ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 814/1794/15

адміністративне провадження № К/9901/18985/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Шарапи В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 (головуючий суддя: Гордієнко Т. О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 (головуючий суддя: Шеметенко Л. П., судді: Потапчук В. О., Шляхтицький О. І.) у справі №814/1794/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.

Миколаєва (далі - УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва або позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" (далі - ПП БК "Глиноземпромбуд"), в якому просило стягнути заборгованість з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 1 808,45 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 апеляційну скаргу ПП БК "Глиноземпромбуд" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 повернуто скаржнику.

08.08.2016 ПП Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 за нововиявленими обставинами. Заява обґрунтована тим, що судове рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від
19.11.2013 у справі 490/8718/13-а, яке стало підставою для прийняття постанови у даній справі скасоване, а в позові ОСОБА_1 до УПФУ в Центральному районі м.

Миколаєва про призначення пільгової пенсії відмовлено.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.11.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
14.03.2017, заяву про перегляд постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 за нововиявленими обставинами задоволено, постанову Миколаївської окружного адміністративного суду від 03.12.2015 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва до ПП БК "Глиноземпромбуд" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 в сумі 1 808,45 грн - відмовлено.

Задовольняючи заяву ПП БК "Глиноземпромбуд" суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що скасування судового рішення, яке було підставою для прийняття постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України (у редакції, чинній до
15.12.2017; тут та надалі).

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ПП
БК "Глиноземпромбуд" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Касаційна скарга обґрунтована тим, що обставина, на яку посилається відповідач у заяві про перегляд судового рішенням, не є нововиявленою у розумінні частини 2 статті 245 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.04.2017 відкрито касаційне провадження у цій справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від
03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згастаттями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду: головуючий суддя - Желєзний І. В., судді: Берназюк Я. О., Коваленко Н. В.

Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2021 задоволено заяву судді Желєзного І. В. про самовідвід, а справу передано Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду: головуючий суддя - Чиркін С. М., судді: Бевзенко В. М., Шарапа В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пенсія на пільгових умовах ОСОБА_1 була призначена на виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2013 у справі 490/8718/13-а.

У зв'язку з цим, в період з 01.05.2015 по 31.05.2015 Управлінням було понесено фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 в сумі 1808,45 грн.

Управлінням на адресу відповідача були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій призначених відповідно до підпунктів "б "- "з" статті 13 Закону за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 у розмірі 1808,45 грн.

Несплата ПП БК "Глиноземпромбуд" у добровільному порядку понесених пенсійним органом витрат зумовила звернення з цим позовом до суду.

При ухваленні постанови від 03.12.2015 у даній справі, суд виходив з того, що постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2013 у справі №490/8718/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014, було зобов'язано УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, а тому, оскільки орган, що призначає пенсію призначив та відповідно виплачував ОСОБА_1 пільгову пенсію, то з ПП БК "Глиноземпромбуд", як з підприємства, в якому працював ОСОБА_1, підлягають стягненню суми фактичних витрат на виплату такої пенсій.

Однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.01.2016 у справі №490/8718/13-а (провадження №К/800/12725/14) частково задоволено касаційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва, постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді вказаної справи, постановою Центрального районного суду м.

Миколаєва від 17.02.2016 у справі №490/8718/13-а частково задоволено позов ОСОБА_1 до УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва: визнано неправомірним та скасовано рішення УПФУ про відмову ОСОБА_1 в призначення пенсії за віком на пільгових умовах №28/2 від 25.10.2013; зобов'язано пенсійний орган призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 22.10.2013, обчисливши її з зарахуванням до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 1 листопада 1979 року по 1 березня 1982 року, з 1 березня 1982 року по 1 березня 1983 року, з 1 березня 1983 року по 1 грудня 1983 року, з 1 грудня 1983 року по 8 грудня 1985 року, з 18 липня 1988 року по 1 листопада 1989 року, з 1 листопада 1989 року по 2 січня 1992 року.

Натомість постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від
07.07.2016 у справі №490/8718/13-а скасовано постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.02.2016 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Надаючи правову оцінку в контексті спірних правовідносин, колегія суддів виходить з такого.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка кореспондується з пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС України (у чинній редакції) підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Тобто, для визначених пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України нововиявлених обставин характерним є їх виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду і всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у подальшому скасуванні такого преюдиційного судового рішення.

При вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.

Під час звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївською окружного адміністративного суду від 03.12.2015 заявник, як на нововиявлену обставину, послався на пункт 4 частини 2 статті 245 КАС України, і зазначив, що постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від
19.11.2013 у справі №490/8718/13-а, на яку посилався Миколаївський окружний адміністративний суд при ухвалені постанови від 03.12.2015, скасована.

Отже, обов'язковою умовою для застосування норм пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України є скасування саме преюдиційного (того, що було покладено в основу рішення, яке заявник просить переглянути) судового рішення.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що в постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 під час спростувань заперечень відповідача проти заявленого позову, судом було здійснено посилання на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2013, якою було зобов'язано УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, яку було виплачено ОСОБА_1, вказало на те, що пенсію останньому було призначено саме на виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2013.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наведені в заяві обставини, а саме: скасування постанови Центрального районного суду м.

Миколаєва від 19.11.2013 є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, а доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Правова позиція у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №814/733/15 та від 30.07.2020 у справі №814/1130/15.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.

Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі №814/1794/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа