ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №520/16416/2020

адміністративне провадження № К/9901/20581/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Зінченко А. В. від 23.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кононенко З. О., суддів: Калиновського В. А., Мінаєвої О. М. від 29.04.2021

у справі № 200/10179/19-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності і зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі також - відповідач), в якому просила визнати рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії позивачки за період з 07.10.2009 по 13.06.2017 протиправними і дискримінаційними; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період 07.10.2009 по 13.06.2017 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 скасовано та ухвалено нове про закриття провадження у справі.

4.03.06.2021 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача.

6.06.07.2021 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить у її задоволенні відмовити та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 14.06.2017 зверталась до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Харкові із заявою про поновлення виплати її пенсії, однак останнім прийнято рішення про відмову у її задоволенні.

8.22.12.2017 ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова з вимогою про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться у пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

9. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №820/6533/17 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова щодо відмови у поновленні виплати пенсії, оформлене протоколом №11 від
16.06.2017; зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2017 про поновлення виплати раніше призначеної пенсії. В решті вимог позов залишено без задоволення.

10. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №820/6533/17 рішення Харківського окружного адміністративного суду від
24.01.2018 скасовано в частині зобов'язання Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2017 про поновлення виплат раніше призначеної пенсії. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова поновити позивачу виплату пенсії за віком з 14.06.2017 з урахуванням індексації. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №820/6533/17 залишено без змін.

11. У справі №820/6533/17 судами встановлено, що ОСОБА_1 з 18.04.1991 отримувала пенсію за віком. У зв'язку із виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю в 1993 році виплата їй пенсії була припинена. На час розгляду справи ОСОБА_1 постійно проживає в Ізраїлі, має громадянство України. 14.06.2017 представник ОСОБА_1 в її інтересах звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії. Однак останнє рішенням від 16.06.2017 відмовило у поновленні позивачу виплати пенсії, з огляду на неподання заяви особисто пенсіонером, неподання паспорта громадянина України, документа з даними про місце проживання громадянина на території України.

12. В межах розгляду зазначеної справи суд прийшов до висновку, що з метою ефективного захисту порушеного права ОСОБА_1 на отримання пенсії необхідно зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова поновити їй виплату пенсії за віком саме з 14.06.2017.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. Позивачка в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009 визнані неконституційними положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які забороняли виплату пенсій при виїзді на постійне проживання за кордон. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від
24.01.2018, зміненим Харківським апеляційним адміністративним судом у постанові від 18.07.2018, у справі №820/6533/17 визнано протиправним та скасовано рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова щодо відмови у поновленні пенсії позивачу та зобов'язано здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 з 14.06.2017. Велика Палата Верховного Суду у постанові від
20.05.2020 у справі №815/1226/18 дійшла висновку, що статті 122, 123 (статті 99, 100 у редакції, чинній до 15.12.2017) Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку з поновленням виплати раніше призначених пенсій громадянам, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009. Враховуючи усунення підстав, з яких позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з 07.10.2009 по 13.06.2017 була залишена без розгляду, позивач звертається до суду з даним позовом.

14. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №820/6533/17 вимога позивача про виплату недоотриманої пенсії за період з
07.10.2009 по 13.06.2017 залишена без задоволення, а тому у задоволенні цього позову необхідно також відмовити.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, у справі №820/6533/17 і у справі, що розглядається, предмет спору один і той же, підстави також ті ж самі. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №820/6533/17, яке в частині скасоване постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії з 07.10.2009 відмовлено, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

16. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про закриття провадження у справі, виходив з того, що за наявності постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №820/6533/17, яка набрала законної сили з тотожного спору, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, необхідно закрити провадження у цій адміністративній справі згідно з положеннями статті 319 КАС України.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

17. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано, що у рішенні від 24.01.2018 та постанові від 18.07.2018 у справі №820/6533/17 суди першої та апеляційної інстанцій не аналізували і не розглядали спір стосовно права позивачки на отримання пенсії за період з 07.10.2009 по 13.06.2017, а тільки визначили момент, з якого відповідач зобов'язаний поновити виплату пенсії.

Враховуючи усунення підстав, за яких недоотримана пенсія позивачки за період
07.10.2009 по 13.06.2017 була невиплачена, та те, що спір позивачки на отримання її пенсії протягом вказаного періоду залишився невирішеним - позивачка звернулася до суду з цим позовом, в якому просила не поновити пенсію, а виплатити недоотриману пенсію за вказаний вище період. Крім того, позовні вимоги позивачки у справі №820/6533/17 за період з 07.10.2009 по 13.06.2017 були залишені без розгляду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 дійшла висновку, що статті 122, 123 (статті 99, 100 у редакції, чинній до 15.12.2017) КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку з поновленням виплати раніше призначених пенсій громадянам, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009. Також у касаційній скарзі позивач посилається на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі №9901/433/18, від 18.04.2018 у справі №800/431/17 та від
02.04.2019 у справі №826/10920/18.

18. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив просив відмовити у задоволенні такої у зв'язку із її безпідставністю та необґрунтованістю.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

20. Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

21. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення у цій справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у справі №820/6533/17 і у справі, що розглядається, предмет спору один і той же та ті ж підстави, а саме: звернення ОСОБА_1 14.06.2017 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з 07.10.2009 і рішення-відмова Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії у задоволенні даної заяви.

22. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, а суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

23. Надаючи оцінку доводам позивача, викладеним у касаційній скарзі, в частині незгоди з зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.

24. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

25. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

26. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

27. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

28. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від
18.04.2018 у справі №9901/431/18.

29. Підстава позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

30. Не є зміною підстав позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

31. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі №809/487/19.

32. Крім цього, не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.

33. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/1764/17.

34. Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №820/6533/17 позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова про зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова щодо відмови у поновленні виплати пенсії, оформлене протоколом №11 від 16.06.2017; зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від
04.04.2017 про поновлення виплати раніше призначеної пенсії. В решті вимог позов залишено без задоволення.

35. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №820/6533/17 рішення Харківського окружного адміністративного суду від
24.01.2018 скасовано в частині зобов'язання Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2017 про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова поновити позивачу виплату пенсії за віком з 14.06.2017 з урахуванням індексації. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі №820/6533/17 залишено без змін.

36. Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо нетотожності предметів спору у справі №820/6533/17 та у цій справі, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, у справі №820/6533/17 ОСОБА_1 просила зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться у пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

37. У цій справі ( №520/16416/2020) позивач просила визнати рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії позивачки за період з 07.10.2009 по 13.06.2017 протиправними і дискримінаційними; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період 07.10.2009 по 13.06.2017 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

38. З огляду на наведене, предмет позову у справі №820/6533/17 включає у себе предмет спору у справі №520/16416/2020. Водночас колегія суддів зауважує, що під час зміни однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

39. Окрім цього судами попередніх інстанцій встановлено, що підстави позову у цих справах одні і ті ж, а саме: звернення ОСОБА_1 14.06.2017 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з 07.10.2009 року і рішення-відмова Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії у задоволенні даної заяви. Правовідносини, щодо яких подано цей позов, та відповідні їм обставини встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від
24.01.2018 та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від
18.07.2018 у справі №820/6533/17.

40. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, згідно з якими у рішенні від
24.01.2018 та постанові від 18.07.2018 у справі №820/6533/17 суди першої та апеляційної інстанцій не аналізували і не розглядали спір стосовно права позивачки на отримання пенсії за період з 07.10.2009 по 13.06.2017, а тільки визначили момент, з якого відповідач зобов'язаний поновити виплату пенсії, та залишили позовні вимоги за зазначений період без розгляду, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, існує таке, що набрало законної сили, рішення суду про відмову у задоволенні позову в зазначеній частині, а тому незгода позивача із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення частини позовних вимог є підставою для оскарження відповідних судових рішень у касаційному порядку за наявності передбачених законодавством для цього підстав, а не повторного звернення до суду з тотожним позовом.

41. Колегія суддів зауважує, що посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 є фактично додатковим обґрунтуванням позовних вимог та жодним чином не змінюють предмет або підстави позову, так як не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або інше наведення іншого праворозуміння таких норм.

42. Колегія суддів зауважує, що висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не суперечать висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі №9901/433/18, від
18.04.2018 у справі №800/431/17, від 02.04.2019 у справі №826/10920/18, на які посилається позивачка у касаційній скарзі.

43. Натомість доводи позивачки, викладені у касаційній скарзі, про відмінність у цьому спорі предмета та підстав позову не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження у справі, а посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 не змінює змісту спірних правовідносин та не свідчить про нетотожність предмета та підстав позову, що виключає можливість надання їм повторної правової оцінки судом.

44. Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України наявність таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є підставою для закриття провадження у справі.

45. Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що оскільки предмет та підстави позову, визначені позивачем у цій справі, є тотожними предмету та підставам позову, за наслідком розгляду якого існує судове рішення, яке ухвалене між тими ж сторонами та набрало законної сили, суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про необхідність закриття провадження в адміністративній справі, правильно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

46. Натомість звернення позивача до суду з позовом у цій справі фактично спрямоване на перегляд в частині рішень судів у справі №820/6533/17, що відповідно до норм КАС України не допускається, оскільки порушує принцип обов'язковості судових рішень, закріплений у статті 14 КАС України.

47. За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі, відповідно підстави для скасування чи зміни постанови Другого апеляційного адміністративного суді від 29.04.2021 відсутні.

48. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 349, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суді від 29.04.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді: Я. О. Берназюк

С. М. Чиркін