ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 300/5190/21

адміністративне провадження № К/990/32468/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року (судді: Глушко І.В., Бруновська Н.В., Запотічний І.І.) у справі за заявою Івано-Франківської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 300/5190/21 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви та її обґрунтування.

Івано-Франківська обласна прокуратура звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21, в якій просила скасувати таке рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що вимоги позивача ґрунтувалися на несвоєчасному виконанні рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 300/1866/20 про поновлення на посаді, яке за результатами касаційного оскарження скасовано Верховним Судом і прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки обов`язок поновлення на посаді позивача скасовано, тому вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення у справі 300/1866/20, не можуть бути задоволені, що є підставою для перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21 за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 300/1866/20 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 298 від 10 квітня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки». Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Івано-Франківської області № 282-к від 28 квітня 2020 року, яким ОСОБА_1 з 30 квітня 2020 року звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно - розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Поновлено позивача на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно - розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури з 01 травня 2020 року. Стягнуто з Івано-Франківської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 травня 2020 року по 01 лютого 2021 року у розмірі 240 700,16 грн. Вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в частині поновлення позивача на посаді допущено до негайного виконання та видано виконавчий лист. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 300/1866/20 змінено рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року в частині поновлення позивача на посаді. Та, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18 серпня 2021 року поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області.

Наказом керівника Івано-Франківської обласної прокуратури від 09 серпня 2021 року № 821-к скасовано наказ про звільнення від 28 квітня 2020 року № 282-к та поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області з 01 травня 2020 року.

На підставі рішення суду у справі № 300/1866/20 про поновлення на роботі, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківської обласної прокуратури з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання цього рішення (справа № 300/5190/21).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21 частково задоволено позов ОСОБА_1 , стягнуто з Івано-Франківської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №300/1866/20 за період з 02 лютого 2021 року по 08 серпня 2021 року у розмірі 163 880,96 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року змінено в частині суми стягнення судових витрат і витрат на професійну правничу допомогу. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги у справі № 300/5190/21, Івано-Франківський окружний адміністративний суд виходив із преюдиційності рішення цього суду від 01 лютого 2021 року у справі № 300/1866/20.

Постановою Верховного Суду від 28 липня 2022 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 300/1866/20. Верховним Судом ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

08 серпня 2022 року Івано-Франківська обласна прокуратура звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21, в якій просила скасувати таке рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог на підставі пункту 3 частини 2 статті 361, статті 369 КАС України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 у справі № 300/5190/21. Ухвалено нове рішення в адміністративній справі 300/5190/21, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання судового рішення в справі № 300/1866/20, з урахуванням коефіцієнту підвищення заробітної плати за період з 01 лютого 2021 року по 17 серпня 2021 року відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що скасування постановою Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі № 300/1866/20 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 300/1866/20 в частині задоволення позовних вимог є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України.

Натомість апеляційний суд, скасовуючи вказане рішення та відмовляючи у задоволенні заяви обласної прокуратури, виходив з того, що скасування судового рішення про поновлення позивача на роботі у справі № 300/1866/20 за постановою Верховного Суду від 28 липня 2022 року не може бути визнано нововиявленою обставиною у розумінні приписів пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України, оскільки не впливає на правильність рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що ця обставина не існувала на час прийняття вказаного рішення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

Івано-Франківська обласна прокуратура, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року.

Підстави касаційного постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року відповідають вимогам пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник вказує, що при винесені рішення судом апеляційної інстанції не враховані висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 814/3270/15, відповідно до яких за наявності факту скасування судового рішення, на якому базувалось рішення, що переглядається, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для перегляду рішень за нововиявленими обставинами на підставі пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України.

Також не враховані висновки, викладені у постанові від 15 серпня 2023 року у справі № 300/4693/21, де Суд зазначив, що оскільки скасовано судове рішення, яке фактично було підставою для ухвалення судового рішення (постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 300/4693/21), яке заявник просить переглянути, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що наведені Івано-Франківською обласною прокуратурою в заяві обставини, а саме скасування рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 300/1452/20 не можна визнати нововиявленою обставиною у розумінні приписів пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Івано-Франківської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі № 300/5190/21 за заявою Івано-Франківської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 300/5190/21 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Верховного Суду 01 листопада 2023 року справу призначено до розгляду.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

За правилами частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.

Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Як констатував Верховний Суд у постановах від 07 травня 2020 року у справі № 826/7677/17, від 29 липня 2020 року у справі №814/733/15, від 30 липня 2020 року у справі №814/1130/15, від 25 лютого 2021 року у справі №814/3270/15 та інших, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, є те, що суттєві для рішення суду фактичні обставини, які входять до предмета доказування у справі, на час її розгляду існували, але не були і не могли бути відомі ані суду, ані заявникові.

У той же час, для визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України нововиявлених обставин, характерним є їхнє виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду та всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у подальшому скасуванні такого преюдиційного судового рішення.

При вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.

Отже, обов`язковою умовою для застосування норм пункту 3 частини другої статті 361 КАС України є скасування саме преюдиційного (того, що було покладено в основу рішення, яке заявник просить переглянути) судового рішення.

У постанові від 14 квітня 2021 року в справі № 9901/819/18 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом із тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.

У даній справі при зверненні із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року обласна прокуратура послалась на пункт 3 частини 2 статті 361 КАС України і як нововиявлену обставину визначила те, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 300/1866/20, на які посилався суд при ухваленні рішення від 10 лютого 2022 року у справі № 300/5190/21, скасовано постановою Верховного Суду від 28 липня 2022 року.

У рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного від 10 лютого 2022 року суд поклав в основу рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 300/1866/20, яким було визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Івано-Франківської області № 282-к від 28 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області та поновлено його на роботі.

Отже, задовольняючи вимоги позивача про стягнення з Івано-Франківської обласної прокуратури на його користь середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за вказаний період, суд виходив з того, що рішенням у справі № 300/1866/20 ОСОБА_1 було поновлено на посаді в прокуратурі. Тобто вказане рішення було преюдиційним, і за його відсутності задоволення позову у справі № 300/5190/21 було б неможливим.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 Кодексу законів про працю України, згідно з якою проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Тобто підставою для стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду є несвоєчасне виконання рішення суду по поновлення працівника на роботі в разі його незаконного звільнення.

В той же час, у заяві обласна прокуратура зазначала, що постановою Верховного Суду від 28 липня 2022 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 300/1866/20. Верховним Судом ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У цій постанові Верховний Суд констатував, що наказ керівника Івано-Франківської обласної прокуратури № 282к від 28 квітня 2020 року про звільнення позивача із займаної посади виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто звільнення ОСОБА_1 з посади є законним, відтак відсутні підстави для нарахування й виплати йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву прокурора за нововиявленими обставинами та скасував рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року.

Також правова позиція Верховного Суду по застосуванню пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України викладена у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 814/3270/15, в якій Суд за наявності факту скасування судового рішення, на якому базувалось рішення, що переглядається, дійшов до висновку про наявність підстав для перегляду рішень за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України.

У постанові від 15 серпня 2023 року у справі № 300/4693/21 Верховний Суд зазначив, що оскільки скасовано судове рішення, яке фактично було підставою для ухвалення судового рішення, а саме постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 300/4693/21, яке заявник просить переглянути, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що наведені Івано-Франківською обласною прокуратурою в заяві обставини, а саме скасування рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 300/1452/20, не можна визнати нововиявленою обставиною у розумінні приписів пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України.

Тому апеляційним судом у цій справі №300/5190/21 порушено норми процесуального права, а саме приписи пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України, оскільки за наявності в адміністративній справі нововиявлених обставин, необґрунтовано скасовано законне рішення суду першої інстанції та відхилено заяву прокурора.

Виходячи з чинності наказу про звільнення ОСОБА_1 , усі інші правовідносини не мають значення та не входять до предмета доказування, оскільки предметом спору є стягнення середнього заробітку незаконно звільненого працівника. Але оскільки установлено, що позивача звільнено законно, підстав для виплати середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення немає.

Наведене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим Верховний Суд приймає доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 814/3270/15, від 15 серпня 2023 року у справі № 300/4693/21.

Беручи до уваги наведене та хронологію обставин цієї справи, оскільки постановою Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі № 300/1866/20 скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправними та скасування рішення і наказу про звільнення, поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то таке рішення, втрачає свою силу, а працівник уважається звільненим з дати, зазначеної в наказі про звільнення.

Верховний Суд зауважив, що ключовим у цьому випадку для вирішення спору є відповідь на питання про правові наслідки скасування судового рішення про поновлення на роботі та зазначив, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Висновки аналогічну змісту викладені Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2021 року у справі № 2а-8044/09/1370, від 31 жовтня 2023 року у справі №460/10065/21.

У цьому аспекті Суд також зазначає, що у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 460/9512/21зауважено про те, що у разі, якщо судове рішення суду першої інстанції буде скасоване в апеляційному чи касаційному порядку, відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду із відповідною заявою в порядку статті 361 КАС України про його перегляд за нововиявленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

На підставі встановлених обставин справи Суд вважає задовольнити касаційну скаргу скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 344 349 352 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури задовольнити.

Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року. Залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов