ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 520/1003/2020

адміністративне провадження № К/9901/36681/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 (головуючий суддя Спірідонов М.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 (головуючий суддя Русанова В.Б., судді Перцова Т.С., Жигилій С.П.)

у справі №520/1003/2020

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

третя особа - Державна регуляторна служба,

про визнання протиправною та скасування постанови,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - АТ "Харківгаз") звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) від 17.12.2019 №2889 про накладення штрафу на АТ "Харківгаз" за порушення Ліцензій умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

2. В обґрунтування позову АТ "Харківгаз" посилається на те, що висновок відповідача щодо порушення підприємством норм законодавства у сфері господарської діяльності з розподілу природного газу є безпідставним, оскільки перевірка регулятором не здійснювалася внаслідок недопуску, відповідачем порушено процедуру оформлення недопуску до проведення перевірки, та застосовано штраф за порушення, яке не передбачено нормами законодавства, зокрема п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020, позов задоволено.

3.1. Скасовано постанову НКРЕКП від 17.12.2019 №2889 "Про накладення штрафу на Акціонерне товариство "Харківгаз" за порушення Ліцензій умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу".

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

4.1. АТ "Харківгаз" є підприємством, що здійснює господарську діяльність із розподілу природного газу, яка відповідно до норм п. 27 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та статті 9 Закону України "Про ринок природного газу" є ліцензованою.

4.2. 05.12.2019 на адресу позивача - АТ "Харківгаз" надійшов лист НКРЕКП за № 1273/19 про надання документів та інформації в зв`язку із проведенням в період з 05 грудня по 09 грудня 2019 року позапланової перевірки.

4.3. 05.12.2019 позивачем було надано відповідачу заперечення № 610-Сл-2517б-1219, в якому надано обґрунтовані заперечення щодо допуску до позапланової перевірки.

4.4. 09.12.2019 відповідачем було складено акт № 442 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, в якому зафіксовано порушення AT «Харківгаз» пункту 2.1. глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

4.5. Також 16.12.2019 позивачем було надіслано на адресу відповідача пояснення № бЮ-Сл-25812-1219 щодо недопуску до перевірки.

4.6. 17.12.2019 відповідачем було прийнято постанову № 2889 «Про накладення штрафу на АТ "Харківгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу», а саме штрафу в розмірі 850 000,00 грн.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт порушення позивачем Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу, Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не доведений. Законом України «Про ринок природного газу» не передбачено відповідальності за не допуск службових осіб НКРЕКП до проведення перевірки, а отже постанова підлягає скасуванню. При цьому, суд апеляційної інстанції додатково вказав на те, що постанова НКРЕКП № 428 від 14.06.2018 "Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послу, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов" є чинною, доказів її скасування на час виникнення спірних правовідносин матеріали справи не містили, а тому при здійснені контролю відповідачем підлягала застосуванню ця постанова. Також судом апеляційної інстанції відзначено, що відповідачем не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. НКРЕКП подала касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020, в якій просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій. НКРЕКП стверджує, що при здійсненні заходів державного контролю НКРЕКП застосовує виключно форму акту перевірки, яка є додатком до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послу, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, яка є уніфікованою формою та яка відповідає Методиці №342. Відповідач вказує на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.10.2020 у справі №460/1042/19, за якими суд підтвердив законність застосування Регулятором Додатку №18 (форма акту перевірки) Порядку №428 під час здійснення заходів контролю.

6.2. Окрім цього, скаржник переконаний, що накладення штрафу на позивача узгоджується із положеннями законодавства, а тому висновок судів попередніх інстанцій про те, що Законом України «Про ринок природного газу» не передбачено відповідальності за не допуск службових осіб НКРЕКП до проведення перевірки є помилковим.

7. Державна регуляторна служба у відзиві на касаційну скаргу просила відмовити у задоволенні касаційної скарги.

8. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій у межах доводів касаційної скарги, Суд зазначає таке.

11. Одним з ключових питань для правильного вирішення цього спору є питання про те, чи мав право відповідач у даному конкретному випадку застосовувати акт, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (додаток 18), та чи такий відповідав вимогам, установленим до складення уніфікованої форми акта перевірки, визначених Методикою розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

12. Згідно зі статтею 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

13. Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який набрав чинності 12.08.2018 (далі - Порядок №428), який застосовується комісією при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

14. Порядок №428 встановлює: процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов (пункти 1.3 та 1.4 Порядку № 428).

15. Згідно з пунктом 7.2 Порядку №428 при відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт відмови в акті перевірки. При цьому, вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання). Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав [...]. Відмова ліцензіата у проведенні перевірки за відсутності передбачених для цього законодавством і цим Порядком підстав є порушенням законодавства та відповідних ліцензійних умов та є підставою для застосування санкцій, зокрема санкції у вигляді анулювання ліцензії.

16. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

17. Частиною 15 статті 4 вказаного Закону передбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

18. За приписами абзаців 1, 8 частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

19. Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, яка набрала чинності 12.06.2018 (далі - Методика № 342).

20. Частиною 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею, зокрема посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю).

21. Згідно зі статтею 10 вказаного Закону суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

22. За приписами частини 15 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів, які відповідно до статті 5 цього Закону, затверджуються органом державного нагляду на підставі Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), яка затверджуються Кабінетом Міністрів України. Після затвердження уніфікованої форми акту, орган державного нагляду (контролю) зобов`язаний оприлюднити такий акт на власному офіційному веб-сайті.

23. Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі №460/1042/19 Верховний Суд визнав правильним застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій, які виходили з того, що вимоги, установлені до складення уніфікованої форми акта перевірки Методикою розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), дотримані відповідачем у постанові №428, якою затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, невід`ємною частиною якого є додатки до нього. Цей Порядок набрав чинності та не був оскарженим і скасованим в установленому законодавством порядку. За цих обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена постанова правомірно застосована відповідачем до спірних правовідносин під час здійснення контрольного заходу.

24. Згодом ці ж висновки Верховного Суду щодо застосування норм права були застосовані й у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №280/62/20 та інших постановах Верховного Суду, і колегія суддів підстав для відступу від цього висновку не вбачає. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає помилковими висновки судів щодо правомірності недопуску позивачем до проведення планового контрольного заходу НКРЕКП через відсутність затвердженої уніфікованої форми акта.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскарженою Постановою накладено на АТ "Харківгаз" штраф у розмірі 850 000,00 грн за порушення п. 2.1. глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

26. Отже, НКРЕКП вбачала порушення позивачем Ліцензійних умов саме у порушенні положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

27. При цьому НКРЕКП до такого висновку дійшла у зв`язку з тим, що пунктом 2.1 глави 2 Ліцензійних умов передбачено, що господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

28. Оскільки статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено імперативний обов`язок суб`єкта господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) допускати посадових осіб органу нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом, то НКРЕКП підкреслює, що ця норма підпадає під визначення «інших нормативно-правових актів», указаних у пункті 2.1 глави 2 Ліцензійних умов.

29. Ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії (пункт 4 статті першої Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).

30. Пунктом 2.1 Ліцензійних умов визначено, що господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

31. Частиною 2 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено перелік правопорушень на ринку природного газу, серед яких, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (пункт 1).

32. Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: попередження про необхідність усунення порушень; штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

33. Згідно з підпунктом «б» пункту 5 частини 4 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів), зокрема: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

34. Частиною 5 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

35. За одне правопорушення на ринку природного газу може застосуватися лише один вид штрафної санкції (штраф) або штраф разом із зупиненням дії ліцензії. Рішення про накладення санкцій регулятором оскаржуються в судовому порядку (частини 7, 8 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу»).

36. При цьому, Верховний Суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у подібних правовідносинах у постанові від 11.03.2021 у справі № 640/20494/19, пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов містить невизначений термін («інші нормативно-правові акти»), що може призводити до непредбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт, що означає надання Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж.

Така норма не відповідає критерію якості закону (ясності і недвозначності правової норми), оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що не виключає необмеженості трактування у її правозастосовній практиці і може призводити до свавільного її застосування.

У свою чергу, Верховний Суд наголосив, що Ліцензійні умови передбачають вимоги до провадження господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Отже, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не є нормативно-правовим актом у сфері нафтогазового комплексу.

37. Згодом вказаний підхід був підтриманий, зокрема, і у постановах Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №280/62/20, від 14.09.2021 у справі №300/338/20.

38. За приписами пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензійні умови - це нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.

38. Частинами 9, 10 статті 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що вимоги ліцензійних умов до суб`єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають специфічні організаційні, матеріально-технічні, виробничі, кадрові та інші вимоги.

До ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги:

1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері та/або окремих законів у цілому;

2) законодавства, обов`язкові до виконання всіма суб`єктами господарювання.

39. Тобто, ліцензійні умови - це специфічні вимоги в тій чи іншій сфері господарювання.

40. Відтак, встановлена статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вимога щодо допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом, як обов`язок будь-якого суб`єкта господарювання при здійсненні заходів державного нагляду та контролю, незалежно від того, яку саме господарську, в тому числі, ліцензійну діяльність провадить той чи інший суб`єкт є загальною, обов`язковою для виконання всіма суб`єктами господарювання.

41. Таким чином, порушення цієї вимоги не є порушенням пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов, тому Верховний Суд приходить до висновку, що недопуск до перевірки не утворює правопорушення у сфері Ліцензійних умов, у зв`язку з чим не може бути підставою для застосування санкцій у вигляді штрафу згідно зі статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу».

42. З огляду на викладене, Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про протиправність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.12.2019 №2889 «Про накладення штрафу на АТ "Харківгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» та необхідність її скасування, однак неправильно визначили мотиви такої неправомірності.

43. Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

44. За таких обставин Суд доходить висновку, що касаційну скаргу НКРЕКП слід задовольнити частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови, в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 залишити без змін.

Керуючись статтями 341 345 346 347 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 залишити без змін

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді А.А. Єзеров

С.М. Чиркін