ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 814/3270/15

адміністративне провадження № К/9901/34449/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.

розглянув у порядку письмового провадженняі

касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.

Миколаєва Миколаївської області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 (суддя Біоносенко В. В. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (колегія у складі суддів Бойка А. В., Танасогло Т. М., Яковлєва О. В. )

у справі №814/3270/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.

Миколаєва

до Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд"

про стягнення заборгованості.

УСТАНОВИЛ:

1.31.08.2015 Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.

Миколаєва звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд", в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 1808,45 грн.

2. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 позов задоволено.

3. Зі змісту вказаної постанови слідує, що суд першої інстанції вважав встановленим факт призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи на БМУ "Глиноземпромбуд" тресту "Промбуд" комбінату "Миколаївпромбуд" на підставі постанови Центрального районного суду м.

Миколаєва від 19.11.2013 у справі №490/8718/13-а, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014.

4. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.01.2016 по справі №К/800/12725/14 частково задоволено касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 по справі №490/8718/13-а, скасовано зазначені судові рішення, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. При новому розгляді справи №490/8718/13-а постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.02.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва задоволено частково:

- визнано неправомірним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України про відмову ОСОБА_1 в призначення пенсії за віком на пільгових умовах № 28/2 від
25.10.2013;

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 22 жовтня 2013 року, обчисливши її з зарахуванням до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 01.11.1979 по 01.03.1982, з
01.03.1982 по 01.03.1983, з 01.03.1983 по 01.12.1983, з 01.12.1983 по
08.12.1985, з 18.07.1988 по 01.11.1989, з 01.11.1989 по 02.01.1992.

6. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 по справі №490/8718/13-а апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва та Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" задоволено, постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.02.2016 по справі №490/8718/13-а скасовано та прийнято у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зазначене рішення набрало законної сили 07 липня 2016 року.

7.08.08.2016 Приватне підприємство Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови суду від 09.11.2015 по справі №814/3270/15 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, в якій просило скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову Управлінню Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва в задоволенні поданого ним позову.

8. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2016, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
16.05.2017 заяву Приватного підприємства Будівельна компанія "Глиноземпромбуд" задоволено.

9. Скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від
09.11.2015 по справі №814/3270/15 та відмовлено в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про стягнення з підприємства заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень 2015 року в сумі 1808,45 грн.

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.09.2017 відкрито провадження у справі. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.

11. Скаржник касаційну скаргу мотивує тим, що постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2013 не може розглядатися як підстава для перегляду постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 у справі № 814/3270/15 за нововиявленими обставинами. Зазначене судове рішення лише підтверджує законність, обґрунтованість і обов'язковість виплати пенсії гр. ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за серпень 2015 року.

Таким чином, пенсія за віком, призначена гр. ОСОБА_1 на пільгових умовах, виплачувалась управлінням за серпень 2015 року на законних підставах, а отже відповідні витрати на її виплату і доставку понесені на законній підставі та підлягають відшкодуванню відповідачем.

12. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

14. Відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України, в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

15. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства, є те, що суттєві для рішення суду фактичні обставини, які входять до предмета доказування у справі, на час її розгляду існували, але не були і не могли бути відомі ані суду, ані заявникові.

16. У той же час, для визначених пунктом 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України нововиявлених обставин характерним є їх виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду і всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у скасуванні такого преюдиційного судового рішення.

17. При вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченими п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі, яке було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву.

18. Під час звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 заявник послався на п.4 ч.2 ст. 245 КАС України (у редакції, що діяла до 15.12.2015) і як нововиявлену обставину зазначив про те, що постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2013, на яку посилався Миколаївський окружний адміністративний суд при ухвалені постанови від 09.11.2015, скасовано.

19. Обов'язковою умовою для застосування п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України (у редакції, чинній після 15.12.2015), є скасування саме преюдиційного (того, що було покладено в основу рішення, яке заявник просить переглянути) судового рішення.

20. Як вбачається з матеріалів справи, в постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2015 під час спростувань заперечень відповідача проти заявленого позову суд посилався на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2013, якою було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

21. Крім того, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.

Миколаєва, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, яку було виплачено ОСОБА_1, зазначило, що пенсію останньому було призначено на виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2013 № 490/8718/13-а.

22. Верховний Суд, розглядаючи справу № 814/733/15 (постанова від 29.07.2020) та № 814/1130/15 (постанова від 30.07.2020) за участю цих самих сторін, дійшов висновку що наведені в заяві обставини, а саме: скасування постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції після 15 грудня 2015 року.

23. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

24. У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

26. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.

Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб