2 млн. моральної шкоди та 3, 4 млн. втраченої вигоди: фантастичне як для України рішення суду у сфері захисту прав інтелектуальної власності (Самарський районний суд Дніпропетровська від 21 квітня 2016р., справа № 206/164/16-ц, суддя Сухоруков А. О.)

Фабула судового акту: Власник патенту на промисловий зразок «акумуляторна батарея» звернувся до суду із позовом про захист майнових та особистих прав інтелектуальної власності проти підприємства, яке виробляла аналогічні акумулятори та проти підприємства, яке реалізовувала ці акумулятори.

Окрім патенту позивач надав суду експертне дослідження акумулятора, який був придбаний ним офіційно і відповідача. Експерт прийшов до висновку, що і наданому йому виробі були використані всі суттєві ознаки промислового зразка акумулятора захищеного патентом, який належав позивачу. Разом з цим позивач для обгрунтування втраченої вигоди (неодержаних доходів) надав суду договір на виключне використання промислового зразка з іншим підприємством (ліцензійний договір) відповідно до умов якого позивач повинен був отримувати 15% доходу від вартості кожного проданого акумулятора.

Відповідачі заперечували проти позову посилаючись на те, що вони здійснили підготовку та виробництво акумуляторів до одержання позивачем патенту і тому користуються правом попереднього користувача на промисловий зразок відповідно до статті 470 ЦК України. Окрім цього один із відповідачів стверджував, що позивач на початку липня 2015 року вже мав можливість придбати акумулятор, зняти з неї етикетки, виготовити наліпку, повторивши елемент етикетки, яка була наклеєна на акумулятор та подати заявку на промисловий зразок.

Суд встановив наступне. Хоча відповідачі і є розробниками та постачальниками акумуляторів з 2009 року, вони не надали суду документи, плани, креслення, за якими вбачалася би наявність зовнішніх ознак, подібних промисловому зразку, на який має патент позивач (немає схожості за сукупністю суттєвих ознак). Разом з цим позивач подав заявку на свій промисловий зразок 15 липня 2015р. та отримав патент 25 вересня 2015р. З іншого боку судом встановлено, що відповідачі почали виробляти та реалізовувати акумулятори з червня 2015 року, чим порушено право пріоритету позивача, як автора промислового зразку, який відповідно до Паризької конвенції «Про охорону промислової власності»(1883р.) складає шість місяців.

Суд також погодився із розрахунком втраченої вигоди. На підставі видаткових накладних відповідачів, які підтверджували реалізацію акумуляторів, суд за період з вересня 2015р. по січень 2016р. встановив загальну вартість цих акумуляторів і вирахував 15 % від цієї вартості. Цю суму - 3, 4 млн. грн. суд визнав неодержаними доходами позивача.

Проте найбільш феноменальним у цій справі є визначення моральної шкоди заподіяної позивачу солідарно відповідачами. Суд підтвердив, що внаслідок протиправних дій відповідачів, позивачу була заподіяна моральна шкода оскільки у членів трудового колективу, ділових партнерів, фахівців у сфері інтелектуальної власності, патентних повірених та інших спеціалістів формується спотворена оцінка фаховості позивача, як володільця прав на патент. Суд оцінив таку шкоду у 2 млн. грн.

Це рішення суду першої інстанції, тому остаточне рішення Феміди у цій справі ще попереду.

Згадайте новину: "Новий канал" остаточно захистив свої права інтелектуальної власності на программу "Ревізор" від копіювання телеканалом 1+1 у программі "Інспектор Фреймут"

Аналізуйте судовий акт: Права захищені патентом - не варто жартувати. ( Рішення господарського суду м. Києва у справі № 910/2339/13, суддя Марченко О. В.)

Справа 206/164/16-ц

Провадження 2/206/253/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2016 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя Сухоруков А.О.,

при секретарі Колісник В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика», Приватного акціонерного товариства «Іста-центр», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста», третя особа: Державна служба інтелектуальної власності України, про захист права інтелектуальної власності,

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист права інтелектуальної власності.

Свої позовні вимоги, з урахуванням уточнень від 14 квітня 2016 року, обґрунтував тим, що він є належним власником авторських прав на промисловий зразок «акумуляторна батарея», як особа, що створила даний промисловий зразок, який зареєстрований належним чином в порядку, визначеному законодавством України щодо його виключного використання та передання у використання відповідно до законодавства України при здійсненні торгівельної діяльності та іншої комерційної діяльності на підставі патенту на промисловий зразок №30460 від 25.09.2015 року. Йому стало відомо, що відповідачі ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» та ОСОБА_3 акціонерне товариство "Іста-центр" виготовляють акумуляторні батареї, використовуючи всі істотні ознаки промислового зразка «акумуляторної батареї» зазначеного в патенті № 30460 від 25 вересня 2015 року, а відповідачем ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» здійснюється продаж акумуляторних батарей, які відповідають істотним умовам патенту на промисловий зразок, на території України та за кордон. Дана інформація присутня на веб-ресурсі відповідачів.

Вважає, що такі дії з боку відповідачів є протиправними, порушують особисті немайнові права інтелектуальної власності та майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок, що належать йому, а саме право на використання промислового зразка, виключне право дозволяти їх використання третім особам, які мають в наявності причинний зв'язок між шкодою та протиправним діянням відповідачів та самою виною відповідачів в заподіяній шкоді та завдають йому значні матеріальні збитки.

Ним було придбано та надано до Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру акумуляторну батарею, вироблену ТОВ Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» та поставлено питання експерту «Чи використано у наданому на експертне дослідження виробові акумуляторній батареї, всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №30460 від 25.09.2015 року «акумуляторна батарея». Відповідно до висновку експертного дослідження №70/38-5 від 22.12.2015 року судовим експертом ОСОБА_4 було проведено експертне дослідження та встановлено, що у наданій на експертне дослідження виробові - акумуляторній батареї, використано всі суттєві ознаки промислового зразка «акумуляторна батарея» за патентом України №30460 від 25.09.2015року.

Відповідачі виготовили та продали акумуляторні батареї, ідентичні до промислового зразку «Акумуляторна батарея» за патентом України №30460 від 25.09.2015 року на суму 55 278 626,30 гривень. В свою чергу між ним та ТОВ «ДЕЛЬТА БАТ» укладений договір на виключне використання промислового зразка «акумуляторна батарея» за патентом, відповідно до якого він повинен отримати дохід в розмірі 15 % від вартості кожної проданої ТОВ «ДЕЛЬТА БАТ» акумуляторної батареї. Внаслідок неправомірних дій відповідачів він, як власник та творець промислового зразка, отримав значні збитки, які виражені в неодержанні доходу в розмірі 3414482,37 гривень. Також діями відповідачів йому було нанесено і моральну шкоду, внаслідок протиправних дій відповідачів у членів трудового колективу, ділових партнерів, фахівців у сфері інтелектуальної власності, патентних повірених та інших спеціалістів формується спотворена оцінка щодо рівня його фаховості, як володільця прав на патент. Виходячи з цього він вважає, що сукупність цих явищ є тими негативними наслідками протиправних дій відповідачів, які дають підстави для відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює в 2000 000,00 гривень.

На підставі викладеного просить суд визнати незаконними дії відповідачів ТОВ Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» та Приватного акціонерного товариства ІІста-центр» щодо використання промислового зразку «акумуляторної батареї» за патентом України №30460 від 25.09.2015 року, яка належить йому, а саме виробництва акумуляторних батарей ідентичних промисловому зразку «акумуляторної батареї» за патентом України №30460 від 25.09.2015 року. Заборонити відповідачам ТОВ Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» та Приватному акціонерному товариству «Іста-центр» виробництво акумуляторних батарей, ідентичних промисловому зразку «акумуляторної батареї» за патентом України №30460 від 25.09.2015 року. Заборонити відповідачам ТОВ Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика», Приватному акціонерному товариству «Іста-центр», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» реалізацію (продаж) акумуляторних батарей, що є ідентичними до промислового зразка «акумуляторна батарея» за патентом України 30460 від 25.09.2015 року. Стягнути солідарно з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 2 000 000,00 гривень. Стягнути солідарно з відповідачів на його користь неодержані доходи (втрачену вигоду), завдану незаконним використанням промислового зразка «акумуляторної батареї» за патентом України №30460 від 25.09.2015 року в розмірі 3 414 482,37 грн. Стягнути з відповідачів на його користь витрати по сплаті судового збору (т.3 а.с.148-152).

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, обґрунтувавши їх з тих же підстав, що викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позов. Позивач ОСОБА_1 пояснив, що він у 2016 році переніс мікроінфаркт, через неправомірні дії відповідачів. Акумулятори в жовтому кольорі виробляються з 2006 року. У 2006 року з компанією з Москви він розробив промисловий зразок жовтого кольору з чорною полосою акумулятора. Він співпрацює з багатьма компаніями, які використовують його промисловий зразок, зокрема це Курський акумуляторний завод. Він працював у ТОВ Іста з 2006 року. На сьогоднішній день у нього є договори з «Веста Дніпро» та іншими компаніями. «Дельта Бат» є діючою юридичною особою, яка має реально виконувані правовідносини у сфері акумуляторних батарей. Також має патент на схожий промисловий зразок з 2007 року, де використано жовтий та чорний кольори щодо існуючих на той час конструкцій акумуляторних батарей. Документація з розробки даного промислового зразка могла потрапити до групи компаній «Іста» без його відома та згоди. Позивач не заперечував з приводу використання торгової марки «Forse», яка йому не належить і не подпвав би цього позову, якби відповідачі виготовляли та розповсюджували акумуляторні батареї принаймні в інших кольорах. З його боку були спроби врегулювати спірне питання в позасудовому порядку, проте керівництво відповідачів не пішло на жодні поступки.

Представник позивача ОСОБА_5 зазначив, що предметом розгляду є промисловий зразок як зовнішній вигляд продукта, а не конструкція самого акумулятора відповідача. В наданих відповідачами документах відсутні креслення чи документи, на яких відображено розробку промислового зразка.

Представник відповідачів ОСОБА_6, яка представляє інтереси ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика», Приватного акціонерне товариство «Іста-центр», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову. Пояснила, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» має право попереднього використання, оскільки здійснило підготовку та виробництво акумуляторних батарей до одержання патенту на промисловий зразок позивачем. Всі розрахунки позивача по упущеній вигоді є незаконними. Позовні вимоги повністю не обґрунтовані та недоведені. Ст. 470 ЦК України не порушена, було право попереднього використання промислового зразку і відповідач мав право його безоплатно використовувати в подальшому. У них є сумніви щодо правомірності видачі даного патенту позивачу. Відповідачі ОСОБА_3 акціонерне товариство «Іста-центр», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» взагалі є неналежними, оскільки вони не є виробниками, що підтверджується наданими документами. Також немає доказів, що промисловий зразок позивача є новим та користується попитом на ринку. Жоден з відповідачів права позивача не порушив.

Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство «Іста-центр» ОСОБА_7, який також представляє інтереси ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити.

Представники відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили відмовити. ОСОБА_9 пояснив, що патент з'явився у позивача в період інтенсивного виробництва акумуляторів. Раніше його не було. На заводі працює європейська система розробки продукції. Процедура виробництва дуже довга. Зовнішній вигляд малюнку не має суперечити конструкції самого акумулятора. Промисловий зразок так просто не може з'явитися, він повинен бути узгоджений з регламентованою стандартами розмірами та конструкцією акумуляторної батареї. ОСОБА_10 пояснив, що внутрішня конструкція акумулятора кожного підприємства є індивідуальною. Патент зроблено на промисловий зразок їх підприємства. ОСОБА_8 пояснила, що патентна експертиза не проводилася, така кришка в такому корпусі в такій кольоровій гамі, як промисловий зразок була виставлена на сайті Істи в 2015 році, з 2009 року вони поставляли в такому корпусі, але в іншому кольорі для автомобільного заводу «ЗАЗ». ОСОБА_11 пояснила, що за 2015 рік продали понад 29 тис. акумуляторів.

Третя особа Державна служба інтелектуальної власності України в судове засідання не з'явилися повідомлялися належним чином, причина неявки суду невідома.

Також 02.02.2016 року від голови правління Приватного акціонерного товариства "Іста-центр" ОСОБА_12 до суду надійшли письмові заперечення проти позову, які він обґрунтовує тим, що вони не є належним відповідачам та просять виключити їх зі складу відповідачів, оскільки ОСОБА_3 акціонерне товариство «Іста-Центр» залучено відповідачем-2 по справі в якій в позовних вимогах ОСОБА_1 просить заборонити ОСОБА_2 з виробництво акумуляторних батарей ідентичних промисловому зразку за патентом - України № 30460 від 25.09.2015 року. Ні в позовній заяві, ні в додатках до неї немає жодного посилання на будь-які докази, чи фактичні дані, що підтверджують реалізацію Відповідачем-2 продукції, що є ідентичною промисловому зразку за патентом. Звертають увагу на те, що такі вислови позивача є надуманими і не відповідають дійсності. Вони не виробляють і не реалізовують акумуляторні батареї (т.1 а.с.43-44).

02.02.2016 року від директора Торговий дім «Іста» ОСОБА_13 до суду надійшли письмові заперечення проти позову, які він обґрунтовує тим, що вони не є належним відповідачам та просять виключити їх зі складу відповідачів, оскільки ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Іста" не займається реалізацією акумуляторних батарей (т.1 а.с.49-50).

Від директора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» ОСОБА_12 надійшли письмові заперечення проти позову, які він обґрунтовує тим, що на момент звернення ОСОБА_1 з позовом до суду та до моменту отримання патенту на промисловий зразок №30460 від 25.09.2015 року, ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» розробило, виготовляло та реалізовувало акумуляторну батарею, яка має усі суттєві ознаки промислового зразку за патентом отриманим позивачем. Тому згідно з положенням ст.22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» стверджує про наявність у звязку з цим права попереднього користування на вироби, виготовлені із застосуванням всіх суттєвих ознак промислових зразків, захищених патентом №30460 від 25.09.2015 року. ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» здійснило значну і серйозну підготовку по розробці і виготовленню акумуляторних батарей, які співпадають із патентом №30460 від 25.09.2015 року. Завод ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» став єдиним в Україні виробником акумуляторних батарей, який отримав міжнародні сертифікати по системі менеджменту якості відповідно до вимог ISO/TS 16949:2009, ISO 9001:2008, екології виробництва у відповідності з ISO 14001:2004. ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» реалізує більшість своєї продукції на експорт і через мережу торгових компаній: ТОВ "ТД ІСТА" і ТОВ "Укравтозапчастина". ТОВ "ТД ІСТА" має розгалужену маркетингову та збутову мережу в Україні та за її межами. Реалізація акумуляторів через торгову мережу цих підприємств забезпечує ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» ефективну систему організації збуту власної продукції, а також дозволяє мінімізувати витрати на збут і маркетинг. Конструкція акумуляторної батареї і її складові частини (моноблок і 2 кришки) були розроблені на підприємстві ПрАТ «Іста-Центр» в 2007-2008 роках. З квітня 2009 року моноблок и кришки використовуються заводом ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» для виробництва акумуляторних батарей різної номенклатури і застосуванням різних барвників для моноблока і кришок. Перша партія акумуляторних батарей(в помаранчевому кольорі) 6СТ-60А2 ТМ «FORSE» художньо-конструктивним рішенням нібито подібним до «промислового зразка 30460» була вироблена заводом ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» в червні 2015 року за місяць до дати подання заявки на патент ОСОБА_1 Таким чином ОСОБА_1 мав можливість придбати на початку липня 2015 року акумуляторну батарею, виготовлену на заводі ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика», зняти з неї етикетки, виготовити наліпку, повторивши елементи етикетки, яка була наклеєна на акумуляторну батарею і подати заявку на «промисловий зразок». Відповідач-1 здійснив значну і серйозну підготовку для розроблення, виготовлення та серійного виробництва акумуляторних батарей ще до подачі позивачем ОСОБА_1 заявки на видачу відповідного патенту № 30460 від 15.07.2015р. ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» була здійснена значна і серйозна підготовка до безпосереднього добросовісного використання в країні акумуляторів, які відповідають промисловому зразку, захищеного патентом ОСОБА_1 за №30460. З урахуванням тривалого серійного промислового виробництва акумуляторних батарей, ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» стверджує про наявність у товариства права попереднього користування на вироби акумуляторні батареї, виготовлені із застосуванням всіх суттєвих ознак промислового зразку, захищеного патентом ОСОБА_1 за №30460. Сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №30460 стала загальнодоступною ще до дати подання заявки на нього, приймаючи до уваги факт серійного випуску акумуляторних батарей Відповідачем-1, що підтверджує невідповідність промислового зразка критерію патентоспроможності «новизна». Позовна заява не обґрунтована, у ній відсутній розрахунок моральної шкоди, вина відповідачів не доведена.

На підставі вищевикладеного, Відповідач-1 вважає, що він не порушував жодним чином прав позивача та просять суд визнати за ними право попереднього користування на виріб «акумуляторну батарею», виготовлену із застосуванням всіх суттєвих ознак промислового зразку, захищеного патентом України на промисловий зразок «акумуляторна батарея» № 30460 та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.1 а.с.55-66).

Вислухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 15 липня 2015 року ОСОБА_1 подав заявку та 25 вересня 2015 року одержав, в порядку визначеному законодавством, патент в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки на промисловий зразок № 30460 «акумуляторна батарея», вказівка щодо кольорів жовтий, чорний (т.1 а.с.12-16).

З висновку судового експерта ОСОБА_4 експертного дослідження від 22 грудня 2015 року № 70/38-5 вбачається, що у акумуляторній батареї "Forse 60" № НОМЕР_1 використано всі суттєві ознаки промислового зразка «Акумуляторна батарея» за патентом України № 30460 від 25.09.2015 року (т.1 а.с.17-22).

Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Іста-центр» від 29.01.2016 року № 79/17 вбачається, що вони акумуляторну батарею "Forse 60" не виготовляють і не реалізують (т.1 а.с.45).

З детальної інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що вид діяльності Приватного акціонерного товариства «Іста-центр»: виробництво батарей і акумуляторів (основний), дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (т.1 а.с.46-48).

З детальної інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що вид діяльності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста»: виробництво батарей і акумуляторів (основний), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля відходами та брухтом, неспеціалізована оптова торгівля, ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування, відновлення відсортованих відходів (т.1 а.с.51-54).

З детальної інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що вид діяльності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика»: виробництво електророзподільної та контрольної апаратури (основний), виробництво батарей і акумуляторів, надання інших допоміжних комерційних послуг, оптова торгівля хімічними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля, каналізація, відведення й очищення стічних вод (т.1 а.с.67-70).

З наданих відповідачем ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» вбачається, що вони розробляють, виготовляють та реалізують акумуляторні батареї. Вони є постачальником такої продукції. З квітня 2009 року моноблок і кришки використовуються ними для виробництва акумуляторних батарей різної номенклатури із застосування різних барвників. Наявні контракти, документи, креслення на прес-форми, які ними використовувалися. Проте, відсутні документи, плани, креслення, за якими вбачалася би наявність зовнішніх ознак, подібних промисловому зразку ОСОБА_1, немає схожості за сукупністю суттєвих ознак (т.1 а.с.79-201, т.2 а.с.1-16, 83а-140).

05 травня 2015 року між ТОВ «Торговий дім «Іста» - покупець та ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» - постачальник, укладено договір № 22115 ЄК та договір № 23115 згідно п. 1.1. якого постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає і сплачує за акумуляторні батареї ТМ «Forse» в асортименті та кількості згідно з погодженими заявками і по цінам згідно с діючим прайсом (додаток№1), який є невід'ємною частиною договору (т.2 а.с.17-25, 71-83).

З червня 2015 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» постачає ТОВ «Торговий дім «Іста» акумуляторні батареї АКБ 6 СТ-60 А2 Н Forse 60/25, АКБ 6 СТ-77 А2 Е Forse 77/25, АКБ 6 СТ-60 А2 Н Е Forse 60/25, АКБ 6 СТ-74 А2 Н Е Forse 74/25, АКБ 6 СТ-65 А2 Forse 65/25, АКБ 6 СТ-65 А2 Е Forse 65/25, АКБ 6 СТ-70 А2 Е Forse 70/25, що підтверджується видатковими накладними (т.2 а.с.26-70)

01.10.2015 року ОСОБА_1, іменований «Ліцензіар» уклав ліцензійний договір про надання виключної ліцензії на патент України на промисловий зразок з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Дельта Бат» в особі директора ОСОБА_14, надалі «Ліцензіат». Ліцензіар є власником Патенту України № 30460 (заявка № s201500981 від 15.07.2015 року) на промисловий зразок "Акумуляторна батарея", а Ліцензіат бажає придбати на умовах даного договору виключну ліцензію на промисловий зразок за Патентом. Згідно умов договору п. 2.1 Ліцензіар надає Ліцензіату на термін дії даного договору і за винагороду, що сплачується Ліцензіатом, виключну ліцензію на використання промислового зразка за Патентом для виготовлення та продажу спеціальної продукції на території дії Патенту (т.3 а.с.156-158).

25 травня 2007 року видано відповідно до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» та зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки - промисловий зразок № 14316 стартерна акумуляторна батарея "FORSE"(т.3 а.с.195).

25 червня 2008 року видано відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" та зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг - свідоцтво на знак для товарів та послуг № 93754 (т.3 а.с.196). Власники ОСОБА_15, ОСОБА_1, ОСОБА_16, зображення промислового зразка та вказівка відносно кольорів: жовтий, червоний, чорний, синій, білий (т.3 а.с.197-209).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Законом України "Про охорону прав на промислові зразки" Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Загальні способи судового захисту цивільних прав та інтересів судом, які поширюються й на захист права інтелектуальної власності, визначені у ст. 16 ЦК України. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки в частині другій цієї ж статті ЦК зазначається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, згідно ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до ст. 16 ЦК України.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Згідно ст.ст. 418-424 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: винаходи,корисні моделі, промислові зразки. Власник має право як на його використання, так і виключне право дозволяти використовувати та забороняти таке використання.

У відповідності до ст. 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Статтею 462 ЦК України встановлено набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразокзасвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

Відповідно до ст. 463 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: винахідник, автор промислового зразка; інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Згідно ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. ст. Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання; автор - людина, творчою працею якої створено промисловий зразок; патент - патент України на промисловий зразок; запатентований промисловий зразок - промисловий зразок, на який видано патент; заявка - сукупність документів, необхідних для видачі патенту; заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку; пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника патенту, але не більш як на п'ять років. Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 24 цього Закону. Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 15 липня 2015 року подав заявку та 25 вересня 2015 року отримав патент на промисловий зразок № 30460 акумуляторна батарея. Він є належним власником авторських прав на промисловий зразок, як особа, що створила його та зареєструвала належним чином.

Згідно ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту. Патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Так в судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими доказами, що саме відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» використовує при виробництві акумуляторних батарей промисловий зразок, використовуючи всі суттєві ознаки промислового зразка за патентом на промисловий зразок № 30460 акумуляторна батарея від 25 вересня 2015 року. Реалізують (продають) акумуляторні батареї, схожі за сукупністю суттєвих ознак промисловому зразку всі відповідачі, як ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» так і ОСОБА_3 акціонерне товариство "Іста-центр", і ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іста".

Згідно зі ст. 4 (А) Паризької конвенції «Про охорону промислової власності» від 20 березня 1883 року, ратифікована Україною 25 грудня 1991 року, будь-яка особа, що належним чином подала заявку на патент на винахід, корисну модель, промисловий зразок чи товарний знак в одній з країн Союзу, чи правонаступник цієї особи користується для подання заявки в інших країнах правом пріоритету протягом строків, строки пріоритету складають дванадцять місяців для патентів на винаходи та для корисних моделей і шість місяців для промислових зразків і товарних знаків.

Встановлено, що ОСОБА_1 подав заявку на патент 15 липня 2015 року, а з червня 2015 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» почали виробляти акумуляторні батареї, схожі за сукупністю суттєвих ознак промисловому зразку за патентом на промисловий зразок № 30460 «Акумуляторна батарея», що підтверджується наданими відповідачами документами. Таким чином, відповідачі розпочали виробництво та розповсюдження продукції, за сукупністю суттєвих ознак схожою на промисловий зразок, запатентований позивачем, у період, коли позивач мав право пріоритету.

В силу ст. 470 ЦК України та ст. 22 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Статтею ст. 4 (В) Паризької конвенції «Про охорону промислової власності» від 20 березня 1883 року, ратифікована Україною 25 грудня 1991 року, визначено, що права, набуті третіми особами до дня першої заявки, що є підставою для права пріоритету, зберігаються відповідно до внутрішнього законодавства кожної країни Союзу. Таким чином, на законодавчому рівні визначено випадки добросовісного використання промислового зразка: фактичний користувач того чи іншого незареєстрованого промислового зразка має право в подальшому продовжувати використання його і після реєстрації такого промислового зразка іншою особою, без її дозволу і безоплатно. Вказане нормативне правило охороняє права попереднього користувача на всіх стадіях: від дати подання заявки на реєстрацію, заявлення пріоритету - першості у поданні заявки, до видачі патенту, та після його видачі.

У цьому випадку (у випадку наявності у певної особи права попереднього користувача) володілець патенту на промисловий зразок не має права забороняти її використання попереднім користувачам у силу Закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» є виробником та реалізатором акумуляторних батарей, ОСОБА_3 акціонерне товариство «Іста-центр» і ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» здійснюють лише реалізацію акумуляторних батарей, які наполягають, що до подачі ОСОБА_1 заявки на патент на промисловий зразок № 30460 «Акумуляторна батарея» добросовісно використовувалося ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» шляхом застосування його в технічній документації, а також здійснили значну і серйозну підготовку для розробки, виготовлення та серйозного виробництва акумуляторних батарей, які відповідають промисловому зразку, захищеного патентом. Дана продукція випускається серійно, що виключає необхідність отримання дозволу на використання відповідного промислового зразка від власника патенту.

Проте дані твердження відповідачів не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. З матеріалів справи вбачається, що позивач брав участь у розробці ще у 2007 році та отримав разом з іншими патент на стартерну акумуляторну батарею аналогічних кольорів зовнішніх конструкривних елементів акумуляторних батарей. Також у 2008 році позивач мав свідоцтво на знак для товарів і послуг «FORSE». В наданих відповідачами документах відсутні докази щодо добросовісного використання та значної підготовки для розробки саме за сукупністю суттєвих ознак подібних промисловому зразку, захищеного патентом ОСОБА_1 за № 30460, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Проте суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині визнання незаконними дій щодо виробництва та заборони виробництва акумуляторних батарей відповідачами ОСОБА_3 акціонерне товариство «Іста-центр» і ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста», оскільки вони тільки реалізують (продають) їх.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) . Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України, під час ухвалення рішення суд зокрема має вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Оскільки інших доказів з приводу можливої частки власника патента на промисловий зразок у вартості виготовленої за його зразком продукції суду не надано, приведений позивачем розрахунок є вірним (т. 3 а.с.153-154): виходячи з видаткових накладних з реалізації акумуляторних батарей (т.2 а.с. 26-70), за сукупністю суттєвих ознак схожих до промислового зразка «Акумуляторна батарея» за патентом України № 30460 від 25.09.2015 року, відповідачі за період з 30 вересня 2015 року по 21 січня 2016 року реалізували такої продукції на суму 22763215,82 грн. Відповідно до доходу, який повинен отримати позивач за договором з ТОВ «Дельта Бат» 15% від кожної проданої акумуляторної батареї, загальна сума втраченої вигоди, яка підлягає стягненню з відповідачів складає 22763215,82грн. х 15% = 3414 482,37грн.

Відповідно до ст.ст. 23 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В пунктах 3 та 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, промисловий зразок, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Суд бере до уваги доводи позивача ОСОБА_1 про завдання йому моральної шкоди, що виразилася у душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок протиправних дій відповідачів, у членів трудового колективу, ділових партнерів, фахівців у сфері інтелектуальної власності, патентних повірених та інших спеціалістів формується спотворена оцінка щодо рівня його фаховості, як правоволодільця прав на патент, як безумовні і, враховуючи ступінь їх глибини, керуючись принципом розумності та справедливості, приходить до висновку про необхідність задовольнити його позовні вимоги в цій частині в повному обсязі, стягнувши з відповідачів на його користь 2000 000,00грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Аналізуючи спірні правовідносини, співвідношуючи їх із встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, у відповідності до вимог ст. 11 ЦПК України, оцінюючи їх в сукупності та аналізуючи зміст наведених вище норм права, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Змістом ч. 1 ст. 88 ЦПК України визначено, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому слід стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6090,00грн., тобто з кожного по 2030,00грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 5, 20 Закону України «Про охрону прав на промислові зразки», ст. ст. 22 23 418-424 431 432 462-464 470 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст.4-8 10 11 18 57-64 88 131 208 209 212-215 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика», щодо використання промислового зразка «Акумуляторна батарея» за патентом №30460, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, зареєстрованим в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 25 вересня 2015 року, а саме щодо виробництва акумуляторних батарей, схожих за сукупністю суттєвих ознак промисловому зразку «Акумуляторна батарея» за патентом України №30460.

Заборонити ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» виробництво акумуляторних батарей, схожих за сукупністю суттєвих ознак промисловому зразку «Акумуляторна батарея» за патентом №30460, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, зареєстрованим в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 25 вересня 2015 року.

Заборонити ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика», Приватному акціонерному товариству «Іста-центр», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» реалізацію (продаж) акумуляторних батарей, схожих за сукупністю суттєвих ознак промисловому зразку «Акумуляторна батарея» за патентом №30460, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, зареєстрованим в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 25 вересня 2015 року.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика», Приватного акціонерного товариства «Іста-центр», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000000 (два мільона) гривень.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика», Приватного акціонерного товариства «Іста-центр», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» на користь ОСОБА_1 неодержані доходи (упущену вигоду), завдану незаконним використанням промислового зразка «Акумуляторна батарея» за патентом №30460, виданим Державною службою інтелектуальної власності України, зареєстрованим в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 25 вересня 2015 року, в розмірі 3414482 (три мільона чотириста чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесіт дві) гривні 37 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика», Приватного акціонерного товариства «Іста-центр», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Іста» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 6090,00 грн., по 2030,00 грн. з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков