ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/470/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА"

на рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2022 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА"

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінський Володимир Євгенович.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" (далі - ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ", позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (далі - ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА", відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, що вчинений 26.11.2021 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем, зареєстрованим в реєстрі за № 3122, у якому запропоновано до стягнення з ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" на користь ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" безумовне грошове зобов`язання у розмірі 28 515 143, 00 грн, штрафу у розмірі 14 257 571, 50 грн, витрат за вчинення нотаріальних дій у розмірі 215 000,00 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Харківської області від 21.09.2022 (суддя Прохоров С.А.) позов ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" задоволено повністю. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3122, що вчинений 26.11.2021 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем, у якому запропоновано до стягнення з ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" на користь ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" безумовне грошове зобов`язання у розмірі 28 515 143,00 грн (двадцять вісім мільйонів п`ятсот п`ятнадцять тисяч сто сорок три), штрафу у розмірі 14 257 571, 50 грн (чотирнадцять мільйонів двісті п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят одна), витрат за вчинення нотаріальних дій у розмірі 215 000,00 грн (двісті п`ятнадцять тисяч).

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 (колегія суддів: Тарасова І.В., Білоусова Я.О., Пуль О.А.) рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2022 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Відповідач, не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Касаційна скарга подана з посиланням на приписи пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та мотивована тим, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц (в якій також міститься посилання на постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 справа №137/1666/16-ц та від 02.07.2019 справа №916/3006/17) та постановах Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №924/187/21, від 27.01.2022 у справі №924/233/21.

4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 24, 55; пункту 2 частини третьої статті 129 Конституції України. Скаржник зазначає про те, що апеляційний господарський суд обмежив доступ відповідача до правосуддя та протиправно не допустив адвоката відповідача до участі в судовому засіданні.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

6. Розгляд заяв/клопотань.

6.1. Від ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" 22.03.2023 надійшла заява про відкладення судового засідання, яка мотивована тим, що представник позивача не може взяти участь у судовому засіданні у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, який призначено на 23.03.2023 о 13:30 у Східному апеляційному господарському суді.

6.2. Розглянувши заяву, суд зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 13.02.2023 та ухвалою Верховного Суду про відкладення розгляду справи від 09.03.2023 явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, а представником позивача не обґрунтовано та не зазначено про неможливість заміни представника зазначеного в клопотанні іншим представником (-ами) для участі в судовому засіданні, якщо він визнавав це за необхідне.

6.3. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відхилення заяви ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" та про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.

7.1. Між ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" та ТОВ "АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ" 01.01.2020 укладено договір поставки № 1300031568.

7.2. В забезпечення виконання зобов`язань позивача за Договором поставки, позивач видав Фінансову аграрну розписку 18.03.2020, що посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Манерко Л.М. і зареєстрована в реєстрі за № 237.

7.3. У пункті 1 Фінансової аграрної розписки від 18.03.2020 зазначено, що розписка встановлює безумовне грошове зобов`язання позивача (боржника) сплатити відповідачу (кредитору) грошову суму у розмірі 28 515 143,00 грн, що є еквівалентом в товарному розрахунку за відповідною формулою, у строк до 15.08.2020.

7.4. Відповідно до пункту 5 Фінансової аграрної розписки в забезпечення виконання зобов`язання за цією розпискою Боржник передає в заставу майбутній врожай зерна, що вирощується на земельних ділянках, розташованих на території Харківської області, в кількості 289 одиниць.

7.5. Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем 26.11.2021, на Фінансовій аграрній розписці, посвідченій приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Манерко Л.М. від 18.03.2020 за реєстровим № 237, вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 3122, у якому запропоновано до стягнення з позивача на користь відповідача безумовне грошове зобов`язання у розмірі 28 515 143,00 грн., штрафу у розмірі 14 257 571,50 грн., витрат за вчинення нотаріальних дій у розмірі 215 000,00 грн.

7.6. Відповідачем пред`явлено вказаний виконавчий напис до примусового виконання.

7.7. На підставі зазначеного виконавчого напису 10.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Родіним Геннадієм Вікторовичем відкрито виконавче провадження за № НОМЕР_1.

7.8. Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2022 у справі № 86з-22 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 3122, вчиненого 26.11.2021 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінським Володимиром Євгеновичем в якості заходу забезпечення майбутнього позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

7.9. Судами встановлено, що предметом позову у даній справі є визнання вказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а підставами позову позивач зазначив те, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з грубим порушенням норм законодавства, зокрема статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 , оскільки:

- сума заборгованості за Фінансовою аграрною розпискою від 18.03.2020 на момент вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була сплаченою у повному обсязі, у зв`язку з чим позивачем було направлено відповідачу вимогу про повернення Фінансової аграрної розписки із написом про її виконання. При цьому позивач зазначив, що Фінансовою аграрною розпискою забезпечувалося виконання грошового зобов`язання за Договором поставки № 1300031568 у сумі 28 515 143,00 грн., яку позивачем було сплачено на поточний рахунок, зазначений у Фінансовій аграрній розписці, на підтвердження чого до позову додано копії платіжних доручень;

- на підставі пункту 19 Фінансової аграрної розписки від 18.03.2020 нараховані штрафні санкції із порушенням строку, встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України. Зміст пункту 19 Фінансової аграрної розписки від 18.03.2020 не конкретизує момент сплати штрафу (початок виконання даного зобов`язання), а лише вказує на обов`язок позивача сплатити штраф у разі невиконання грошових зобов`язань за Фінансовою аграрною розпискою у строк до 31 жовтня 2020 року (зазначений строк стосується лише основного зобов`язання), а тому, на момент вчинення виконавчого напису не існувало прострочення щодо виконання такого зобов`язання як сплата штрафу, оскільки відповідачем не було направлено позивачу письмової вимоги щодо сплати штрафу, а зобов`язання за Фінансовою аграрною розпискою вже було виконано позивачем;

- виконавчий напис вчинено за відсутності доказів направлення (чеку та опису) позивачу письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання за аграрною розпискою, які пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачені в переліку документів, що подаються нотаріусу для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими аграрними розписками.

7.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що вчиняючи оспорюваний виконавчий напис 26.11.2021 на підставі наданих відповідачем документів, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Ясінський В.Є. дійшов висновку про безспірність грошового зобов`язання боржника у розмірі 28 515 143,00 грн станом на момент вчинення нотаріальної дії, з якого обраховано 50% штрафу у розмірі 14 257 571,50 грн.

7.11. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, надавши оцінку долученим до позовної заяви доказам, зокрема платіжним дорученням, вказали на те, що на момент вчинення 26.11.2021 нотаріусом виконавчого напису заборгованість боржника у розмірі 28 515 143,00 грн основного боргу та штрафу у розмірі 14 257 571, 50 була спірною. Щодо вказаних у виконавчому написі штрафних санкцій, то суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності наявності у позивача безспірної заборгованості, та, відповідно, з відсутності підстав для нарахування будь-яких штрафних санкцій.

8. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій стало, зокрема те, що за доводами скаржника, судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального законодавства, обмеживши доступ представника відповідача до правосуддя та протиправно не допустивши адвоката відповідача (Нечитайла Т.В.) до участі в судовому засіданні.

9.2. Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

9.3. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.1997 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

9.4. Верховний Суд звертає увагу на те, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд.

9.5. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.

9.6. У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

9.7. Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

9.8. Подібна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 905/2371/21.

9.9. Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.

9.10. За змістом статей 7 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

9.11. Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

9.12. Згідно зі статтею 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

9.13. Частинами першою, третьою та одинадцятою статті 197 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

9.14. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

9.15. З тексту постанови апеляційного господарського суду вбачається, що під час перевірки повноважень представників, судом апеляційної інстанції встановлено, що представник відповідача - адвокат Стеценко А.І., заява якої про участь у судовому засіданні, призначеному на 08.12.2022, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, була задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, на зв`язок адвокат не вийшла, а адвокатом Нечитайлом Т.В., з яким було встановлено зв`язок в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, не надано ордеру або довіреності на підтвердження його повноважень на представництво відповідача в даному апеляційному провадженні. При цьому судом встановлено, що в суді першої інстанції інтереси відповідача представляла адвокат Стеценко А.І., апеляційну скаргу підписано іншим представником - адвокатом Стельмахом Ю.М., які на підтвердження своїх повноважень надали довіреність від 11.10.2021, видану на ім`я адвокатів Стельмаха Ю.М. та Стеценко А.І. та підписану від імені відповідача Нечитайлом Т.В, в якості директора. Разом з тим до заяви про проведення відеоконференції адвокат Нечитайло Т.В. довіреності чи ордеру на підтвердження його повноважень як представника - адвоката суду апеляційної інстанції не надав.

9.16. Нечитайло Т.В. в режимі відеоконференції під час перевірки судом повноважень представників повідомив суд апеляційної інстанції про те, що він представляв інтереси відповідача при розгляді даної справи в суді першої інстанції в якості директора відповідача (самопредставництво юридичної особи), в той час як апеляційну скаргу підписано іншим представником-адвокатом Стельмахом Ю.М. відповідно до виданої йому довіреності, але на даний час Нечитайло Т.В. не є директором відповідача та не має повноважень на самопредставництво, а документи на підтвердження його повноважень як представника - адвоката він суду не надав.

9.17. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 02.12.2022 Східний апеляційний господарський суд задовольнив заяву представника відповідача про проведення судового засідання, яке призначено на 08.12.2022 за участі його представника-адвоката Нечитайла Т.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon.

9.18. Із клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EаsyCon" від 30.11.2022 вбачається, що адвокат Нечитайло Т.В. не надав копії довіреності із зазначенням, що вона наявна в матеріалах справи.

9.19. В судовому засіданні, призначеному на 08.12.2022, під час перевірки судом повноважень представників сторін, судом апеляційної інстанції зазначено про відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження повноважень представника-адвоката Нечитайла Т.В., що зумовило недопущення останнього до розгляду справи.

9.20. Суд вважає, що недопущення до розгляду справи апеляційним господарським судом представника ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" у судовому засіданні 08.12.2022 у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості.

9.21. Згідно з гарантіями, які надає стаття 6 Конвенції, сторона провадження повинна мати можливість ефективно брати участь у судовому засіданні суду, який розглядає її справу.

9.22. Суд апеляційної інстанції помилково зазначив про відсутність довіреності на представництво ТОВ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" адвоката Нечитайла Т.В., оскільки вона хоча і подавалася іншим представником, була наявна в матеріалах справи (т.1, а.с. 206) та передбачала відповідні повноваження Нечитайла Т.В. як адвоката у тому числі і на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції строком до 01.07.2023.

9.23. Отже, з урахуванням зазначеного, висновки апеляційного господарського суду про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції є передчасними. Суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, тому постанова суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9.24. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справах "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").

9.25. Конституційне право на участь у судовому розгляді не може бути формальним.

9.26. Щодо інших підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, які наведені у касаційній скарзі, то Суд зазначає, що ці доводи можуть бути предметом касаційного перегляду після розгляду справи судом апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального права.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. За приписами пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

10.2. Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

11. Судові витрати

11.1. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 129 300 308 310 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 у справі № 922/470/22 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко