ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2020 року

Київ

справа №815/6834/15

адміністративне провадження №К/9901/44577/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Люстдорф 139/1» про зобов`язання знести за власний рахунок самочинно збудованого будинку за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Золотнікова О.С., Єщенка О.В. та Осіпова Ю.В. від 18 вересня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - ДАБІ України, позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про зобов`язання знести за власний рахунок самочинно збудований будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 грудня 2016 року, адміністративний позов ДАБІ України задоволено.

16 грудня 2016 року відповідачем до суду першої інстанції подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, в обґрунтування якої заявник посилається на те, що 14 грудня 2016 року ОСОБА_1 в результаті отримання довідки вих. 04/07 від 7 жовтня 2016 року, виданої ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ-КОНСАЛТИНГ», стало відомо, що при проведенні поточної технічної інвентаризації житлового будинку за адресою: вул АДРЕСА_1 , було встановлено факт знищення та демонтування житлового будинку площею 26,0 кв. м та надвірних споруд за вказаною адресою. Наведена обставина, на думку заявника, є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома відповідачу на час розгляду справи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, суд першої інстанції виходив з того, що постановою від 4 квітня 2016 року у справі № 815/611/16 Одеським окружним адміністративним судом було встановлено факт неправомірності дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо винесення наказу № 64 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яка є нововиявленою обставиною та входила до кола обставин, які підлягають встановленню, виходячи з підстав та предмету даного позову. При цьому, за висновком суду першої інстанції, факт неправомірності дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не був відомий на час розгляду справи по суті ні відповідачу, ні суду, в провадженні якого перебувала справа.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року апеляційні скарги ДАБІ України та ОСОБА_2 задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року залишено без задоволення.

Залишаючи заяву відповідача про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 ДАБІ України заявлено вимоги про зобов`язання знести за власний рахунок відповідача самочинно збудований чотириповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а тому факт знищення та демонтування житлового будинку площею 26,0 кв. м, який знаходився на земельній ділянці за вказаною вище адресою до початку будівництва ОСОБА_1 чотириповерхового будинку та відкритого басейну, не є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 245 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення). При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що факт демонтування житлового будинку площею 26,0 кв. м, що раніше знаходився на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , мав бути відомий заявнику, як власнику земельної ділянки, станом на момент розгляду справи судом першої інстанції у лютому 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити у силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 10 жовтня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/6834/15, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечень на касаційну скаргу, одна розгляд справи цим судом не було закінчено.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року прийняте до свого провадження адміністративну справу № 815/6834/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Від ОСОБА_1. надійшло клопотання про зупинення дії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції до закінчення розгляду справи у касаційному порядку, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 27 листопада 2014 року № 01-13/329ог, замовником будівництва - ОСОБА_1 було подано декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1 , яку 19 грудня 2014 року зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за № ОД 082143520681.

У період з 28 квітня 2015 року по 6 травня 2015 року Департаментом на підставі колективного звернення ОСОБА_2 та інших від 21 квітня 2015 року та направлення на здійснення позапланової перевірки № 1320 від 28 квітня 2015 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , якою встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з відхиленням від проектних рішень, що є порушенням частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

За результатами перевірки складено відповідний акт від 6 травня 2015 року, протокол про адміністративне правопорушення від 6 травня 2015 року та видано припис від 6 травня 2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з встановленням терміну його виконання до 6 червня 2015 року.

Постановою Департаменту по справі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2015 року № 274 на ОСОБА_1 за вчинене ним порушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), накладено штраф у розмірі 850 грн.

На підставі наказу ДАБІ України № 1 від 5 січня 2015 року та необхідності перевірки виконання вимог припису від 6 травня 2015 року Департаментом було видано направлення № 1718 від 5 червня 2015 року для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

10 червня 2015 року Департаментом під час перевірки встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 не виконано вимоги вищевказаного припису, чим порушено пункт 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553). За результатами перевірки складено відповідний акт від 10 червня 2015 року, протокол про адміністративне правопорушення від 10 червня 2015 року за частиною першою статті 188-42 КУпАП та видано припис від 10 червня 2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з установленням терміну для його виконання до 10 липня 2015 року.

На підставі зазначених документів Департаментом винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24 липня 2015 року № 479, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 6800 грн.

На підставі наказу ДАБІ України № 796 від 28 липня 2015 року та звернення мешканців по вулиці Костанді та Люстдорфській дорозі, Департаментом було видано направлення № 2260 від 28 липня 2015 року для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами позапланової перевірки Департаментом встановлено, що замовником будівництва наведені недостовірні відомості у декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме: проектна документація не відповідає вихідним даним на проектування. Таким чином, проектна документація розроблена та передана замовнику будівництва з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що відображено в акті перевірки від 10 серпня 2015 року.

Наказом Департаменту від 10 серпня 2015 року № 55 «СК» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, яку було зареєстровано Департаментом 19 грудня 2014 року за № ОД 082143520681.

Вказаний наказ Департаменту від 10 серпня 2015 року № 55 «СК» ОСОБА_1 оскаржив в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі № 815/4673/15 визнано неправомірним та скасовано наказ Департаменту ДАБІ в Одеській області від 10 серпня 2015 року № 55 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року у справі № 815/4673/15 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу від 10 серпня 2015 року № 55.

ОСОБА_1 було оскаржено у касаційному провадженні постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року у справі № 815/4673/15.

У подальшому замовником будівництва - ОСОБА_1 подано декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1 , яку зареєстровано Департаментом 12 серпня 2015 року за № ОД 082152230729.

На підставі наказу ДАБІ України № 796 від 28 липня 2015 року та звернення мешканців вулиці Костанді та Люстдорфської дороги, яке надійшло з Держархбудінспекції від 6 серпня 2015 року № 40-2787-кол, Департаментом видано направлення № 2353 від 13 серпня 2015 року для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. АДРЕСА_1 .

На підставі наказу ДАБІ України № 796 від 28 липня 2015 року та листа прокуратури Одеської області від 19 серпня 2015 року № 19-р-15 (вх. № 5072 від 21 серпня 2015 року) Департаментом було видано направлення № 2465 від 27 серпня 2015 року для здійснення позапланової перевірки за дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході перевірки встановлено, що замовником будівництва виконуються роботи з влаштування балконів по периметру вказаного будинку з другого по четвертий поверхи, також зафіксовано, що з тильного боку будинку встановлені випуски арматури в міжповерхових перекриттях для з`єднання існуючої частини будинку з новою, що не передбачено проектною документацією. На момент перевірки також виконувалися будівельні роботи зі з`єднання існуючого стрічкового фундаменту під чашу басейна з фундаментом будинку та залиття єдиної залізобетонної монолітної плити, також для влаштування нової частини будинку, яка не передбачена проектною документацією. Додатково встановлено, що розташування міжкімнатних перегородок не відповідає вимогам проектної документації. Перевіркою встановлено, що вищевказані роботи з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: вул АДРЕСА_1 , виконуються з істотним порушенням будівельних норм і правил.

За результатами перевірки складено акт від 27 серпня 2015 року, в якому відображено зазначені вище порушення містобудівного законодавства.

Наказом Департаменту від 4 вересня 2015 року № 64 «СК» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 12 серпня 2015 року № ОД 082152230729.

ОСОБА_1 було оскаржено наказ № 64 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 12 серпня 2015 року № ОД 082152230729.

4 квітня 2016 року Одеським окружним адміністративним судом було винесено постанову у справі № 815/611/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання неправомірним та скасування наказу Департаменту ДАБІ в Одеській області від 4 вересня 2015 року № 64 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, якою позовні вимоги було задоволено.

8 червня 2016 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанова Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року було залишено без змін. Рішення набрало чинності.

29 вересня 2015 року посадовими особами Департаменту на підставі наказу ДАБІ України від 8 вересня 2015 року № 976, звернень ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яке надійшло з Облдержадміністрації проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з будівництва чотириповерхового житлового будинку та відкритого басейну без права на їх виконання.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29 вересня 2015 року, в якому відображено вищенаведені порушення, а також порушення, встановлені попередніми перевірками 10 серпня 2015 року та 27 серпня 2015 року; протокол про адміністративне правопорушення від 29 вересня 2015 року та винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 29 вересня 2015 року щодо зупинення виконання будівельних робіт на зазначеному об`єкті з 25 вересня 2015 року.

На підставі зазначених документів Департаментом винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 5 жовтня 2015 року № 600, якою на ОСОБА_1 за вчинене ним порушення, передбачене частиною сьомою статті 96 КУпАП накладено штраф у розмірі 8500 грн.

27 жовтня 2015 року Департаментом проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 29 вересня 2015 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . На момент перевірки будівельні роботи не виконувалися, проте замовником не повідомлено Департамент про виконання вимог припису та не зареєстровано відповідних дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт. На підставі викладеного перевіркою було встановлено, що вимоги припису від 29 вересня 2015 року не виконано, що відображено в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27 жовтня 2015 року.

16 червня 2016 року Департаментом ДАБІ в Одеській області на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року, ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року у справі № 815/611/16 наказом № 153 було скасовано наказ Департаменту ДАБІ в Одеській області від 4 вересня 2015 року № 64 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»

30 вересня 2016 року Департаментом ДАБІ в Одеській області 30 вересня 2016 року було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності.

У постанові від 4 квітня 2016 року Одеським окружним адміністративним судом було встановлено, що наказ № 64 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов до хибного висновку про те, що факт знищення та демонтування житлового будинку, який знаходився на земельній ділянці до початку будівництва ОСОБА_1 чотириповерхового будинку та відкритого басейну, не є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 245 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення). Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив дійсну площу знесеного будинку, оскільки останній перебував у стадії будівництва, відтак, твердження суду про те, що площа знесеного будинку складала 26,0 кв. м ґрунтується на припущеннях.

Від третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких зазначається, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, оскільки суд дійшов правильного висновку про те, що факт, на який посилається заявник, не є нововиявленою обставиною; просять залишити без змін ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, а касаційну скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.

За правилами частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, за змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14, від 13 лютого 2018 року № 815/756/14, від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, в обґрунтування останньої заявник посилається на те, що 14 грудня 2016 року ОСОБА_1 в результаті отримання довідки вих. 04/07 від 7 жовтня 2016 року, виданої ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ-КОНСАЛТИНГ», стало відомо, що при проведенні поточної технічної інвентаризації житлового будинку за адресою: вул АДРЕСА_1 , було встановлено факт знищення та демонтування житлового будинку площею 26,0 кв. м та надвірних споруд за вказаною адресою. Названа обставина, на думку заявника, є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома відповідачу на час розгляду справи.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, ДАБІ України при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 заявлено вимоги про зобов`язання знести за власний рахунок відповідача самочинно збудований чотириповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

На цій підставі суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що факт знищення та демонтування житлового будинку площею 26,0 кв. м, який знаходився на земельній ділянці за вказаною вище адресою до початку будівництва ОСОБА_1 чотириповерхового будинку та відкритого басейну, не є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 245 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) для перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що факт демонтування житлового будинку площею 26,0 кв. м, що раніше знаходився на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , мав бути відомий заявнику, як власнику земельної ділянки, станом на момент розгляду справи судом першої інстанції у лютому 2016 року.

Колегія суддів погоджується з такою оцінкою суду апеляційної інстанції.

Суд також вважає безпідставними доводи скаржника стосовно того, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що площа демонтованого будинку складає 26,0 кв. м ґрунтуються на припущеннях, оскільки вказана обставина зазначена у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та підтверджена довідкою вих. № 04/07 від 7 жовтня 2016 року, виданої ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ-КОНСАЛТИНГ».

Стосовно висновків суду апеляційної інстанції про те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року у справі № 815/611/16, якою визнано неправомірним та скасовано наказ Департаменту ДАБІ в Одеській області від 4 вересня 2015 року № 64 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» також не може вважатися нововиявленою обставиною, колегія суддів зазначає наступне.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.

Колегія суддів також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.

Надаючи оцінку постанові Одеського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року у справі № 815/611/16, на предмет його віднесення до нововиявлених обставин у справі, що розглядається, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року у справі № 815/611/16, судом вирішено визнати неправомірним та скасувати наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 64 від 4 вересня 2015 року «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яким було скасовано реєстрацію декларації від 12 серпня 2015 року № 082152230729 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 127. Вказане рішення залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року.

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що оскільки постанова Одеського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року у справі № 815/611/16 набула законної сили 8 червня 2016 року, то саме з цієї дати визнано неправомірним та скасовано наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 64 від 4 вересня 2015 року «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт». Тобто обставина, яка помилково була визнана нововиявленою судом першої інстанції, не існувала під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, а саме: на момент прийняття постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року.

Відтак, за своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили 8 червня 2016 року, є новою, але не нововиявленою обставиною, відтак, не є підставою для перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами у силу статті 245 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), про що вірно зазначив суд апеляційної інстанції в ухвалі від 18 вересня 2017 року.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2018 року у справі № 147/325/13-ц.

Крім того, як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі № 815/611/16 касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Колегія суддів також враховує, що рішення у цій справі впливає на захист важливого суспільного інтересу, тому перегляд рішення, яке набуло законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема, у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності.

Безумовно інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17, суспільний (публічний) інтерес є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто суспільний (публічний) інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.

Відтак, судове рішення у даній справі, яке набуло законної сили, стосується відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території на місцевому рівні.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 810/2763/17, Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 826/13584/16, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року не може бути визнана обґрунтованою, що відповідно до частини першої статті 253 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) є підставою для її залишення без задоволення.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, відповідно до статті 24 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угоду ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014) сторони домовились надалі розвивати судове співробітництво у цивільних та кримінальних справах, повною мірою використовуючи відповідні міжнародні і двосторонні документи та ґрунтуючись на принципах юридичної визначеності і праві на справедливий суд.

Крім того, у доповіді, схваленій Венеційською Комісією на 86 му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), зазначається, що принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ (пункт 44).

На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потре бувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності (пункт 46).

Про необхідність дотримання принципу res judicata неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Як вбачається із рішення ЄСПЛ у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).

У рішенні у справі «Вієру проти Республіки Молдова» (Vieru v Republic of Moldova) Суд постановив, що рішення про перегляд остаточних рішень повинні відповідати відповідним законодавчим критеріям; і зловживання такою процедурою цілком може суперечити Конвенції. Завдання Суду полягає у визначенні того, чи застосовувалася ця процедура у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції, і таким чином забезпечувалося дотримання принципу правової визначеності. При цьому Суд повинен мати на увазі, що в першу чергу відповідальність національних судів полягає у тлумаченні положень національного законодавства (пункт 14, заява № 25763/10).

Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» проти України», заява № 10640/05).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин колегія суддів доходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає у силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 368, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: С.М. Чиркін

Н.В. Коваленко