ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Київ

справа № 320/5840/21

адміністративне провадження № К/990/29336/22, К/990/29414/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №320/5840/21

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційними скаргами Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2021 року (прийняте у складі головуючого судді Панової Г.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Безименної Н.В., суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.)

УСТАНОВИВ :

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, Мін`юст), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач-2, ЦМУ МЮ (м.Київ), Управління), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України (далі - відповідач-3, ВККН, Комісія), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - третя особа, ДП «Національні інформаційні системи»), у якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ЦМУ МЮ (м.Київ) від 19 березня 2021 року №312/6 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 ;

1.2. визнати протиправним та скасувати рішення ВККН від 5 квітня 2021 року №7, ухвалене за результатом розгляду подання ЦМУ МЮ (м.Київ) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 ;

1.3. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16 квітня 2021 року №1394/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 »;

1.4. визнати протиправним та скасувати наказ ЦМУ МЮ (м.Київ) від 21 квітня 2021 року №452/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 ;

1.5. зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат», в тому числі направити ДП «Національні інформаційні системи» повідомлення щодо відновлення доступу Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ВККН допущено до розгляду подання без пояснень позивачки як нотаріуса, відносно якого таке подання винесено, чим фактично порушено її право на об`єктивний розгляд такого подання, адже матеріали, додані до цього подання, містять позицію лише однієї сторони, у зв`язку з чим подання, результатом розгляду якого стало прийняття рішення про анулювання свідоцтва, на переконання позивачки, є таким, що підготовлено з порушенням Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд ВККН, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1904/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 року за № 925/19663 (далі - Порядок № 1904/5), та не могло бути прийнято до розгляду уповноваженим органом. Крім того, позивачка переконувала, що ВККН не встановлено наявність обставин, які зумовлюють прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. Відтак, на думку позивачки, уповноваженим органом за відсутності будь-яких доказів про вчинення порушень, передбачених підпунктом «е» та «з» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII) передчасно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу на позивачку та внесено подання про анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Міністерством юстиції України 30 червня 2009 року ОСОБА_1 видано Свідоцтво №7537, яке є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності.

4. Згідно з реєстраційним посвідченням від 2 листопада 2009 року №220 ОСОБА_1 зареєстровано приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу.

5. Відповідно до свідоцтва про шлюб (повторного) від 22 вересня 2020 року серії НОМЕР_1 позивачка 28 квітня 2015 року вступила у шлюб та змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1

6. Наказом ЦМУ МЮ (м.Київ) від 1 жовтня 2020 року № 1182/6 припинено приватну нотаріальну діяльність по Броварському районному нотаріальному округу Київської області.

7. Наказом ЦМУ МЮ (м.Київ) від 29 грудня 2020 року № 1540/6 зареєстровано приватну нотаріальну діяльність по Броварському районному нотаріальному округу Київської області.

8. 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 видано реєстраційне посвідчення №409 про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності у Броварському районному нотаріальному окрузі Київської області.

9. 5 лютого 2021 року за вх. №В-1090 у Міністерстві юстиції України зареєстровано електронне звернення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (контрольний термін розгляду даного звернення: до 25 лютого 2021 року),у якому заявник зазначив про те, що направляє копію рішення суду щодо нотаріального напису ОСОБА_1 , яка, на його думку, вчинила виконавчий напис, не керуючись чинним законодавством. До вказаного звернення було додано копію рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року у справі № 576/2645/19 за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Вердикт Капітал» про визнання вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з відміткою про набрання ним законної сили.

10. Листом від 25 лютого 2021 року №В-1090/6.3 ЦМУ МЮ (м.Київ) повідомило ОСОБА_7 , що питання перевірки дій приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 при вчиненні виконавчого напису на кредитному договорі було предметом розгляду в ЦМУ МЮ (м.Київ) за його зверненням, що надійшло від Урядової гарячої лінії 30 липня 2020 року за № В-2282-УГЛ-20, та листом від 13 серпня 2020 року за № В-2282-УГЛ-20/6.3 ЦМУ МЮ (м.Київ), в межах компетенції, була надана відповідь з роз`ясненням вимог чинного законодавства України щодо цього питання.

За наслідками розгляду чергового звернення заявника інформовано, що відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року у справі № 576/2645/19 за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 20 серпня 2019 року за реєстровим № 2689 на кредитному договорі. На цьому рішенні суду наявна відмітка Шевченківського районного суду м. Києва про набрання ним законної сили 7 серпня 2020 року.

Також у листі зазначено, що вищезгаданим рішенням суду встановлено порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 вимог статті 88 Закону № 3425-XII при вчиненні виконавчого напису на кредитному договорі. З огляду на вищевикладене ЦМУ МЮ (м.Київ) вирішується питання щодо вжиття до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 відповідних заходів реагування, передбачених чинним законодавством України.

11. За наслідком розгляду електронного звернення ОСОБА_6 , зареєстрованого 5 лютого 2021 року за №В-1090, ЦМУ МЮ (м.Київ) сформовано та направлено ВККН та Міністерству юстиції України подання від 19 березня 2021 року №1344/6.1-21«Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 » з пропозицією розглянути питання щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 30 червня 2009 року за №7537 на ім`я ОСОБА_1 , на підставі підпунктів «е» та/або «з» та/або «і» пункту 2 частини першої статті Закону № 3425-XII.

11.1. Зі змісту цього подання вбачається, що в ході розгляду електронного звернення ОСОБА_6 , зареєстрованого в ЦМУ МЮ (м.Київ) 5 травня 2021 року за № В-1090 (контрольний термін розгляду даного звернення: до 25 лютого 2021 року), встановлено наявність рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року у справі № 576/2645/19, що набрало законної сили 7 серпня 2020 року, яким встановлено порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 вимог статті 88 Закону № 3425-XII при вчиненні виконавчого напису на кредитному договорі. Також, з метою належної підготовки подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ), на підставі статті 2-1 Закону № 3425-XII працівниками відділу з питань нотаріату у Київській області Управління нотаріату ЦМУ МЮ (м.Київ) здійснено перевірку за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) щодо наявних рішень судів, що набрали законної сили, якими встановлено факти порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій. За результатами проведеного моніторингу рішень вбачається, що судами України встановлено неодноразове порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 вимог чинного законодавства України при вчиненні виконавчих написів.

11.1. Крім того, подання містить відомості про те, що за результатами виконання доручень Міністерства юстиції України щодо розгляду звернень фізичних осіб за 2019-2020 роки з питань вчинення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 виконавчих написів на кредитних договорах ЦМУ МЮ (м.Київ) встановлені порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства України та підзаконних нормативно-правових актів про нотаріат. Так, наявні відомості про порушення позивачем вимог статей 88, 89 Закону № 3425-XII, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), і Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 (далі - Правила № 3253/5) щодо строків вчинення виконавчих написів, набрання ними чинності, невірного зазначення назви первісного кредитора за договором відступлення права вимоги.

12. Наказом ЦМУ МЮ (м.Київ) від 19 березня 2021 року № 312/6 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 » зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 тимчасово з 20 березня 2021 року, але не більше як шість місяців, до вирішення питання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №7537, виданого 30 червня 2009 року Міністерством юстиції України на ім`я ОСОБА_1 .

13. За результатом розгляду вказаного подання ВККН прийнято рішення від 5 квітня 2021 року № 7 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 30 червня 2009 року за № 7537 на ім`я ОСОБА_1 на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини першої статті 1 12 Закону № 3425-XII.

14. На підставі вищезазначеного рішення, Міністерством юстиції України видано наказ від 16 квітня 2021 року № 1394/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 », яким анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 30 червня 2009 року за №7537 на ім`я ОСОБА_1 .

15. Наказом ЦМУ МЮ (м.Київ) від 21 квітня 2021 року №452/6 припинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 з 21 квітня 2021 року.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

16. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року, позов задоволено у повному обсязі.

17. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в порушення приписів вказаного Порядку№ 357/5 ЦМУ МЮ (м.Київ) для проведення позапланової перевірки діяльності позивачки як приватного нотаріуса комісію не створювало, відповідний наказ не виносило, за наслідками перевірки не складало та не надавало позивачці для ознайомлення та підпису довідку за результатами такої перевірки, до застосування спірного заходу у виді анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю позивачці не надсилався наказ, у якому б встановлювався строк для усунення виявлених порушень та помилок, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості вжити заходи для усунення виявлених під час перевірки порушень і помилок або надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо. Суди попередніх інстанцій наголосили, що будь-яких винятків або обмежень щодо вчинення необхідних дій, прийняття рішень, які є підставою для проведення перевірки, а також оформлення результатів її проведення за наслідком перевірки діяльності приватного нотаріуса за зверненням фізичної особи, Порядок №357/5 не містить. Поряд із цим суди попередніх інстанцій зазначили, що ЦМУ МЮ (м.Київ) було поведено перевірку діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 поза межами предмета звернення ОСОБА_6 від 5 лютого 2021 року, оскільки здійснення перевірки за відомостями ЄДРСР щодо наявних рішень судів, що набрали законної сили, якими встановлено факти порушення позивачкою вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій виходило за межі предмета вказаного звернення. З огляду на недотримання ЦМУ МЮ (м.Київ) вимог Порядку №357/5 під час проведення перевірки та надання правової оцінки діям позивачки як приватного нотаріуса у спірних правовідносинах суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недотримання відповідачами під час ухвалення спірних наказу та рішення процедури їх прийняття.

17.1. Щодо підстав анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю у спірних правовідносинах відповідно до підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII суд попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні рішення відповідачів в означеній частині є такими, що прийняті за відсутності правових підстав для цього, оскільки відповідачами не доведено обставини щодо наявності у спірних правовідносинах шкоди, завданої у результаті саме дій позивачки під час здійснення нею нотаріальної діяльності, які відповідачі кваліфікували як порушення. При цьому, суди попередніх інстанцій відхилили доводи відповідачів щодо наявності судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факти порушення позивачкою вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій, та наголосили, що визнання судовими рішеннями виконавчих написів, вчинених приватним нотаріусом ОСОБА_1 такими, що не підлягають виконанню, не є тотожним поняттям наявності рішення суду про порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 вимог законодавства при вчиненні нею нотаріальної дії. Застосуванню відповідачами правил підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII повинно передувати встановлення судовим рішенням (рішеннями) фактів вчинення позивачем як нотаріусом певних порушень під час безпосереднього здійснення нотаріальних дій.

17.2. У підсумку суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач-2 безпідставно вніс на розгляд відповідача-3 необґрунтоване подання, факти викладені в якому, відповідач-3 не перевірив, також не перевірив наявності у поданні підстав, визначених підпунктами «е» «з» пункту 2 статті 12 Закону № 3425-XII, а саме, перевірка діяльності позивача перед внесенням подання не проводилася, були відсутні рішення судів, якими встановлено порушення законодавства позивачкою та одночасно встановлена наявність завданої позивачкою шкоди.

18. Залишаючи апеляційні скарги відповідачів-1, -2 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції по суті позовних вимог. Окрім того, дослідивши наявне у матеріалах справи звірення ОСОБА_6 , яке стало підставою для здійснення перевірки діяльності позивачки, суд апеляційної інстанції встановив, що в ньому не зазначено інформації про місце проживання особи заявника, у зв`язку з чим дійшов висновку про недотримання ЦМУ МЮ (м.Київ) частини першої статті 8 Закону України «Про звернення громадян», якою передбачено визнання звернення анонімним без подальшого його розгляду у разі не зазначення місця проживання заявника.

18.1. Суд апеляційної інстанції наголосив, що з огляду на встановлення судом відсутності підстав для здійснення розгляду звернення ОСОБА_6 , зареєстрованого 5 лютого 2021 року за №В-1090, яке в силу вимог частини першої статті 8 Закону України «Про звернення громадян» визнається анонімним, встановлення факту порушення ЦМУ МЮ (м.Київ) алгоритму здійснення перевірки позивачки, визначеного Порядком №357/5, яка була здійснена поза межами звернення, беручи до уваги не дотримання вимог Порядку №1904/5 в частині належного формування подання від 19 березня 2021 року №1344/6.3-21 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю із поданням до нього визначених у пункт 4 Порядку №1904/5 документів, тимчасове зупинення нотаріальної діяльності позивача було здійснено необґрунтовано, а у ВККН були відсутні підстави для розгляду такого подання із подальшим прийняттям рішення від 5 квітня 2021 року №7, що було покладено в основу наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2021 року №1394/5, який, в свою чергу, був підставою для припинення нотаріальної діяльності ОСОБА_1 наказом ЦМУ МЮ (м.Київ) від 21 квітня 2021 року №452/6.

IV. Касаційне оскарження

19. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач-2 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, з урахуванням уточненої касаційної скарги, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

20. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах 6 березня 2019 року у справі № 826/7176/17, від 20 грудня 2019 року у справі № 826/3746/17 та від 29 квітня 2020 року у справі № 817/800/17, щодо застосування підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII, згідно з якими завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій має бути встановлено органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

20.1. У зв`язку із цим скаржник наголошує, що обставини, викладені у зверненні ОСОБА_6 від 5 лютого 2021 року, не були єдиною підставою для перевірки діяльності позивачки як нотаріуса, Управління здійснювало перевірку всієї діяльності позивачки, включно з перевіркою обставин, викладених у 23 зверненнях/скаргах щодо діяльності позивачки. При цьому, скаржник наполягає, факт грубого та неодноразового порушення позивачем законодавства про нотаріат вже був встановлений судами в інших справах.

21. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач-1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, з урахуванням уточненої касаційної скарги, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

22. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не враховано висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII, який викладено в постанові від 5 червня 2019 року у справі № П/811/591/18.

22.1. У зв`язку з цим скаржник доводить, що підпункт «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII містить дві не взаємопов`язані підстави, відповідно до яких територіальними органами Міністерства юстиції України вносяться подання про анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю. При цьому, скаржник уважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій щодо того, що матеріали розгляду звернень громадян були підставою для внесення подання, оскілки такі документи долучено лише на підтвердження неодноразового допущення позивачкою вимог законодавства та не є виходом за межі предмету звернення ОСОБА_6 , а дії ЦМУ МЮ (м.Київ) з перевірки відомостей ЄДРСР вчиненні з метою повного та всебічного аналізу виявлених порушень законодавства при вчиненні позивачкою нотаріальних дій та їх можливих негативних наслідків для громадян.

23. Поряд із цим відповідач-1 у касаційній скарзі наголошує на необхідності відступити від правового висновку щодо застосування пунктів 2, 14 Порядку №357/5, пункту 4 Порядку №1904/5 у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №817/800/17, від 7 травня 2020 у справі №П/811/615/16.

23.1. Так, скаржник уважає, що Верховним Судом не враховано, що пункти 2, 14 Порядку №357/5 не передбачають, що під час проведення перевірки за зверненнями фізичних і юридичних осіб має створюватися комісія та за наслідками перевірки складається довідка. На думку скаржника, додатковим підтвердженням невірного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанції стосовно обов`язкового складення довідки слугує абзац десятий пункту 4 Порядку №1904/5, яким встановлено, що перелік документів, які додаються до подання, визначаються Мін`юстом, територіальним органом Міністерства юстиції залежно від підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII.

24. Крім того, скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII.

24.1. У зв`язку із цим скаржник доводить, що лише в підпункті «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII визначено такий критерій для застосування цієї норми, як «набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії», втім не має значення чи був приватний нотаріус відповідачем, оскільки факти порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні виконавчих написів встановлені численними рішеннями судів, які набрали законної сили. Наявність рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення порушень нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії, на переконання скаржника, є беззаперечною самостійною підставою для анулювання свідоцтва право на нотаріальну діяльність.

25. У поданому до Верховного Суду відзиві на касаційні скарги позивач спростовує доводи касаційних скарг, просить залишити їх без задоволення, стверджуючи про законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

25.1. Крім того, у відзиві на касаційні скарги позивачка просить закрити касаційні провадження на підставі пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 339 КАС України, оскільки уважає, що касаційну скаргу від імені Міністерства юстиції України підписано неуповноваженою особою; у постанові від 11 березня 2021 року у справі №826/7176/17 Верховний Суд відповів на всі ті ж самі аргументи відповідачів, які зазначені і в касаційних скаргах у цій справі.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

26. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

28. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), згідно зі статтею 1 якого нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності.

29. Відповідно до статті 2 Закону № 3425-XII правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

30. За змістом частини другої статті 2-1 Закону № 3425-XII контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

31. Частиною першою статті 3 Закону № 3425-XII визначено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

32. Відповідно до частин дев`ятої, десятої, одинадцятої статті 10 Закону № 3425-XII питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням Міністерства юстиції України, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.

32.1. Порядок внесення Міністерством юстиції України, його територіальними органами або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.

32.2. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду.

33. Згідно з підпунктами «е», «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України, зокрема, а рішенням ВККН, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках, серед іншого: неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду; набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.

34. Пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону № 3425-XII передбачено, що нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин, зокрема, у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.

35. Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою статті 29-1 цього Закону, приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України (частина перша статті 29-2 Закону № 3425-XII).

36. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 30 Закону № 3425-XII анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є підставою припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.

37. Частинами першою - четвертою статті 30-1 Закону № 3425-XII визначено, що припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за наявності підстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.

37.1. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої статті 30 цього Закону, відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов`язаний зобов`язані негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

37.2. Приватний нотаріус зобов`язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

37.2. Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до суду. Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, передбачених частинами п`ятою і шостою цієї статті.

38. Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення (частина восьма статті 30-1 Закону № 3425-XII).

39. Відповідно до частин першої, шостої статті 33 Закону № 3425-XII міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів.

39.1. Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.

40. Механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), територіальним органом Міністерства юстиції перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства визначає Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2014 року за № 298/25075 (далі - Порядок № 357/5, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

41. Відповідно до пункту 2 Порядок № 357/5 перевірка - планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період; позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, територіальним органом Міністерства юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.

42. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом комплексної перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненнями фізичних чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції (пункт 5 Порядку № 357/5).

43. Відповідно до пункту 6 Порядку № 357/5 проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції, діяльність яких безпосередньо пов`язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні.

44. Пунктом 13 Порядку № 357/5 встановлено, що позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками..

45. Перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса (пункт 14 Порядку № 357/5) .

46. Відповідно до пункту 19 Порядку № 357/5 для проведення перевірки утворюється комісія. Персональний склад комісії, її голова, термін проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса затверджуються наказом відповідно Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції. Голова комісії організовує та координує діяльність членів комісії, розподіляє між ними конкретні завдання та повідомляє про час проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса. Наказ підтверджує повноваження членів комісії на проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса у термін, зазначений у наказі.

47. Згідно з пунктом 31 Порядку № 357/5 перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

48. Пунктом 31 Порядку № 357/5 визначено, що за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями.

Довідка готується згідно з перевіреними достовірними фактами, що свідчать про наявність недоліків, помилок і порушень, з посиланням на норми законодавства.

За змістом довідка повинна бути вичерпною та конкретною.

49. Згідно з абзацом третім пункту 36 Порядку № 357/5 голова комісії надає завідувачу державної нотаріальної контори, завідувачу державного нотаріального архіву, приватному нотаріусу, діяльність яких перевірялась, довідку за результатами перевірки для ознайомлення та підпису.

50. Пунктом 37 Порядку № 357/5 передбачено, що завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, мають право письмово викласти свої заперечення або пояснення щодо висновків комісії. Заперечення або пояснення завідувача державної нотаріальної контори, завідувача державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, діяльність яких перевірялась, надаються комісії та розглядаються разом з довідкою про проведену перевірку та іншими матеріалами перевірки.

51. За правилами пункту 38 Порядку № 357/5 один примірник довідки за результатами перевірки подається начальнику територіального органу Міністерства юстиції, який приймає рішення про способи реалізації висновків та пропозицій за результатами комплексної, цільової, контрольної перевірки, а другий примірник отримують завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась.

52. Відповідно до пункту 39 Порядку № 357/5 за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. Копія наказу направляється до виконання державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для врахування пропозицій комісії впродовж п`яти робочих днів з дня ознайомлення з довідкою про результати проведеної перевірки та долучається до відповідного наряду державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, а також до реєстраційної справи приватного нотаріуса.

53. Наказом Міністерства юстиції України 28 липня 2011 року №1904/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 року за № 925/19663, затверджено Порядок внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (далі - Порядок №1904/5, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

54. Пункти 2- 4 цього Порядку визначають, що Подання Мін`юсту, територіальних органів Міністерства юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - Подання) вноситься до ВККН (далі - Комісія) не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом. У разі витребовування додаткової інформації такий строк може бути продовжено за вмотивованим поданням до сорока п`яти днів за погодженням начальника територіального органу Міністерства юстиції або територіального уповноваженого Нотаріальної палати України. Нотаріус може ознайомитися з Поданням та доданими до нього матеріалами у визначеному департаменті Мін`юсту, територіальному органі Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли таке Подання, з правом робити виписки та копії до винесення рішення Комісії. Подання розглядається Комісією не більше шести місяців з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону.

54.1. Подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

54.2. До Подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання; доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності); копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса); копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо; засвідчена в установленому порядку копія рішення Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції про направлення до Комісії Подання, яке прийняте відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" або Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

55. Згідно з пунктами 7, 8, 10 Порядку №1904/5 попередній розгляд Подання здійснюється членом Комісії, якому головуючим на засіданні Комісії доручаються вивчення Подання і підготовка висновку за результатами розгляду матеріалів Подання.

55.1. Після попереднього розгляду членом Комісії Подання розглядається на засіданні Комісії у присутності нотаріуса, щодо якого внесено Подання, представника визначеного департаменту Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції або територіального уповноваженого.

55.2. На засіданні заслуховуються члени Комісії, досліджуються та аналізуються подані документи. У разі відсутності безспірного підтвердження факту порушення закону Комісія відхиляє Подання.

56. Пункт 14 Порядку №1904/5 встановлено, що на підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України.

57. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, який набрав чинності з 11 вересня 1997 року, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

58. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

59. Статтею 6 Конвенції установлено, що Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

VI. Позиція Верховного Суду

60. Частиною першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

61. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. Верховний Суд підкреслює, що касаційні провадження у цій справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

63. Спір у цій справі виник у зв`язку із винесенням відповідачами наказу від 19 березня 2021 року №312/6 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1», рішення від 5 квітня 2021 року №7, ухваленого за результатом розгляду подання ЦМУ МЮ (м.Київ) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 , наказу від 16 квітня 2021 року №1394/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 та наказу від 21 квітня 2021 року №452/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1

64. У контексті спірних правовідносин судами попередніх інстанцій установлено, що 5 квітня 2021 року ВККН, на підставі подання від 19 березня 2021 року №№1344/6.1-21, внесеного ЦМУ МЮ (м.Київ), винесла рішення № 7, яким вирішила анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 30 червня 2009 року за №7537 на ім`я ОСОБА_1 на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини першої статті 12 України № 3425-XII.

65. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.

66. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

67. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

68. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу, встановили, що спірні накази та рішення прийняті відповідачами за наслідками розгляду подання ЦМУ МЮ (м.Київ) щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я позивачки.

69. Суди попередніх інстанцій також встановили, що до Міністерства юстиції України була подана скарга (звернення, зареєстроване 5 лютого 2021 року за № В-1090) від фізичної особи щодо правомірності дій позивачки при вчиненні виконавчого напису на кредитному договорі, в якій зазначено про визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року у № 576/2645/19, що набрало законної сили.

70. За наслідком розгляду цього звернення ЦМУ МЮ (м.Київ) сформовано та направлено ВККН та Міністерству юстиції України подання від 19 березня 2021 року № 1344/6.3-21 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 » з пропозицією розглянути питання щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я позивачки, на підставі підпунктів «е» та «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII, а саме: неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства та у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду, яким визнано неправомірною нотаріальну дію, вчинену приватним нотаріусом.

71. За результатами розгляду цього подання та на підставі підпунктів "е" та "з" пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII ВККН прийнято спірне від 5 квітня 2021 року №8.

72. З огляду на вказане Верховний Суд перед усім звертає увагу на таке.

73. Згідно з частиною 6 статті 33 Закону № 3425-XII порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України. Механізм здійснення таких перевірок визначено Порядком № 357/5.

74. У подібних правовідносинах, перевіряючи дотримання територіальними органами Міністерства юстиції України порядку проведення позапланової цільової перевірки приватних нотаріусів у зв`язку з надходженням скарг фізичних та юридичних осіб, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 23 травня 2019 року у справі № 804/243/18, від 22 квітня 2021 року у справі № 640/7645/20, вказував на необхідності дотримання приписів Порядку № 357/5, зокрема: пункту 14 цього Порядку, яким передбачено, що перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса; пункту 19 Порядку № 357/5, яким визначено, що для проведення перевірки утворюється комісія; пункту 33 Порядку № 357/5, відповідно до якого за наслідками перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями; пунктів 36, 37 Порядку № 357/5, у яких передбачено обов`язок голови комісії надати приватному нотаріусу, діяльність якого перевірялась, довідку за результатами перевірки для ознайомлення та підпису, а також право приватного нотаріуса, діяльність якого перевірялася, письмово викласти свої заперечення або пояснення щодо висновків комісії.

75. Окремо, у постановах від 23 травня 2019 року у справі № 804/243/18, від 22 квітня 2021 року у справі № 640/7645/20 та від 10 серпня 2022 року у справі № 520/5993/21, Верховний Суд указав на імперативність пункту 39 Порядку № 357/5, який містить припис, згідно з яким за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок.

76. У розрізі встановлених обставин справи № 640/7645/20 Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2021 року висловив правову позицію, яка полягає у тому, що указаними нормами законодавства передбачено алгоритм дій територіального органу Міністерства юстиції щодо перевірки звернення фізичної особи стосовно діяльності приватного нотаріуса, результатом вчинення яких є прийняття відповідних рішень. Будь-яких винятків або обмежень щодо вчинення необхідних дій, прийняття рішень, які є підставою для проведення перевірки, а також оформлення результатів її проведення за наслідком перевірки діяльності приватного нотаріуса за зверненням фізичної особи, Порядок №357/5 не містить.

77. Проте, суди попередніх інстанцій встановили відсутність доказів на підтвердження дотримання ЦМУ МЮ (м.Київ) вимог Порядку №357/5 під час проведення перевірки діяльності позивачки.

78. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ЦМУ МЮ (м.Київ) для проведення позапланової перевірки діяльності позивачки як приватного нотаріуса комісію не створювало, відповідний наказ не виносило, за наслідками перевірки не складало та не надавало позивачці для ознайомлення та підпису довідку за результатами такої перевірки.

79. Відповідно до пунктів 41, 43 Порядку №357/5 строк, який надається державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для усунення виявлених під час перевірки порушень та помилок, визначається у кожному випадку окремо, але не більше одного місяця з дня отримання наказу. Після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок, завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, зобов`язані письмово повідомити про заходи, які були вжиті ними для усунення цих порушень і помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо.

79.1. Якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством.

80. Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачці до застосування спірного заходу у виді анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю не надсилався наказ, у якому б встановлювався строк для усунення виявлених порушень та помилок, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості вжити заходи для усунення виявлених під час перевірки порушень і помилок або надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо.

