КОМЕНТАР ДО НОВОЇ РЕДАКЦІЇ ТЕХНІЧНОГО РЕГЛАМЕНТУ МИЙНИХ ЗАСОБІВ

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 408 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 717» (далі – Постанова) затверджено нову редакцію Технічного регламенту мийних засобів (далі – Технічний регламент).

Зазначена Постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування. Нагадаємо, що текст цієї Постанови був опублікований у Офіційному віснику України, 2013, № 45 (25.06.2013), ст. 1600 та, відповідно, датою набрання чинності є 26 грудня 2013 року.

Основною ціллю прийняття Постанови є приведення положень Технічного регламенту у відповідність до стандартів Регламенту Європейського Парламенту та Ради 648/2004/ЄС від 31 березня 2004 р. про мийні засоби, зокрема, щодо обмеження використання фосфатів при виробництві мийних засобів.

Крім цього, нова редакція Технічного регламенту передбачає ряд актуальних для операторів галузі нововведень.

Першою чергою, зміни торкнулися понятійного апарату. Зокрема, зазнали своїх зміни такі терміни як: виробник, мийний засіб, промисловий мийний засіб. Так, за оновленим визначенням терміну «виробник», з набранням чинності Постановою не вважатиметься виробником імпортер, що не змінює характеристики, маркування або пакування мийного засобу. Поряд із оновленими з’явилися також «нові» терміни серед яких: мило тверде, інгредієнт.

Дещо розширена сфера дії Технічного регламенту. Так, його вимоги поширюються, окрім іншого, і на мийні засоби, призначені для підкрохмалювання та апретування.

Наступним нововведенням є визначення переліку продукції, на яку вимоги Технічного регламенту не поширюються, а саме:

• мило тверде;
• косметичні засоби;
• поверхнево-активні речовини, які мають дезінфікуючі властивості;
• мийні засоби, що містять не більш як 0,2 відсотка поверхнево-активних речовин.

Відтепер ідентифікація мийного засобу здійснюватиметься за такою ознакою як його призначення. При цьому інформація про призначення повинна зазначатися в маркуванні та інструкції із застосування мийного засобу.

Доволі важливими та актуальними, на наш погляд, вбачаються зміни, пов’язані з маркуванням мийних засобів. Так, за новою редакцією Технічного регламенту не вимагається в маркуванні зазначати інформацію про: підтвердження відповідності, нормативний документ, згідно з яким виробляться мийний засіб, штриховий код Асоціації товарної нумерації України (ЄАН – Україна). Натомість суб’єкти господарювання повинні забезпечити наявність інформації про масу чи об’єм, умови зберігання (в разі потреби), а в разі відсутності інструкції із застосування, заходів безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством – вимоги, наведені у ДСТУ ГОСТ 31340:2009 «Попереджувальне маркування хімічної продукції. Загальні вимоги».

Певною мірою конкретизовані вимоги щодо маркування мийних засобів, що пов’язані з графічним зображенням продуктів харчування (зокрема, фруктів) та національним знаком відповідності.

Як і раніше, маркування рідкого мийного засобу не повинне містити графічного зображення продуктів харчування, зокрема фруктів, коли таке зображення може ввести споживача (користувача) в оману стосовно його застосування, крім випадків зображення продуктів харчування разом з речами побуту, що прямо вказують на призначення засобу.

Враховуючи попередню практику застосування норми Технічного регламенту мийних засобів, якою було врегульоване питання маркування мийних засобів різноманітним фруктами, можна припустити, що відтепер позиція Держспоживінспекції буде зводитися до того, що не будуть вводити в оману зображення фруктів на етикетці, наприклад, поряд з мийною раковиною та губкою. Як наслідок, усі інші маркування будуть кваліфікуватися як такі, що вводять споживача (користувача) в оману стосовно його застосування.

На наш погляд, можливість введення споживача (користувача) в оману стосовно застосування мийного засобу є оціночним поняттям та, відповідно, кожна етикетка мийного засобу (навіть без зображень речей побуту) має оцінюватися суб’єктами ринкового нагляду комплексно.

Більш однозначною вбачається норма Технічного регламенту, за якою національний знак відповідності згідно з описом та правилами його застосування наноситься на зовнішню поверхню паковання чи етикетку мийного засобу, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом.

Нагадаємо, що попередня редакція Технічного регламенту в сукупності з положенням п. 5 Опису та Правил застосування Національного знаку відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599, носила досить неоднозначний характер щодо місця нанесення національного знаку відповідності та була однією з причин судових спорів між суб’єктами господарювання та органами Держспоживінспекції України.

З цього приводу досить цікавою позиція, зокрема, Окружного адміністративного суду міста Києва, який в Постанові від 08.11.2012 у справі 2а-13074/12/2670 зазначив, що термін «мийний засіб» наведений в абз. 5 п. 2 Технічного регламенту передбачає, що мийний засіб є речовиною, або препаратом, яка може бути в тому числі у формі рідини, порошку, пасти, а не упаковкою з такою речовиною: мийний засіб - будь-яка речовина або препарат, що містить мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення. Мийний засіб може бути у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо. При цьому, суд звернув увагу на те, що нанесення національного знаку відповідності на рідину, порошок, пасту є технічно неможливим.

Врешті-решт новою редакцією Технічного регламенту це питання, як вбачається, буде вирішено. Відтепер чітко встановлено, що національний знак відповідності наноситься на зовнішню поверхню паковання чи етикетку мийного засобу.

Не обійшлося без змін і в питаннях, пов’язаних з процедурою оцінки відповідності. Відтепер, комплект технічної документації, що підтверджує відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту буде складатися з наступних документів:

1. нормативний документ, згідно з яким виробляється мийний засіб, або специфікацію виробника на мийний засіб;
2. висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію, виданий у встановленому порядку;
3. опис та інструкцію із застосування мийного засобу;
4. інформацію про склад мийного засобу із зазначенням переліку інгредієнтів, які застосовані під час виробництва такого засобу, типу (аніонні, катіонні, амфотерні, неіоногенні, дезінфектант тощо), молекулярної маси та кількості поверхнево-активних речовин;
5. протоколи випробувань біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу, та сертифікат відповідності, виданий призначеним органом з оцінки відповідності (у разі застосування модуля F1 (установлення відповідності продукції за результатами перевірки);
6. декларацію про відповідність мийного засобу вимогам цього Технічного регламенту.

Зазначений комплект документації повинен зберігатися виробником або його уповноваженим представником не 10 років, як було раніше, а – 5 років після виготовлення останньої партії мийного засобу.

Дуже позитивною новелою є встановлення обмежень щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах. Так, згідно з Додатком 1 до Технічного регламенту починаючи з 26.12.2014 у пральному порошку загальний вміст фосфору не повинен становити чи перевищувати 0,5 грама в рекомендованій кількості та/або дозуванні прального порошку для використання в основному циклі процесу прання у жорсткій воді для стандартного завантаження пральної машини. А з 01.01.2017 в мийних засобах для побутових посудомийних машин загальний вміст фосфору не повинен становити чи перевищувати 0,3 грама в стандартній дозі мийного засобу для використання в основному циклі миття для завантаження посудомийної машини столовим набором на 12 персон.

На останок зазначимо, що метою розроблення і застосування будь-якого технічного регламенту є захист життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісній практиці, а тому встановлення відповідних чітких та прозорих правил і вимог є необхідною передумовою для досягнення зазначеної мети.

Олександр Янєв

Юрист ЮК «Правовий Альянс»