ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/169/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представників: ПАТ "Радикал Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" - Ковтуна А.В., ТОВ "Українська фармацевтична компанія" - Сміян Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017

та рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017

у справі № 911/169/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія"

до Публічного акціонерного товариства "Радикал банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС"

про визнання зобов'язань припиненими, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 ТОВ "Українська фармацевтична компанія" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ПАТ "Радикал Банк" про визнання зобов'язань припиненими.

Позовні вимоги обґрунтовані належним та повним виконанням позивачем своїх обов'язків щодо проведення розрахунків і погашенням заборгованості за укладеними між сторонами кредитного договору № КЛ-6004/1-980 від 24.09.2014 та договору про надання овердрафту №6004-О-2 від 12.03.2015.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2016 у справі № 911/169/16 (суддя Шевчук Н.Г.) позов частково задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі № 911/169/16 (судді : Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 у справі № 911/169/16 (судді : Гольцова Л.А., Губенко Н.М., Іванова Л.Б.) рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 скасовано, а справу № 911/169/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Під час повторного розгляду справи, справи рішенням Господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі № 911/169/16 (суддя Карпечкін Т.П.) позовні вимоги задоволені частково та постановлено вважати припиненими зобов'язання ТОВ "Українська фармацевтична компанія" перед ПАТ "Радикал Банк" за кредитним договором № КЛ-6004/1-980 від 24.09.2014 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії; вважати припиненими зобов'язання ТОВ "Українська фармацевтична компанія" перед ПАТ "Радикал Банк" за договором про надання овердрафту № 6004-О-2 від 12.03.2015. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 911/169/16 9судді Мартюк А.І., Зубець Л.П., Алданова С.О.) рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017 залишено без змін

В касаційній скарзі ПАТ "Радикал Банк" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі № 911/169/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями щодо частково задоволення заявлених позовних вимог, відповідач посилається на неврахування судами при вирішенні даного спору вимог ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо повноважень уповноваженої особи Фонду , ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою визначені заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, а саме те, що позивачу надсилалось повідомлення щодо визнання нікчемними здійснених транзакцій на погашення боргу за кредитним договором та договором про надання овердрафту, тому вважати погашеними борги за цими правочинами, на думку скаржника, підстав не має.

Разом з тим, банк у своїй касаційній скарзі зазначає на неврахування судами обох інстанцій того, що розрахункові документи щодо погашення кредиту виконані післяопераційний час, тобто не з дотриманням вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

У відзиві позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі що прийняті з урахуванням всіх обставин справи та вимог чинного законодавства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 06.03.2018 для розгляду вказаної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2018 відкрито касаційне провадження і розгляд справи призначено на 13.06.2018 на 10:00 год.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального права.

Задовольняючи частково позов та вважаючи припиненими зобов'язання ТОВ "Українська фармацевтична компанія" перед ПАТ "Радикал Банк" за кредитним договором № КЛ-6004/1-980 від 24.09.2014 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії та вважати припиненими зобов'язання ТОВ "Українська фармацевтична компанія" перед ПАТ "Радикал Банк" за договором про надання овердрафту № 6004-О-2 від 12.03.2015 суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, 24.09.2014 між ПАТ "Радикал банк" банк) та ТОВ "Українська фармацевтична компанія" ( позичальник) укладено кредитний договір № КЛ-6004/1-980 на відкриття відновлювальиої відкличної кредитної лінії, згідно якого банком було відкрито на користь позичальника відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом в розмірі 1 000 000 грн., термін остаточного повернення кредиту 23.09.2016 включно, процентна ставка за користування кредитом/траншем 28% річних.

В подальшому, 12.03.2015 між сторонами укладено договір про надання овердрафту №6004-О-2, за яким якого ПАТ "Радикал банк" надає ТОВ "Українська фармацевтична компанія" грошові кошти у тимчасове користування шляхом сплати з поточного рахунку Позичальника №26004001006004, відкритого в банку, платіжних документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту, а позичальник зобов'язаний повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором. При цьому ліміт Овердрафту складає 700 000 грн., розмір плати за користування Овердафтом - 40% річних, термін користування до 11.03.2016.

Відповідно до пункту 2.6 кредитного договору, моментом повернення Кредиту/Траншу кредиту/процентів/інших платежів відповідно до цього договору вважається день зарахування відповідних сум на позичковий та інші рахунки, зазначені в цьому договорі, та підтверджується випискою з позичкового рахунку.

За п. 3.4.2 кредитного договору, позичальник має право до настання кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом/траншем кредиту здійснювати повне або часткове погашення кредиту/траншу кредиту та сплатити проценти за фактичний час користування кредитними коштами у порядку, передбаченому умовами цього договору.

Станом на 09.07.2015 заборгованість позивача перед банком становила: за кредитним договором (з урахуванням процентів) - 858 861,67 грн.; за договором овердрафту (з урахуванням процентів) - 428 512,34 грн.

Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено судами обох інстанцій, що реалізуючи надане кредитним договором та договором овердрафту право позивач здійснив дострокове погашення заборгованості перед банком 09.07.2015, що підтверджується платіжним дорученням № 6937 від 09.07.2015 на суму 833 333,50 грн.; платіжним дорученням № 8410 від 09.07.2015 на суму 25 528,17 грн.; платіжним дорученням № 8388 від 09.07.2015 на суму 4 315,78 грн. Заборгованість за основним зобов'язанням за договором овердафту у сумі 424 196,56 грн. погашається відповідно до умов договору овердрафту автоматично.

Також, дострокове погашення вказаної заборгованості також підтверджується випискою ПАТ "Радикал банк" за 09.07.2015 по поточному paxунку TOB "Українська Фармацевтична Компанія" № 26004001006004 та довідкою № 1985/26-БТ від 09.07.2015, виданою ПАТ "Радикал банк" про відсутність заборгованості за кредитним договором та договором овердрафту, а дострокове погашення кредиту було здійснено за рахунок коштів, отриманих від ТОВ "ЕТС" згідно договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 09.07.2015, відповідно до умов якого Позичальник зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу в строк до 31.12.2016 згідно графіку, визначеного в цьому договорі.

В листопаді 2015, ТОВ "Українська фармацевтична компанія" було отримано повідомлення від відповідача, відповідно до якого транзакції від 09.07.2015 щодо погашення заборгованості позивача за кредитним договором та договором овердрафту є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, на підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ "Про віднесення ПАТ "Радикал банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.07.2015 № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Радикал банк", згідно з яким з 10.07.2015 у відповідача запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 10.07.2015 до 09.10.2015.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.10.2015 прийнято рішення №184 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", відповідно до якого строк здійснення тимчасової адміністрації продовжили на один місяць по 09.11.2015.

Керуючись частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженою особою Фонду ініційовано перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) Відповідачем протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, в результаті якої було виявлено ряд правочинів - трансакцій Банку щодо перерахування коштів, в тому числі трансакції від 09.07.2015 року щодо погашення заборгованості позивача за Кредитним договором та договором Овердрафту.

Проте, враховуючи ст. ст. 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.ст. 215, 216, 236 ЦК України, уповноваженою особою Фонду було повідомлено позивача про нікчемність правочинів - транзакцій щодо перерахування коштів та виставлено вимогу позивачу невідкладно здійснити оплату заборгованості по Кредитному договору в сумі 833 333,50 грн. та договору овердрафту в сумі 424 196,56 грн., а також відсотків, нарахованих на дату повного виконання зобов'язань позивачем за вказаними договорами.

Крім цього, оскільки спірні транзакції були здійснені в післяопераційний час, відповідні правочини щодо перерахування коштів фінансової допомоги на рахунки позивача та їх зарахування в погашення його кредитної заборгованості вчинені з порушенням чинного законодавства і підпадають під ознаки п. 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме є укладеними банком правочинами, умови яких передбачають платіж чи передачу, тобто відчуження, майна банку з метою надання окремим кредиторам пільг.

Під час нового розгляду даної справи суди встановили, що відповідно до виписок по рахункам 09.07.2015 о 17:04:11 на рахунок ТОВ "ЕТС" № 26009001011920 надійшли кошти з Краматорської філії Приватбанку, платник ТОВ "ЕТС" у сумі 12 746 900 грн. з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку згідно договору № 11920/П-1 від 27.05.2014 без ПДВ".

Зазначені кошти в подальшому в той же день 09.07.2015 з рахунку ТОВ "ЕТС" були перераховані в якості фінансової допомоги на рахунки ТОВ "КЕЛТІК", ТОВ "Українська Фармацевтична Компанія", ТОВ "ВОЛЬТРАНС".

Судами встановлено, що на ранок 09.07.2015 залишок коштів по рахунку № 26009001011920 ТОВ "ЕТС" складав 2 933 733,35 грн. Протягом 09.07.2015 надійшли кошти у сумі 13 163 660,18 грн. (в неопераційний час 12 753 259,40 грн.); відправлені кошти з рахунку в сумі 16 097 393,53 грн. (в не операційний час - 15 779 678,98 грн.). На кінець дня 09.07.2015 залишок коштів по рахунку 26009001011920 складав 0,00 грн.

Рахунок № 26009001011920 ТОВ "ЕТС" було відкрито в ПАТ "Радикал Банк" на підставі договору банківського рахунку № 11920/П-1 від 27.05.2014, також між ТОВ "ЕТС" та ПАТ "Радикал Банк" укладено договір № 11920 від 28.05.2014 на розрахункове обслуговування з використанням системи "Клієнт-Банк" щодо дистанційного електронного обслуговування, в подальшому зазначені кошти з рахунку № 26009001011920 ТОВ "ЕТС" 09.07.2015 платником було ініційовано переказ коштів на рахунок позивача - TOB "Українська Фармацевтична Компанія" № 26004001006004 на виконання договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 09.07.2015. та цікошти в той же день 09.07.2015 були зараховані на рахунок TOB "Українська Фармацевтична Компанія".

Реалізуючи надане Кредитним договором та Договором овердрафту право позивач здійснив дострокове погашення заборгованості перед Банком 09.07.2015, що підтверджується платіжним дорученням № 6937 від 09.07.2015 на суму 833 333,50 грн.; платіжним дорученням № 8410 від 09.07.2015 на суму 25 528,17 грн.; платіжним дорученням № 8388 від 09.07.2015 на суму 4 315,78 грн. Заборгованість за основним зобов'язанням за Договором овердафту у сумі 424 196,56 грн. погашається відповідно до умов Договору овердрафту автоматично.

Також, як видно із матеріалів справи та встановлено судами, ТОВ "ЕТС" мав рахунок № 26009001011920 в ПАТ "Радикал банк" з травня 2014 року, на відповідний рахунок ТОВ "ЕТС" було переведено власні кошти з іншого банку - Краматорської філії Приватбанку в сумі 12 746 900 грн. з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку". Тобто, станом на 09.07.2015р. на рахунок ТОВ "ЕТС" № 26009001011920 в ПАТ "Радикал банк" надійшли і обліковувались власні кошти ТОВ "ЕТС", якими останнє мало право вільно розпоряджатись.

Щодо рахунку № 26004001006004 ТОВ "Українська фармацевтична компанія", встановлено, що на ранок 09.07.2015 залишок коштів по рахунку 26004001006004 ТОВ "Українська фармацевтична компанія" мав від'ємне значення та складав (- 424 196,56 грн.).

Протягом 09.07.2015 надійшли кошти у сумі 1 344 621,35 грн. (в неопераційний час - 1 322 748,04 грн.); відправлені кошти з рахунку в сумі 920 424,79 грн. (в неопераційний час - 863 177,45грн.) Залишок коштів по рахунку № 26004001006004 на кінець дня 09.07.2015 складав 0,00 грн.

При цьому, 10.07.2015 на рахунок ТОВ "Українська фармацевтична компанія" №26004001006004 надійшли кошти у сумі 3 698,78 грн., відправлень коштів в цей день не було. Залишок коштів на кінець дня 10.07.2015 складав 3 698,78 грн.

Щодо позичкового рахунку № 20635001006004 ТОВ "Українська фармацевтична компанія", з виписки по особовим рахункам за 09.07.2015 вбачається, що по рахунку № 20635001006004 кошти у сумі 833 333,50 грн. зараховано на позичковий рахунок ТОВ "Українська фармацевтична компанія" о 21:58:16.

З огляду на вище встановлене та враховуючи те, що відсутні передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ознаки та підстави їх нікчемності правочинів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ "Українська фармацевтична компанія" щодо визнання припиненими зобов'язання ТОВ "Українська фармацевтична компанія" перед ПАТ "Радикал Банк" за кредитним договором № КЛ-6004/1-980 від 24.09.2014 та за договором про надання овердрафту № 6004-О-2 від 12.03.2015, оскільки позивач погасив борги перед відповідачем, що підтверджується належними доказами, а зворотного не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст. ст. 599, 598 Цивільного кодексу України припинення зобов'язання означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право й кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства й судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав та обов'язків сторін слід дійти висновку про те, що у разі невизнання кредитором права боржника, передбаченого статтею 599 Цивільного кодексу України, на припинення зобов'язання, таке право підлягає захисту судом за позовом боржника на підставі пункту першого частини другої статті 16 Цивільного кодексу України.

Відтак, урахуванням наведеного вище, суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду та апеляційного господарського суду, що зобов'язання позивача перед відповідачем згідно укладених між ними договорів припинені шляхом їх належного виконання, у відповідності до вимог 598, 599 Цивільного кодексу України, так як позивач 09.07.2015 здійснив повне погашення заборгованості за договором № КЛ-6004/1-980 від 24.09.2014 та договором № 6004-О-2 від 12.03.2015, що підтверджується довідкою самого банку, витягами про рух коштів, платіжними дорученнями та випискою з банківського рахунку.

Разом з тим, касаційний суд також погоджується з висновками судів обох інстанцій про те, що здійснення банком перерахування грошових коштів у позаопераційний час не є підставою для відмови в позові, та як наслідок скасування прийнятих судових рішень, з огляду на таке.

Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено строки проведення переказу, зокрема, передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Згідно зі ст. 30 Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Також, як визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Національного банку від 21.01.2004 року № 22, платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача; розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача; розрахунково-касове обслуговування - надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно.

Пунктом 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Таким чином, абсолютно правильним є висновок судів про те, що ні норми Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ні норми даної Інструкції не забороняють виконання банком розрахункових документів клієнта в післяопераційний час. Норми законодавства, які містять строки виконання розрахункових документів, викладені в контексті захисту прав клієнтів банку і покликані гарантувати виконання розрахункових документів не пізніше наступного операційного дня, однак не містять заборони виконання розрахункових документів в післяопераційний час і не визначають відповідні дії банку порушенням.

Аналогічну правову позицію вже викладено в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 911/5242/15.

В будь-якому випадку, якщо розрахунковий документ фактично виконаний за зустрічним погодженням сторін (банку та платника) і кошти фактично зараховані на рахунок оримувача, згідно зі ст. 30 Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Крім того, неробочий час не є підставою для визнання правочину нікчемним відповідно до статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, враховуючи, що зарахування спірних коштів фінансової допомоги відбулось 09.07.2015 року на рахунок ТОВ "ЕТС", з якого в той же день було ініційовано переказ та зарахування таких коштів на рахунок позивача, ТОВ "ЕТС" був кредитором банку з моменту зарахування відповідних сум на його рахунок і до моменту їх зарахування на рахунок позивача.

При цьому, операції з такими коштами відбувались в межах обслуговування поточного рахунку ТОВ "ЕТС" і полягали в зарахувані належних ТОВ "ЕТС" коштів, що надійшли з іншого банку, що не могло вплинути на стан активів відповідача в сторону погіршення, і переведення таких коштів на рахунок позивача в межах цього ж банку.

Пунктом 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку від 21.01.2004 року № 22, визначено, що Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Тому відсутні підстави стверджувати про надання ТОВ "ЕТС" як кредитору банку будь-яких пільг чи переваг, що призвели до зменшення активів банку, оскільки спірні кошти з банку не виводились, а навпаки надійшли до банку і власник таких коштів розпорядився ними в межах наявних у нього прав.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі № 911/169/16 постановлені у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 06.03.2017 у справі № 911/169/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.