ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2019 року

Київ

справа №812/1408/16

адміністративне провадження №К/9901/1920/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмовому провадженнякасаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управлінняна ухвалуЛуганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (суддя: С.В. Борзаниця)та постановуПершого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (колегія у складі суддів: Т.Г. Арабей, І.В. Геращенко, І.Д. Компанієць)у справі№ 812/1408/16за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управліннятретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаГоловне управління Державної казначейської служби України в Харківській областіпровизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 812/1408/16, в якій просив замінити боржника у виконавчому провадженні - з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління на Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до наказу ДФС України від 26 вересня 2017 року №632, з урахуванням змін, внесених наказом ДФС України від 29 грудня 2017 року №884, Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (далі - ПАТ «Луганськтепловоз») не включено до Реєстру великих платників податків на 2018 рік та з 01 січня 2018 року переведено на облік до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, куди також листом від 04 січня 2018 року направлено його облікову справу, а тому оскільки позивача з 01 січня 2018 року переведено на облік до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, а тому Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління на теперішній час позбавлено можливості подати заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2015 року на суму 9175640,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, у зв'язку з відсутністю правових підстав для її здійснення.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи. Здебільшого доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі № 812/1408/16, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, адміністративний позов ПАТ «Луганськтепловоз» до Офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління щодо не внесення заяви ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2015 року на суму 9175640,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління внести заяву публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2015 року на суму 9175640,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі № 812/1408/16 набрала законної сили 17 січня 2018 року.

13 березня 2018 року позивачу видано 2 виконавчих листа.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 23 травня 2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 56439064 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 812/1408/16, виданого Луганським окружним адміністративним судом 13 березня 2018 року, яким зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління внести заяву ПАТ «Луганськтепловоз» про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2015 року на суму 9175640,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

До 31 грудня 2017 року ПАТ «Луганськтепловоз» перебувало як платник податків на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби від 26 вересня 2017 року № 632 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» Публічне акціонерне товариства «Луганськтепловоз» до реєстру великих платників з 01 січня 2018 року не входить.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 липня 2018 року № 1004198159 ПАТ «Луганськтепловоз» станом на 12 липня 2018 року перебуває на обліку в державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області.

Реєстраційну частину облікової справи платника податків товариства направлено до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області листом Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 04 січня 2018 року № 156/7/28-10-50-03-08.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно із частиною 1 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797 внесено зміни до Податкового кодексу України та доповнено його статтею 19-3, згідно із підпунктами 19-3.1.1-19-3.1.4 пункту 19-3.1 якої державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Функції контролюючих органів визначено статтею 19-1 Податкового кодексу України.

Повноваження ж щодо підготування за заявою платника висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України надано саме контролюючим органам.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Пунктом 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, передбачено, що повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларації за звiтний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв від дня її виникнення.

Так, відповідно до п. 10.14 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (далі - Порядок № 1588) після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

Отже, обов'язок вжити заходи по відшкодуванню ПАТ «Луганськтепловоз» за квітень 2015 року у сумі 9175640,00 грн., на яку заявник претендує та має право на таке відшкодування, залишається за Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління до завершення процедури відшкодування в повному обсязі.

Для цього у контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням згідно з п.10.20 Порядку №1588 повинні залишитися оригінали документів, необхідних для відповідних процедур адміністрування, а до контролюючого органу за новим місцезнаходженням повинні були бути передані їх засвідчені копії, а передача оригіналів документів, що залишались у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням та інформація і документи за результатами таких процедур після завершення відповідних процедур адміністрування мали б бути передані контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

Однак, судами попередніх інстанцій не витребувано у відповідача докази на підтвердження завершення процедури адміністрування по відшкодуванню за попереднім місцем реєстрації ПАТ «Луганськтепловоз», та передачі контролюючим органом за попереднім місцезнаходженням оригіналів документів та інформації і документів за результатами такої процедури до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

За визначенням статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 5 статті 15 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

При цьому під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливо на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Однак, відмовляючи у задоволенні заяви про зміну сторони виконавчого провадження, суди не навели жодних мотивів в підтвердження можливості/неможливості виконання судового рішення саме відповідачем у даній справі - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління, у зв'язку з передачею реєстраційної частини облікової справи ПАТ «Луганськтепловоз» до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області за місцезнаходженням платника, не вказавши, яким чином ця обставина впливає на виконання судового рішення як таке.

Також суди не з'ясували чи відповідає Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління ознакам сторони, яка вибула, у зв'язку із чим на час здійснення виконавчого провадження позбавлений можливості вчиняти дії, спрямовані на виконання судового рішення, як і не перевірили, на якій стадії перебуває виконавче провадження, чи виконано воно та в якій частині.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що заміна боржника - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління на Головне управління ДФС у Луганській області у виконавчому провадженні не є необхідною для належного виконання судового рішення у справі №812/825/16 та захисту прав ПАТ «Луганськтепловоз», а отже й про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви.

Як встановлено частинами 1 та 4 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 4 статті 9 КАС України на суд покладається обов'язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 327, 341, 344, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління задовольнити частково.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко Л.І.БившеваІ.А.ВасильєваСудді Верховного Суду