ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 802/113/18-а

адміністративне провадження № К/9901/855/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу 802/113/18-а

за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року (прийняту у складі головуючого судді Альчука М.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді доповідача Сторчака В.Ю., суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України (далі - Комісія, відповідач - 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач -2 ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;

- зобов`язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій та прийняти по ній рішення.

2. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України не розглянуто та не прийнято у встановлений «Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» (із змінами та доповненнями), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 20.08.2014 №413 (далі - Порядок № 413) та Положенням про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 листопада 2016 року № 957 (далі - Положення № 957) строк та спосіб рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про надання йому статусу учасника бойових дій.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 29 квітня 2018 року Вінницікий окружний адміністративний суд вирішив адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, Державної фіскальної служби України, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, що полягає у неприйнятті рішення щодо надання статусу учасника бойових дій за зверненнями ОСОБА_1 .

Зобов`язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.11.2017 року про надання статусу учасника бойових та прийняти відповідне рішення з дотриманням вимог Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2016 року № 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2016 року за № 1553/29683.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, заяви позивача по суті не розглянуті, а направлені йому листи носять лише інформаційний характер. Також суд зазначив, що оформлення результатів розгляду заяви про надання статусу учасниками бойових дій у формі листів не передбачено Положенням № 957.

Крім того суд вказав, що станом на момент прийняття вказаних листів та станом на момент розгляду справи по суті не надано доказів наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення позивачем ОСОБА_1 умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Також суд зробив висновок, що суб`єктом владних повноважень допущено триваючу бездіяльність стосовно вирішення питання про надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 27 листопада 2018 року Сьомий апеляційний адміністративний суд вирішив апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

7. 01 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДФС України.

У касаційній скарзі ДФС України просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій була надана неналежна правова оцінка матеріалам справи та доводам відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М.М., суддів Мороз Л.Л., Кравчука В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 02 липня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Верховний Суд ухвалою від 12 квітня 2022 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу, відмовив у задоволенні клопотання скаржника про розгляд справи за участю його представника, справу призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 13 квітня 2022 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходить службу в Головному управління ДФС України у Вінницькій області.

На підставі Наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 28.03.2016 № 016 ОСОБА_1 залучено до складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в Антитеростичній операції на території Донецької та Луганської областей.

У відповідності до Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 117 від 26.04.2016 року ОСОБА_1 , старший оперуповноважений з особливо важливих справ сектору КПВВ «Сьомий» управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області вважається таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

На підставі Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 15.06.2017 року № 167 позивач вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в Антитеростичній операції на території Донецької та Луганської областей 15.06.2016 року

01 лютого 2017 року позивач звернувся до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Державної фіскальної служби України.

10 березня 2017 року на адресу позивача відповідач надіслав лист № 3367/к/99-99-04-04-01-14 «Про надання інформації» згідно з яким на засіданні Комісії 24.02.2017 року прийнято рішення відкласти розгляд матеріалів про надання позивачеві статусу учасника бойових дій до моменту закінчення кримінального провадження. Також в цьому листі зазначено, що за наявною інформацією (лист Головного управління ДФС у Вінницькій області від 24.02.2017 № 723/8/02-32-04-01) позивач є підозрюваним у вчиненні кpимiнaльного правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 368 Кримінального кодексу України, безпосередньо в зоні проведення антитерористичної операції.

Вважаючи, що у такий спосіб Комісією фактично відмовлено позивачеві в наданні статусу учасника бойових дій, він звернувся з позовом до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2017 року у справі № 802/1443/17-а відмовлено у позові. Приймаючи дане рішення суд дійшов висновку про те, що лист відповідача від 10.03.2017 року № 3367/к/99-99-04-04-01-14 не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов`язків для осіб. Позивач погодився з рішенням суду і в апеляційному порядку його не оскаржував.

10 листопада 2017 року ОСОБА_1 повторно направив заяву про надання статусу учасника бойових дій.

У відповідь на повторну заяву, на адресу позивача від Комісії надійшов лист від 19.12.2017 року № 1704/К99-99-04-04-01-14, в якому зазначено, що викладені у зверненні питання були предметом судового позову, які відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 802/1443/17-а залишено без задоволення.

Не погоджуючись з бездіяльністю Комісії щодо розгляду його заяви про надання статусу учасника бойових дій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

9. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

Приписами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

11. Нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, є: Конституція України, Закон України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ), Порядок№ 413; Положення № 957 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до статті 5 Закону №3551-ХІІ, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 19 статті 6 Закону №3551-ХІІ визначено, що учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, визначений Порядком №413.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

У пункті 4 Порядку № 413 закріплено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Відповідно до пункту 5 Порядку №413, рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:

- комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними, зокрема, в ДФС;

- міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 957, комісія призначена для прийняття рішень про надання (позбавлення) статусу учасника бойових дій, розгляду та вивчення поданих заяв та інших матеріалів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.

Підстави для відмови в наданні статусу учасника бойових дій визначені пунктом 7 розділу ІІ Положення №957, і такими підставами є:

відсутність документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення;

надання недостовірних даних про особу;

виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення;

наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

12. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Положення №957 Комісія вивчає документи, у разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій.

У разі відсутності у документах, внесених на розгляд Комісії, підстав для надання статусу учасника бойових дій Комісія повертає такі документи для подальшого доопрацювання.

Положення №957 не містить норм якими передбачена можливість Комісії відкласти розгляд матеріалів про надання особі статусу учасника бойових дій.

Враховуючи наведене колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Комісією не прийнято жодного із передбаченого Положенням № 957 законного рішення.

Стосовно доводів відповідача про пропуск позивачем строку на звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, суд зазначає, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду, слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Як вже зазначалось судом, позивачем в рамках розгляду справи 802/1443/17-а було оскаржено рішення (лист) Комісії про відмову (відкладення розгляду матеріалів) у наданні йому статусу учасника бойових дій. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що лист відповідача про відкладення розгляду матеріалів не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов`язків для осіб. Втім, відмова у задоволенні позовних вимог у справі № 802/1443/17-а не підтверджує правомірність поведінки відповідача при розгляді заяви ОСОБА_1 , а лише свідчить про те, що позивач обрав невірний спосіб захисту.

З огляду на вимоги адміністративного позову у справі № 802/113/18-а вбачається, що позивач не погоджується з бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, яка виразилась у не розгляді його заяв про надання статусу учасника бойових дій у встановлений законодавством строк та спосіб, тобто правовідносини, з якими позивач пов`язує порушення свого права, є триваючими і продовжувалися на момент подання адміністративного позову до суду.

Згідно із сталою судовою практикою сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Зазначене формулювання бездіяльності закріплене в постанові Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі П/800/259/15.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що в даному випадку позивачем дотримано строк звернення до суду з даним позовом.

Виходячи з аналізу наведених норм права, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про зобов`язання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС України розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій та прийняти відповідне рішення з дотриманням вимог Положення № 957.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 серпня 2021 року у справі № 806/1984/17.

13. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки судами всебічно перевіривши обставини справи, вирішено спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 802/113/18-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій