ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 913/879/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Зеленського Івана Васильовича

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018 (судді: Склярук О. І., Геза Т. Д., Мартюхіна Н. О.) та рішення Господарського суду Луганської області від 22.01.2018 (суддя Косенко Т. В.) у справі № 913/879/17

за позовом фізичної особи - підприємця Зеленського Івана Васильовича

до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Новопсковської районної державної адміністрації,

про визнання договору оренди землі поновленим,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У листопаді 2017 року Фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Зеленський І. В. звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 07.11.2011, державна реєстрація від 10.02.2012 № 442330004000950, укладеного між Зеленським І. В. і Новопсковською райдержадміністрація щодо земельної ділянки площею 154,0891 га, кадастровий номер НОМЕР_1, сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території, яка, за даними Державного земельного кадастру належить до адміністративних меж Можняківської сільської ради Новопсковської сільської ради Луганської області.

1.2. Позовну заяву із посиланням, зокрема, на положення частин 6, 8, 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовано тим, що 07.10.2011 між позивачем і Новопсковською райдержадміністрацією укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту, площею 161,38 га, у тому числі рілля - 161,38 га.

У зв'язку із витребуванням у 2013 році земельної ділянки площею 7,29 га її власником - громадянкою ОСОБА_5 площа орендованої земельної ділянки становила 154,0891 га.

З огляду на внесення змін до законодавства щодо розпорядника земельної ділянки ФОП Зеленський І. В. звернувся до Головного управління Держземагентства у Луганській області за роз'ясненням порядку внесення змін до договору в частині зміни розміру площі земельної ділянки та стосовно перегляду розміру орендної плати.

14.05.2014 Головне управління Держземагентства у Луганській області (лист № 23-12-0.7-3266/2-14) порекомендувало звернутися до Новопсковської райдержадміністрації, яка, у свою чергу, згідно з листом від 26.05.2014 зобов'язала ФОП Зеленського І. В. провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 154,0891 га.

У подальшому 14.12.2016 та 06.02.2017 позивач на підставі частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" звертався до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з листом-повідомленням про внесення змін до договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди на умовах установлення орендної плати в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки терміном на 7 років. Лист-повідомлення відповідач отримав 16.12.2016, однак упродовж одного місяця не розглянув.

Позивач зазначив, що після закінчення строку дії договору (з 10.02.2017) він продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, сплачувати орендну плату.

1.3. У відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадастру у Луганській області просило відмовити у її задоволенні акцентуючи, що у зв'язку із передачею у власність ОСОБА_5 ділянки загальною площею 7,2900 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та отримання нею державного акта на право власності на землю, Новопсковська райдержадміністрація у листі від 13.05.2013 у відповідь на запит ФОП Зеленського І. В. повідомила про необхідність звернення до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області для вирішення питання щодо внесення змін до договору. Проте позивач із відповідним запитом до управління не звертався.

14.01.2016 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області повідомило позивачеві про необхідність внесення змін до договору та проведення нормативної грошової оцінки землі, а 15.02.2016 ФОП Зеленський І. В. звернувся до відповідного суб'єкта із заявою про виконання робіт зі складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 154,0891 га із земель запасу.

Водночас виходячи зі змісту частини 12 статті 33 Закону України "Про оренду землі", частини 9 статті 55 Закону України "Про землеустрій", а також Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 30, позивач із заявою для отримання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до уповноваженого органу не звертався, як і не звертався у порушення вимог частини 14 статті 186 Земельного кодексу України із заявою про затвердження розробленої технічної документації із землеустрою.

Відповідач наголосив на розробленні позивачем технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 154,0891 га за відсутності рішення Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, яке є розпорядником спірної землі.

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області зауважило, що позивач не скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, а у листі-повідомленні від 14.12.2016 просив лише внести зміни до чинного на той час договору, а не поновити його.

Оскільки ФОП Зеленський І. В. не надав відповідачеві підтверджень належного виконання договору оренди землі від 10.02.2012, до спливу строку дії договору (до 10.01.2017) не повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, не надав проекту додаткової угоди, на підставі частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" відповідач у листі від 10.11.2017 № 31-12-0.3-4937/2-17 повідомив позивачеві про припинення договірних відносин.

Крім того, відповідач зазначив, що земельна ділянка площею 154,0891 га не є об'єктом оренди, оскільки у договорі передбачено передачу в оренду земельної ділянки площею 161,38 га, а згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 (який визначено у договорі) дані відсутні.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.01.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018, у задоволенні позову ФОП Зеленського І. В. до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області відмовлено.

Суди попередніх інстанцій, з урахуванням підтвердження позивачем того, що його вимоги про поновлення договору ґрунтуються на положеннях частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", дійшли висновку, що після отримання на підставі розпорядження голови Новопсковської районної державної адміністрації від 29.10.2012 № 514 громадянкою ОСОБА_5 державного акта на земельну ділянку, яку орендує позивач у справі за договором, змінився розмір земельної ділянки, наданої Зеленському І. В. у користування за договором оренди землі, а також змінився розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та, відповідно, розмір орендної плати, що унеможливлює поновлення договору на тих самих умовах на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, суди установили, що у відповідь на надісланий позивачем лист-повідомлення від 04.11.2017 про підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки позивачеві надіслано лист - повідомлення від 10.11.2017 № 31-12-0.3-4937/2-17 про припинення договору оренди землі згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі".

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ФОП Зеленський І. В. у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 22.01.2018 і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю, наголошуючи на помилковості висновків судів, які не відповідають фактичним обставинам справи, ненаданні судами належної оцінки кожному доказу у справі та ненаданні обґрунтованих висновків щодо доводів представника позивача.

3.2. На думку скаржника, суди не взяли до уваги, що позивач неодноразово наголошував, що саме бездіяльність відповідача щодо внесення змін до договору оренди землі призвела до неукладення додаткових угод до цього договору.

Скаржник зазначає, що 14.12.2016 він направив до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області лист з пропозицією внести зміни до чинного договору оренди землі від 07.10.2011 (зареєстрованого 10.02.2012), отже позивач до спливу строку дії договору повідомив орендодавцю про свій намір продовжити користування землею після закінчення строку дії договору, а відповідач у встановлений строк заперечень щодо такого землекористування не висловив, заперечень проти поновлення договору не надіслав. 06.02.2017 на особистому прийомі начальника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області вручив лист про внесення змін до чинного спірного договору, який у подальшому як додаток надсилав орендодавцеві з листом від 14.06.2017. Однак відповіді у місячний строк позивач не отримав.

На думку ФОП Зеленського І. В., суди не врахували доводів позивача, що виокремлення та відчуження частини земельної ділянки не позбавляє орендаря права на оренду тієї частини земельної ділянки, що залишилася. Проте суди не врахували причинно - наслідкового зв'язку між бездіяльністю орендодавця землі та негативними наслідками у виді неукладення додаткової угоди до договору оренди землі у частині зміни розміру площі земельної ділянки.

Скаржник наголошує, що строк дії спірного договору оренди земельної ділянки закінчився 10.02.2017, жодних заперечень щодо його поновлення у порядку, передбаченому частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", із зазначенням будь - яких об'єктивних підстав для відмови матеріали справи не містять і відповідачем не наведено, натомість наявне у справі листування сторін стосувалося реалізації позивачем переважного права, яке за змістом листів відповідача не було реалізовано виключно із формальних підстав неприйняття рішення відповідачем. Крім того, орендодавець після закінчення договору не просив орендаря повернути земельну ділянку за актом приймання - передачі.

У касаційній скарзі ФОП Зеленський І. В. також наголошує на порушенні судами положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) і неправомірності відмови суду першої інстанції позивачеві у задоволенні клопотання про зміну предмета позову, що залишено поза увагою судом апеляційної інстанції.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Луганській області просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, акцентуючи, зокрема, на правомірності висновків судів про неможливість поновлення договору оренди землі з підстав зміни меж і площі земельної ділянки відповідно до положень частини 12 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, змінився і розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Доводи скаржника про незаконність виділення земельної ділянки громадянці ОСОБА_5 у 2012 році є необґрунтованими, оскільки таке виділення і передачу земельної ділянки у приватну власність позивачем не оскаржувалося, а також не стосується предмета спору у цій справі.

Твердження ФОП Зеленського І. В. про те, що орендодавець не надав згоди на внесення змін до договору оренди землі, не відповідають дійсності, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Луганській області неодноразово вело перемовини із позивачем щодо внесення змін до договору оренди землі.

Стосовно доводів скаржника про вручення листа від 06.02.2017 про внесення змін до діючого спірного договору, доказів направлення чи вручення такого листа із проектом додаткової угоди ФОП Зеленським І. В. не надано.

3.4. У поясненнях на касаційну скаргу Новопсковська райдержадміністрація зазначаючи, що у зв'язку із оформленням громадянкою ОСОБА_5 у 2013 році права власності на частину земельної ділянки, переданої ФОП Зеленському І. В. в оренду, комісія з питань розпорядження землями державної власності рекомендувала голові райдержадміністрації звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо можливості укладення додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного із Зеленським І. В. Натомість, 08.05.2013 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області повідомило про відсутність згідно із чинним законодавством можливості будь-якого розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту іншими органами виконавчої влади або місцевого самоврядування, районними або обласними адміністраціями. Отже, додаткової угоди із ФОП Зеленським І. В. укладено не було, райдержадміністрація заперечень щодо поновлення договору не направлялося.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.2. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі відповідних розпоряджень Новопсковської райдержадміністрації, 07.10.2011 між Новопсковською райдержадміністрацією (орендодавець) та Зеленським І. В. (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населеного пункту, на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, належить до адміністративних меж Можняківської сільської ради (землі запасу).

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 161,38 га, у тому числі рілля - 161,38 га.

Відповідно до пунктів 5, 9 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 515 931,86 грн, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 24 764,73 грн на рік із розрахунку 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до місцевого бюджету Можняківської сільської ради

За змістом пункту 8 договору строк його дії становить 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір набирає чинності після його підписання сторонами і державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Новопсковському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.02.2012 № 44233004000950.

4.3. Згідно з розпорядженням голови Новопсковської райдержадміністрації від 29.10.2012 № 514 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу її у власність гр. ОСОБА_5", зокрема, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_5, власниці земельної частки (паю) із земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, належить до адміністративних меж Можняківської сільської ради (пункт 1 розпорядження); передано у власність гр. ОСОБА_5 ділянку ріллі № 968 загальною площею 7,2900 га, кадастровий № НОМЕР_2 вартістю із земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Можняківській сільській раді, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 2 розпорядження).

4.4. Суди попередніх інстанцій також установили такі обставини:

- ФОП Зеленський І. В. 18.04.2013 звернувся до Новопсковської райдержадміністрації із заявою про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2011 (державна реєстрація - 10.02.2012) у зв'язку із витребуванням земельної ділянки площею 7,29 га її власником - громадянкою ОСОБА_5;

- 15.04.2013 Новопсковська райдержадміністрація звернулася до Головного управління Держземагентства у Луганській області (лист №9-7/6-1157), в якому просила роз'яснити, чи має райдержадміністрація повноваження щодо внесення змін до договорів оренди землі, укладених до 01.01.2013 між райдержадміністрацією та громадянами, фізичними особами-підприємцями щодо оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель запасу та резервного фонду, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в межах сільських та селищних рад Новопсковського району;

- 08.05.2013 Новопсковська райдержадміністрація звернулася до Головного управління Держземагентства у Луганській області (лист № 9-7/6-1346), у якому просила роз'яснити чи має райдержадміністрація повноваження щодо внесення змін до договору оренди землі від 10.02.2012 реєстраційний № 442330004000950, та інших договорів оренди землі, укладених до 01.01.2013 між райдержадміністрацією і громадянами, фізичними особами-підприємцями, щодо оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель запасу та резервного фонду, розташованих за межами населених пунктів, на території;

- 13.05.2013 Новопсковська райдержадміністрація у листі № 3-106-5-07-37 повідомила Зеленському І.В., що його заяву про внесення змін до договору оренди землі від 10.02.2012 у зв'язку з витребуванням земельної ділянки площею 7,29 га її власником - ОСОБА_5 розглянуто на засіданні комісії, і поінформувала, що для внесення змін до договору оренди землі, укладеного 07.10.2011 (зареєстрованого 10.02.2012 за № 442330004000950), необхідно звернутися до Головного управління Держземагентства у Луганській області;

- у листах від 22.05.2013 № 8-2-1-30/3152 і від 14.06.2013 № 8-2-1-30/3943 Головне управління Держземагентства у Луганській області повідомило Новопсковську райдержадміністрацію про те, що чинним законодавством не передбачено можливості будь-якого розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів іншими органами виконавчої влади або місцевого самоврядування та районними або обласними державними адміністраціями. На території Луганської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передає Головне управління Держземагентства у Луганській області;

- 26.05.2014 Відділ Держземагентства у Новопсковському районі Луганської області звернувся до ФОП Зеленського І. В. із листом № 01-01-16/675, в якому зазначив про необхідність звернутися до Головного управління Держземагентства у Луганській області для перегляду орендної плати. У цьому листі також зобов'язано ФОП Зеленського І. В. у договорі оренди землі від 10.02.2012 № 442330004000950: "Встановити річну орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки до моменту набрання чинності нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку земель", з урахування пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу Україн.". Крім того, за змістом цього листа для визначення розміру орендної плати на виконання вимог статті 271 Податкового кодексу України, статті 8 Закону України "Про оцінку земель" зобов'язано провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 154,0000 га (том 1, а. с. 32);

- рішенням Новопсковської районної ради від 04.11.2016 № 9/11 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду Зеленському І. В., площею 154,0891 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Можняківській сільській раді Новопсковського району Луганської області" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (том 1, а. с. 38);

- у листі-повідомленні від 14.01.2016 № ДС-31-12-7777.5-184/18-16 Головне управління Держземагентства у Луганській області повідомило, що відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" та пункту 35 договору оренди землі, зареєстрованого 10.02.2012 № 442330004000950 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 154,0900 га (угіддя-рілля), розташовану за межами населених пунктів на території Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Оскільки нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати, на виконання вимог статті 271 Податкового кодексу України, статті 5 Закону України "Про оцінку земель" ФОП Зеленського І. В. зобов'язано провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у нього у користуванні згідно із договором. Одночасно повідомлено про доцільність встановлення річної орендної плати у розмірі 8 % нормативної грошової оцінки землі та перегляду строку дії договору, а також вказано про необхідність надати витяг з Державного земельного кадастру, технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, затверджену у визначеному законом порядку, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та копію договору (том 1 а. с. 34);

- 14.12.2016 ФОП Зеленський І. В. звернувся до Головного управління Держземагентства у Луганській області з листом про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2011 (державна реєстрація від 10.02.2012) щодо земельної ділянки площею 154,0891 га у зв'язку із виготовленням технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а також просив внести зміни до договору стосовно терміну його дії та площі орендної плати і встановити орендну плату у розмірі 8 %. Термін договору - 7 років (том 1 а. с. 62).

Суди установили, що відповіді на цей лист ФОП Зеленського І. В. Головним управлінням Держземагентства у Луганській області не надано.

У подальшому, як установлено судами попередніх інстанцій, Зеленський І. В. звернувся до відповідача з листом - повідомленням від 04.11.2017, в якому просив підписати додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 07.10.2011, державна реєстрація від 10.02.2012 за № 44330004000950, проект якої було додано до листа.

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області у листі-повідомленні від 10.11.2017 № 31-12-0.3-4937/2-17 на підставі частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" повідомив про припинення договору оренди землі (том 1, а. с. 144).

4.5. ФОП Зеленський І. В. звернувся до суду з позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 07.11.2011, державна реєстрація від 10.02.2012 № 442330004000950, укладеного між ФОП Зеленським І. В. і Новопсковською райдержадміністрацією щодо земельної ділянки площею 154,0891 га, кадастровий номер НОМЕР_1, сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території, яка, за даними Державного земельного кадастру, належить до адміністративних у меж Можняківської сільської ради Новопсковської сільської ради Луганської області, на підставі, зокрема, частин 6, 8, 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У подальшому 07.12.2017 ФОП Зеленський І. В. подав до суду заяву про зміну предмета позову на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла станом на час подання відповідної заяви), у якій просив визнати за ФОП Зеленським І. В. право на поновлення договору оренди землі від 07.10.2011 і визнати укладеною з дня набрання чинності рішення суду додаткову угоду до договору оренди землі від 07.10.2011, про поновлення договору оренди землі щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в межах Можняківської сільської ради (землі запасу), площею 154,0891 га у тому числі рілля: 154,0891 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та затвердити у редакції позивача.

Суд першої інстанції ухвалою від 07.12.2017 відмовив у задоволенні заяви ФОП Зеленського І. В. про зміну предмета позову, зазначивши, що відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції) позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд дійшов висновку, що у заяві про зміну предмета позову ФОП Зеленським І. В. фактично заявлено нові вимоги, тобто додаткові, тому суд відмовив у задоволенні заяв.

4.6. Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкованого у суб'єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

4.7. Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час звернення з позовом до суду - 07.11.2017) встановлено форму і зміст позовної заяви, в якій має бути зазначено, у тому числі, зміст позовних вимог, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; докази, що підтверджують позов; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Згідно зі статтею 32 цього Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час подання заяви про зміну предмета позову) передбачалося право позивача на зміну предмета або підстави позову до початку розгляду господарським судом справи по суті у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви. Натомість процесуальним законодавством було передбачено, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Проте обмежившись посиланням на те, що у заяві ФОП Зеленського І. В. про зміну предмета позову позивачем фактично заявлено нові вимоги, тобто додаткові, суд першої інстанції, що також залишено і поза увагою судом апеляційної інстанції, на надав належної оцінки відповідній заяві, а саме, чи здійснено позивачем одночасну зміну матеріально-правової вимоги і підстав позову, тобто обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, чи позивачем конкретизовано формулювання його позовної вимоги, а не змінено її по суті.

Крім того, статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції) передбачено право позивача на зміну предмета або підстави позову до початку розгляду господарським судом справи по суті у суді першої інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, провадження у ній порушено згідно з ухвалою від 07.11.2017, справу призначено до розгляду на 23.11.2017. За змістом протоколу судового засідання та ухвали суду від 23.11.2017 розгляд справи відкладено на 07.12.2017 до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Отже, заяву про зміну предмета позову ФОП Зеленським І. В. подано у межах строку, установленого статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), а також відповідно до положень зазначеної норми.

4.8. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, що не взято до уваги судом апеляційної інстанції, не розглянув справу за заявленими позивачем вимогами з урахуванням зміни предмета позову.

4.9. Разом із цим колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що за змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

4.10. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендареві про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

Дотримання орендодавцем положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема частини 5 зазначеної норми стосовно направлення орендодавцем листа-повідомлення про прийняте рішення у місячний термін та отримання цього листа-повідомлення орендарем у визначені законом строки, що, у свою чергу, є важливим для встановлення обставин правомірності доводів позивача про наявність у нього підстав розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, а орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

4.11. Проте суди попередніх інстанцій не встановили обставин щодо підстав звернення ФОП Зеленського І. В. з відповідним позовом до суду, наявності заперечень орендодавця у поновленні договору, а отже виникнення у позивача, чи навпаки, права на звернення до суду з приводу поновлення договору оренди землі на підставі положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", з урахуванням зміненого у встановленому порядку предмета спору.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.3. За наведених обставин, ураховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним і таким, що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів, тому судові рішення у справі необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 2 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Зеленського Івана Васильовича задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018 і рішення Господарського суду Луганської області від 22.01.2018 у справі № 913/879/17 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак