ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/19240/21

адміністративне провадження № К/990/34312/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/19240/21

за позовом ОСОБА_1 до Командування Сил логістики Збройних Сил України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року (суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року (головуючий суддя - Глущенко Я.Б., судді: Горяйнов А.М., Пилипенко О.Є.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Командування Сил логістики Збройних Сил України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування пункту 33 наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 09 червня 2021 року №79 про увільнення ОСОБА_1 від займаної посади та зарахування у розпорядження Командувача Сил логістики Збройних Сил України з часу його видання та поновлення на посаді.

2. В обґрунтування позову зазначалося, що пункт 33 наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 09 червня 2021 року № 79 є незаконним та таким, що винесений із порушенням норм чинного законодавства. Позивачка вказувала, що відповідач у спірному наказі безпідставно застосував підпункт 16 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, оскільки цей пункт стосується військовослужбовців, які не обіймають посади.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. 28 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року за нововиявленими обставинами, в якій просила скасувати вказане судове рішення та залишити позов без розгляду.

5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

6. Зазначені рішення суди попередніх інстанцій мотивували тим, що Рішення суддів попередніх інстанцій мотивовані тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та не можуть бути підставами для перегляду судового рішення.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

7. 06 грудня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

8. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що нововиявленими обставинами, які існували на час прийняття судових рішень, але не були відомі їй та суду, є: відомості щодо Військової частини НОМЕР_1 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підтверджені Витягом № МОУ 0091 (додано до заяви про перегляд рішення суду); відомості у повідомленні Командування Сил логістики Збройних Сил України від 31 січня 2022 року № 370/674 (додано до заяви про відвід судді Вєкуа Н.Г.). На думку позивачки, зазначеними документальними доказами підтверджується матеріально-правовий факт, що має істотне значення для правильного вирішення спору, і який міг вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення. Зокрема, скаржник уважає, що вказаними документами підтверджується те, що Командування Сил логістики Збройних Сил України як відокремлений підрозділ юридичної особи - Міністерства оборони України не є належним відповідачем у справі, однак представники відповідача у справі приховали від суду та учасників справи відомості щодо дійсного правового статусу суб`єкта та організаційно-правову форму Військової частини НОМЕР_1 .

9. Також заявник касаційної скарги вказує, представництво інтересів відповідача у справі здійснювалося неналежними представниками, адже матеріали справи містять лише документи щодо організації самопредставництва Військової частини НОМЕР_1 у судах на підставі наказів посадових осіб, які не уповноважені юридичною особою на їх вчинення. Окрім того, Положення про Командування Сил логістики Збройних Сил України затверджено неналежною особою та не містить повноважень керівника на організацію самопредставництва Військової частини НОМЕР_2 судах.

10. Додатково зазначено, що суди попередніх інстанцій безпідставно відхилили заяву про відвід судді Вєкуа Н.Г., оскільки, як уважає ОСОБА_1 , суддя навмисно не зазначила мотивів відхилення її аргументів щодо суті спору, навмисно проігнорувала вимоги законодавства, що підтверджує її пряму заінтересованість в результаті розгляду справи. При цьому, факт звернення ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_3 також негативно вплинув на об`єктивність цієї судді під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

11. Ухвалою від 13 грудня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

12. 03 січня 2023 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив представника Командування Сил логістики Збройних Сил України на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

13. За позицією представника відповідача, Командувач Сил логістики Збройних Сил України наділений адміністративною компетенцією (публічними повноваженнями), які він набуває і здійснює у порядку, передбаченому нормами адміністративного права. Представники відповідача надали необхідні документи на підтвердження повноважень з представництва його інтересів, а саме діяти від імені відповідача без додаткового уповноваження.

14. 04 січня 2023 року від позивачки надійшла відповідь на відзив представника Командування Сил логістики Збройних Сил України, у якій вона акцентувала увагу Суду на тому, що Військова частина НОМЕР_1 є відокремленим підрозділом Міністерства оборони України, а тому саме останнє суб`єктом владних повноважень.

15. Ухвалою від 20 березня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

16. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

18. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.

19. Надаючи правову оцінку висновкам судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Завданням адміністративного судочинства у силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

21. Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені статтею 361 КАС України, згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

22. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

23. Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

24. За своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

25. Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

26. Водночас, нововиявленими слід уважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення.

27. Отже, умовами для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення по суті спору.

28. Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.

29. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

30. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

31. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

32. Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

33. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

34. У справі, що розглядається, позивачка визначила Витяг № МОУ 0091 (щодо відомостей про Військову частину НОМЕР_1 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, військова частина НОМЕР_1 (Командування Сил логістики Збройних Сил України, код ЄДРПОУ 26622437, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 28-А) правовий статус суб`єкта - без права юридичної особи), як істотну для справи обставину, про яку вона дізналася 21 грудня 2021 року, у зв`язку із чим звернулася із заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 07 грудня 2021 року за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.

35. Водночас, як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, в апеляційній скарзі на рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 07 грудня 2021 року, про перегляд якого просить позивачка, нею вже наголошувалось, що Командування Сил логістики Збройних Сил України не є юридичною особою публічного права (до апеляційної скарги додано витяг №МОУ 0091 аналогічний тому, що доданий до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами), а тому не є належним відповідачем, у зв`язку із чим представництво інтересів відповідача здійснено неналежними представниками

36. Зазначеним доводам ОСОБА_1 у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року вже було надано правову оцінку. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, будь-яких зауважень, заперечень чи пояснень протягом усього розгляду справи щодо неналежності відповідача позивачем надано не було, дана підстава була зазначена лише при апеляційному перегляді справи. При цьому, враховуючи, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, який безпосередньо приймав оскаржуваний наказ, вказані доводи є необґрунтованими, позивач не вказав яким чином вказана обставина порушує його права та впливає на розгляд даної справи. Крім того, встановлення неналежного відповідача на стадії апеляційного перегляду судового рішення є окремою підставою для відмови у задоволенні позову. Таким чином, неналежний відповідач - це особа або орган, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі (органі) - належному відповідачеві. В даному випадку вказані обставини у справі відсутні.

37. Отже, обставини, на які посилається позивачка не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, оскільки Витяг № МОУ 0091 містився у матеріалах справи на час ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у цій справі та йому була надана оцінка у контексті доводів позивачки щодо неналежного відповідача.

38. Поруч із цим колегія суддів звертає увагу на те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, проте це не позбавляє позивача права на звернення до суду з тим самим позовом вже до належного відповідача.

39. Як зазначає сама ОСОБА_1 у касаційній скарзі, на даний час у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за її позовом до належних відповідачів - Міністерства оборони України та його посадової особи - Командувача Сил логістики Збройних Сил України про визнання дій протиправними та скасування наказу про увільнення з посади та зарахування у розпорядження під час відпустки по догляду за дитиною.

40. До того ж принагідно відзначити, що результатом вирішення справи № 640/19240/21 є відмова ОСОБА_1 у задоволенні позову. Відтак, навіть за умови урахування наведених заявницею обставин, перегляд судового рішення не призвів би до такого наслідку вирішення справи як залишення позову без розгляду, адже, як уже зазначалося, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в задоволенні позову.

41. Тож ураховуючи, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення, що, у свою чергу, відсутнє у даному випадку, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими у розумінні статті 361 КАС України.

42. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

43. У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

44. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

45. Таким чином, оскільки подана ОСОБА_1 заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не містила нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 КАС України, то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для її задоволення.

46. Реагуючи на доводи касаційної скарги щодо необґрунтованої відмови судами у задоволенні заяви позивачки про відвід судді Вєкуа Н.Г., колегія суддів зазначає, що такі головним чином побудовані на незгоді заявниці з ухваленим судовим рішенням та не містять жодних аргументів, окрім неправильного, на думку скаржника, застосування норм законодавства, які б вказували на заінтересованість чи упередженість цієї судді під час вирішення даної справи. При цьому, як слушно заначив апеляційний суд, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.

47. Суд констатує, що в ході касаційного розгляду справи доводи та аргументи заявника касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав уважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.

48. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

49. За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

50. Ураховуючи результат касаційного розгляду справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 640/19240/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько