Підписання господарського договору особою, яка не мала на те повноважень тягне за собою визнання його недійсним (№ 3-666гс17 від 13.09.2017)

Фабула судового акту: Підприємство звернулося до господарського суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з підстав укладання даної угоди керівником підприємства, який не мав на це повноважень, оскільки протокол загальних зборів товариства, якими керівнику було надано відповідні повноваження визнано незаконними у судовому порядку.

Судом першої інстанції позовні вимоги залишено без задоволення.

Проте, судами апеляційної та касаційної інстанції судове рішення скасовано та позовні вимоги задоволено. Обґрунтовуючи свої рішення суди вказали, що оспорюваний договір від імені продавця підписала представник, яка діяла на підставі довіреності, виданої їй директором позивача. За змістом ст. 238 ЦК представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє, тому керівник підприємства не міг надати такі повноваження представнику, оскільки сам не мав достатнього обсягу повноважень на вчинення (підписання) Договору від імені товариства.

Окрім того, незважаючи на те, що договір виконано у повному обсязі, не можна вважати правочин схваленим особою, від імені якої його укладено, якщо дії, що свідчать про прийняття його до виконання, вчинено особою, яка і підписала спірну угоду без належних повноважень. Доказів вчинення органами управління позивача будь-яких дій, які б свідчили про схвалення ними спірного правочину, матеріали справи не містять.

Аналізуйте судовий акт: Недобросовісність та нерозумність контрагента є обов’язковими підставами для визнання договору недійсним при відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності юр. особи (ВСУ у справі № 3-537гс17 від 12 липня 2017р.)

Протокол загальних зборів ТОВ про виключення учасника зі складу ТОВ повинен містити посилання на докази про перешкоджання цим учасником досягненню цілей товариства (ВГСУ у справі № 923/934/16 від 03 травня 2017р.)

Визнання судом недійсним рішення загальних зборів автоматично НЕ є підставою для визнання недійсним договорів, що укладені на підставі такого рішення, потрібні додаткові підстави (ВСУ від 13 березня 2017р. у справі № 6-147цс17)

Договор не может быть фиктивным, если хотя бы одна из сторон имела умысел на наступление юридических последствий указанных в договоре (ухвала від 21 березня 2017р. у спраі № 175/1945/16-ц)

Дарування родичу нерухомості є фіктивним та недійсним, коли дарувальник знає про судове рішення про стягнення з нього боргу (ВСУ у справі №6-1873цс16 від 19 жовтня 2016р.)

Договір оренди (в тому числі і земельної ділянки) визнається недійсним, якщо суд встановлює, що переважне право попереднього наймача було порушено внаслідок укладання цього договору (ВСУ від 12 жовтня 2016р. у справі N 6-1282цс16)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

за участю:

ОСОБА_3,

представників:

товариства з обмеженою відповідальністю «Вассма Рітейл» – ОСОБА_1,

публічного акціонерного товариства «Златобанк» – ОСОБА_2,

ОСОБА_12 – ОСОБА_4, –

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вассма Рітейл» (далі – ТОВ «Вассма Рітейл») про перегляд Верховним Судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 25 травня 2016 року у справі № 910/28081/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агрохімічна компанія» (далі – ТОВ «Українська агрохімічна компанія») до ТОВ «Вассма Рітейл», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, – ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – публічне акціонерне товариство «Златобанк», про визнання недійсним договору,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ТОВ «Українська агрохімічна компанія» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що внаслідок зловмисної домовленості між директором ТОВ «Українська агрохімічна компанія» і директором ТОВ «Вассма Рітейл» між позивачем як продавцем і відповідачем як покупцем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, внаслідок чого ця земельна ділянка вибула із володіння ТОВ «Українська агрохімічна компанія». Директор позивача і директор відповідача є співзасновниками товариства з обмеженою відповідальністю «Вассма Кемікал» (далі – ТОВ «Вассма Кемікал»), яке є одноособовим засновником ТОВ «Вассма Рітейл». ТОВ «Українська агрохімічна компанія» просило визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,48 га, кадастровий номер 5624683300:03:000:0021, укладений 15 грудня 2011 року між ТОВ «Українська агрохімічна компанія» в особі ОСОБА_7 і ТОВ «Вассма Рітейл» в особі ОСОБА_6 (далі – Договір). У подальшому позивач доповнив підстави позову, пославшись на те, що судовим рішенням в іншій справі за позовом учасника ТОВ «Українська агрохімічна компанія» ОСОБА_3 до ТОВ «Українська агрохімічна компанія» визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Українська агрохімічна компанія», яким директору цього товариства було надано повноваження на укладення оспорюваного Договору.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що в момент вчинення оспорюваного правочину не існувало обставин, з якими закон пов’язує визнання його недійсним; юридичні особи, які уклали оспорюваний Договір, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх представники – необхідні повноваження; Договір схвалено та виконано його сторонами в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25 травня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено, Договір визнано недійсним.

У заяві про перегляд з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст.11116/?utm_source=Reshenie_v_Zakon&utm_medium=Reshenie_v_Zakon&utm_campaign=Reshenie_v_Zakon> 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), ТОВ «Вассма Рітейл» просить скасувати постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність постанови Вищого господарського суду України висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року у справі № 760/8121/16-ц (№ 6-147цс17), щодо застосування ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені заявником доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 15 грудня 2011 року між ТОВ «Українська агрохімічна компанія» (продавець) і ТОВ «Вассма Рітейл» (покупець) укладено Договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за № 2497.

Відповідно до витягу із Державного реєстру правочинів Договір зареєстровано 15 грудня 2011 року за № 4804182.

Договір із боку продавця підписано представником за довіреністю від 3 грудня 2011 року ОСОБА_7, а із боку покупця – директором ОСОБА_6 Довіреність ОСОБА_7 від імені ТОВ «Українська агрохімічна компанія» підписано директором цього товариства ОСОБА_8 і нотаріально посвідчено.

Відповідно до п.п. 1–3 Договору продавець зобов'язується передати земельну ділянку, а покупець – прийняти земельну ділянку у власність і сплатити за неї обумовлену грошову суму. Земельна ділянка із цільовим призначенням для будівництва й обслуговування виробничих приміщень розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Городоцька сільська рада (за межами населеного пункту), належить продавцю на праві приватної власності згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 267624, виданим Рівненською районною державною адміністрацією 1 грудня 2011 року, кадастровий номер 5624683300:03:000:0021. Площа земельної ділянки 1,48 га.

Продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчиняється за 150 838,00 грн, які покупець сплачує продавцю до 20 січня 2012 року на поточний рахунок продавця (п. 4 Договору).

Ринкова вартість земельної ділянки становить 149 305,00 грн згідно зі звітом про експертну грошову оцінку від 9 грудня 2011 року (п. 7 Договору).

У п. 14 Договору зазначено, що продавець повідомляє покупця про згоду учасників ТОВ «Українська агрохімічна компанія» на відчуження цієї земельної ділянки, що оформлено протоколом № 02/10-01 зборів учасників ТОВ «Українська агрохімічна компанія» від 2 жовтня 2009 року.

Договір обсязі виконано у повному. Зокрема, покупцем сплачено його вартість, а продавцем передано майно, право власності на яке зареєстровано за відповідачем.

Із наявних у матеріалах справи витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (станом на 29 травня 2012 року) вбачається, що:

– засновником ТОВ «Вассма Рітейл» є ТОВ «Вассма Кемікал», керівником – ОСОБА_6;

– засновиками ТОВ «Вассма Кемікал» є ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_6, керівником – ОСОБА_8.

Зі змісту п.п. 2, 4 статуту ТОВ «Українська агрохімічна компанія» (у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів від 19 грудня 2008 року № 19/12/2008) вбачається, що його учасниками є ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

Згідно з п.п. 9.1, 9.8 статуту ТОВ «Українська агрохімічна компанія» вищим органом товариства є збори його учасників. Виконавчим органом товариства є директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю суб'єкта господарювання у межах своєї компетенції.

До виключної компетенції загальних зборів належить, у тому числі:

– надання згоди на укладання директором товариства угод і договорів, що стосуються відчуження та передачі у заставу (іпотеку) основних засобів, які належать товариству;

– надання згоди на укладення директором товариства угод і договорів на суму, що перевищує 6 000 000,00 грн або еквівалентну суму в іноземній валюті, укладення кредитних договорів, договорів позики.

Відповідно до п. 9.2.1 цього статуту директор товариства без доручення діє від імені товариства в межах свої компетенції. Директор товариства, зокрема: укладає угоди, договори, контракти на суму не більше 6 000 000,00 грн або еквівалентну суму в іноземній валюті. Угоди, договори, контракти на суму, що перевищує зазначену, директор має право укладати виключно за умови отримання згоди зборів учасників; розпоряджається майном товариства в межах, визначених цим статутом; видає доручення, довіреності.

На момент вчинення Договору ОСОБА_8 був директором ТОВ «Українська агрохімічна компанія».

2 жовтня 2009 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Українська агрохімічна компанія», оформленим протоколом № 02/10-01, директору товариства ОСОБА_8 надано повноваження на укладання та підписання від імені товариства угод і договорів, що стосуються відчуження (продажу), передачі у заставу (іпотеку) основних засобів, у тому числі, але не обмежуючись, нерухомого майна, земельних ділянок, що належать позивачеві, а також договорів поруки на користь третіх осіб на період із 3 жовтня 2009 року по 1 березня 2012 року включно, а також надано керівникові право визначати на власний розсуд ціну та умови таких угод і договорів. Продаж основних засобів повинен вчинятися за ціною, не нижчою від їх балансової вартості.

У подальшому на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Українська агрохімічна компанія» від 12 березня 2012 року припинено повноваження директора товариства ОСОБА_8 із 13 березня 2012 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 серпня 2015 року у справі № 910/12493/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19 листопада 2015 року, позов ОСОБА_3 до ТОВ «Українська агрохімічна компанія» задоволено – визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Українська агрохімічна компанія» від 2 жовтня 2009 року, оформлене протоколом № 02/10-01.

Зазначеними судовими рішеннями у справі № 910/12493/14 встановлено, що загальні збори, які відбулися 2 жовтня 2009 року, не були правомочними, через відсутність на них ОСОБА_3 і ОСОБА_12 у зв'язку із неповідомленням цих осіб, частка яких у статутному капіталі сукупно становить 62,69 %. Нотаріально посвідченою довіреністю від 31 жовтня 2008 року ОСОБА_12 уповноважив ОСОБА_8 представляти його інтереси. Водночас відповідно до нотаріально посвідченої 20 листопада 2008 року заяви ОСОБА_12 ним до дати проведення спірних загальних зборів скасовано довіреність, видану на представництво своїх інтересів як учасника ТОВ «Українська агрохімічна компанія» ОСОБА_8. 25 грудня 2008 року ОСОБА_12 повідомив товариство про скасування довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_8, шляхом подання на адресу фактичного місцезнаходження товариства відповідної нотаріально посвідченої заяви. У зв'язку з наведеним додатково до зазначених порушень, пов'язаних із неповідомленням позивача та ОСОБА_12, також має місце прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для їх проведення. Наведені порушення є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Відмовляючи у задоволенні позову у справі, яка розглядається, суд першої інстанції виходив із того, що:

– на час укладення Договору від імені ТОВ «Українська агрохімічна компанія» і ТОВ «Вассма Рітейл» його було підписано особами, належним чином уповноваженими на вчинення таких дій;

– згідно з п. 9.2.1 статуту позивача директор товариства укладає угоди, договори, контракти, в тому числі зовнішньоекономічні, на суму не більше ніж 6 000 000,00 грн або еквівалентну суму в іноземній валюті. Таким чином, директор ТОВ «Українська агрохімічна компанія» ОСОБА_8 був уповноважений на укладання Договору щодо відчуження основних засобів, у т.ч. земельної ділянки, на підставі статуту;

– продаж земельної ділянки здійснено за ціною, яка згідно зі звітом про експертну грошову оцінку вища за ринкову, тому посилання позивача на те, що фактично договір не був спрямований на отримання прибутку, є необґрунтованим;

– заява про уточнення підстав позову у зв’язку з наявністю судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Українська агрохімічна компанія» від 2 жовтня 2009 року, яким було надано повноваження директору цього товариства на укладення Договору, судом не приймається, оскільки таку заяву подано позивачем після початку розгляду справи по суті.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд, із висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що:

– суд першої інстанції неправильно оцінив заяви позивача як зміну підстав позову, оскільки позивач послався на незаконність рішень загальних зборів від 2 жовтня 2009 року у позовній заяві;

– оспорюваний Договір від імені ТОВ «Українська агрохімічна компанія» підписала представник ОСОБА_7, яка діяла на підставі довіреності, виданої їй директором позивача ОСОБА_8. За змістом ст. 238 ЦК представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє, тому ОСОБА_8 не міг надати такі повноваження ОСОБА_7, оскільки сам не мав достатнього обсягу повноважень на вчинення (підписання) Договору від імені ТОВ «Українська агрохімічна компанія»;

– хоча Договір виконано у повному обсязі, проте не можна вважати правочин схваленим особою, від імені якої його укладено, якщо дії, що свідчать про прийняття його до виконання, вчинено особою, яка і підписала спірну угоду без належних повноважень. Доказів вчинення органами управління позивача будь-яких дій, які б свідчили про схвалення ними спірного правочину, матеріали справи не містять.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року у справі № 760/8121/16-ц (№ 6-147цс17), для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) із третьою особою, з огляду на порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення сам лише факт, що згодом рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення) виконавчого органу, згідно з яким виконавчий орган діяв на момент укладення договору, визнано недійсним у судовому порядку.

Такий договір може бути визнано недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження у повноваженнях виконавчого органу товариства.

Закон не встановлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах з юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, обумовлених договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення. Зокрема необхідно встановити, чи виконала третя особа свої обов’язки за договором, в який спосіб у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором майном, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.

Аналіз висновків, зроблених судом касаційної інстанції у справі, що розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року у справі № 760/8121/16-ц (№ 6-147цс17) щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки встановлені у справах фактичні обставини та матеріально-правове регулювання відповідних їм правовідносин не є подібними.

Ураховуючи викладене, обставини, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про перегляд з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст.11116/?utm_source=Reshenie_v_Zakon&utm_medium=Reshenie_v_Zakon&utm_campaign=Reshenie_v_Zakon> 11116 ГПК для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21 листопада 2016 року, не отримали підтвердження.

Згідно з ч. 1 ст.11126/?utm_source=Reshenie_v_Zakon&utm_medium=Reshenie_v_Zakon&utm_campaign=Reshenie_v_Zakon> 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

З огляду на викладене заява ТОВ «Вассма Рітейл» про перегляд Верховним Судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від
23 лютого 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від
25 травня 2016 року у справі № 910/28081/14 задоволенню не підлягає.

Керуючись п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.11123/?utm_source=Reshenie_v_Zakon&utm_medium=Reshenie_v_Zakon&utm_campaign=Reshenie_v_Zakon> 11123 11124/?utm_source=Reshenie_v_Zakon&utm_medium=Reshenie_v_Zakon&utm_campaign=Reshenie_v_Zakon> 11124 11126/?utm_source=Reshenie_v_Zakon&utm_medium=Reshenie_v_Zakon&utm_campaign=Reshenie_v_Zakon> 11126 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Вассма Рітейл» про перегляд Верховним Судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 25 травня 2016 року у справі № 910/28081/14.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст.11116/?utm_source=Reshenie_v_Zakon&utm_medium=Reshenie_v_Zakon&utm_campaign=Reshenie_v_Zakon> 11116 ГПК.

Судді: