 7 червня 2017 у справі № 6-161цс17)

За наявності у спадкоємця позикодавця оригіналу боргової розписки, і відсутності належних доказів повернення боргу, стягнення з відповідачів боргу на користь цього спадкоємця є обґрунтованим (Справа № 761/22776/15-ц, 12.06.17)

Сам факт, що заповідач не був присутній у офісі нотаріуса під час технічного виготовлення тексту заповіту, не є підставою для визнання заповіту недійсним (апеляційний суд Київської області справа № 361/7711/15-ц, 24.05.16)

Неоформлення спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на нерухоме іпотечне майно НЕ захищає від позову кредитора і стягнення боргу (ВСУ у справі № 6-2962цс16 від 12 квітня 2017р.)

Знайшовся заповіт, і це є підставою для надання особі судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори (ВССУ від 01 лютого 2017р. у справі № 306/27/15-ц)

Ухвала

іменем україни

7 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його тітка ОСОБА_5, яка за життя була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить і вищезазначена квартира.

Позивач зазначав, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, відповідно до складеного останньою заповіту від 30 серпня 2006 року, який було посвідчено державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Вовкожа О.М. та зареєстровано в реєстрі 30 серпня 2006 року за № 3-1182. Він в установленому порядку подав до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саварінської Н.В. заяву про прийняття спадщини. Однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності у порядку спадкування за заповітом на вищезазначену квартиру після смерті ОСОБА_5, оскільки ним не були надані документи, які підтверджують місце відкриття спадщини.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано за позивачем право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

У касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213 214 303 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки судами було встановлено, що померлій спадкодавеці ОСОБА_5 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_5 було складено заповіт від 30 серпня 2006 року, посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Вовкожа О.М. та зареєстрований в реєстрі 30 серпня 2006 року за № 3-1182. За цим заповітом ОСОБА_5 заповідала усе своє майно племіннику ОСОБА_4, який з часу відкриття спадщини зберігав спадкове майно, користувався вказаною квартирою та оплачував комунальні платежі. Указаний заповіт є дійсним.

Відмовляючи ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на вищезазначену квартиру, нотаріус послався на відсутність документів, які підтверджують місце відкриття спадщини. Перевіривши належним чином підставність такої відмови нотаріуса, суди дійшли правильного висновку, що вона є безпідставою, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1221 ЦК України, якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, тобто місцем відкриття спадщини після померлої ОСОБА_5 є місцезнаходження належного їй на праві власності нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1.

За таких обставин висновок судів про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, є обґрунтованим.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Харківської міської ради відхилити, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак

Колегія суддів: