ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/10643/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Волковицької Н. О., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача 1- Перепелиціна К. М.,

відповідача 2 - не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 (судді:

Михальська Ю. Б., Тищенко А. І., Іоннікова І. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології"

до 1) Київської міської ради, 2) Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),

про визнання незаконним та скасування акта органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" (далі - ТОВ "Сучасні будівельні технології") звернулося до господарського суду з позовною заявою до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі - КМДА), в якій просило визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 08.02.2018 № 9/4073 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Сучасні будівельні технології" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу на просп. Перемоги, біля буд. № 9-б у Шевченківському районі м. Києва"; поновити реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414; стягнути з Київської міської ради на користь позивача судовий збір.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішення Київської міської ради від 08.02.2018, яким в односторонньому порядку розірвано договір оренди земельної ділянки (укладений між позивачем та відповідачем), прийняте безпідставно, оскільки в ньому не наведені обставини, з якими закон чи договір пов'язує можливість розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін, зокрема, зміст допущеного позивачем порушення та докази його істотності, настання випадків, передбачених відповідним пунктом договору чи нормою законодавства.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 (суддя Підченко Ю.

О.) у задоволенні позовних вимог ТОВ "Сучасні будівельні технології" до Київської міської ради відмовлено повністю. У задоволенні позовних вимог ТОВ "Сучасні будівельні технології" до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) відмовлено повністю.

2.2. Суд виходив із того, що відповідачем правомірно винесено рішення Київської міської ради від 08.02.2018 № 9/40736 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Сучасні будівельні технології", оскільки позивачем не виконано умови пунктів 3.1,4.1,4.5,6.2,7.3 договору оренди, у тому числі в частині завершення будівництва об'єкта. Крім того, позивачем не доведено неможливість виконати умови договору оренди в частині своєчасного завершення забудови, а відповідні наслідки невиконання умов договору оренди у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору були передбачені договором оренди. З посиланням на необґрунтованість позовних вимог позивачу відмовлено у їх задоволенні.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 08.02.2018 № 9/4073 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Сучасні будівельні технології" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування і автомобільного паркінгу на просп. Перемоги, біля буд. № 9-б у Шевченківському районі м. Києва". Зобов'язано виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) поновити реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 № 91-6-00414. Стягнуто на користь ТОВ "Сучасні будівельні технології" з Київської міської ради і виконавчого органу Київської міської ради (Київську міську адміністрацію) судовий збір.

2.4. Суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, у результаті чого місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо прав і обов'язків сторін спірних правовідносин. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуване рішення ради є протиправним, прийняте відповідачем-1 за відсутності підстав для розірвання договору оренди в обов'язковому порядку, порушує права і законні інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню. При цьому, апеляційний господарський суд виходив із того, що відсутня вина позивача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки, а тому відсутня цивільно-правова відповідальність у вигляді розірвання договору за таке порушення. Доказів використання земельної ділянки позивачем не за цільовим призначенням суду не надано. Враховуючи, що підстави для розірвання договору оренди, зазначені у спірному рішенні міської ради, не підтвердилися, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача, у зв'язку із чим задовольнив його вимоги.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї.

3.1. Київська міська рада, не погодившись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019, звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019, залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2018 у справі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 188 Господарського кодексу України, статей 416, 651 Цивільного кодексу України, статті 31 Закону України "Про оренду землі".

Зазначає, що рішення міської ради про розірвання договору оренди з позивачем прийняте відповідно до вимог законодавства та договору оренди.

Вказує, що чинне законодавство не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформлюється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами неможливість виконати умови пункту 3.1 договору в частині своєчасного завершення забудови. Крім того, позивач не був позбавлений можливості звернутися до орендодавця з пропозицією продовжити строки здійснення забудови спірної земельної ділянки. Вважає, що матеріали справи не містять доказів неможливості здійснення будівництва з
01.02.2012 по 08.02.2018 (з моменту отримання декларації на початок виконання будівельних робіт до винесення оскаржуваного рішення).

Скаржник наголошує, що орендар до початку будівельних робіт повинен був отримати дозвіл на ведення земляних робіт, проте ні погодженої документації, ні дозволу на ведення земляних робіт не отримав, що свідчить про грубе порушення пам'яткоохоронного та містобудівного законодавства та спричинення шкоди охоронюваній території.

3.3. Київська міська рада заявила клопотання про передачу справи № 910/10643/18 на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з посиланням на те, що така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Київської міської ради від 29.05.2003 № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" (далі - рішення Київської міської ради від
29.05.2003 № 486-2/646), зокрема, затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ "Сучасні будівельні технології" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування та автомобільного паркінгу на просп. Перемоги біля буд. 9-б у Шевченківському районі міста Києва (далі - Багатофункціональний комплекс).

Згідно з пунктом 16 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 № 486-2/646 передано ТОВ "Сучасні будівельні технології" за умови виконання пункту 16.1 у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,29 га для будівництва, експлуатації та обслуговування Багатофункціонального комплексу, у тому числі:

- площею 0,14 га - за рахунок земель міської забудови;

- площею 0,15 га - за рахунок земель житлової та громадської забудови.

4.2. Відповідно до пункту 16.1 вказаного рішення ТОВ "Сучасні будівельні технології" зобов'язано:

- виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України (16.1.1);

- у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (16.1.2);

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих мереж та споруд, розміщених у межах земельної ділянки (16.1.3);

- майново - правові питання вирішувати в установленому порядку (16.1.4);

- питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 №271/431 (16.1.5);

- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури від 05.03.2003 №18-620, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 №08-8-20/2020, головного державного санітарного лікаря в м. Києві від 18.03.2003 №1662 та управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 13.03.2003 № 1218 (16.1.6);

- забезпечити вільний проїзд до земельних ділянок суміжних землекористувачів (16.1.7).

4.3. На виконання вказаного рішення між ТОВ "Сучасні будівельні технології" (орендарем) та Київською міською радою (орендодавцем) укладено Договір оренди земельної ділянки від 27.04.2004, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 24.02.2005 за №91-6-00414 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір оренди).

4.4. Згідно з пунктом 1.1 Договору оренди орендодавець, на підставі пункту 16 рішення Київради від 29.05.2003 за №486-2/646, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду на 25 років земельну ділянку, визначену цим договором. Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - просп. Перемоги біля буд. 9-б у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 2 875 кв. м. ; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі закладів: торгових, офісних, культурних, розважальних, громадського харчування, побутового обслуговування та автомобільного паркінгу; кадастровий номер 8000000000:88:168:0032.

4.5. Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди орендар зобов'язаний розпочати будівництво об'єкта у другому кварталі 2005 року та завершити на протязі 3 років; на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельної ділянки; не дозволяється діяльність, пов'язана зі зміною ландшафту.

4.6. За змістом пункту 4.1 Договору оренди орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором;

- дотримання місцевих правил забудови;

- своєчасного внесення орендної плати;

- дострокового розірвання цього Договору;

- відшкодування понесених збитків відповідно до чинного законодавства у разі розірвання цього договору за погодженням сторін.

4.7.Відповідно до пункту 4.5 Договору оренди орендар зобов'язаний:- приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором, та після підписання цього договору і Акта приймання-передачі земельної ділянки та реєстрації Договору;

- виконувати встановлені цим договором обмеження;

- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату;

- забезпечувати вільний доступ до земельної ділянки представнику контролюючих органів;

- повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору;

- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед податковими органами району за місцем розташування земельної ділянки про сплату орендної плати;

- майново-правові питання вирішувати у встановленому порядку;

- питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 №271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва";

- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури від 05.03.2003 №18-620, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 № 08-8-20/2020, головного державного санітарного лікаря в м. Києві від 18.03.2003 № 1662 та управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 13.03.2003 № 1218;

- забезпечити вільний доступ до прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки;

- забезпечити вільний проїзд до земельних ділянок суміжних землекористувачів;

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки надати копію цього договору до районного податкового органу за місцем розташування земельної ділянки.

4.8. Згідно з пунктом 6.2 Договору оренди у разі невиконання орендарем умов цього Договору та обов'язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.

Пунктом 7.3 Договору оренди визначено, що Договір оренди може бути розірваний:

- за згодою сторін;

- за рішенням суду в порядку, встановленому законом;

- в односторонньому порядку, за ініціативою орендодавця, в разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати (протягом двох місяців поспіль) та невиконання орендарем інших умов цього Договору.

4.9. Судами встановлено, що згідно з Актом обстеження земельної ділянки №17-0256/10 від 27.02.2017, складеного посадовою особою Департаменту земельних ресурсів Київради (КМДА), спірна земельна ділянка огороджена парканом, на ній ведеться будівництво, доступ до неї обмежений, відповідальні особи на місці відсутні.

08.02.2018 Київською міською радою прийнято рішення №9/4073 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Сучасні будівельні технології" (далі - рішення Київської міської ради від 08.02.2018 №9/4073).

4.10. Рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 №9/4073 вирішено розірвати в односторонньому порядку (пункти 6.2 та 7.3 договору) Договір оренди земельної ділянки площею 0,2875 га (кадастровий номер undefined) від
24.02.2005 №91-6-00414, укладений між позивачем та відповідачем-1 у справі.

Згідно з пунктом 2 рішення Київської міської ради від 08.02.2018 №9/4073 Виконавчому органу Київської міської ради (КМДА) доручено:

- вчинити організаційно-правові дії щодо зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки, визначеного пунктом 1 цього рішення.

4.11. Дане рішення Київської міської ради від 08.02.2018 №9/4073 було оприлюднено у газеті "Хрещатик" 03.04.2018 у номері 36 (5087).

4.12. При прийнятті рішення Київської міської ради від 08.02.2018 №9/4073, Київська міська рада керувалася статтями 9, 83, 93, 96, 141 Земельного кодексу України, статтею 651 Цивільного кодексу України, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 31 Закону України "Про оренду землі ", статтею 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини", статтями 9, 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", статтями 26, 29, 31, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та іншими вимогами містобудівного законодавства, пунктами 3.1,4.1,4.5,6.2,7.3 Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 №91-6-00414.

4.13. Підставою розірвання Договору оренди Київська міська рада зазначила те, що ТОВ "Сучасні будівельні технології" не виконало вимог пункту 16.1.6 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 №486-2/646 про передачу в оренду земельної ділянки, а також порушило умови Договору оренди, зокрема, не виконало обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, встановлені пунктом 3.1 Договору, порушило зобов'язання за договором, встановлених у пункті 4.5 Договору, вказувала на численні грубі порушення містобудівного та пам'яткоохоронного законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил, встановлених спеціально уповноваженим органом, невиконання вимог приписів компетентних органів, порушення законодавства про архітектурну діяльність з огляду на відступ від проекту забудови та порушення вимог проектної документації і порядку ведення будівельних робіт, а також наголошувала на порушенні інших обов'язків землекористувача, установлених договором та чинним законодавством.

4.14. На виконання рішення Київської міської ради від 08.02.2018 №9/4073 державним реєстратором Департаменту земельних ресурсів 28.03.2018 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення права оренди позивача.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

5.2. Предметом позовних вимог є вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 08.02.2018 року №9/4073 про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав його незаконності та прийняття за відсутності передбачених законом та договором оренди підстав для розірвання Договору оренди.

5.3. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

За загальним правилом, встановленим як чинним господарським, так і чинним цивільним законодавством, а саме частинами 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України та статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку.

Зміна та розірвання господарських та цивільних договорів саме в односторонньому порядку допускаються виключно у випадках, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором.

Частинами 3, 4 статті 31 та частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним нормативним актом, що регулює саме правовідносини щодо договорів оренди землі, встановлені аналогічні положення про те, що зміна та розірвання договорів оренди землі допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку. Зміна та розірвання договорів оренди землі саме в односторонньому порядку допускаються лише, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, пунктом 7.3 Договору оренди сторони вільно та на власний розсуд визначили чіткий перелік підстав розірвання спірного договору оренди в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, а саме: договір може бути розірваний у разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати та невиконанням орендарем інших умов договору.

5.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки прийнято Київською міською радою у зв'язку з тим, що позивачем не виконано умов пунктів 3.1,4.1,4.5,6.2,7.3 Договору оренди.

За умовами пункту 7.3 Договору оренди однією з підстав для розірвання орендодавцем договору в односторонньому порядку є невиконання орендарем умов договору.

Суд першої інстанції зазначив, що неможливість виконати умови пункту 3.1 Договору оренди в частині своєчасного завершення забудови позивачем не доведена.

Позивач був обізнаний з умовами Договору оренди в частині існування у нього обов'язку розпочати будівництво об'єкту у другому кварталі 2005 та закінчити будівництво об'єкта не пізніше, ніж через 3 роки, і відповідні наслідки незакінчення такого будівництва у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору.

5.5. Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, що оскаржуване рішення про розірвання договору оренди прийняте відповідачем-1 за відсутності передбачених умовами Договору підстав для його розірвання в односторонньому порядку та доведено факт порушення спірним рішенням прав та законних інтересів позивача.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції керувався положеннями статей 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", статей 525, 526, 611, 614, 629, 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 30 Закону України "Про оренду землі".

5.6. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач не міг розпочати будівельні роботи за відсутності містобудівної документації, тому після укладення договору оренди розпочав збір вихідних даних для розробки проектно-кошторисної документації на будівництво багатофункціонального комплексу, зокрема, 09.11.2004 позивачем отримано Архітектурно-планувальне завдання №04-0399 на проектування багатофункціонального комплексу; протягом дії Архітектурно-планувальне завдання №04-0399 на замовлення позивача ТОВ "Архітектурне бюро "АРХСЕНАЛ" розроблено проектну документацію на будівництво багатофункціонального комплексу, яка була погоджена з необхідними державними та міськими службами та пройшла обов'язкову комплексну державну експертизу; 03.05.2006 оформлено Акт обстеження зелених насаджень № 60 з КП УЗН Шевченківського району; 01.02.2012 на підставі вказаних документів Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві зареєстровано позивачу декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ08312014831; Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради №58 від 14.03.2017 позивачу скасована реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ08312014831 від 01.02.2012, однак на виконання рішень адміністративних судів у справі № 826/4742/17 Державна архітектурно-будівельна інспекція України поновила запис в Єдиному державному реєстрі документів декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ08312014831; 24.03.2017 ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" надано Звіт про науково-технічну роботу щодо моніторингу технічного стану будівель, що межують зі спірною земельною ділянкою. Упродовж 2016-2017 року позивачем здійснювалися підготовчі та будівельно-монтажні робити на земельній ділянці для спорудження багатофункціонального комплексу.

5.7. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено прийняття Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА протиправних рішень, які були скасовані в адміністративних судах у справі № 826/4742/17, і які до моменту їх скасування, перешкоджали будівництву багатофункціонального комплексу.

Розробку проекту будівництва та його погодження, а відтак і початок будівництва стримували наявність на ділянці забудови тимчасових споруд та теплової мережі, демонтаж яких було дозволено позивачу лише у 2012 році.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем дотримано і виконано усі містобудівні обмеження та обтяження землекористування, викладені у листах Головного управління містобудування та архітектури від 05.03.2003 № 18-620, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 20.03.2003 № 08-8-20/2020, головного державного санітарного лікаря в м. Києві від 18.03.2003 № 1662 та управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 13.03.2003 № 1218. Виконана вимога щодо проведення громадських обговорень проекту будівництва. Враховуючи, що за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначення відповідачем 1, як підстави для розірвання договору оренди, невиконання позивачем приписів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва щодо отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, є безпідставним.

5.8. Ураховуючи наведене, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач протягом часу землекористування вчиняв дії для оформлення дозвільної документації, підготовки документів для містобудівних умов та обмежень, виготовлення проектно-кошторисної та дозвільної документації на будівництво багатофункціонального комплексу на земельній ділянці не залежало від волі відповідача, в його діях відсутня вина у порушенні зобов'язання щодо строку забудови земельної ділянки, позивачем вчинялись необхідні дії для будівництва об'єкта на виконання умов Договору оренди земельної ділянки, що свідчить про її цільове використання.

5.9. Частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

5.10. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду щодо недоведеності наявності вини позивача у невиконанні умов Договору оренди земельної ділянки в частині закінчення забудови, а відтак і відсутності правових підстав для розірвання Договору оренди і повернення земельної ділянки власнику.

5.11. Аргументи скаржника про порушення судом статті 416 Цивільного кодексу України в даному випадку відхиляються, оскільки положення пункту 4 частини 1 статті 416 Цивільного кодексу України врегульовують виключно відносини, що виникають з договору суперфіцію (надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови), і не можуть бути застосовані до договору оренди земельної ділянки, в якому сторони мають право на власний розсуд визначати додаткові умови, що можуть вплинути на припинення/розірвання договору оренду землі, у тому числі щодо невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням у строк, встановлений договором.

5.12. Доводи Київської міської ради про те, що позивач не був позбавлений права в установленому порядку звернутися до Київської міської ради як орендодавця з пропозицією продовжити строки здійснення забудови спірної земельної ділянки, а крім того матеріали справи не містять доказів неможливості здійснення будівництва з 01.02.2012 по 08.02.2018 (з моменту отримання декларації на початок виконання будівельних робіт до винесення оскаржуваного рішення), Верховний Суд вважає необґрунтованими, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини вчинення позивачем дій для оформлення дозвільної документації, підготовки документів для містобудівних умов та обмежень, виготовлення проектно-кошторисної та дозвільної документації на будівництво багатофункціонального комплексу.

5.13. Аргументи Київської міської ради про те, що можливість розірвання договору оренди допускалася в односторонньому порядку, що підтверджується судовими рішеннями у справах № 910/5963/17, № 910/8011/17, № 910/17554/16, № 910/17556/16, № 910/19694/16 є безпідставними, оскільки зазначені справи не є тотожними та стосуються інших встановлених обставин справи. Зокрема, у вказаних справах судами встановлено, що землекористувачами не подано доказів початку будівельних робіт або будь яких інших дій, які би свідчили про свідоме, належне та добросовісне ставлення до свого зобов'язання приступити до забудови земельної ділянки.

5.14. Клопотання Київської міської ради про передачу справи № 910/10643/18 на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Підстави для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначені частиною 1 статті 302 ГПК України, згідно з якою суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати. Враховуючи, що скаржник не обґрунтував наявність передбачених процесуальним законом підстав для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а, розглядаючи цю справу, Суд таких підстав не вбачає, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

6.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався апеляційний господарський суд, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі № 910/10643/18.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 910/10643/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Н. О. Волковицька

В. А. Зуєв