ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2020 року

Київ

справа №766/4587/16-а

адміністративне провадження №К/9901/30072/18, К/9901/30071/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бевзенка В.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Херсонського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Херсонської області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційними скаргами Херсонського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Херсонської області, ОСОБА_1

на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 2 серпня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Гаврилова Д.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

6 червня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області із адміністративним позовом до Управління ПФУ в м. Херсоні (правонаступник - Херсонське об`єднане управління ПФУ Херсонської області; далі також - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила суд:

- визнати незаконною і протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у поновленні, перерахунку, виплаті, нарахуванні та виплаті компенсації за невчасно виплачені суми пенсії;

- зобов`язати відповідача поновити, перерахувати, провести індексацію, нарахувати і виплатити їй пенсію за віком з 1 червня 2012 року по 20 липня 2014 року включно, із застосуванням при розрахунку усіх чинних на кожен місяць вказаного періоду норм щодо мінімального розміру пенсії; прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; перерахунку; індексації; надбавок; підвищень; тощо, як і громадянам, що проживають на території України - в повному обсязі, зокрема надбавки (підвищення) дітям війни, відповідно до постанови Кабміну України №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найуразливіших верств населення» від 28 грудня 2011 року; підвищень, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабміну України №341 від 11 травня 2005 року, постанови Кабміну України №795 від 30 жовтня 2013 року; доплати, відповідно до постанови Кабміну України №327 від 23 квітня 2012 року;

- зобов`язати управління ПФУ в м. Херсоні виплатити їй компенсацію, розраховану за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за невчасно отримані суми відповідним чином перерахованої, індексованої і підвищеної пенсії з 1 червня 2012 року по 20 липня 2014 року включно;

- зобов`язати відповідача перерахувати їй пенсію за віком та провести її індексацію з 21 липня 2014 року із застосуванням при розрахунку усіх чинних на кожен місяць вказаного періоду норм щодо мінімального розміру пенсії; прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; перерахунку; індексації; надбавок; тощо, як і громадянам України, що проживають на її території, в повному обсязі, зокрема надбавки (підвищення) дітям війни, відповідно до постанови Кабміну України №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найуразливіших верств населення» від 28 грудня 2011 року; підвищень, відповідно до частини другої статі 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабміну України №341 від 11 травня 2005 року, постанови Кабміну України №795 від 30 жовтня 2013 року; доплати, відповідно до постанови Кабміну України №327 від 23 квітня 2012 року - з урахуванням виплачених сум до наступної зміни мінімального розміру пенсії; прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; норм перерахунку; індексації; надбавок; підвищень; тощо - та перераховувати в подальшому в разі настання таких змін;

- зобов`язати управління ПФУ в м. Херсоні виплатити їй компенсацію, розраховану за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за невчасно отримані суми перерахунку, індексації і підвищення пенсії з 21 липня 2014 року;

- зобов`язати відповідача здійснити виплату сум пенсії, сум компенсації, сум перерахунку, з урахуванням виплачених сум, за реквізитами банківського рахунку для виплати поточної пенсії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 2 серпня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано Херсонське об`єднане управління ПФУ Херсонської області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_2 та провести її індексацію з 21 липня 2014 року із застосуванням при розрахунку усіх чинних на кожен місяць вказаного періоду норм щодо мінімального розміру пенсії; прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; перерахунку; індексації; надбавок; тощо, як і громадянам України, що проживають на її території, в повному обсязі, зокрема надбавки (підвищення) дітям війни, відповідно до постанови Кабміну України №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найуразливіших верст населення» від 28 грудня 2011 року; підвищень, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабміну України №341 від 11 травня 2005 року, постанови Кабміну України №795 від 30 жовтня 2013 року; доплати, відповідно до постанови Кабміну України №327 від 23 квітня 2012 року - з урахуванням виплачених сум до наступної зміни мінімального розміру пенсії; прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; норм перерахунку; індексації; надбавок; підвищень; тощо - та перераховувати в подальшому в разі настання таких змін. Зобов`язано Херсонське об`єднане управління ПФУ Херсонської області виплатити ОСОБА_2 компенсацію, розраховану за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за несвоєчасно отримані суми перерахунку, індексації і підвищення пенсії з 21 липня 2014 року. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості позовних вимог, а також неправомірності спірного рішення відповідача.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, представник Херсонського об`єднаного управління ПФУ Херсонської області 15 серпня 2017 року та представник ОСОБА_2 - 1 вересня 2017 року подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що судом при винесенні оскаржуваної постанови, порушено норми матеріального і процесуального права та просили скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 2 серпня 2017 року і прийняти нову, якою представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача, відповідно, - відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року апеляційні скарги Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області та ОСОБА_2 - задоволено частково. Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 2 серпня 2017 року скасовано. Провадження у справі в частині поновлення ОСОБА_2 виплати пенсії за віком та її перерахунку з 1 червня 2012 року по 20 липня 2014 року - закрито. Зобов`язано Херсонське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_2 та провести її індексацію з 21 липня 2014 року із застосуванням при розрахунку усіх чинних на кожен місяць вказаного періоду норм щодо мінімального розміру пенсії; прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; перерахунку; індексації; надбавок; тощо, як і громадянам України, що проживають на її території, в повному обсязі, зокрема надбавки (підвищення) дітям війни, відповідно до постанови Кабміну України №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найуразливіших верст населення» від 28 грудня 2011 року; підвищень, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабміну України №341 від 11 травня 2005 року, постанови Кабміну України №795 від 30 жовтня 2013 року; доплати, відповідно до постанови Кабміну України №327 від 23 квітня 2012 року, з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано Херсонське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області виплатити ОСОБА_2 компенсацію, розраховану за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за несвоєчасно отримані суми перерахунку, індексації і підвищення пенсії з 21 липня 2014 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Херсонське об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Херсонської області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просило скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Касаційну скаргу Херсонське об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Херсонської області обґрунтовує тим, що представник позивача звернувся до Управління з заявою про поновлення пенсії лише в липні 2014 року, а тому підстави для нарахування та виплати пенсії позивачці з більш раннього строку відсутні. Стосовно компенсації, то відповідач зазначає, що відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, неотримані з вини органу, який призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Однак, на думку відповідача, терміни виплати нарахованих сум пенсій Управлінням не порушені, тому підстав для нарахування та виплати компенсації немає.

Також, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представник позивача звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Касаційну скаргу представник позивача обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що спір між сторонами щодо пенсійних виплат за період з 1 жовтня 2010 року по 20 липня 2014 року виник саме щодо обов`язкового застосування висновків Верховного Суду України відповідачем як суб`єктом владних повноважень. Тому посилання суду апеляційної інстанції на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року у справі №667/7496/14-а, і відповідне закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог є неправильним, оскільки на той час постанови Верховного Суду України від 12 травня 2015 року у справі №21-180а15 та 19 травня 2015 року у справі №21-168а15 ще не існували, норми відповідного права не були викладені чітко і практика судів у подібних справах різнилася.

Позиція інших учасників справи

Від представника позивача та представника відповідача відзиву або заперечень на касаційні скарги один-одного не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2017 року та 24 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №766/4587/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційні скарги, проте розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 5 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №766/4587/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 6 травня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з 10 червня 1999 року по 31 травня 2012 року перебувала на обліку в Управлінні ПФУ в м. Херсоні та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсії була припинена у зв`язку з виїздом за кордон.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року у справі №667/7496/14-а, пенсійний орган (відповідача) було зобов`язано поновити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з часу звернення до Пенсійного фонду, а саме - з 21 липня 2014 року.

Вказане вище судове рішення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Херсоні було виконано та виплату пенсії ОСОБА_1 фактично було поновлено з 21 липня 2014 року.

Проте, на чергове звернення позивачки до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні із заявою щодо перерахунку пенсії з 1 червня 2012 року по 20 липня 2014 року, останнім відмовлено у перерахунку та виплаті компенсації з посиланням на відсутність для того підстав.

Не погоджуюсь з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року відповідає, а викладені у касаційних скаргах доводи є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об`єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов`язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Згідно із частиною третьою статті 25 Конституції України Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, суд зазначає, що пенсії за віком відповідають ознакам такої категорії як власність, а тому не залежать від місця проживання особи пенсіонера, а її протиправне позбавлення буде порушенням гарантій, передбачених частиною четвертою статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Поряд з цим, відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналізуючи зазначені норми права, суд приходить до висновку, що, за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно із частиною другою статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач отримувала пенсію за віком, але після її виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю, виплати пенсії їй було припинено. Разом з тим, згідно із рішенням суду, Управління ПФУ в м. Херсоні з 21 липня 2014 року поновило їй виплату пенсії, однак, при цьому, не здійснило її перерахунку з урахуванням індексації.

У відповідності до пункту 1.5 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території АР Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому, у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

У статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Дія статті 28 поширюється на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності Законом №2291-IV від 23 грудня 2004 року. Перерахунок пенсії проводиться автоматично.

Згідно з частиною першою та другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії індексуються, відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20% показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених стоків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону 2050-III компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282- XII, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з пунктом 5 Порядку №22-1 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів отриманих громадянами за цей місяць , не провадиться.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що вимоги в частині зобов`язання відповідача перерахувати пенсію, провести її індексацію з 21 липня 2014 року та в частині зобов`язання виплатити компенсацію, розраховану за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за несвоєчасно отримані суми перерахунку, індексації і підвищення пенсії з 21 липня 2014 року, є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги відповідача зазначених висновків суду не спростовують.

З приводу доводів касаційної скарги представника позивача в частині поновлення ОСОБА_2 виплати пенсії за віком та її перерахунку з 1 червня 2012 року по 20 липня 2014 року, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

Так, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 жовтня 2014 року у справі №667/7496/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року, зобов`язано відповідача поновити, нараховувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , починаючи з часу її звернення до Пенсійного фонду, тобто з 21 липня 2014 року, а не з моменту припинення виплати пенсії.

Разом з тим, зі змісту текстів зазначених судових рішень від 23 жовтня 2014 року та 9 грудня 2014 року судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору було поновлення пенсії за віком ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням такої виплати через виїзд позивачки на постійне місце проживання до Ізраїлю, та зазначено, що така виплата здійснювалась їй до 2011 року, а потім виплату було припинено.

Однак, як встановлено з даної справи, позивачка звернулась до суду із позовом, в якому, крім іншого, просила поновити їй виплату пенсії за віком з 1 червня 2012 року, але, як вже було зазначено вище, ці вимоги фактично вже розглядались Комсомольським районним судом м. Херсона, про що свідчить постанова від 23 жовтня 2014 року у справі №667/7496/14-а, якою було відмовлено позивачці у поновленні виплати пенсії з 2011 року і яка, в свою чергу, була залишена в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року.

У відповідності до частини четвертої статті 157 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), суд закриває провадження у справі - якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Аналогічні положення містить і КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року). Так відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 цього Кодексу суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судом апеляційної інстанції щодо закриття провадження в частині позовних вимог з 1 червня 2012 року по 20 липня 2014 року, оскільки такі вже були предметом розгляду у справі №667/7496/14-а та щодо яких є рішення суду, яке набрало законної сили.

Суд критично ставиться до доводів касаційної скарги представника позивача про те, що після первинного судового розгляду позовних вимог з 1 червня 2012 року по 20 липня 2014 року у справі №667/7496/14-а змінилася судова практика і це на його думку є підставою для повторного звернення до суду з позовом про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки зазначене суперечить як положенням КАС України, чинного на момент постановлення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, так і положення КАС України, чинного на момент постановлення цього судового рішення.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

У відповідності до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскарженому судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Херсонського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Херсонської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: В.М. Бевзенко

Н.В. Коваленко