ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 814/1130/15

адміністративне провадження № К/9901/30590/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Коваленко Н. В., судді Шарапи В. М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.

Миколаєва

до Приватного підприємства Будівельної компанії "Глиноземпромбуд"

про стягнення заборгованості

за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Лебедєвої Г. В. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Потапчука В. О., суддів Шляхтицького О. І., Шеметенко Л. П. ),

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївською окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року у справі №814/354/15 задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі також - УПФУ, позивач) до Приватного підприємства будівельна компанія "Глиноземпромбуд" (далі також - ПП БК "Глиноземпромбуд", відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянину ОСОБА_1 та стягнуто з ПП БК "Глиноземпромбуд" 1836,92 грн.

8 серпня 2016 року відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд вищезазначеної постанови за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач вказував на те, що судове рішення Центрального районного суду м.

Миколаєва від 19 листопада 2013 року у справі 490/8718/13-а, яке стало підставою для прийняття постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року у справі №814/354/15 скасовано.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, заяву про перегляд постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами задоволено, постанову Миколаївської окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до ПП БК "Глиноземпромбуд" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянину ОСОБА_1 в загальній сумі 1836,92 грн відмовлено.

Задовольняючи заяву ПП БК "Глиноземпромбуд", суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що скасування судового рішення, яке було підставою для прийняття постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року, є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції до 15 грудня 2017 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва вказує на те, що обставина, на яку посилається ПП БК "Глиноземпромбуд" у заяві про перегляд судового рішенням, не є нововиявленою у розумінні частини 2 статті 245 КАС України, у редакції до 15 грудня 2017 року

Позиція інших учасників справи

Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень судів попередніх інстанцій.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №814/1130/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 29 липня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №814/1130/15 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 30 липня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що у період з 1 січня 2015 року по 31 січня 2015 року управлінням понесено фактичні витрати на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_1 в сумі 1836,92 грн.

Управлінням на адресу відповідача були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " в частині пенсій призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону за період з 1 січня 2015 року по 31 січня 2015 року у розмірі 1836,92 грн.

Пенсія на пільгових умовах була призначена гр. ОСОБА_1 на виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року у справі 490/8718/13-а.

При ухваленні постанови від 5 жовтня 2015 року у справі №814/354/15, суд виходив з тих обставин, що постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року у справі №490/8718/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року, УПФУ зобов'язано призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, а тому, оскільки УПФУ на пільгових умовах призначило та виплачувало ОСОБА_1 пенсію, то з ПП БК "Глиноземпромбуд", як з підприємства, в якому працював ОСОБА_1, підлягає стягненню суми фактичних витрат на виплату таких пенсій.

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2016 року у справі №814/354/15 (провадження №К/800/12725/14) частково задоволено касаційну скаргу УПФУ, постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді вказаної справи, постановою Центрального районного суду м.

Миколаєва від 17 лютого 2016 року у справі №490/8718/13-а (н/п 2-а/490/385/2016) частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ, а саме: визнано неправомірним та скасовано рішення УПФУ про відмову ОСОБА_1 в призначення пенсії за віком на пільгових умовах №28/2 від 25 жовтня 2013 року; зобов'язано УПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 22 жовтня 2013 року, обчисливши її з зарахуванням до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 1 листопада 1979 року по 1 березня 1982 року, з 1 березня 1982 року по 1 березня 1983 року, з 1 березня 1983 року по 1 грудня 1983 року, з 1 грудня 1983 року по 8 грудня 1985 року, з 18 липня 1988 року по 1 листопада 1989 року, з 1 листопада 1989 року по 2 січня 1992 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року у справі №490/8718/13-а апеляційні скарги УПФУ, ПП БК "Глиноземпромбуд" задоволено, постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2016 року у справі № 490/8718/13-а (н/п 2-а/490/385/2016) скасовано; прийнято у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України, в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 361 КАС України, є те, що суттєві для рішення суду фактичні обставини, які входять до предмета доказування у справі, на час її розгляду існували, але не були і не могли бути відомі ані суду, ані заявникові.

У той же час, для визначених пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС України, нововиявлених обставин характерним є їх виникнення після ухвалення судового рішення, в основу якого було покладено інше судове рішення, яке існувало на час розгляду справи і про яке було відомо суду і всім учасникам судового процесу. У цьому випадку нововиявленою є обставина, яка полягає у подальшому скасуванні такого преюдиційного судового рішення.

При вирішенні питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами передбачених пунктом 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідженню підлягає те, чи скасоване судове рішення в іншій справі було покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, тобто чи мало таке судове рішення преюдиційне значення і суттєво впливало на результат розгляду справи, про перегляд судового рішення у якій подано заяву.

Під час звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївською окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року, заявник, як на нововиявлену обставину, послався на пункт 4 частини 2 статті 245 КАС України, у редакції до 15 грудня 2015 року, та зазначив, що постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року у справі 490/8718/13-а, на яку посилався Миколаївський окружний адміністративний суд при ухвалені постанови від 5 жовтня 2015 року, скасована.

Отже, обов'язковою умовою для застосування норм пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України, в редакції після 15 грудня 2015 року, є скасування саме преюдиційного (того, що було покладено в основу рішення, яке заявник просить переглянути) судового рішення.

Так, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що в постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2015 року під час спростувань заперечень відповідача проти заявленого позову, судом було здійснено посилання на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року, якою було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.

Миколаєва звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, яку було виплачено ОСОБА_1, вказало на те, що пенсію останньому було призначено на виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року.

З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наведені в заяві обставини, а саме: скасування постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2013 року є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України, в редакції після 15 грудня 2015 року, а доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.

Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я. О. Берназюк

Судді: Н. В. Коваленко

В. М. Шарапа