81. Верховний Суд у постанові від 10 серпня 2022 року у справі № 520/5993/21 зазначив, що надання нотаріусом письмових пояснень спрямоване на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно неї і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

82. Резолюцією (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 28.09.1977, було визначено п`ять основних принципів, у тому числі серед них й право бути вислуханим. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття «несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

83. У контексті цієї справи Верховний Суду також уважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

84. Так, у рішенні у справі Sramek v. Austria від 22 жовтня 1984 року ЄСПЛ указав на те, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 Конвенції може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміну.

85. Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22.10.1984 та справі Cyprus v. Turkey від 10 травня 2001).

86. Право винесення рішення входить у визначення поняття «суд». Провадження повинні забезпечувати «визначення судом проблем у спорі» відповідно до статті 6 (рішення ЄСПЛ у справі Benthem v. the Netherlands від 23.10.1985).

87. Пунктом 20 Порядку № 357/5 прямо передбачено, що під час проведення перевірки члени комісії зобов`язані бути об`єктивними та неупередженими.

88. Стаття 6 Конвенції містить два аспекти вимоги безсторонності. По-перше, орган, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб`єктивно, тобто жодний його член не повинен мати будь-якої особистої зацікавленості або упередженості. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне. По-друге, такий орган повинен також бути безстороннім з об`єктивного погляду, тобто він повинен надати достатні гарантії, які б виключали будь-які законні сумніви стосовно цього (рішення ЄСПЛ у справі Academy Trading Ltd. and Others v. Greece від 26 лютого 1998 року, Daktaras v. Lithuania від 19 вересня 2000 року; Moiseyev v. Russia від 9 жовтян 2008 року).

89. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість уявити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно іншої сторони (рішення ЄСПЛ у справі Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 року; Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands від 27 жовтня 1993 року; Duљko Ivanovski v. the former Yugoslav Republic of Macedonia від 24 липня 2014 року; Popov v. Russia від 11 грудня 2006 року).

90. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення ЄСПЛ у справі Салов проти України від 6 вересня 2005 року).

91. Верховний Суд у своїй практиці, зокрема, у постанові від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18, звертав увагу, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

92. З огляду на недотримання ЦМУ МЮ (м.Київ) вимог Порядку №357/5 під час проведення перевірки та надання правової оцінки діям позивачки як приватного нотаріуса у спірних правовідносинах Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо недотримання відповідачами під час ухвалення спірних наказів та рішення процедури їх прийняття.

93. З огляду на це Верховний Суд зазначає, що порушення процедури, в контексті обставин встановлених у цій справі, є самостійною підставою для скасування спірних рішень відповідачів.

94. Доводи Міністерства юстиції України щодо необхідності відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №817/800/17, від 7 травня 2020 у справі №П/811/615/16, є безпідставними, оскільки правовідносини та їх правове регулювання у цій справі та справах № 817/800/17 та № 823/1378/17 не є подібними.

95. Доводи касаційної скарги Міністерства юстиції України у цій частині свідчать про власне тлумачення скаржником норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та вказують на наявність у нього власного бачення щодо результату вирішення цієї справи.

96. Відтак, Верховний Суд не вбачає наявності підстав для відступлення від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №817/800/17, від 7 травня 2020 у справі №П/811/615/16.

97. Щодо підстав анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю у спірних правовідносинах відповідно до підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII Верховний Суд зазначає таке.

98. Суди попередніх інстанцій встановили, що вказані рішення суб`єктів владних повноважень прийняті з посиланням, зокрема, на положення підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII, підставою для застосування якого є неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду.

99. З установлених судами попередніх інстанцій обставин Верховний Суд резюмує, що у підсумку свідоцтво позивачки про право на зайняття нотаріальною діяльністю анульоване у зв`язку із встановленням відповідачами неодноразових порушень чинного законодавства позивачкою при вчиненні нотаріальних дій.

100. Втім, аналіз змісту підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII дає підстави для висновку, що законодавець для застосування до нотаріуса стягнення, визначеного цією правовою нормою визначає дві передумови, а саме: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або 2) грубе порушення закону.

101. Обов`язковою ознакою при цьому є завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій, наявність якої має бути перевірена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону.

102. Верховний Суд наголошує, що у постановах Верховного Суду від 20 липня 2018 року у справі № 809/1649/17, від 18 березня 2020 року у справі № 826/3090/17, від 25 червня 2020 року у справі №2340/5084/18, від 5 жовтня 2020 року у справі №140/1382/19, від 11 березня 2021 року у справі №826/7176/17, від 10 серпня 2022 року у справі 520/5993/21 викладено правову позицію, відповідно до якої встановлення факту порушень нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій належить до компетенції суду.

103. Отже, застосуванню відповідачами правил підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону №3425-XII повинно передувати встановлення судовим рішенням (рішеннями) фактів вчинення позивачем як нотаріусом певних порушень під час безпосереднього здійснення нотаріальних дій.

104. Таким чином, вказані рішення містять висновки Верховного Суду про те, що Законом №3425-XII не визначено повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі щодо перевірки законності вчинення нотаріальних дій нотаріусами і відповідно встановлення порушення чинного законодавства при вчинення нотаріальних дій, так само як і встановлювати наявність чи відсутність шкоди, завданої такими діями нотаріуса іншим особам.

105. Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від зазначених висновків.

106. За такого правового регулювання, предмета і підстав позову, а також встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи Верховний Суд уважає, що спірні рішення та накази відповідачів в означеній частині є такими, що прийняті за відсутності правових підстав для цього.

107. Доводи касаційної скарги Міністерства юстицію України стосовно неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № П/811/591/18, колегія суддів відхиляє, оскільки текст постанови Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № П/811/591/18 безпосередньо не містить тлумачення підпункту "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII.

108. Помилковим є і посилання ЦМУ МЮ (м.Київ) у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII, викладених у постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 826/7176/17, від 20 грудня 2019 року у справі № 826/3746/17 та від 29 квітня 2020 року у справі № 817/800/17, оскільки викладений у наведених постановах висновок про те, що «завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій має бути встановлено органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю» не заперечує того, що встановлення факту порушень нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій належить до компетенції суду.

109. Щодо підстав анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю у спірних правовідносинах відповідно до підпункту "з" пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII, Верховний Суд зазначає таке.

110. Підпункт «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 3425-XII визначає ще одну умову, за якою свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано.

111. Так, указана норма передбачає, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням ВККН, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадку набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.

112. Судами попередніх інстанцій встановлено, що судовим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року у справі № 576/2645/19, що набрало законної сили, на яке посилався ОСОБА_6 у своїй скарзі на дії позивачки (зареєстрованій 5 лютого 2021 року за №В-1090) та на яке посилаються відповідачі в оскаржуваних рішеннях, встановлено порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_1 вимог статті 88 Закону №3425-XII при вчиненні виконавчого напису на кредитному договорі.

113. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що визнання судовими рішеннями виконавчих написів вчинених приватним нотаріусом ОСОБА_1 такими, що не підлягають виконанню, не є тотожним поняттям наявності рішення суду про порушення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1. вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії. При цьому, така категорія, як «порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії» є оціночною, оскільки для встановлення порушення вимог законодавства необхідно співставити об`єктивні обставини справи із нормою закону, і як результат наданням суду власної оцінки такій відповідності.

114. Верховний Суд не погоджується із такими мотивами судів попередніх інстанцій та уважає за потрібне виключити їх із мотивувальної частини рішень судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

115. Верховний Суд із урахуванням вимог підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону №3425-XII зазначає, що свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульоване Міністерством юстиції України у разі набранням законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії незалежно від того чи був нотаріус відповідачем у судових рішеннях, які набрали законної сили. Судовими рішеннями не обов`язково має бути конкретизовано яку норму права порушив нотаріус при вчиненні ним нотаріальної дії. Обов`язковою умовою для правозастосування підпункту «з» указаної норми, має бути саме рішення суду, яке набрало законної сили, з якого убачається порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.

116. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 серпня 2022 року у справі № 520/5993/21, від 21 грудня 2022 року у справі № 640/15026/20.

117. Однак, заважаючи на порушення процедури проведення перевірки та притягнення позивачки до відповідальності, що є самостійною підставою для скасування спірних рішень відповідачів, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваних рішень.

118. У контексті обставин цієї справи, зважаючи на наведені мотиви, Верховний Суд уважає, що ним надано відповідь на всі доводи касаційних скарг відповідачів-1, -2, які можуть вплинути на правильне вирішення справи в межах розглянутих судами попередніх інстанцій позовних вимог.

119. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

120. Згідно з частинами першою і четвертою статті 351 КАС України підставою для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

121. Таким чином, Верховний Суд уважає, що за встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, проте мотиви задоволення позову належить змінити з урахуванням висновків, наведених Судом у цій постанові.

122. Поряд із цим, проаналізувавши зазначені позивачкою підстави, якими обґрунтована необхідність закриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення цього клопотання.

123. З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 351 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження (№К/990/29336/22, №К/990/29414/22) у справі №320/5840/21.

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) залишити без задоволення

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року в справі № 320/5840/21 змінити у частині мотивів задоволення позовних вимог, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У решті рішення Київського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року в справі № 320/5840/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська